15.03.2016
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Така не часта подія в судочинстві як «окрема ухвала». Суддя Сергій Чванкін навів приклади та узагальнив практику.

Така не часта подія в судочинстві як «окрема ухвала». Суддя навів приклади та узагальнив практику.

З метою вироблення єдиних підходів та уникнення помилкового застосування норм процесуального права Київський районний суд м. Одеси узагальнив практику постановлення окремих ухвал. Виявилося, що дехто із суддів адресував зацікавленим особам рішення, які не набрали законної сили.

Підстави та передумови

Право суду постановити окрему ухвалу передбачене ст.211 Цивільного процесуального кодексу та ст.166 Кодексу адміністративного судочинства. Аналіз кількісних показників прийняття Київським районним судом м.Одеси такого виду рішень свідчить про те, що судді лише у виняткових випадкахреагують на виявлені порушення закону.

Так, протягом 2013—2015 років наш суд постановив тільки 15 окремих ухвал. В апеляційному порядку за цей період оскаржено 3 окремі ухвали, всі скасовані.

Як підставу для скасування окремих ухвал апеляційний суд називав відсутність (або невстановлення судом першої інстанції) причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушення. В одному випадку підставою скасування окремої ухвали було скасування рішення у справі.

Порівняно невелика кількість окремих ухвал пояснюється тим, що суд має право, але не зобов’язаний постановляти окрему ухвалу. Проте, виходячи з особливого статусу суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок у державі, він зобов’язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Окрема ухвала — це вид рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Таким чином, окрема ухвала може бути постановлена, якщо під час розгляду виявлено ознаки складу правопорушення. Його юридична кваліфікація не наводиться, однак, як правило, в окремій ухвалі зазначається, елементи якого складу правопорушення слід перевірити.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати в неналежному виконанні посадовими особами обов’язків, недотриманні строків розгляду звернень тощо. За статистичними даними, найчастіше Київський районний суд м.Одеси постановляв окремі ухвали з причини невиконання підприємствами, установами, організаціями приписів про забезпечення (витребування) доказів, що спричиняло істотне порушення строків розгляду справ.

Окремі ухвали постановлялися при закінченні розгляду справи — під час ухвалення рішення по суті спору, без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду. Це робиться як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду.

Помилки застосування

Аналіз практики постановлення окремих ухвал свідчить про те, що судді правильно оформлюють цей вид рішення, який складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

Окрема ухвала може бути постановлена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та повинна містити вказівку на причини та умови, які сприяли вчиненню правопорушення.

Дослідження окремих ухвал свідчить, що суд указував, у чому конкретно полягають установлені порушення закону, які саме права громадян, підприємств, установ порушено, визначав попередню кваліфікацію правопорушення, ознаки якого виявлені під час розгляду, проте не у всіх випадках називав причини та умови, що сприяли вчиненню такого порушення.

Окрема ухвала направляється відповідним особам чи органам, які можуть усунути причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, та притягнути винних осіб до відповідальності. Як правило, це вищі органи, керівники осіб, які допустили порушення закону, органи прокуратури, поліції, Служби безпеки тощо. Органи, яким суд надсилає окрему ухвалу, повинні мати повноваження, необхідні для вжиття відповідних заходів реагування.

При цьому суд не має права у відповідному рішенні визначати конкретні заходи, які слід ужити для усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню, оскільки це виходить за межі його компетенції.

Особи, яким адресовано окрему ухвалу, повинні письмово повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня її одержання. Однак, як показує практика, далеко не завжди це положення закону сумлінно виконується.

Окрема ухвала може бути оскаржена тільки особами, інтересів яких вона стосується, незалежно від того, чи беруть вони участь у справі. Тобто особи, які беруть участь у справі, не мають права оскаржити відповідне рішення, якщо воно не зачіпає їхніх прав та інтересів.

Дослідження порядку постановлення та направлення Київським районним судом м.Одеси окремих ухвал для відповідного реагування свідчить про те, що інколи суд помилково надсилав окремі ухвали, які не набрали законної сили, відразу ж після постановлення.

Правильною є практика, коли після постановлення відповідного рішення його копія надсилається особам, інтересів яких воно стосується, у разі якщо вони не були присутні в засіданні під час проголошення окремої ухвали. І лише в разі відсутності апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали (одержання її копії особою, інтересів яких вона стосується) її надсилають з відміткою про набрання законної сили відповідним органам для реагування.

Автор: голова Київського районного суду м. Одеси Сергій Чванкін

Джерело: ЗИБ

 

 

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події: