Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2021 року у справі №160/10063/20

УХВАЛА

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 160/10063/20

адміністративне провадження № К/9901/29675/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Губської О. А., Єресько Л. О.

перевірив касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №160/10063/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23 липня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни у виконавчому провадженні №62635626.

10 грудня 2020 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 23 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №62635626.

Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 серпня 2021 року.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Єресько Л. О.

02 вересня 2021 року розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1642/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Данилевич Н. А., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Губську О. А., Єресько Л. О.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду даної справи є скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підтвердження чого надає судові рішення у різних справах, як приклади прийняття судами протилежних рішень у подібних правовідносинах. Зокрема у справах №160/4982/20,560/2520/20,520/5603/20 рішення ухвалені на користь боржника щодо неможливості відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника відмінним від місця його реєстрації, натомість у справах №200/4020/20-а, 200/5040/20-а та 520/5605/20-а рішення прийняті на користь приватних виконавців та зроблено висновок щодо відсутності у приватного виконавця обов'язку перевіряти відомості щодо місця перебування боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та відсутність підстав вважати, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем його виконання.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про наявність правової проблеми щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах.

Водночас, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20 надав оцінку правильності тлумачення положень ~law12~ в контексті визначення місця проживання боржника та дійшов висновку, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ~law13~ пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

Таким чином, ураховуючи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20, проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною не доведено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ, тому враховуючи приписи частини 3 статті 333 КАС України у відкритті провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку з відсутністю судді Шевцової Н. В. на робочому місці за листком тимчасової непрацездатності з 30.08.2021, розгляд цієї скарги відбувся після виходу її виходу на роботу.

На підставі викладеного, керуючись статтею 287, частиною 3 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №160/10063/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді О. А. Губська

Л. О. Єресько