УХВАЛА

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 826/5500/18

адміністративне провадження № К/9901/66600/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Гриціва М. І., Кравчука В. М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 826/5500/18

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Чаку Є. В., Файдюка В. В., Мєзєнцева Є. І.) від 29 жовтня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відповідачів щодо не проведення перерахунку призначеної пенсії;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України скласти і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 направити виправлену довідку про розміри грошового забезпечення для перерахунку його пенсії до ГУ ПФУ в м. Києві із зазначенням розмірів грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 грудня 2015 року, начальник відділення ГУ КП МВС України/начальник сектору апарату Національної поліції з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірі, встановлених законодавством для поліцейських та додаткових видів зарплат та премій, що були складовими грошового забезпечення під час призначення пенсії позивачу в процентному еквіваленті, а також надбавки за особливо важливі завдання, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ним отримано протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та з яких було утримано єдиний соціальний внесок;

- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2015 року, виходячи з розміру 79 % від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки наданої МВС України з урахуванням вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, без обмежень максимального розміру пенсії і без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання довідок із зазначенням розмірів щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, яка містить: надбавки за особливо важливі завдання, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії при звільненні та з яких було отримано єдиний соціальний внесок;

- зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України надати довідки із зазначенням розмірів щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, яка містить: надбавки за особливо важливі завдання, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії при звільненні та з яких було отримано єдиний соціальний внесок та направити зазначені довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

- в іншій частині адміністративного позову відмовлено;

- встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду;

- стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство внутрішніх справ України у жовтні 2018 року подало апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі ч. 4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має право її підписувати.

5. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Міністерство внутрішніх справ України звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, прийняти нове рішення, яким направити справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою МВС України.

6. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою; витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/5500/18; установлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. Справа № 826/5500/18 надійшла до Верховного Суду 07 лютого 2019 року.

8. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження на 20 лютого 2019 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року розгляд справи № 826/5500/18 відкладено на 28 лютого 2019 року.

10. Станом на 28 лютого 2019 року відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.

ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- з наданої копії довіреності, посвідченої представником позивача з оригіналу, підтверджується право останньої подавати позовні заяви до суду. При цьому, суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості перевірити оригінал такої довіреності безпосередньо у судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Отже, в даному випадку суд апеляційної інстанції мав можливість перевірити повноваження представника позивача саме в ході судового розгляду з метою забезпечення права на судовий захист, а не використовувати формальні підстави для повернення позовної заяви;

- судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі в порушення норм процесуального права не зазначено вимоги якого нормативного документу було порушено МВС України щодо засвідчення копії довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_7;

- КАС України не зобов'язує додавати до апеляційної скарги документ підтверджуючий повноваження особи, яка її подала;

- на момент подання апеляційної скарги копія довіреності перебувала в матеріалах судової справи, а повноваження представника ОСОБА_7 були перевірені судом першої інстанції (оскільки судом взято до уваги поданий представником МВС України відзив на позовну заяву);

- детальний аналіз положень ст. 298 КАС України свідчить, що законодавцем не врегульовано питання, який документ (оригінал чи його належним чином засвідчена копія) повинен подаватися на підтвердження повноважень особи, яка підписала та подала апеляційну скаргу. Положеннями КАС України не встановлені чіткі вимоги, які ставляться до оформлення належним чином засвідчених копій документів.

ІІІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наступне.

13. Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана апеляційна скарга підписана ОСОБА_9, як представником Міністерства внутрішніх справ України, разом з тим, до апеляційної скарги не додано документ, що посвідчує повноваження останньої на підписання апеляційної скарги від імені Міністерства внутрішніх справ України.

Наявна у матеріалах справи копія довіреності від 14 лютого 2018 року № 14/2018 видана Міністром ОСОБА_10 та засвідчена самим представником не є документом, що посвідчує повноваження останньої, так як у матеріалах справи відсутній документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_9 на засвідчення копії довіреності.

14. На теперішній час існує різна судова практика у застосуванні норм процесуального права під час вирішення питання про наявність у представників юридичних осіб права на представництво їх інтересів в суді.

15. Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2019 року № К/9901/53011/18 (справа № 826/3351/18) не погодився з висновком судів попередніх інстанцій, які ухвалили рішення про повернення позовної заяви, виходячи з того, що особа, яка підписала позовну заяву, в розумінні ст. 55, 59 КАС України не є належним представником у справі, оскільки копія доданої до позовної заяви довіреності не засвідчена Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а засвідчена нею самою, тобто додана до позовної заяви копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження відповідної особи.

Відповідно до обставин цієї справи до матеріалів адміністративного позову, підписаного представником (громадянином А.), додано копію довіреності від 15 грудня 2017 року № 9007/11, видану Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Національна комісія) на представництво громадянином А. інтересів позивача без права передоручення. Вказана копія довіреності засвідчена головним спеціалістом відділу представництва в судах департаменту юридичного забезпечення Національної комісії.

Відповідно до змісту довіреності Національної комісії цією довіреністю уповноважила громадянина А. представляти інтереси Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінасових послуг у всіх державних органах, установах, підприємствах, судах.. з усіма правами, що надані представнику, зокрема, ст. 44, 47, 51, 53, 54, 60 КАС України, та іншими правами визначеними ст. 44, 47, 51, 53, 54, 60 КАС України, зокрема.. підписання позовних заяв, ..засвідчення копій документів.

Вказана довіреність засвідчена відбитком печатки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Для довідок та документів № 1", має відмітку, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; у верхньому правому куті довіреність має відмітку "Копія".

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду у справі № 826/3351/18 дійшла висновку, що представником позивача були надані належні докази на підтвердження його повноважень щодо права подання (підписання) позову, в свою чергу суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала, чим порушили право позивача на судовий захист.

У постанові зазначено, що подібної позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у рішеннях від 18 січня 2019 року (справа № 826/2795/18) та від 21 листопада 2018 року (справа № 803/641/18).

Зазначене стало підставою для скасування Верховним Судом рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Аналогічний висновок стосовно наявності у представника юридичної особи (фінансової установи) повноважень на представництво інтересів в судах міститься у постанові від 10 січня 2019 року провадження № 61-35326св18 (справа № 520/78/15-ц), прийнятій Верховним Судом у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за результатами розгляду справи з подібними обставинами (представник надав суду засвідчену своїм підписом копію довіреності, відповідно до змісту якої його наділено повноваженнями засвідчувати копії витягів з договорів та документів довірителя на відповідність їх оригіналам, розписуватись на документах від імені довірителя, а також оскаржувати судові рішення).

17. В іншій справі ( № 804/2385/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви юридичної особи у зв'язку з долученням до матеріалів позовної заяви незасвідченої у встановленому законом порядку копії довіреності на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2019 року № К/9901/57638/18).

Відповідно до обставин цієї справи на підтвердження повноважень представника до позовної заяви була долучена копія довіреності на його ім'я, видана за підписом керівника ПАТ "Дніпропетровськгаз" та засвідчена самим представником. Зі змісту довіреності вбачалось, що ПАТ "Дніпропетровськгаз" уповноважило свого представника підписувати, засвідчувати копії та подавати від імені товариства процесуальні та інші документи, у тому числі позовні заяви.

Проаналізувавши ч. 1 та 3 ст. 55, п. 1 ч. 1, ч. 3, 5, 6, 8 ст. 59 КАС України Верховний Суд дійшов висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник, або представник на підставі довіреності. Копія довіреності може засвідчуватись лише суддею, або у визначеному законом порядку.

Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на те, що в копії довіреності було зазначено повноваження представника завіряти копії документів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки право цього представника засвідчувати копії документів визначено у копії довіреності, яка не засвідчена у визначеному законом порядку.

18. Отже, суди касаційної інстанції використовують різні підходи до застосування норм процесуального права під час вирішення питання про порядок засвідчення копій документів, якими підтверджується право на представництво юридичних осіб у суді.

Єдність практики судів касаційної інстанції у вирішенні зазначеного питання має важливе значення для забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу.

19. Відповідно до ч. 5 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

20. Згідно ч. 1, 4 ст. 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ч. 1, 4 ст. 347 КАС України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ч. 1, 4 ст. 347 КАС України.

21. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 826/5500/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись ст. 248, 346, 347 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Справу № 826/5500/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя М. І. Гриців

Суддя В. М. Кравчук