Три країни ЄС відхилили оборонний план фон дер Ляєн, - Politico

Країни Південної Європи відмовляються підтримати план Європейської комісії щодо збільшення оборонних витрат за допомогою доступних кредитів, побоюючись, що це лише поглибить їхню й без того складну боргову ситуацію, пише Politico.

Зокрема, проти виступили Франція Італія та Іспанія. Опір цих країн створює серйозні перешкоди для ініціативи президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка прагне зміцнити оборонну автономію Європи.

Запропонований нею пакет передбачає кредити на 150 мільярдів євро та послаблення фіскальних правил ЄС у надзвичайних обставинах. Основна мета – активізація інвестицій у військову сферу та зниження залежності Європи від оборонного щита США.

Однак відсутність консенсусу ставить під загрозу реалізацію плану Брюсселя, що передбачає постачання додаткового озброєння Україні.

"Деякі країни мають серйозні сумніви щодо доцільності або навіть можливості заборгованості до такого рівня", — зазначив високопосадовець ЄС.

Південні країни наполягають на використанні так званих оборонних облігацій – грантів, що фінансуються за рахунок спільних позик ЄС на фінансових ринках, що потребують одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.

"Існує ризик, який може прокласти шлях для оборонних облігацій", — зауважив один із дипломатів ЄС.

Фон дер Ляєн раніше утримувалася від підтримки цього підходу, передбачаючи заперечення з боку фіскально консервативних держав, таких як Німеччина та Нідерланди.

"Ніяких єврооблігацій", — підкреслив прем'єр-міністр Нідерландів Дік Шуф ​​після останнього саміту ЄС.

Третій дипломат ЄС висловив сумнів у тому, що відмова південних країн від кредитів може переконати консервативні держави підтримати оборонні облігації.

"Якщо вони стверджують, що оборона є екзистенційним викликом, який виправдовує спільний борг, тоді їм потрібно спочатку взяти кредити", — зазначив він.

На тлі заяв Дональда Трампа про можливе припинення американської підтримки України та критики Європи за військову залежність від США фон дер Ляєн запропонувала новий оборонний план для ЄС.

Він передбачає, що країни-члени можуть тимчасово збільшити військові витрати до 1,5% ВВП протягом чотирьох років і залучити 150 мільярдів євро через ЄС для спільних закупівель озброєнь та допомоги Україні.

Єврокомісія розраховувала на підтримку великих південних економік, таких як Італія та Іспанія, які ще не досягли цільових 2% ВВП на оборону, встановлених НАТО.

Однак вона недооцінила занепокоєння цих країн щодо боргового навантаження. Хоча Єврокомісія може позичати кошти за нижчими відсотковими ставками, такі кредити все одно зараховуються до національного боргу.

"План фон дер Ляєн майже виключно базується на національному боргу держав", — заявила прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.

Визнання того, що країнам доведеться скорочувати витрати в інших сферах для збільшення військових видатків, спричинило політичний резонанс. Виборці в південних країнах більше занепокоєні питаннями міграції та кліматичних змін, ніж нарощуванням оборонного бюджету.

Зокрема, Італія та Іспанія пропонують розширити перелік оборонних витрат, які можна виключати з фіскальних правил ЄС, включивши до нього кібербезпеку, контроль кордонів та інфраструктурну стійкість.

Однак ні Рим, ні Мадрид поки що не підтвердили, чи скористаються надзвичайним механізмом. Деякі чиновники припускають, що вони навмисно зволікають, сподіваючись, що фон дер Ляєн перегляне свою позицію щодо оборонних облігацій перед червневим самітом лідерів ЄС.

"У нас повинно бути більше часу для прийняття рішення", — заявила Мелоні.

За інформацією дипломатів, Франція вже дала зрозуміти, що не має наміру активувати положення про кредити. Париж, де рівень боргу перевищує 110% ВВП, прагне уникнути негативної реакції ринків та можливого зниження кредитного рейтингу.

Натомість очікується, що Німеччина скористається механізмом для фінансування своєї масштабної оборонної модернізації на 500 мільярдів євро. Однак Берлін, як і країни з найвищим кредитним рейтингом, такі як Данія та Нідерланди, швидше за все, залучатиме кошти самостійно, без використання позик Єврокомісії.

Це викликає побоювання серед фінансово вразливих держав ЄС, що першими скориставшись кредитами, вони можуть сигналізувати ринкам про свою слабкість, що призведе до зростання вартості запозичень.

"Фрагментація серед 27 країн ЄС впливає на сприйняття ринку, яке може бути негативним. Якщо всі не надішлють запит одночасно, ринок встановить ліміт, скільки ви можете витратити", — зауважив високопоставлений дипломат.

Однак фінансово консервативні країни відкидають ці аргументи, а один із дипломатів ЄС звинуватив південні держави у "політичних іграх".

Через російсько-українську війну європейські політики все частіше говорять про необхідність об’єднання військових зусиль країн-членів Євросоюзу. 

У лютому президент Європарламенту Роберта Метсола заявила, що європейці мають бути готовими протистояти загрозам без підтримки свого партнера в обличчі США. При цьому на її думку новий оборонний союз повинен не конкурувати з НАТО, а доповнювати Північноатлантичний альянс.

Ще раніше міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Євросоюз для підтримки миру повинен створити спільну армію.