Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.03.2019 року у справі №191/498/17

УХВАЛА

04 березня 2019 року

Київ

справа №191/498/17

адміністративне провадження №К/9901/5351/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Державної установи "Ігренський виправний центр №133", Управління Державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу та стягнення середнього заробітку,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Державної установи "Ігренський виправний центр ( №133)", Управління Державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 17 вересня 2018року, просив:

1) визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо несвоєчасної видачі трудової книжки 19 грудня 2011 року датою, яка передує даті звільнення зі служби 14 грудня 2011 року відповідно до наказу №138 від 19 грудня 2011 року, що по суті встановлює затримку видачі трудової книжки з вини власника підприємства - видати трудову книжку працівникові в день звільнення та здійснити з ним відповідні розрахунки, у зв'язку з чим:

- зобов'язати Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України внести запис в трудову книжку позивача про день звільнення з "14 грудня 2011 року" на фактичний день видачі трудової книжки "19 грудня 2011 року", оскільки це є останній день роботи;

- визнати протиправним запис до трудової книжки позивача про день звільнення 14 грудня 2011 року та скасувати його. Про новий день звільнення видати наказ і внести запис до трудової книжки. Раніше внесений запис про день звільнення визнати недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок працівників. А також видати копію наказу про звільнення (враховуючи вищевказані зміни) на руки позивачеві;

2) визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про відмову у зарахуванні до трудового стажу позивача період роботи з 14 липня 2011 року по 19 грудня 2011 року, у зв'язку з чим:

- зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України зарахувати до трудового стажу позивача період його роботи з 14 липня 2011 року по 19 грудня 2011 року, здійснити перерахунок пільгового трудового стажу з дня звільнення 19 грудня 2011 року. У зв'язку з цим визначити вислугу років на день звільнення та внести у трудову книжку відповідний запис. А також видати копію наказу про звільнення (враховуючи вищевказані зміни) на руки позивачеві;

3) визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про невідповідність заповнення трудової книжки позивача вимогам Інструкції №58 та відмову усунути всі неправильні або неточні записи всупереч вимогам п.2.6 вказаної інструкції до врегулювання спору судом, внаслідок чого були порушені права і законні інтереси позивача при прийнятті на роботу та зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України:

- занести в трудову книжку позивача відомості про нагородження та заохочення згідно вимог п. п.2.2,2.4,4.1 Інструкції №58;

- заповнити трудову книжку позивача російською мовою, як того вимагає чинне законодавство (п. 2.4 та п. 4.1 Інструкції №58);

- усунути всі недоліки та виправлення, допущені при заповненні трудової книжки в графі 2 та 4;

4) визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про не внесення до трудової книжки позивача зміну назви Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Дніпропетровській області на Державну пенітенціарну службу у Дніпропетровській області, яке відбулося 1 листопада 2011 року та зобов'язати занести в трудову книжку позивача відомості про зміну назви Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Дніпропетровській області на Управління Державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, у відповідності до приписів п. п. 2.14,2.15 Інструкції №58;

5) визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про не підписання трудової книжки позивача відповідальною особою за видачу трудової книжки, оскільки підпис особи яким засвідчено видачу трудової книжки не є підписом заступника начальника управління начальника ВРОС Ребченко О. Г. і відповідач не може пояснити хто саме підписав трудову книжку позивача. А печатка яка засвідчує даний підпис не чітка, та не відноситься до Державної пенітенціарної служби;

- зобов'язати Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України підписати трудову книжку позивача відповідальною особою за видачу трудових книжок та засвідчити підпис відповідною печаткою;

6) визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про складання наказу №85 від 9 серпня 2011 року в частині відсторонення позивача від посади під час розгляду адміністративної справи №804/14616/14 від 19 грудня 2014 року та скасувати цей наказ в частині відсторонення позивача від посади заступника начальника установи з нагляду та безпеки та оперативної роботи Ігренського виправного центру №133 з 5 серпня 2011 року;

7) визнати протиправними дії Державної установи "Ігренський виправний центр №133" у Дніпропетровській області про відмову в нарахуванні і виплаті позивачеві заробітної плати у період з 14 липня 2011 року по 19 грудня 2011 року та виплати компенсації за невикористану відпустку за 2011 рік та зобов'язати Державну установу "Ігренський виправний центр №133" у Дніпропетровській області:

- виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 2011 рік - 4183,20 грн;

- виплатити позивачеві заробітну плату з 14 липня 2011 року по 19 грудня 2011 року - 18325 грн;

8) стягнути з Державної установи "Ігренський виправний центр №133" у Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за весь час затримки заробітної плати з 19 грудня 2011року по день фактичного розрахунку, як це зазначено в статтях 116, 117 КЗпП України. З розрахунку середньомісячної заробітної плати 3665,25 грн за місяць, при середньоденній заробітній платі 162,90 грн;

9) стягнути з Державної установи "Ігренський виправний центр №133" у Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за весь час затримки, компенсації за невикористану відпустку за 2011 рік по день фактичного розрахунку, як це зазначено в статтях 116, 117 КЗпП України. З розрахунку середньомісячної заробітної плати 3579,30 грн на місяць, при середньоденній заробітній платі 119,52 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 9 серпня 2011 року №85- відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу від 9 серпня 2011 року №85 залишено без розгляду.

Вважаючи вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухваленими із порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 3 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з позовними вимогами).

Так, згідно з частиною 3 статті 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, особи вправі оскаржити рішення, дії чи бездіяльність щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби протягом місячного строку, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про прийняття відповідного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами про оскарження наказу від 9 серпня 2011 року №85 лише 14 березня 2017 року, що підтверджується змістом заяви про зміну позовних вимог, тобто, з пропущенням місячного строку звернення до суду з цими позовними вимогами з урахуванням того, що, як вказав сам позивач, він довідався про існування цього наказу 12 січня 2015 року під час ознайомлення з матеріалами іншої справи.

Тобто, позивачем заявлені до суду позовні вимоги про скасування наказу від 9 серпня 2011 року №85 більше ніж через 2 роки після того, як він довідався про оскаржуваний наказ, тобто з пропуском строку такого звернення, встановленого статтею 99 КАС України.

Крім того, під час розгляду даної справи судом першої інстанції позивачу двічі надавався час для надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цими позовними вимогами у період з 12 січня 2015 року (коли дізнався про наказ) до 14 березня 2017 року (дата заявлення позовних вимог про скасування цього наказу), проте, жодних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску цього строку суду надано Позивачем не було.

Суди дійшли висновку про відсутність підстав для прийняття в якості доказу на підтвердження причин поважності пропуску строку звернення до суду доданої копії заяви про зміну позовних вимог у справі №191/463/15а з відміткою штемпеля Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області про її прийняття 17 лютого 2016 року, оскільки зміст її прохальної частини не містить позовних вимог про скасування наказу від 9 серпня 2011 року №85, крім цього, вказана заява подана після 13 лютого 2015 року, тобто після спливу місячного строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, встановленого частиною 3 статті 99 КАС України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позовні вимоги про скасування наказу від 9 серпня 2011 року №85 позивач заявив шляхом подання заяви про зміну позовних вимог, а тому положення статей 99, 100 КАС на них не розповсюджуються.

Суд критично ставиться до таких доводів скаржника з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про зміну позовних вимог) крім прав та обов'язків, визначених у частини 1 статті 47 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

При цьому, частиною 1 статті 137 КАС України встановлено, зокрема, що заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені частиною 1 статті 137 КАС України для позовних заяв.

Частинами 1 та 3 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Частинами 1 та 3 статті 99 КАС України або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій вірно застосували норми процесуального права, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді І. Л. Желтобрюх

Т. Г. Стрелець