18.10.2018 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Суд: Невірно поставлений діагноз, встановлення якого потягло за собою обрання неправильної тактики лікування, тягне за собою кримінальну відповідальність (ВС/ККС № 127/16872/17 від 02.10.2018)

Фабула судового акту: Статтею 140 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.

При цьому тяжкими наслідками, настання яких є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є смерть людини, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання.

Проте незважаючи на досить низьку якість медичного обслуговування в України випадки притягнення таких «лікарів» є поодинокими.

У даній справі лікаря швидкої допомоги засуджено за ч. 1 ст. 140 КК України до двох років позбавлення волі реально.

Відповідно до вироку суду засуджений прибувши на виклику як лікар швидкої медичної допомоги встановив, що хворий скаржився на біль у грудях та серці невірно визначив виклик як «не екстрений», здійснив огляд хворого, у якого в ділянці грудей були видимі сліди оперативного втручання з приводу встановлення штучного мітрального клапану, провів кардіологічне обстеження, за результатами якого недооцінив важкість стану хворого, не ознайомився із медичною документацією хворого та не врахував зміни, які мали місце на ЕКГ і які повинні були бути розцінені як «гострі». За результатами огляду лікар встановив невірний діагноз: «Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації)», надавши правильну відповідну симптоматичну терапію та надав пораду, однак вона не відповідала фактичному стану пацієнта. Тобто, лікарем,. окрім невірно встановленого діагнозу, також невірно вибрана тактика, зокрема хворого з метою дообстеження та визначення тактики лікування необхідно було госпіталізувати в стаціонарне кардіологічне відділення або ж викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду швидкої допомоги. Таким чином засуджений маючи достатні професійні навики у наданні першої та екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі пацієнтові, хворому на серцево-судинне захворювання, неналежним чином виконав свої професійні обов'язки закінчив надання хворому медичної допомоги, покинув місце виклику. Наступного дня стан здоров'я хворого погіршився, йому стало погано і він помер.

За висновком судово-медичної експертизи діагноз: Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (внаслідок алкогольної інтоксикації)." був встановлений невірно. Згідно висновку за результатами клініко-експертної оцінки мала місце недооцінка важкості стану хворого по сукупності даних анамнезу та клініки, в зв'язку з чим лікарем була обрана невірна тактика лікування - хворого, з метою дообстеження та визначення тактики лікування, необхідно було госпіталізувати в стаціонарне відділення. Зміни, які мали місце на ЕКГ, повинні були розцінені як «гострі». Отже причиною неправильно вибраної тактики лікування стала недооцінка сукупності даних обстеження, важкість їх інтерпретації. Хворого, в якого мала місце: «Ревматична хвороба серця, неактивна фаза, стан після протезування мітрального клапану (2005 рік), пластики 3-х стулкового клапану, ФК ІІІ, СН II А.» та за наявності змін на ЕКГ, які повинні трактуватися як «гострі», необхідно було госпіталізувати до кардіологічного відділення, або викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду швидкої допомоги.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого (ВС/ККС № 308/1397/13-к від 31.07.2018)

ВС/ККС: Заява потерпілих про призначення покарання не пов’язаного з позбавленням волі не свідчить про їх бажання звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ВС/ККС № 702/880/16-к від 10.05.2018)

ВС/ККС: Для кваліфікації дій водія як завідоме залишення без допомоги не має значення те, що хтось інший надав потрепілому допомогу, а також тяжкість тілесних ушкоджень отриманих в результаті ДТП (ВС/ККС,справа № 128/5462/14-к, 24.05.18)

ВС/ККС: За неналежне виконання обов’язків з охорони праці службові особи несуть відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а працівники – за злочини проти життя та здоров’я особи. ВС/ККС,справа № 727/922/17, 15.03.18)

Державний герб України

Справа №127/16872/17

Провадження №1-кп/127/1397/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року                                                                                                                                                                   м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:  

  головуючого судді     Каленяка Р.А.

                    при секретарях   Сташко В.С.,Бобовській Т.А.,

       за участю:

     прокурорів                           Озерського Е.Е., Чайки О.Г.,

                 представника потерпілого          ОСОБА_1

               потерпілих                                  ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника                                       Мацюка О.І.,

