Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №826/9661/17

УХВАЛА

25 березня 2019 року

Київ

справа №826/9661/17

адміністративне провадження №К/9901/4216/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.0219 у справі №826/9661/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги,

УСТАНОВИЛ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.0219.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Головного управління ДФС у м. Києві, в якому, з урахування заяв про зміну позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24.05.2017 №Ф-29162-17, від
09.11.2017 №Ф-29162-17, від 08.02.2018 №Ф-29162-17 та від 04.05.2018 №Ф-29162-17.

20.02.2019 ухвалою Верховного Суду витребувано справу № 826/9661/17 з суду першої інстанції з метою встановлення суми позовних вимог.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2018 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.0219 у задоволені позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як фізична особа-підприємець, крім того, він перебуває у трудових відносинах як найманий працівник з Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Капітал".

17.06.2017 позивач отримав від Головного управління ДФС у місті Києві вимогу від
24.05.2017 №Ф-29162-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 13 867,37 грн.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивачем неодноразово подавались заяви про зміну позовних вимог, з урахуванням яких позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 24.05.2017 №Ф-29162-17, від 09.11.2017 №Ф-29162-17, від 08.02.2018 №Ф-29162-17 та від
04.05.2018 №Ф-29162-17. Після зміни позовних вимог, сума податкового боргу, визначеного контролюючим органом від 04.05.2018 №Ф-29162-17 становить 22660,55грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) сплати єдиного внеску була визначена контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, що відповідає положенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому, розміри недоїмок, зазначені в оскаржуваних вимогах, позивачем у межах даної справи не оскаржуються.

Таким чином, судами встановлено, що оскаржувані податкові вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 24.05.2017 №Ф-29162-17, від 09.11.2017 №Ф-29162-17, від 08.02.2018 №Ф-29162-17 та від 04.05.2018 №Ф-29162-17 є правомірними.

ОСОБА_2 не погодившись з судовими рішеннями, звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
10.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
14.01.0219 у справі №826/9661/17, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/9661/17 є вимога про сплату боргу (недоїмки) від
24.05.2017 №Ф-29162-17, від 09.11.2017 №Ф-29162-17, від 08.02.2018 №Ф-29162-17 та від 04.05.2018 №Ф-29162-17. Оскільки відбувалася зміна позовних вимог, сума подактового боргу визначеного ОСОБА_2 контролюючим органом від 04.05.2018 №Ф-29162-17 становить 22660,55грн.

Отже рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.0219 у справі №826/9661/17 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.0219 у справі №826/9661/17.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова