Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.06.2019 року у справі №819/1070/18

УХВАЛА

05 червня 2019 року

Київ

справа №819/1070/18

адміністративне провадження №К/9901/15148/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Усенко Є. А. (суддя-доповідач), Гімона М. М., Гусака М. Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 у справі за адміністративним позовом Державного підприємства (ДП) "Зарубинський спиртовий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної фіскальної служби (ДФС) України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" задоволено, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від
06.11.2018 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" задоволено. Скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 06.02.2018 № 586391/00375065, № 586390/00375065; від 23.03.2018 № 616295/00375065 про відмову в реєстрації податкових накладних від 25.11.2017 № 335, від 30.11.2017 № 342, від 30.11.2017 № 344. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.11.2017 № 335, від
30.11.2017 № 342, від 30.11.2017 № 344 подані на реєстрацію Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод".

Головне управління ДФС у Тернопільській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2018.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, виписаних ДП "Зарубинський спиртовий завод", контролюючий орган не вказав критерій за яким відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.17 № 567 податкові накладні підлягають перевірці, та перелік документів, які позивач повинен надати для підтвердження податкових накладних. З огляду на цей факт та надання Підприємством контролюючому органу пояснень, документів, в тому числі первинних документів бухгалтерського обліку, в яких відображені відповідні господарській операції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкових накладних, виписаних ДП "Зарубинський спиртовий завод", неправомірні.

Правильне застосування апеляційним судом норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанцій нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.

У касаційній скарзі передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини не наведені.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Судді Верховного Суду