                 обвинуваченого                              ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №12016020010000618, які надійшли з Вінницької місцевої прокуратури з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Хлистово, Моршанського району, Тамбовської області Російської Федерації, українця, громадянина України, з вищою медичною освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, працюючого лікарем Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5, відповідно до наказу №94-к головного лікаря станції швидкої медичної допомоги м. Вінниці від 30.05.2008 року прийнятий на посаду лікаря- стажиста виїзної бригади із 06.06.2008 року. В подальшому ОСОБА_5, на підставі наказу №23-к головного лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги від 01.04.2009 року переведений на вакантну посаду лікаря виїзної загально-профільної бригади підстанції №1. Відповідно до наказу №212 головного лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги від 28.09.2010 року ОСОБА_5, у зв'язку зі зміною, переведений на посаду лікаря виїзної загально-профільної бригади (інтенсивної терапії) підстанції №1. Наказом №168 головного лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги від 18.06.2014 року ОСОБА_5, у зв'язку зі зміною, перепризначений на посаду лікаря підстанції №1, а наказом №78 від 15.02.2016 року, у зв'язку з перейменуванням, перепризначений на посаду лікаря з медицини невідкладних станів підстанції №1 Комунальної Установи «Вінницька міська станція швидкої медичної допомоги Вінницької обласної ради». В подальшому, наказом №113-к від 05.07.2016 року Комунальної Установи «Вінницька міська станція швидкої медичної допомоги Вінницької обласної ради» лікаря ОСОБА_5 звільнено із займаної посади.

16 січня 2014 року затверджено посадову інструкцію №2221 лікаря станції швидкої медичної допомоги м. Вінниці, з якою лікар ОСОБА_5 ознайомлений під розпис. Відповідно до вказаної посадової інструкції одними із завдань та обов'язків лікаря ОСОБА_5 (розділ №3 та №4) є керування діями членів виїзної бригади швидкої медичної допомоги при наданні екстреної медичної допомоги; проведення обстежень та надання необхідної медичної допомоги пацієнтам на догоспітальному етапі; ведення встановленої медичної документації; надання в повному обсязі спеціальної медичної допомоги, включаючи комплекс реанімаційних заходів та інтенсивної терапії хворим на гострі форми ішемічної хвороби серця, гостру недостатність кровообігу, що викликана, у першу чергу, первинними хворобами серця, гострими порушеннями ритму серцевої діяльності та іншою патологією; на місці виклику зобов'язаний провести обстеження хворого (потерпілого), встановити діагноз, визначити вид і обсяг діагностичних і лікувальних процедур, надати йому потрібну медичну допомогу згідно з прийнятими стандартами якості. Також лікар несе відповідальність (розділ №7) за; організацію та якість надання екстреної медичної допомоги згідно з затвердженими протоколами (стандартами), виконання завдань і функцій, що передбачені цією посадовою інструкцією; неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України; правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Крім того, 23 квітня 2014 року лікар ОСОБА_5 пройшов атестацію робочого місця Вінницької міської станції швидкої медичної допомоги, отримав оцінку добре та йому присвоєно II категорію.

Також, в період із 15 по 19 червня 2015 року, лікар ОСОБА_5 вдало склав диференційовані заліки з ЕКГ - діагностики на догоспітальному етапі та у відповідності до узагальненого протоколу Вінницької міської станції швидкої медичної допомоги, отримав оцінку добре та йому присвоєно II категорію.

Згідно карти виклику швидкої медичної допомоги від 03.12.2015 року вбачається, що о 21.02 годині 03.12.2015 року поступив виклик від дружини ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1, в приводу болі в грудині, який о 21.03 годині був переданий лікареві бригади №12 ОСОБА_5

Відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги №3-А від 03 грудня 2015 року (бригада №12, підстанція №1),вбачається, що виклик було здійснено в період із 21.10 по 21.50 годину 03 грудня 2015 року за адресою у АДРЕСА_2 до хворого ОСОБА_6, працюючого медичним представником «Фармак», з приводу «болі в серці» бригадою у складі: лікаря ОСОБА_5 та фельдшера ОСОБА_7 і виставлено діагноз: «Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації)».

Наказом Міністерства охорони здоров'я України №500 від 29.08.2008 року «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні» передбачено, що лікар станції швидкої та невідкладної медичної допомоги є керівником та організатором роботи всієї бригади, в тому числі водія. Лікар несе відповідальність за організацію та якість надання екстреної медичної допомоги згідно з затвердженими протоколами (стандартами), виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №1119 від 21.11.2012 року: «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», вбачається, що до категорії екстрених належать звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що супроводжується: «...раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; гострим болем у черевній порожнині; ознаками гострих інфекційних захворювань».

Прибувши на місце виклику о 21.10 годині 03 грудня 2015 року, відповідно до якого хворий ОСОБА_6 скаржився на біль у грудях та серці, лікар ОСОБА_5,, відповідно до своєї посадової інструкції №2221 від 16.01.2014 року, як лікар Вінницької міської станції швидкої медичної допомоги, будучи відповідальним за проведення обстеження та лікування хворого, невірно визначив виклик як «не екстрений», здійснив огляд хворого, у якого в ділянці грудей були видимі сліди оперативного втручання з приводу встановлення штучного мітрального клапану, провів кардіологічне обстеження, за результатами якого недооцінив важкість стану хворого, не ознайомився із медичною документацією хворого та не врахував зміни, які мали місце на ЕКГ і які повинні були бути розцінені як «гострі». За результатами огляду лікар ОСОБА_5 встановив невірний діагноз: «Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації)», надавши правильну відповідну симптоматичну терапію та надав пораду, однак вона не відповідала фактичному стану пацієнта. Тобто, лікарем ОСОБА_5,. окрім невірно встановленого діагнозу, також невірно вибрана тактика, зокрема хворого з метою дообстеження та визначення тактики лікування необхідно було госпіталізувати в стаціонарне кардіологічне відділення або ж викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду швидкої допомоги. Таким чином лікар ОСОБА_5, маючи достатні професійні навики у наданні першої та екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі пацієнтові, хворому на серцево-судинне захворювання, неналежним чином виконав свої професійні обов'язки, о 21.50 годині 03.12.2015 року закінчив надання хворому ОСОБА_6, медичної допомоги, покинув місце виклику. Наступного дня, тобто 04.12.2015 року, приблизно о 12.22 годині, стан здоров'я хворого ОСОБА_6, погіршився, йому стало погано і він помер.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України №455 від 02.07.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострому коронарному синдромі з елевацією сегмента ST» (уніфіковані протоколи) передбачено, що на догоспітальному етапі обов'язок лікаря станції швидкої та екстреної медичної допомоги включає надання першої та екстреної медичної допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда з моменту виявлення пацієнта або звернення такого пацієнта (родичів або свідків) за медичною допомогою до моменту госпіталізації. Надання першої або екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі здійснюється:        «1.        Бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної медичної допомоги». 3.«Медична допомога на догоспітальному етапі повинна бути надана пацієнтам з гострим інфарктом міокарда у перші хвилини від початку розвитку ознак захворювання. 4.«Пацієнтам з гострим інфарктом міокарда необхідно забезпечити термінову госпіталізацію в першу чергу в центри (відділення), де можливе проведення первинного ПКВ, які надають вторинну медичну допомогу, в період найбільших терапевтичних можливостей».

У відповідності до висновку експерта №998 від 04.12-29.12.2015 року, виконаного Вінницьким обласним бюро судово-медичної експертизи, вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, враховуючи наявність характерних морфологічних змін, виявлено атеросклероз коронарних артерій в стадії ліпосклерозу із стенозуванням їх на 1/2 просвіту, вогнищевий післяінфарктний кардіосклероз, наявність дрібно-вогнищевих крововиливів в товщі задньої стінки міокарду, поряд з ознаками раптової смерті у вигляді насичених трупних плям, рідкої крові, крапкових крововиливів під епікард, повнокров'я внутрішніх органів, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця, яка ускладнилася повторним інфарктом міокарда та послідуючою гострою серцевою недостатністю. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_6 етилового та інших спиртів, а також їх ізомерів не виявлено, що може свідчити про тверезий стан його на момент настання смерті.

Відповідно до висновку експерта №121-К від 13.07.-10.10.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, виконаної Вінницьким обласним бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної державної адміністрації, вбачається, що:

1.        Під        час надання медичної допомоги ОСОБА_6, лікар ОСОБА_5 означив головний патологічний стан, який, відповідно до Постанови КМУ від 21.11.2012 р. №1119, був не екстреним (абз. 6 пп.1. п. З Додатку до Постанови), призначив відповідну симптоматичну терапію, надав поради. Виходячи з того, що стан ОСОБА_6, лікарем ОСОБА_5 визнаний як не екстрений, жодний з протоколів лікування екстреної медичної допомоги не може бути до нього застосований (Наказ МОЗУ від 15.01.2014 р. № 34).

2.        Проведені медичні маніпуляції співробітниками бригади швидкої медичної допомоги могли відповідати встановленому діагнозу "Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (внаслідок алкогольної інтоксикації)." Медична допомога була надана виходячи із того арсеналу медичних засобів, якими була укомплектована бригада. В результаті медичної допомоги "Загальний стан покращився", артеріальний тиск знизився з 140/100 мм рт. ст. до 110/70 мм рт. ст., частота серцевих скорочень з 90/хв. до 84/хв.

3)        Діагноз:        "Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (внаслідок алкогольної інтоксикації)." був встановлений ОСОБА_6 03.12.2015 невірно. Згідно "Висновку за результатами клініко-експертної оцінки" затверджено наказом Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації № 670, від 23.05.2016 року: "Мала місце недооцінка важкості стану хворого ОСОБА_6 по сукупності даних анамнезу та клініки, в зв'язку з чим лікарем МНС бригади ШМД №12 підстанції №1 Вінницької СШМД Віноблради ОСОБА_5 була вибрана невірна тактика лікування - хворого, з метою дообстеження та визначення тактики лікування, необхідно було госпіталізувати в стаціонарне відділення. Зміни, які мали місце на ЕКГ, повинні були розцінені як "гострі". Згідно «Рецензії на ЕКГ» ОСОБА_6 від 03.12.2015, «На ЕКГ від 03.12.2015 у порівнянні з попередніми ЕКГ за 2015 рік: мають місце ознаки гострого порушення коронарного кровообігу в ділянці передньої стінки». Комісія вважає, що причиною неправильно вибраної тактики лікування стала недооцінка сукупності даних обстеження, важкість їх інтерпретації. Хворого, в якого мала місце: «Ревматична хвороба серця, неактивна фаза, стан після протезування мітрального клапану (2005 рік), пластики 3-х стулкового клапану, ФК ІІІ, СН II А.» та за наявності змін на ЕКГ, які повинні трактуватися як «гострі», необхідно було госпіталізувати до кардіологічного відділення, або викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду швидкої допомоги.

4) Згідно з посадовими інструкціями лікаря швидкої медичної допомоги вся відповідальність за надання медичної допомоги покладається на лікаря бригади швидкої медичної допомоги щодо обстеження хворого, надання йому медичної допомоги та прийняття рішень стосовно призначення йому медичних препаратів та прийняття рішення про його транспортуванню до лікувального закладу.

5) Під час експертизи трупа ОСОБА_6 виявлені макро - і мікроскопічні ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарду передньої стінки лівого шлуночку серця, гострої серцевої недостатності та сліди оперативного втручання з приводу встановлення штучного мітрального клапану. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця, ускладнилась повторним інфарктом міокарда та послідуючою гострою серцевою недостатністю. Категорично висловитись про те, "Що було основним характер та тяжкість захворювання ОСОБА_6 або лікарські помилки, які були допущені при надані йому медичної допомоги 03.12.2015 року", не надається можливим. Однак, неправильно вибрана 03.12.2015 року тактика лікування хворого ОСОБА_6 могла сприяти негативному перебігу гострого інфаркту міокарду протягом проміжку часу біля 15-ти годин та настанню смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 о 12:22 годині.

Відповідно до висновку експерта №266 від 09.11.2016-08.06.2017 року додаткової комісійної судово-медичної експертизи, виконаної КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації, вбачається, що:

Згідно даних ЕКГ (без підпису, яка згідно протоколу додаткового допиту потерпілого від 20.03.2017р., була виконана ОСОБА_6 03.12.2015р. приблизно о 21:00 год.), а саме електрична нестабільність деполярізаційного процесу, мінлива блокада внутрішньошлуночкової провідності, можуть свідчити про наявність синдрому гострого порушення коронарного кровообігу. Враховуючи мікроскопічну картину секційного матеріалу ОСОБА_6, а саме «сердцемышечные волокна умерено равномерно утолщены, кое-где патологически волнистые, поперечная исчерченность прослеживается в большинстве полей зрения отчетливо, цитоплазма кардиомиоцитов мелкозернистая. Между мышечных волокон свободные оптически пустые пространства, кое-где отмечается разрастания рыхлой соединительной ткани, инфильтрированной эозинофилами с примесью единичных сегментоядерных лейкоцитов. Данная инфильтрация обнаруживается и в самих мышечных волокнах. Местами мышечные волокна замещены плотной фиброзной (рубцовой) тканью. Капилляры миокарда расширены, переполнены эритроцитами, с примесью единичных сегментоядерных лейкоцитов (краевое стояние лейкоцитов). Встречаются участки мышечных волокон с поперечной фрагментацией, разрывами, некрозами, с отсутствующими ядрами, с гомогенизированной цитоплазмой, где выявляется диффузно-очаговая инфильтрация сегментоядерными лейкоцитами и диффузное геморрагическое пропитывание в виде скоплений свежих эритроцитов» - вищевказана гістологічна картина відповідає гострому повторному інфаркту міокарда, найгостріша некротична стадія, з ділянками геморагічного інфаркту на фоні хронічного інтерстиціально - паренхіматозного продуктивного ревматичного міокардиту, вогнищевого постінфарктного кардіосклерозу. Помірно виражена гіпертрофія м'язових волокон, білкова дистрофія кардіоміоцитів, інтрамуральний набряк.

Інфаркт міокарда має декілька морфологічних стадій, а саме перша стадія ішемічна (донекротична), яка має подовженість 18-24 години, потім друга стадія - некротична, та третя - стадія організації.

1(1,12) Згідно даним матеріалам справи смерть ОСОБА_6 настала приблизно о 13:30 год. ІНФОРМАЦІЯ_6.

Враховуючи всі вище перелічені дані на момент проведення ЕКГ 03.12.2015р. приблизно о 21:00 год. у ОСОБА_6 була донекротична стадія інфаркту міокарда, яка відноситься до числа екстрених викликів КШМД.

Допомога хворому повинна була б надаватися згідно уніфікованого клінічного протоколу надання екстреної допомоги при гострому коронарному синдромі із елевацією сегмента 8Т - наказ МОЗ України №455 від 02.07.2014р., та локального клінічного протоколу КУ «Вінницька міська станція швидкої медичної допомоги» Вінницької обласної Ради, згідно з п.3.1.2.4 даного протоколу - всі пацієнти з підозрою на ГІМ (гострий інфаркт міокарда) незалежно від статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації. У відповідному закладі охорони здоров'я необхідно взяти медичну документацію та попередні кардіограми пацієнта.

2(2). Враховуючи дані ЕКГ, гістологічного матеріалу від ОСОБА_6. лікарями швидкої медичної допомоги було встановлено невірний діагноз - а саме, нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації), що призвело до смерті ОСОБА_6

3(3,5). Відповідно до вимог уніфікованого клінічного протоколу надання екстреної допомоги при гострому коронарному синдромі із елевацією сегмента БТ - наказ МОЗ України №455 від 02.07.2014р., на догоспітальному етапі в умовах швидкої медичної допомоги потрібно було поетапно зробити наступне:

1)        3бір        анамнезу.

2)        3бір        анамнезу життя.

3)        Проведення         огляду та фізичного обстеження.

4)        Оцінка        стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта

5)        Проведення         інструментального обстеження:

Обов'язкові:

1.        Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біометричних ЕКГ- сигналів у консультативний телеметричний центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ. У разі, коли на початку клінічних проявів ГІМ (гострий інфаркт міокарда) відсутні електрокардіографічні ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 20-30 хвилин.

Бажані: Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма - 95%).

Таким чином проведення обстеження пацієнта ОСОБА_6 в домашніх умовах було неповним, анамнез хвороби та життя зібрано не в повному обсязі, неправильно оцінено дані ЕКГ, потрібно було проаналізувати ЕКГ в динаміці та попередню медичну документацію, згідно з чим була призначена невірна медична допомога.

Враховуючи наявність хронічної патології і перенесеної операції протезування мітрального і пластики трикуспідального клапана та відсутності медичної документації, необхідність контролю показників коагуляції крові на тлі прийому синкумару, потрібно було госпіталізувати хворого ОСОБА_6 За дані дії відповідає лікар ШМД.

4 (4), Згідно даним карти виїзду швидкої медичної допомоги №3-А, від 03.12.2015р., було виставлено наступний діагноз - «Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації)». Згідно даному діагнозу медична допомога надана правильно, але вона не відповідала фактичному стану пацієнта.

Невірний діагностичний алгоритм, вибраний лікарем ШМД, привів до того, що замість правильного, набагато більше загрожуючого життю діагнозу, а саме інфаркту міокарда, був виставлений неправильний діагноз і вибрана тактика ведення пацієнта, яка призвела до невиконання вимог протоколу про термінову госпіталізацію пацієнта з підозрою на гострий коронарний синдром.

5(6). Згідно наказу МОЗ України №500 від 29.08.2008р,, лікар ШМД безпосередньо несе відповідальність за обстеження і надання допомоги та лікування хворого і прийняття рішень про необхідність госпіталізації під час виклику.

Лікар повинен був належним чином оформити інформовану відмову від госпіталізації з підписом пацієнта, або свідка. Письмового підтвердження відмови пацієнта від запропонованої госпіталізації в представлених документах немає. Згідно з даними карти виїзду швидкої медичної допомоги №3-А, від 03.12.2015р., у графі «відмова» - лікарем не заповнена, та не містить підпис особи, або свідка про інформовану відмову від надання медичної допомоги, або транспортування. За дані дії несе відповідальність лікар ШМД. У разі, коли фельдшер працює без лікаря, несе відповідальність фельдшер.

6(7). Медична допомога, яка надавалась хворому ОСОБА_6 03.12.2015р., не відповідала стану, який був на той час у хворого. Оскільки пацієнт мав ішемічний, тромболітичний та геморагічний ризики розвитку ускладнень, невірна тактика, яка обрана лікарем щодо перебування пацієнта вдома, замість лікарні, сприяло розвитку серцево-судинних ускладнень та раптової смерті на тлі ішемічної хвороби серця, імплантованого штучного мітрального клапану, пластики трикуспидального клапану та прийому сінкумару. Наявність даної хронічної патології не була врахована лікарем.

7(8). У даному конкретному випадку мало місце характер і тяжкість захворювання та недооцінка лікарем клінічних даних, даних анамнезу і ЕКГ- ознак гострого коронарного синдрому (донекротична стадія інфаркту міокарду) та ризиків виникнення ускладнень.

Відповідальність за свої дії і дії середнього та молодшого медичних працівників по відношенню до хворого несе лікар ШМД.

8(9). Згідно даним карти виїзду швидкої медичної допомоги №3-А (форма №110/о), виклик у графі «Тип виїзду за діагнозом», як «Раптове захворювання» -«2». Відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма №109/о), причиною виклику швидкої медичної допомоги до хворого ОСОБА_6 03.12.2015р. був біль за грудиною - цей виклик можливо віднести до категорії екстрених. В даному випадку причина виклику зобов'язувала лікаря провести діагностичний алгоритм по протоколу надання медичної допомоги при гострому коронарному синдромі, чого здійснено не було. Це призвело до невиконання вимог протоколу щодо термінованої госпіталізації хворого з підозрою на гострий коронарний синдром.

Відповідальність за свої дії та бездіяльність і дій та бездіяльність середнього і молодшого медичних працівників по відношенню до хворого несе персонально лікар ШМД,

9(10). Поняття «тяжкі наслідки» є юридичним, тому даний факт повинен встановлюватися судово-слідчими органами з урахуванням, зокрема, матеріалів даної експертизи. Також, встановлення осіб, винних у скоєнні тих чи інших дій, є виключною прерогативою судово-слідчих органів.

З медичної точки зору, неправильно встановлений діагноз та, відповідно, відсутність адекватної медичної допомоги призвели до смерті ОСОБА_6

10(11). Згідно даних висновку експерта №998 від 04.12.2015р., висновку експерта №2892 від 07.12.-24.12.2015р., повторному дослідженні секційного матеріалу патологоанатомічною лабораторією ВМКШ Південного регіону, від 02.02.2017р., смерть ОСОБА_6 знаходиться у прямому причинному зв'язку з хронічною ішемічною хворобою серця у вигляді гострого повторного інфаркту міокарду, на що вказують наступні морфологічні дані: шаровидна форма серця, гіпертрофія та дистрофія міокарда, наявність крововилива у передню стінку лівого шлуночка, наявність м'язових волокон помірно рівномірно потовщених, де не де патологічно хвилястих, між м'язових волокон вільні оптичні порожнини, відмічається розростання рихлої сполученої тканини, яка інфільтрована еозинофілами з поодинокими сегментоядерними лейкоцитами. Капіляри міокарду поширені, переповнені еритроцитами та поодинокими сегментоядерними лейкоцитами (краєве стояння лейкоцитів). Зустрічаються ділянки м'язових волокон з поперековою фрагментацією, розривами, некрозами, з відсутніми ядрами та гомогенізацією цитоплазми де виявляються дифузно-осередкова інфільтрація сегментоядерними лейкоцитами та дифузне геморагічне просякнення у вигляді скупчення свіжих еритроцитів. Дане захворювання привело до розвитку гострої серцевої недостатності, яка стала безпосередньою причиною смерті.

Відповідно до висновку експерта №95 від 12.04.-08.06.2017 року додаткової комісійної судово-медичної експертизи, виконаної КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації, вбачається, що:

1(1). Згідно даним карти виїзду швидкої медичної допомоги №3-А (форма №109/о), виклик у графі «Тип виїзду за діагнозом», як «Раптове захворювання» -«2». Відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма №109/о), причиною виклику швидкої медичної допомоги до хворого ОСОБА_6 03.12.2015р. був біль за грудиною - цей виклик можливо віднести до категорії екстрених. В даному випадку причина виклику зобов'язувала лікаря провести діагностичний алгоритм по протоколу надання медичної допомоги при гострому коронарному синдромі, чого здійснено не було. Це призвело до невиконання вимог протоколу щодо термінованої госпіталізації хворого з підозрою на гострий коронарний синдром.

2(2,3). Згідно даним карти виїзду швидкої медичної допомоги №3-А, від 03.12.2015р., було виставлено наступний діагноз - нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації). Згідно цих даних лікар ШМД не повинен був доповідати ані старшому лікарю, а ні в центр ПСВД.

3(4). Пацієнт мав ішемічний, тромболітичний та геморагічний ризики розвитку ускладнень, невірна тактика, яка обрана лікарем щодо перебування пацієнта вдома, замість госпіталізації до лікарні, сприяло розвитку серцево - судинних ускладнень та раптової смерті на тлі ішемічної хвороби серця, імплантованого штучного мітрального клапану, пластики трикуспидального клапану та прийому сінкумару.

4(5,6). Згідно даних ЕКГ (без підпису, яка згідно протоколу додаткового допиту потерпілого від 20.03.2017р., була виконана ОСОБА_6, 03.12.2015р. приблизно о 21:00 год.), а саме електрична нестабільність деполярізацїйного процесу, мінлива блокада внутрішньошлуночкової провідності, можуть свідчити про наявність синдрому гострого порушення коронарного кровообігу. Наявність гострого коронарного синдрому у пацієнта є підставою до госпіталізації.

5(7) Згідно з даними ЕКГ хворого ОСОБА_6 виявлено, електрична нестабільність деполярізаційного процесу, мінлива блокада внутрішньошлуночкової провідності, ці дані можуть свідчити про наявність синдрому гострого порушення коронарного кровообігу. При такій клініко - інструментальній картині захворювання необхідна госпіталізація до стаціонару, яка могла б допомогти у постановці правильного діагнозу, забезпечити адекватне надання медичної допомоги та врятувати життя хворого.

В результаті неналежного виконання лікарем ОСОБА_5 своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до них, яке виразилося в тому, що лікар ОСОБА_5, який мав значний стаж медичної роботи, відповідну кваліфікацію та знання в області серцево-судинних захворювань, невірно встановив діагноз хворому та не в повному обсязі провів догоспітальне обстеження хворого ОСОБА_6, якому виставив наступний діагноз:«Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації)». Як зазначено у карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма №109/о) №3-А, від 03.12.2015р, що причиною виклику швидкої медичної допомоги до хворого ОСОБА_6 03 грудня 2015 року був біль у серці та цей виклик віднесено до категорії «екстрених». Тобто, невірний діагностичний алгоритм, вибраний лікарем швидкої медичної допомоги ОСОБА_5, привів до того, що замість правильного, набагато більше загрожуючого життю діагнозу, а саме інфаркту міокарда, був виставлений неправильний діагноз і вибрана тактика ведення пацієнта, яка призвела до невиконання вимог протоколу про термінову госпіталізацію пацієнта з підозрою на гострий коронарний синдром, тобто порушення наказів МОЗ України №455 від 02.07.2014 року та №500 від 29.08.2008 року. Оскільки пацієнт мав ішемічний, тромболітичний та геморагічний ризики розвитку ускладнень, невірна тактика, яка обрана лікарем щодо перебування пацієнта вдома, замість госпіталізації до лікарні, сприяло розвитку серцево-судинних ускладнень та раптової смерті на тлі ішемічної хвороби серця. Неправильно встановлений діагноз та, відповідно, відсутність адекватної медичної допомоги призвели до смерті ОСОБА_6, тобто потягли за собою тяжкі наслідки для хворого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав.

Суду пояснив, що загальний стаж роботи на посаді лікаря становить 39 років. Лікарем швидкої виїзної загально профільної бригади працював з 2009 року, бригада швидкої складається з лікаря, фельдшера та водія.

03 грудня 2015 року о 21.03 год. поступив виклик до хворого ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3, причина виклику - болі в грудині, в ділянці серця.

В 21.10 год. обвинувачений з бригадою були у хворого, який був скований та сидів на дивані, він повідомив, що він теж лікар, що не хотів викликати швидку і що може справитись зі своїми проблемами сам. Хворий не повідомляв що у нього раніше був інфаркт міокарда. В процесі розмови хворий повідомив обвинуваченому, що минулого дня, 02 грудня, ввечері відмічав якусь важливу для нього подію і хоча спиртного не вживає взагалі, випив дві стопки коньяку. Вночі йому стало погано, його вирвало, порушився стул, хворий зранку відпросився з роботи, але йому легше не стало, болі не пройшли і тому його дружина викликала швидку. Обвинувачений послухав хворого, він почув шуми в серці, на його питання, хворий пояснив, що в дитинстві переніс операцію на серці, подробиць не пояснював, документів (карточку хворого чи інші медичні документи) не показував, пояснив що всі документи знаходяться в квартирі в м. Жмеринці, а в м. Вінниці вони знімають квартиру.

Обвинувачений заповнив картку виклику, зробив потерпілому кардіограму, на ній були видні метаболічні зміни, ознак інфаркту на кардіограмі не було. Потерпілому було запропоновано проїхати в наркодиспансер чи іншу лікарню щоб прокапатись, але він відмовився, оскільки по роду його діяльності він контактує з усіма лікарями, а в наркодиспансері чи в іншій лікарні потрібно було лягти на стаціонар, заводити медичну картку, а він (хворий) цього робити не хотів. Обвинувачений порекомендував випити регідрон і коли потерпілий його випив, його вирвало. ОСОБА_6 сказав обвинуваченому, що не потрібно було йому ввечері вживати спиртні напої, тиск у нього був вище норми 140х100, спазм периферичних судин. Алкоголю в крові вже не було, оскільки хворого постійно рвало.

