Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №1340/5319/18

УХВАЛА

31 липня 2019 року

Київ

справа №1340/5319/18

адміністративне провадження №К/9901/18222/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮС-ТРИ" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №1340/5319/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮС-ТРИ" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 - про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування постанов,

УСТАНОВИЛ:

09 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮС-ТРИ" (далі - ТОВ "ЛЮС-ТРИ") звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача, які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 25 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні №51385096; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. про стягнення виконавчого збору від 25 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні №51385096; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у винесенні постанови від 01 листопада 2018 року про відкриття виконавчого провадження №57561581; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. від 01 листопада 2018 року про відкриття виконавчого провадження №57561581; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника від 07 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57561581; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. про арешт майна боржника від 07 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57561581; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 07 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57561581; визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. про арешт коштів боржника від 07 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57561581.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. про стягнення виконавчого збору від 25 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні №51385096. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. від 01 листопада 2018 року про відкриття виконавчого провадження №57561581. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. про арешт майна боржника від 07 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57561581. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. про арешт коштів боржника від 07 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57561581. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в справі №1340/5319/18 апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволено.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року в справі №1340/5319/18 за адміністративним позовом ТОВ "ЛЮС-ТРИ" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 - про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування постанов скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

01 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ЛЮС-ТРИ" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в справі №1340/5319/18.

05 липня 2019 року ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О. Р. касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом сплати судового збору.

Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав 12.07.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 22.07.2019.

У межах строку, визначеного ухвалою Суду від 05.07.2019, скаржник усунув недоліки касаційної скарги.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Зазначене відповідає Рекомендації №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, відповідно до якої державам-членам запропоновано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їхнього розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") від 23.10.1996, заява №21920/93 та рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії") від 19.12.1997, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Керуючись статтями 287, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮС-ТРИ" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в справі №1340/5319/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко