Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.11.2019 року у справі №340/1116/19

УХВАЛА

05 листопада 2019 року

Київ

справа №340/1116/19

адміністративне провадження №К/9901/29542/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Пасічник С. С., Гімона М. М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (ДФС) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
24.09.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці ДФС від 19.04.2019 про коригування митної вартості товарів №UA901020/2019/000162/2.

Кіровоградська митниця ДФС подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ця справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлених у справі обставин щодо надання позивачем до митної декларації на підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля марки DAEWOO модель NUBIRA, 2005 року виготовлення, визначену за основним методом (за умовами контракту) на рівні ~money0~ документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. З огляду на те, що ці документи підтверджували задекларовану митну вартість автомобіля, не містили суперечностей чи наявних ознак підробки, у Митниці не було законних підстав для витребування додаткових документів. Визначивши митну вартість за резервним методом на рівні ~money1~ митниця, однак, не обґрунтувала неможливість визначення митної вартості за попередніми (в порядку черговості), другорядними методами, передбаченими пунктом 2 частини 1 статті 57 Митного кодексу України, при наявності у неї нформації про митне оформлення ідентичних або подібних ввезеному позивачем автомобілів, що є порушенням норм частини 6 зазначеної статті.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статями 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

С. С. Пасічник

М. М. Гімон,

Судді Верховного Суду