Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2019 року у справі №808/3154/16

УХВАЛА

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа №808/3154/16

адміністративне провадження №К/9901/23478/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі за адміністративним позовом Державної фіскальної служби України до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний стандарт" про визнання осіб пов'язаними,

ВСТАНОВИВ:

Державна фіскальна служба України звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019.

Позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у касаційному порядку.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини 1 статті 329 та частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є неповажними.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те що, первинно з касаційною скаргою звернувся в межах строку на касаційне оскарження. Проте, згідно з ухвалою Верховного Суду від
22.05.2019 касаційна скарга була повернута з підстав відсутності оригіналу довіреності на представника. Посилаючись на те, що відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, просить поновити строк на касаційне оскарження.

При цьому, повторно звертаючись із касаційною скаргою, відповідач також не додав до касаційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Наведені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними в разі такого їх обґрунтування, яке б свідчило про те, що відповідач проявляє зацікавленість в реалізації права на касаційне оскарження ухвалених у справі судових рішень. Зокрема, в разі надання доказів на підтвердження того, що довіреність представника, який подав першу касаційну скаргу, була чинною, а її копія, яка додавалась до касаційної скарги, була завірена відповідно до вимог правових норм, які регулюють завірення копій документів, що видаються підприємствами, організаціями, установами; докази, що повторне звернення з касаційною скаргою мало місце без зволікання після отримання відповідачем копії ухвали Верховного Суду від 22.05.2019.

Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи це клопотання, скаржник посилається на тривалий процес обробки бухгалтерією заявок щодо сплати судового збору та просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на два місяці.

Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Відповідно до положень частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов'язаних із сплатою судового збору.

Зазначені відповідачем підстави для відстрочення сплати судового збору не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. З огляду на викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень з адміністративним позовом до суду першої інстанції Державна фіскальна служба України звернулася у 2018 році.

У даному випадку при зверненні до суду першої інстанції позовна заява містила одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" №928-VIII від 25.12.2015 установлено, що у 2016 році мінімальна заробітна плата в місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даної касаційної скарги становить 2756 грн (1378 грн х 200%).

Відсутність документа про сплату судового збору як додатка до касаційної скарги згідно з частиною 2 статті 332, статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 2 статті 332, статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій вказати (за наявності) інші підстави для поновлення строку, докази на підтвердження обставин, з яких строк на касаційне оскарження пропущений, а також документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду