УХВАЛА27 лютого 2018 рокуКиївсправа №495/2176/17адміністративне провадження №К/9901/1572/17Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про спонукання вчинення певних дій шляхом переукладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Гайда-Герасименко О.Д. від 06 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лук'янчук О.В., Косцової І. П., Кравченка К.В. від 18 вересня 2017 року,ВСТАНОВИВ:ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати дії Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області протиправними щодо самовільного знесення малої архітектурної форми, зобов'язати усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом переукладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми та скасувати рішення Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №167 від 29 червня 2016 року.Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, провадження у справі закрито.
Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивачу роз'яснено право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.На постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року до суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, порушує питання про їх скасування та ухвалення нового рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги заявлено до органів місцевого самоврядування.Відповідно до частини
6 статті
346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини
6 статті
346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Частиною
2 статті
6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.Відповідно до статті
17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23,24 та тексті свого рішення у справа
"Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві.. керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті
1 статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).Керуючись статтями
346,
347 КАС України,
УХВАЛИВ:Справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про спонукання вчинення певних дій шляхом переукладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.Головуючий Я.О. БерназюкСудді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко