При оголошенні повідомлення про підозру у справах про особливо тяжкі злочини участь захисника є обов’язковою (Апеляційний суд Закарпатської області № 308/970/18 від 19.02.2018)

Фабула судового акту: Чинне кримінальне процесуальне законодавство, а саме стаття 52 КПК України містить у собі виключний перелік випадків у яких участь захисника є обов’язковою.

Так, захист адвокатом підозрюваного, обвинуваченого в обов’язковому порядку здійснюється у справах про особливо тяжкі злочини, щодо неповнолітніх осіб, при застосуванні примусових заходів виховного або медичного характеру, осіб які мають фізичні або психічні вади, осіб які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження та в окремих інших випадках.

При цьому як законодавство так і правозастосовна практика однозначно вказують на те, що будь-які процесуальні дії вчинені без участі захисника тягнуть за собою їх недійсність.

У даній справі слідчий звернувся до слідчого судді із поданням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, яка підозрювалась у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Проте, суд у задоволенні такого клопотання відмовив та виніс ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання зокрема у зв’язку із тим, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст.177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів. Водночас посилання на тяжкість кримінального правопорушення, як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки лише сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути підставою для застосування до підозрюваного такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, виходячи з сукупності заявлених ризиків.

На таке рішення прокурором та захисником було подано апеляційну скаргу.

Скаргу адвоката було вмотивовано тим, що на момент розгляду вказаного клопотання слідчого особа не мала статусу підозрюваного, що позбавляло суд можливості обирати запобіжний захід; враховуючи те, що особі інкримінується особливо тяжкий злочин, то участь захисника при врученні повідомлення про підозру була обов'язковою. Захисник не був присутній при вчиненні даної процесуальної дії.

Апеляційний суд із такими доводами захисника погодився та вказав, що особі інкримінується особливо тяжкий злочин, а тому участь захисника була обов'язковою при врученні та оголошенні підозри згідно вимог ч.1 ст.52 КПК України. Захисник не був присутнім під час вручення підозри. Дані обставини свідчать про те, що слідчим не виконано вимог ч.1 ст.52 КПК України під час вручення письмового повідомлення про підозру в порядку ст.278 КПК України, а тому підозра особі фактично вручена не була та на момент розгляду даного клопотання особа не мала статус підозрюваного, що позбавляло суд можливості обирати запобіжний захід.

Фабула судового акту: ВС/ККС: Відмова у задоволенні клопотання про призначення захисника, яке надійшло від засудженого до апеляційного суду після розгляду справи по суті та ухвалення рішення, не є порушенням права на захист (ВС/ККС № 130/192/16-к від 23.08.2018)

ВС/ККС: Порушення права обвинуваченого (засудженого) на вільний вибір захисника є порушенням права на захист та однозначною підставою для скасування судового рішення (ВС/ККС № 714/266/16-к від 07.06.2018)

ВС/ККС: Відсутність промови захисника стосовно обрання обвинуваченому запобіжного заходу на технічному записі НЕ Є безумовною причиною для скасування вироку. (ВС/ККС від 26.06.2018 року, справа № 161/12941/16-к)

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

Справа № 308/970/18

19.02.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), Стана І.В., Гошовського Г.М., за участі: секретаря судового засідання Юрочко А.П., прокурора Ісака В.М., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Ціпле І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційного провадження № 11-сс/777/94/18 за апеляційною скаргою заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області Попович І.І. на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2018 про застосування щодо підозрюваного за ч.4 ст.189 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Оскарженою ухвалою слідчого судді від 30.01.2018 відмовлено у задоволенні погодженого прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Закарпатській області Горзова Є.Є. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України за таких обставин.

24.01.2017, о 10 год., ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи що у ОСОБА_9 відсутні перед ним будь-які боргові зобов'язання фінансового характеру, пред'явили останньому незаконну вимогу про передачу їм грошових коштів у загальній сумі 340 000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 24.01.2017, еквівалентно 9 292 200 грн, з яких 180 000 доларів США для ОСОБА_7 та 160 000 доларів США для ОСОБА_3, начебто в рахунок погашення боргу Стана І.В., який є сином ОСОБА_9

Цієї ж доби ОСОБА_7 приїхав разом ОСОБА_8 додому ОСОБА_9 у АДРЕСА_2 та погрожуючи вбивством і знищенням будинку, повторно пред'явив вимогу до ОСОБА_9 про передачу належного ОСОБА_9 автомобіля «Хюндай Сантафе», н.з. НОМЕР_1 та всіх грошових коштів, які наявні в його будинку, ОСОБА_9, побоюючись реалізації погроз ОСОБА_7 та ОСОБА_8, передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 3 000 євро, 4 000 доларів США та ключі від автомобіля «Хюндай Сантафе», н.з. НОМЕР_1. ОСОБА_7 передав частину незаконно отриманих грошей ОСОБА_8 у сумі 4 000 доларів США та скориставшись ключами, заволодів вказаним та поїхав у невідомому напрямку.

Цієї ж доби, біля 18 год, ОСОБА_3, діючи у попередній змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, прийшов додому до ОСОБА_9 у АДРЕСА_3 та погрожуючи вбивством і знищенням будинку, повтовторно пред'явив до ОСОБА_9 вимогу про передачу всіх наявних у нього грошей та автомобіля «Сітроен Джампер» н.з. НОМЕР_2. ОСОБА_9, побоюючись реалізації погроз ОСОБА_3 передав йому грошові кошти у сумі 5 000 доларів США та ключі від автомобіля ОСОБА_10, н.з. НОМЕР_2, якими ОСОБА_3 заволодів.

Таким чином ОСОБА_3, діючи у попередній змові з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, завдали потерпілому майнової шкоди у сумі 1 017 060 грн, яка перевищує шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених на 01.01.2017.

В подальшому ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період з 24.01. до 03.10.2017 неодноразово здійснювали телефонні дзвінки потерпілому ОСОБА_9, під час яких пред'являли незаконні вимоги про передачу грошових коштів.

Слідчий звернувся до місцевого суду з відповідним клопотанням, яке обґрунтував тим, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, поєднаного із залякуванням та висуненням погроз потерпілому ОСОБА_9 та «членів його сім'ї», за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, незаконно впливатиме у ході досудового розслідування на потерпілого ОСОБА_9, свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_12, Стана І.В., співучасників злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8, схилятиме їх до зміни своїх показань або відмови від них, з метою пом'якшення або уникнення відповідальності, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КК України, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним вище ризикам.

20.10.2017 старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області Горзовим Є.Є. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

В обґрунтування повідомленої ОСОБА_3 підозри слідчий посилається на наявні в матеріалах кримінального провадження докази.

Як встановлено слідчим суддею місцевого суду, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст.177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

У клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 відсутнє обґрунтування, що більш м'який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам кримінальному провадженні, не доведено і прокурором в судовому засіданні необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Посилання прокурора на тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого, ч.4 ст.189 КК України, як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки лише сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, не може бути підставою для застосування до підозрюваного такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, виходячи з сукупності заявлених ризиків.

Слідчий суддя взяв до уваги дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_3 в їх сукупності, зокрема, те, що останній, 1960 року народження, працює приватним підприємцем, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання та роботи.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2018 про відмову у задоволенні вказаного вище клопотання старшого слідчого та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати стосовно ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням вимог ст.370 КПК України, судом не взято до уваги: 1) обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а саме, його зухвалість та цинічність; 2) потерпілому спричинено матеріальні збитки в особливо великих розмірах; 3) аргументи сторони обвинувачення про те, що, перебуваючи на волі, підозрюваний має можливість реалізувати висловлені на адресу потерпілого погрози.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат Ціпле І.Ю. просить скасувати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 та відмовити у задоволенні клопотання.

В обґрунтування апеляційних вимог Ціпле І.Ю. зазначає наступне: ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2018 є незаконною та необґрунтованою; винесена з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства; не містить жодного посилання на мотиви та докази, на підставі яких була прийнята; слідчий суддя не послався на жоден доказ, яким обґрунтовується підозра ОСОБА_3; в матеріалах кримінального провадження відсутні повноваження прокурора; на повідомленні про підозру та клопотанні про застосування запобіжного заходу, а також на апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги, підпис прокурора Попович І.І. не однаковий, а з цього випливає, що підозра ОСОБА_3 вручена не була та на момент розгляду вказаного клопотання слідчого особа не мала статусу підозрюваного, що позбавляло суд можливості обирати запобіжний захід; враховуючи те, що ОСОБА_3 інкримінується особливо тяжкий злочин, то участь захисника при врученні повідомлення про підозру була обов'язковою. Захисник не був присутній при вчиненні даної процесуальної дії.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін на підтримання своїх апеляційних скарг, їх заперечення проти апеляційної скарги протилежної сторони та вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а захисника - підлягає з таких підстав.

З наданої захисником довідки Рахівського Центру первинної медико-санітарної допомоги від 06.12.2017, виданої ОСОБА_3 вбачається, що останній хворіє та перебуває на диспансерному обліку при амбулаторії смт. Великий Бичків Рахівського ЦПМСД та потребує постійного медикаментозного лікування.

Захисник обґрунтовано посилається на те, що постановою заступника прокурора Закарпатської області Василенко О.Ю. від 18.12.2017 визначено строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню до 4-х місяців, а саме до 19.02.2018, а слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі продовжує (застосовує) запобіжний захід до 30 днів (кінець лютого 2018 року початок березня 2018 року), що є неприпустимим.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області у складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Стана І.В., Животова Є.Г. від 29.01.2018 (справа № 308/11689/17) апеляційну скаргу заступника начальника відділу процесуального керівництва прокуратури Закарпатської області залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_3 - без змін.

Норми чинного КПК України (ст. 184 КПК України) не передбачають право органу досудового розслідування двічі звертатися до суду з одним й тим же клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак з вищевикладеного випливає, що підозра ОСОБА_3 вручена не була та на момент розгляду даного клопотання особа не мала статус підозрюваного, що позбавляло суд можливості обирати запобіжний захід.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 інкримінується особливо тяжкий злочин, то участь захисника була обов'язковою при врученні та оголошенні підозри згідно вимог ч.1 ст.52 КПК України. Захисник не був присутнім під час вручення підозри ОСОБА_3

Дані обставини свідчать про те, що слідчим не виконано вимог ч.1 ст.52 КПК України під час вручення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 письмового повідомлення про підозру в порядку ст.278 КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Апеляційний суд визнає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування будь-якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_3.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а захисника - підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника Ціпле І.Ю. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2018 скасувати.

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного за ч.4 ст.189 КК України ОСОБА_3.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді