Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2020 року у справі №240/7884/19

УХВАЛА

02 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 240/7884/19

адміністративне провадження № К/9901/1625/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року

у справі № 240/7884/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У травні 2019 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача у ненаданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою за клопотанням від 03 травня 2018 року з послідуючою передачею земельної ділянки в оренду на термін 49 років;

- зобов'язати відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для сінокосіння земельної ділянки за кадастровим номером 1820885800:03:000:0215, з послідуючою передачею в оренду на 49 років.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, позов задоволено.

11 січня 2020 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 240/7884/19.

Ухвалою від 20 січня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у зв'язку її невідповідності вимогам ч. 4 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору.

07 лютого 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що на даний час відсутні кошти на сплату судового збору.

Ухвалою 05 березня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду продовжено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк для усунення недоліків касаційної скарги.

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року продовжено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк для усунення недоліків касаційної скарги.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України.

статтями 328, 330, 332 КАС України доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином строки визначенні КАС України продовжено на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 18 червня 2020 року №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності статтями 328, 330, 332 КАС України. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених статтями 328, 330, 332 КАС України.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, зокрема, строку для виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення правової визначеності в питанні застосування процесуальних строків та наслідків їх спливу, як одного з елементів/ принципу верховенства права, Верховний Суд ухвалою від 14 серпня 2020 року продовжив строк на усунення недоліків касаційної скарги, встановивши строк для виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 січня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху до 31 серпня 2020 року.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначена ухвала отримана скаржником 25 серпня 2020 року.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником направлено до суду клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по суті, оскільки на даний час відсутня можливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" органам держгеокадастру не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи держгеокадастру є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Також, Суд зазначає, що скаржник, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обґрунтованих доводів з належними доказами на підтвердження того, що введені обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином завадили відповідачу, як суб'єкту владних повноважень своєчасно усунути недоліки касаційної скарги, скаржником не наведено.

Отже, на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст.332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантоване п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2020 року у справі № 400/471/19, від 04 березня 2020 року у справі № 500/1026/19 та від 09 квітня 2020 року у справи № 580/2839/19.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті у справі №240/7884/19.

Відмовити у прийнятті касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 240/7884/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.

Повернути касаційну скаргу особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І. В. Желєзний Я. О. Берназюк Н. В. Коваленко