Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.02.2018 року у справі №815/2105/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

07.02.2018 Київ К/9901/16034/18 815/2105/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року у справі № 815/2105/16 (К/800/31465/16) за ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення,

встановив:

Зазначена заява, згідно відтиску штемпеля на конверті поштового відправлення, надіслана до Верховного Суду України 10 листопада 2017 року.

Супровідним листом від 12 січня 2018 року Верховний Суд України надіслав за належністю заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року у справі № 815/2105/16 (К/800/31465/16) з матеріалами у справі до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматизований розподіл судових справ між суддями, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапу В.М. для розгляду судової справи № К/9901/16034/18 (815/2105/16).

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

В силу підпункту 1 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року у справі №№ 815/2105/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 січня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_2 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, заявником подано клопотання про поновлення строку.

Відповідно до частини 5 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропущення строку, встановленого частинами першою-четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання про допуск справи до провадження.

Із наведених у клопотанні про поновлення строку доводів колегія суддів вважає причини пропуску строку подання заяви про перегляд судового рішення поважними.

У своїй заяві ОСОБА_2 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи наявність неоднакового правозастосування, ОСОБА_2 послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2012 року (справа № К/9991/30635/11), ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2008 року (справа № К-35615/06), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове правозастосування.

Проте, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки зазначеними ухвалами судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки у вказаних ухвалах не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті, посилання на такі ухвали не свідчить про різне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, заява ОСОБА_2 є необґрунтованою, тому колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Керуючись статтями 237-240, підпунктом 1 пункту першого Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року у справі № 815/2105/16 (К/800/31465/16).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа