Судова реформа очима громадян

Не дивлячись на досить різку і негативну критику з боку суспільства, Законопроект № 6232, який передбачає внесення змін до основних процесуальних законів країни, все ж таки був підписаний Президентом і 28.11.2017 року оприлюднений у офіційному друкованому виданні «Голос України».

Закон вступає в дію 15 грудня 2017 року. З метою з'ясування, як зазначені зміни вплинуть на становище особи у відносинах «суд-громадянин/підприємство» пропонуємо розглянути, на прикладі нового Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) – основного закону який регулює процедуру судового розгляду цивільних справ, топ найбільш значимих, на нашу думку, нововведень, які кардинально вплинуть на здійснення судочинства в Україні.

Читайте статтю: «Судова реформа»: що далі буде…

01. Найбільш наболілим для громадян є впровадження адвокатської монополії, що передбачає надання професійної правової допомоги виключно адвокатами, крім випадків визначених законом.

Тепер, громадянин, звертаючись до суду і маючи намір скористатися послугами судового представника, обмежуєтеся у його виборі, тому що представником у суді може бути виключно – адвокат, тобто людина, яка отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З одного боку це звичайно добре, тому що, коли вам надають професійну правову допомогу, вірогідність ефективного і якісного захисту ваших прав і інтересів стає значно вищою. Але у медалі завжди дві сторони. З однієї – вірогідність більш ефективного і якісного захисту, а з іншої – акт виконаних робіт на десятки тисяч гривень.

Тим не менш законодавець зробив деякі виключення з цього правила. Так, зокрема, ст. 19 ЦПК, передбачена можливість залучення представника, що володіє повною процесуальною дієздатністю (особа, яка не є адвокатом) при розгляді малозначних справ.

Малозначною справою визнається спір, ціна якого не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2017р. до 160 000 тис. грн), або ж суд за клопотанням заінтересованої сторони може визнати ваш спір малозначним.

Потрібно враховувати і той факт, що впровадження адвокатської монополії має поступовий характер. На сьогоднішній момент виключно адвокатами здійснюється представництво інтересів у судах касаційної інстанції, з 01.01.2018 року монополія пошириться і на апеляційну інстанцію, а з 01.01.2019 року – на суди першої інстанції.

Цікавим є той момент, що якщо зараз у суді апеляційної інстанції вас представляє особа, яка не має свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, то з 01.01.2018 року вона зможе виключно складати процесуальні документи необхідні для подачі до суду, без права безпосередньої участі у судових засіданнях. Тобто, ви зможете або надалі продовжити користуватися її послугами, але в судових засіданнях приймати участь самостійно, без представника або ж укласти договір з адвокатом.

02 . Судові витрати в контексті адвокатської монополії заслуговують окремої уваги.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи. Сума судового збору встановлюється законом і завжди є обов’язковою для сплати під час подачі позову.

Витрати пов’язані з розглядом справи стягуються за наявності відповідного клопотання про це, і за умови, що вами під час подання заяви до суду було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ви планує понести у зв’язку із розглядом справи. Загалом, до витрат пов’язаних з розглядом справи законодавець відносить: витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витрати пов’язані з доказами та з вчиненням інших процесуальних дій.

Згадайте новину: Реформа судової експертизи направлена на вирішення проблем сфери

Найбільш затратними з економічної точки зору є витрати пов’язані з проведенням експертиз і витрати на професійну правничу допомогу. До останніх належать гонорар адвоката, вартість послуг помічника адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги, витрати адвоката, що були необхідні для надання правничої допомоги (проїзд до іншого міста, проживання тощо).

Для того щоб стягнути з іншої сторони витрати на правничу допомогу, особа повинна подати до суду клопотання з детальним описом робіт (наданих послуг), що були виконані адвокатом та понесених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Наприклад, якщо договором передбачена фіксована сума сплати за послуги, наприклад, 5000 грн. і винагорода за виграш справи у розмірі 20% від ціни позову (припустимо, що ціна позову складає 60 000 грн.), незалежно від витраченого часу, то витрати на правничу допомогу у разі задоволення позову складатимуть 17 000 грн.

У разі, якщо у суду виникнуть підозри, щодо неможливості сплати судових витрат по завершенню розгляду справи, у випадках встановлених законом, він може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат.

03. Способу захисту з набранням чинності нового закону, принципово зміниться розуміння способів захисту прав громадян.

Способом захисту порушеного права є та вимога, яку ви просите суд задовольнити з метою захисту ваших порушених прав. Нині, за чинним ЦПК, способами захисту порушених і невизнаних прав і інтересів громадян є способи передбачені законом у ст. 16 ЦК України або способи, які визначені сторонами у договорі. Раніше, особі, яка зверталася до суду із способом захисту, який не передбачений ані законом, ані договором просто відмовляли у задоволенні позову, навіть якщо було очевидне порушення її прав.

З набранням чинності нового ЦПК України, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Прикладом такого способу може бути неможливість наближатися до позивача більш ніж на 50 метрів, якщо наприклад спір стосується відшкодування моральної шкоди, то суд може зобов’язати відповідача окрім виплати моральної шкоди, здійснити оплату послуг психолога, зобов’язати придбати на ім’я позивача путівку до санаторію для реабілітації тощо.

04. Докази.

Даним законопроектом було змінено порядок подання доказів і розширено коло джерел, що можуть визнаватися доказами.

Тепер докази направляються одночасно з позовною заявою, відзивом у строк встановлений або законом або судом. У разі неможливості подати певний доказ, особа повинна звернутися до суду з письмовим повідомленням про неможливість подати доказ в строк визначений законом.

За новим ЦПК, суддя перевіряє подані вами докази на відповідність таким критеріям як належність, достовірність, допустимість і достатність. Належними є докази, які стосуються обставин щодо предмету спору, допустимими - які одержані законним шляхом, достовірними - на підставі яких можна встановити дійсні обставини щодо предмета спору, а достатність, у свою чергу, є оціночним поняттям і визначається як можливість на підставі наявних доказів встановити фактичні обставини справи. Наприклад, якщо спір стосується виселення особи із житлового приміщення і ви подаєте до суду довідку про характеристику особи з місця роботи – це буде неналежним доказом, бо він жодним чином не стосується предмета спору. Якщо ви подали до суду письмові пояснення свідка зі слів третіх осіб, але за умови неможливості безпосередньо допитати цю особу у суді – цей доказ буде визнано судом не достовірним.

Найбільшої уваги, з точки зору судової реформи, заслуговують такі докази як показання свідків, висновки експерта і електронні докази.

Згадайте новину: Вища рада правосуддя, розглядаючи матеріали кандидатів, особливу увагу звертає на тих кандидатів, щодо яких були негативні висновки Громадської ради доброчесності, – Голова ВРП

Показання свідків.

Допит свідка тепер визнається не тільки джерелом доказування, а й способом забезпечення доказів у справі. Тобто, якщо ваші позовні вимоги можуть підтверджуватися показаннями свідків, але ви передбачаєте ймовірність того, що в процесі розгляду справи свідок відмовиться від дачі свідчень у суді або йому потрібно буде на довгий час виїхати за межі країни, ви звертаєтеся до суду з вимогою про забезпечення доказу. Суд здійснює допит свідка до початку розгляду справи по суті.

Новелою стало також письмове опитування учасників справи та свідків. Тепер, з першою заявою по суті справи (вимога, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору), сторона або учасник справи має право поставити не більше десяти запитань іншому учаснику справи. Відповіді на такі запитання подаються у формі заяви свідка у строк визначений законом.

Висновок експерта.

Особа може за власною ініціативою замовляти проведення експертиз щодо дослідження обставин справи, що стосується предмету спору. Цікавим є той момент, що законом фактично встановлено конкуренцію експертиз. Це означає, що кожен заінтересований учасник справи, а це відповідно до ст. 42 ЦПК сторони та треті особи, можуть за власною ініціативою замовити проведення експертизи та посилатися на висновки експерта як на доказ, що підтверджує їхню позицію по суті справи. У випадку, якщо суд досліджуючи такі докази дійде до висновку, що такий висновок експерта є неповним або неясним він може призначити додаткову експертизу, у випадку якщо ж суд матиме вагомі підстави вважати, що висновок є необґрунтованим, або таким, що не відповідає фактичним обставинам справи суд може призначити повторну експертизу.

В нових процесуальних кодексах також з’явилася така категорія доказів як «електронні докази». Тепер ви можете захищати свої права посилаючись на електронні документи, графічні зображення, веб-сайти, мультимедійні та голосові повідомлення в електронній формі.

05. Взаємодія суду з учасниками справи.

Тепер можливо врегульовувати спір за участю судді до початку розгляду справи по суті. Тобто суддя набуває статусу арбітра (медіатора) між сторонами.

Таке врегулювання спору полягає в тому, що суддя разом зі сторонами спору домовляється про проведення спільних та (або) закритих нарад. Спільні наради проводяться за участю усіх сторін та їх представників, а закриті – за ініціативою судді з кожною із сторін окремо. На таких нарадах суддя може сприяти сторонам у з’ясуванні можливих шляхів мирного врегулювання спорку, а також може запропонувати з власної ініціативи можливий спосіб такого врегулювання. Однак, суддя не має права надавати оцінку доказів, юридичні поради та рекомендації. Сторони можуть в будь-який момент припинити здійснення такого врегулювання з підстав визначених законом.

Також сторонам надано можливість залучати «експертів з питань права» для роз’яснення суду як застосовувати норму права за наявності прогалин у регулюванні. Послуги таких «експертів» включаються в судові витрати і можуть бути стягнуті зі сторони, яка програє справу.

«Експерт в питаннях права» це особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права.

Користуйтеся консультацією: Судова реформа в Україні: професійна чи революційна?

06. Електронне судочинство – інформаційна система документообігу між судами, судом та учасниками справи.

Усі передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Така система покликана забезпечити обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З впровадженням таких змін, а саме з 2019 року, суди зобов’яжуть надсилати судові рішення, судові повістки, інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси. Кожна особа зможе зареєструвати електронну адресу в системі.

В контексті електронного судочинства, варто звернути увагу на судовий збір. Законопроектом передбачено, що ставки судових зборів для судів місцевого суду залишаються незмінними, а для апеляційної і касаційної інстанції суттєво збільшуються. Так от, із впровадженням електронного судочинства судовий збір можна сплачувати онлайн. При цьому запроваджується пільговий коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, який встановлюється профільним законом, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній, а не паперовій формі. Тобто, якщо законом про судовий збір передбачено сплата судового збору у розмірі 640 грн., то у разі сплати за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розмір судового збору складатиме 512 грн.

Висновки:

Як бачимо, нове процесуальне законодавство містить у собі багато нових інститутів і механізмів, практика використання яких українському суспільству ще не відома. Зазначені нововведення є лише верхівкою того айсберга, який насправді криється на сторінках процесуальних кодексів. Для звичайної особи зрозуміти мотиви і значення тих чи інших дій буде вкрай важко. Так, громадяни обмежуються у праві вибору представника, однак наділяються ширшими можливостями у процесі доказування, але в той же час законодавець встановлює надзвичайно велику кількість умов, нюансів за яких реалізація прав значно ускладнюється.

Таким чином, самостійний доступ до правосуддя пересічного громадянина ускладниться через сувору та складну процедуру судового розгляду і без порад досвідченого юриста/адвоката тепер не обійтись.

В той же час у разі надання якісної правої допомоги адвокатом – громадяни або підприємства зможуть отримати запланований результат по справі у набагато коротші строки та захистити свої права в більш повному обсязі, в тому числі і відшкодувати реальні витрати пов’язані з розглядом судової справи.

Читайте статтю: Судова реформа: будинок почали зводити не з фундаменту, а зі стін

Автор статті: компания "Житченко и Партнеры"

Джерело: zhytchenko.com