Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2019 року у справі №240/5639/18

УХВАЛА

02 грудня 2019 року

Київ

справа №240/5639/18

адміністративне провадження №К/9901/29015/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
24.09.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019 згадану вище касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк десять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення її недоліку, а саме: надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.

Так, на виконання вимог ухвали, скаржником було направлено клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків, у зв'язку з тим, що на рахунку Управління відсутні кошти для сплати судового збору, тому виконати вимоги ухвали суду та усунути недолік у встановлений ухвалою термін є неможливим.

Розв'язуючи вказане клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Так, заявник, який, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкти владних повноважень і є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, то кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44,45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Таким чином, скаржник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням обставин і факторів, які впливають на тривалість процедури проведення відповідних платежів.

З огляду на викладене, варто зазначити, що неможливість своєчасної сплати заявником судового збору як через відсутність коштів на рахунку, так і за наявності у нього внутрішньої бюрократичної процедури щодо сплати коштів не свідчать про наявність об'єктивних обставин, які би перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, а тому підстави для задоволення заявленого ним клопотання про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги відсутні.

Таким чином, недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом для виконання вимог ухвали, усунуто не було.

Згідно із частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки - повернути скаржнику.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає..............

С. Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду