Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2019 року у справі №360/3335/18

УХВАЛА

31 травня 2019 року

Київ

справа №360/3335/18

адміністративне провадження №К/9901/11732/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання подати документи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Луганській області щодо не оформлення всіх необхідних документів, подання про призначення пенсії за вислугою років та зобов'язання подати документи, необхідні для подання та призначення пенсії за вислугою років.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року позов було задоволено частково.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року було скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не оформлення всіх необхідних документів, подання про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, зобов'язання Головного управління Національної поліції в Луганській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області всі необхідні документи та подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років. В цій частині прийнято нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог. В решті рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року залишено без змін.

22.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року.

В обґрунтування своєї касаційної скарги вказував, що підставою для відкриття провадження є те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а також те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дана справа, якій притаманні ознаки, передбачені п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, розглянута в порядку спрощеного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що його касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Так, при вивченні судом матеріалів касаційної скарги, встановлено, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, наявність непоодиноких рішень у вказаній категорії справ свідчать про відсутність зазначеної підстави для відкриття касаційного провадження за даною касаційною скаргою, оскільки наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Також, в обґрунтування касаційної скарги, ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.

На його думку, колегія суддів Першого апеляційного адміністративного суду при винесенні постанови не вірно надала оцінку рішенню першої інстанції та посилалась на рішення Верховного Суду, які не містять правові позиції щодо предмету спору саме у його провадженні.

Як вбачається з постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1, колегією суддів було підтримано правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 22 січня 2019 року в справі № 295/10742/16 та від 31 січня 2019 року в справі № 295/15121/16.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання подати документи.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук

Л. В. Тацій