Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №440/4132/18

УХВАЛА

27 червня 2019 року

Київ

справа №440/4132/18

адміністративне провадження №К/9901/16915/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Бившевої Л. І., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.05.2019 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від
05.11.2018 № 0003784002.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
15.05.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимога про скасування податкового повідомлення - рішення від 05.11.2018 №0003784002 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 10'000,00 грн за реалізацію алкогольних напоїв за ціною, нижчою від мінімальної, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30.10.2008 №957.

Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що станом на
02.10.2018 (день продажу алкогольних напоїв) внесені постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 N 957" від 05.09.2018 №748 зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" щодо мінімальних цін не набули чинності, у зв'язку з чим в діях позивача як суб'єкта підприємницької діяльності відсутній склад правопорушення.

Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а довід скаржника, що ця адміністративна справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо дати набрання чинності нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України з посиланням тільки на те, що суди першої та апеляційної інстанції по-різному вирішили спір, не може бути визнаний таким, що заслуговує на увагу.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Л. І. Бившева

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду