Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2020 року у справі №400/3847/19

УХВАЛА

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 400/3847/19

адміністративне провадження № К/9901/21646/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій, та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації від 27.09.2019 №1292427/41712874, №1292423/41712874, №1292424/41712874, від 30.09.2019 №1293734/41712874, №1293735/41712874, №1293736/41712874; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" від 17.08.2019 №20, від 18.08.2019 №21, від 19.08.2019 №22, від
20.08.2019 №23, від 21.08.2019 №24, від 22.08.2019 №25.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 залишено без змін.

Висновки судів ґрунтуються на тому, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Посилання податкового органу на підпункт 1.6 пункту 1Критеріїв оцінки та необхідність надання пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

26.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від
10.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
21.07.2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та КАС України, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 КАС України.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

У свою чергу відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім не є вичерпним й, при цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частини 4 статті 12 КАС України.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Матеріали касаційної скарги, як і посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що дана справа відноситься до справ великої суспільної значимості, не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
21.07.2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко