Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.07.2021 року у справі №640/20099/20

УХВАЛА

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/20099/20

адміністративне провадження № К/9901/20952/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

перевіривши касаційну скаргу Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №640/20099/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 25 січня 2019 року, винесеної в межах виконавчого провадження №~organization0~.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 25 січня 2019 року, винесеної в межах виконавчого провадження №~organization1~;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі: 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та відсутності в матеріалах апеляційної скарги документу про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті провадження за цією апеляційною скаргою з огляду на неусунення апелянтом недоліків скарги, зазначених в ухвалі від 12 квітня 2021 року.

Не погоджуючись із цим судовими рішенням суду апеляційної інстанції, Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 3 червня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №640/20099/20.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) апеляційна скарга була подана до суду поза межами встановленого частиною 6 статті 287 КАС України строку.

Враховуючи зазначене, Суд вважає за доцільне вказати наступне.

Так, пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 293 КАС України.

Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 2 статті 295 КАС України (частина 3 статті 295 КАС України).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені у статті 287 КАС України.

Частиною 6 статті 287 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтею 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції та зазначається самим скаржником, копію рішення суду першої інстанції Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) отримав 19 березня 2021 року (п'ятниця). Проте, звернувшись до суду із апеляційною скаргою 31 березня 2021 року, тобто через 12 днів після отримання оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, скаржник помилково вважав, що згідно частини 6 статті 129 КАС України початком відліку десятиденного строку мав стати наступний робочий день після 19 березня 2021 року - 22 березня 2021 року.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що частина 6 статі 120 КАС України стосується саме закінчення процесуального строку, який припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, а не його початку, як помилково вважав апелянт.

Так, відповідно до частин 5 , 6 статті 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, як правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, останім днем звернення до суду із апеляційною скаргою, з огляду на зазначені обставини, було 29 березня 2021 року (понеділок).

Відтак, з огляду на пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України та враховуючи що на виконання ухвали апеляційного суду, якою було залишено апеляційну скаргу без руху, інших поважних причин пропуску строку скаржником не було зазначено, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (далі - "ЄСПЛ").

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Мельник проти України").

Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Відтак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд попередньої інстанції діяв відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За таких обставин, подана Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) касаційна скарга на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №640/20099/20 є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанції норми права (частини 6 статті 120 КАС України) у справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н. М. (наказ від 17 травня 2021 року №83-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.

Керуючись статтями 123, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №640/20099/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не може бути оскаржена..................................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

А. В. Жук,

Судді Верховного Суду