Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.03.2021 року у справі №520/2636/2020

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/2636/2020

адміністративне провадження № К/9901/25912/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
15.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
12.01.2021 у справі №520/2636/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

15.07.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
12.01.2021 у справі №520/2636/2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 12.07.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційна скарга подана втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 15.04.2021, від 15.06.2021 через невикладення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, право на касаційне оскарження передбачене Конституцією України.

Головним управлінням ДПС у Харківській області вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій застосовано пункти 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі №810/3122/18.

Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Вказана скаржником постанова Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справ, установлених судами, а наведені витяги з неї стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Посилання на постанову Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №810/3122/18 (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій враховували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.04.2019 у справі №820/13056/13-а, від
28.05.2019 у справі №815/2960/17, від 15.10.2019 у справі 813/1066/16, від
23.07.2019 у справі №826/10852/158, від 02.04.2019 у справі №826/14331/13-а, від
18.12.2019 у справі №825/3891/14 та від 22.11.2019 у справі №817/2887/14.

Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає неправильність врахування судами такої судової практики.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №520/2636/2020 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ. А. Васильєва