Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2019 року у справі №816/1383/18

УХВАЛА

04 червня 2019 року

Київ

справа №816/1383/18

адміністративне провадження №К/9901/12274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Армапром" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 816/1383/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Армапром" до Головного державного інспектора Управління Держпраці у Полтавській області Гармаш Світлани Миколаївни, Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Армапром" (далі - позивач, ПрАТ "Армапром") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного інспектора Управління Держпраці у Полтавській області Гармаш Світлани Миколаївни, Управління Держпраці у Полтавській області та з урахуванням уточнень, просило:

- визнати дії працівника Управління Держпраці у Полтавській області Гармаш С. В. щодо вказання в пункті 1 розділу 3 акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ПЛ673/154/АВ від 22 березня 2018 року відносно визначення, що "цивільно-правові угоди між ПрАТ "Армапром" та працівником ОСОБА_1 фактично є трудовими" протиправними; скасувати пункт 1 розділу 3 даного акту;

- визнати дії заступника начальника Управління Держпраці у Полтавській області Масленка Олександра Івановича в частині видання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ673/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 03 квітня 2018 року в розмірі 111670 грн. на ПрАТ "Армапром" протиправними; скасувати дану постанови.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову.

На зазначені судові рішення позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду

М. М. Гімона від 17 травня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав передбачених ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції, що діяла на момент подання касаційної скарги, та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору.

23 травня 2019 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 441/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача М. М. Гімона, що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 травня 2019 року визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Л. В. Тацій, судді: А. І. Рибачук, С. Г. Стеценко, справа передана судді- доповідачу.

Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки шляхом направлення 30.05.2019 до суду платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 5127 грн.

Оскільки недоліки оформлення касаційної скарги, встановлені статтею 330 КАС України усунуті, підстави застосування положення статтею 330 КАС України до скарги відсутні, суд на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження, перевіряє наявність підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Так, за правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Виходячи з аналізу наведених положень законодавства, право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак, лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України до справ незначної складності віднесено, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно з положеннями частин 3 , 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частин 3 , 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини 1 статті 4 КАС України).

Станом на 01 січня 2018 року (позов подано в 2018 році) прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік").

Станом на 01 січня 2019 року (касаційна скарга подана в 2019 році) прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 гривня.

Тобто, зважаючи на приписи частин 3 , 4 , пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб'єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Армапром" подана на судові рішення, які за законом не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Армапром" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 816/1383/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Армапром" до Головного державного інспектора Управління Держпраці у Полтавській області Гармаш Світлани Миколаївни, Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, -.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Суддя А. І. Рибачук

Суддя С. Г. Стеценко