Цю тему неможна обговорювати на роботі: психологи застерегли від помилки

Стрес - постійний супутник сучасної людини. Його джерелом може бути робота, сімейні негаразди, ну або ж повномасштабна війна, якщо вам пощастило жити в Україні. Хоча психологи радять не тримати стрес у собі, все ж варто бути розбірливим у тому, кому ви розповідаєте про власні проблеми.

Як пише видання Yourtango, як би вам не було складно на роботі, говорити про це варто або з психолгом, або з керівником, але точно не з колегами.

Видання посилається на дослідження Школи бізнесу Террі при Університеті Джорджії, автори якого з'ясували, що так зване "хизування стресом" перед колегами може шкодити самому ж працівнику. Йдеться про ситуації, коли працівники регулярно підкреслюють власне перевантаження та рівень напруги в роботі, намагаючись таким чином виглядати більш залученими або значущими.

Як зазначається у публікації, надмірне обговорення власного стресу в колективі має зворотний ефект: воно може погіршувати сприйняття людини колегами. Автори дослідження підкреслюють, що "хизування стресом" формує негативне враження про працівника.

У дослідженні також зазначається, що працівники, які постійно говорять про власний стрес, сприймаються оточенням як менш компетентні та менш приємні у спілкуванні. Ба більше, це впливає і на готовність колег допомагати таким людям у роботі. Загалом подібна поведінка може мати довгострокові негативні наслідки для репутації працівника, кажуть дослідники.

Окремо дослідники звертають увагу на ефект "поширення" стресу в колективі, коли хтось один починає "хизуватися стресом".

Водночас автори дослідження розрізняють відкрите обговорення труднощів і "хизування стресом". Перший варіант може бути частиною здорової комунікації в колективі, тоді як другий – формує токсичну атмосферу та сприяє вигоранню працівників.

Як писав УНІАН, колишній агент ФБР Джо Наварро розповів, що навіть якщо людина заперечує, що страждає від стресу, її тіло часто видає ознаки сильного психологічного дискомфорту через невербальні реакції.

Серед найтиповіших сигналів – раптове "завмирання", ритмічне погойдування, інстинктивне згортання тіла в захисну позу та переплетення пальців, які допомагають знизити внутрішню напругу.