Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 07.02.2021 року у справі №400/3046/19 Ухвала КАС ВП від 07.02.2021 року у справі №400/30...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.02.2021 року у справі №400/3046/19



УХВАЛА

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 400/3046/19

адміністративне провадження № К/9901/1603/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехмонтаж" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехмонтаж" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИЛ:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехмонтаж" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови ДАБІ від 05 вересня 2019 року № 39/1014-2853-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 72 252,00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з цими судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 15 січня 2021 року.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими КАС України, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 2, 3 ст. 12 КАС України).

З огляду на п. 6, 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 6, 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справи незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

Предметом позову у цій справі є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень про накладення штрафів у загальній сумі 72 252,00 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн).

Зазначена справа не належить до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), тому суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу відповідно до ч. 3, 4 ст. 257 КАС України у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зазначена справа має виняткове значення для нього та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Покликання у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехмонтаж" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехмонтаж" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз А. Ю. Бучик С. Г. Стеценко
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати