Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2021 року у справі №520/12038/2020

УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/12038/2020

адміністративне провадження № К/9901/27802/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Кашпур О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року

у справі № 520/12038/2020

за позовом ОСОБА_1

до Командувача Національної Гвардії України генерал-полковник Балана Миколи Івановича, Командира військової частини 3005 Національної гвардії України полковника Савича Олега Михайловича

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта Балана Миколи Івановича Головного управління Національної гвардії України з видачі наказу про звільнення старшого лейтенанта ОСОБА_2 (Г-006894), який здав справи і обов'язки за посадою командира 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону, звільненого 04 вересня 2020 року за підпунктом "ж" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту два частини 5 відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 31.07.2020 № 154 о/с, без права носіння військової форми одягу.

Скасовано наказ від 31.07.2020 №154 о/с про звільнення позивача (Г-006894), який здав справи і обов'язки за посадою командира 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону, звільненого 04 вересня 2020 року за підпунктом "ж" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту два частини 5 відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби, без права носіння військової форми одягу.

Визнано протиправними дії Командира військової частини 3005 полковника О. Савича Національної гвардії України з видачі наказу №216 від 04.09.2020 про припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу військової частини 3005 та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 (Г-006894), за посадою командира 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону.

Скасовано наказ № 216 від 04.09.2020 про припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу військової частини 3005 та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 (Г- 006894), за посадою командира 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону.

Поновлено старшого лейтенанта ОСОБА_1 командира 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону на військовій службі у Національній гвардії України та включено до списків особового складу Військової частини 3005 та всіх видів забезпечення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 по справі №520/12038/2020 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно статтею 50 (Примітка) Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А " або "Б", та особи, посади яких частиною 1 статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач обіймав командира 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону та мав спеціальне військове звання "старший лейтенант".

Отже, посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі №520/12038/2020 за позовом ОСОБА_1 до Командувача Національної Гвардії України генерал-полковник Балана Миколи Івановича, Командира військової частини 3005 Національної гвардії України полковника Савича Олега Михайловича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

О. В. Калашнікова

Н. М. Мартинюк

О. В. Кашпур

Судді Верховного Суду