Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2019 року у справі №1540/4929/18

УХВАЛА

02 травня 2019 року

Київ

справа №1540/4929/18

адміністративне провадження №К/9901/11674/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4, який діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 до Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_4, який діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 звернувся в суд із позовом до Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просив: визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у видачі ОСОБА_5 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Зобов'язано Любашівський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, 22 квітня 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 8 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей пункту 8 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, типові справи.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 291 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Аналіз змісту оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що останні ухвалено з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 вересня 2018 року, прийнятої за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №806/3265/17.

При цьому, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. До того ж, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження наявності у даному випадку обставин, визначених частиною 5 статті 291 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 291, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді І. Л. Желтобрюх

Т. Г. Стрелець