Три новорічні «подарунки» для агробізнесу: аналіз законопроекту, підписаного Порошенком

Що означає для агробізнесу підписаний Петром Порошенком законопроект №6049-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»? Три ключові «подарунки», які запрацюють реально тільки з 1 січня 2019 року, розповідає agropolit.com.

Перший – вирішиться питання «шахматок» на полях.

Результатом земельної реформи в Україні стало розпаювання 12 тис. га земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. В результаті – близько 7 млн їхніх колишніх працівників та пенсіонерів стали власниками утворених за результатами поділу земельних ділянок середньою площею у 4 га. Зрозуміло, що поля за такого підходу перетворилися на «шахівниці», де кожна «клітинка» має свого власника, який самостійно вирішує, що робити із власним клаптиком землі. Водночас, переважна більшість власників пайових ділянок так і не стали обробляти їх самостійно та, натомість, здають їх в оренду сільськогосподарським підприємствам. Проте, стандартною є ситуація, коли поле поділено на 20 окремих ділянок, підприємець же домовився про оренду лише із 17 власниками, а три ділянки, які розташовуються всередині масиву, можуть перешкоджати нормальному використанню поля та застосуванню сучасної широкозахватної сільськогосподарської техніки. Цю проблему дозволить вирішити прийнятий парламентом законопроект. Адже підприємець зможе використовувати ділянки всередині поля, надавши «незговірливим» власникам ділянок у користування орендовані ним ділянки на межі поля, де вони не заважатимуть нормальному використанню всього масиву. Всі проблеми сільськогосподарського землекористування, звісно, вирішити не вдасться, проте створюються передумови для того, щоби «земельні» ризики ведення агробізнесу були дещо мінімізовані.

Другий – врегулювання питання земель колективної власності, які залишилися після розпаювання. Колишні працівники КСП отримували у приватну власність тільки сільськогосподарські угіддя (ріллю, пасовища, сіножаті та багаторічні насадження), а польові дороги, лісосмуги, господарські двори й інші нерозподілені землі так і «зависли» у колективній власності неіснуючого нині підприємства. Також залишилася невитребуваною частина паїв, власники яких померли, або з тих чи інших причин не оформили право власності на пайові ділянки.

Отже, за новим законом, землі колективної власності тих сільськогосподарських підприємств, які вже ліквідовані, у більшості випадків перейдуть у комунальну власність відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Якщо вдасться зібрати загальні збори членів колективних сільськогосподарських підприємств, паювання земель у яких завершилося, до 2020 року ще буде можливість перерозподілити землі між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення комунальній власності. Після 2020 року органи місцевого самоврядування зможуть звертатися до суду із заявою про передання до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна як такого, що не має господаря. Головним тимчасовим розпорядником невитребуваних та нерозподілених земель тепер також стануть органи місцевого самоврядування, а не районні державні адміністрації, як це було раніше.

Згадайте новину: Президент Порошенко підписав "антирейдерський" земельний закон

Третій – підприємці нарешті зможуть офіційно брати в оренду польові дороги та полезахисні лісосмуги.

Підписаний Президентом законопроект №6049-д містить опис правового механізму, який надає право землекористувачеві, який використовує значну частину земель масиву, на одержання в оренду земель під польовими дорогами зі встановленням обов'язку надавати доступ до інших земельних ділянок масиву. Орендарі земельних ділянок, котрі розташовані у масиві, зможуть надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди. Орендарі істотної частини земель масиву (75% від загальної площі) отримають переважне право на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їхнім власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві.

Хто в шоколаді?

Найбільшу вигоду від прийнятого законопроекту зможуть отримати сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, які орендують земельні ділянки сільськогосподарського призначення, адже вони зможуть законним шляхом мінімізувати ризики «фрагментації» землекористування. Важливо, що інтереси власників земельних ділянок, які хотіли б використовувати свою землю самостійно, при цьому захищаються, адже у всіх випадках їм надаватиметься інша земельна ділянка, розташування якої не перешкоджатиме нормальному використанню інших земель. Можна також очікувати, що прийнятий законопроект дозволить ефективно боротися із своєрідним «земельним рейдерством», коли спритні ділки беруть у оренду посеред поля одну ділянку, а потім фактично шантажують фермера чи підприємство, які орендують основну частину земель, створенням перешкод для нормального обробітку. Таких «ділків» тепер можна буде «відправити» на край поля на іншу ділянку, де вони не заважатимуть нормальному використанню земельного масиву.

Звичайно, як запрацює прийнятий законопроект - покаже практика. Можна очікувати найбільші проблеми із визначенням на практиці «єдиних земельних масивів», а також їхньою реєстрацією у Державному земельному кадастрі.

Автор статті: Андрій Мартин, доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України»

Фото: /22647" rel="nofollow" target="_blank">НУБіП України