Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.01.2020 року у справі №522/18054/19
Ухвала КАС ВП від 07.01.2020 року у справі №522/18054/19

УХВАЛА

03 січня 2020 року

Київ

справа №522/18054/19

адміністративне провадження №К/9901/36530/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2019 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року

у справі №522/18054/19

за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

до громадянина Гвінеї ОСОБА_1

про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до громадянина Гвінеї - ОСОБА_1, в якому просило затримати громадянина Гвінеї ОСОБА_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 24 квітня 2020 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2019 року залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відмовлено.

26 грудня 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Предметом розгляду цієї справи є продовження строку затримання громадянина Гвінеї ОСОБА_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 24 квітня 2020 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

З огляду на зазначене, зважаючи на предмет розгляду справи за своєю суттю вона є справою щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України, тобто віднесена до категорії малозначних справ.

В обгрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду у справах №333/3748/17 та 496/4537/17 та надання правової оцінки рішенню про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, яке є діючим та неоскарженим, внаслідок чого, на думку скаржника, рішення Верховного Суду у цій справі матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з тим, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду предметом позову бли позовні вимоги про примусове видворення іноземця та його одночасне затримання з метою забезпечення примусового видворення, тобто вказані справи були ініційовані органами Державної міграційної служби України та розглядались судами за правилами ст. 183-7 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), що свідчить про відсутність підстав вважати, що рішення Верховного Суду у цій справі матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі заявником не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі №522/18054/19.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.........................................

А. В. Жук

М. В. Білак

О. В. Калашнікова,

О. В. Калашнікова

Судді Верховного Суду