Загалом обвинувачений ввів хворому анальгін з димедролом, 20% глюкозу, аскорбінову кислоту та вітамін В, оскільки хворий більше доби нічого не їв. Через 10 хв. обвинувачений переміряв тиск, був 110х70 і потерпілий пояснив, що йому набагато краще, не нудить. Обвинувачений ще раз запропонував госпіталізацію, але хворий повторно відмовився, сказав що йому краще і що зранку він поїде до свого знайомого в залізничну лікарню де прокапається у знайомого лікаря. Кардіограму залишив потерпілому, щоб той показав її своєму знайомому. Загалом бригада швидкої в квартирі у ОСОБА_6 була 40 хвилин.

Наступного дня, після чергування, обвинувачений перевірив чи були ще виклики швидкої за адресою проживання ОСОБА_6, але їх не було.

Рішення про госпіталізацію приймає лікар бригади швидкої по стану здоров'я хворого, навіть коли хворий проти. Якщо хворий категорично відмовляється від госпіталізації і його стан здоров'я дозволяє, надається акт відмови, який хворий підписує і його до лікарні не забирають.

Діагноз гострий корональний синдром у ОСОБА_6 встановлено не було, ні по медичних показниках, ні при розмові з хворим, але на ЕКГ - це проявляється. Ознак гострого коронального синдрому на кардіограмі, яка була зроблена ОСОБА_6 встановлено не було. Якщо є інфаркт - тільки ЕКГ це покаже, у ОСОБА_6 його не було і причини для госпіталізації теж не було. ОСОБА_6 пояснив обвинуваченому що у нього болів у серці не було, про це придумала його дружина, коли викликала швидку, для того щоб вони швидше приїхали. На прохання хворого і через те, що він теж лікар, обвинувачений не зазначив в картці що ОСОБА_6 вживав спиртні напої. Загальний стан хворого був як обезводнення організму після інтоксикації, на той момент гострої, термінової госпіталізації не потрібно було робити. Обов'язкова госпіталізація відбувається по показниках хвороби, але хворий відмовився від госпіталізації.

Обвинувачений свою вину не визнає, оскільки вважає, що він як лікар швидкої, всі дії виконав повністю і правильно, є всі записи в картці, крім того хворий помер через 14 годин після виїзду бригади швидкої медичної допомоги. Цивільний позов потерпілої не визнав.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України повністю підтверджується показаннями потерпілих, свідків, спеціалістів.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що покійний ОСОБА_6 її син. В 2005 році в клініці ім. Амосова в м. Києві її сину було проведена операція на серці, в зв'язку з серцевою недостатністю, ревматизмом, в нього було збільшене ліве передсердя. Операція пройшла успішно та лікарі йому призначили постійне вживання препарату «сінкумар», та періодичне проведення кардіограми, що її син і робив.

Зі слів невістки ОСОБА_2 стало відомо, що 03 грудня 2015 року її сину стало погано і до нього викликали швидку.

04 грудня 2015 року, в телефонному режимі потерпіла спілкувалася із сином, в ході розмови син повідомив, що він їде в лікарню, так як його турбував стан здоров'я, в лікарні хотів зробити УЗД шлунку, чи жовчного чи черевної порожнини, чого точно потерпіла не пам'ятає.

Пізніше потерпілій стало відомо, що ОСОБА_6 помер.

Потерпілій достеменно відомо, що її син ОСОБА_6 з 2005 року не вживав алкогольні напої, не палив.

Цивільний позов просила суд задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого на її користь 500 000 грн. морально шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок протиправної поведінки лікаря ОСОБА_5 у неї було порушено нормальний спосіб життя, вона та її рідні зазнали душевних страждань у зв'язку із смертю сина. Зокрема вона та її чоловік ОСОБА_9 - пенсіонери, залишилися без основного годувальника, що призвело до додаткових зусиль з приводу матеріальних витрат на її лікування, вона - інвалід III групи (цукровий діабет 2 типу, важка форма), значне погіршення її стану здоров'я, постійні переживання її та її чоловіка з приводу смерті сина, головні та душевні болі сім'ї з приводу втрати дитини та паплюження його імені членами бригади невідкладної допомоги ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у неправдивих свідченнях, що їх син пияче та не хотів їхати до лікарні.

При обранні виду та міри покарання просила суд обвинуваченого покарати суворо.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що покійний ОСОБА_6 являвся її чоловіком, він переніс важку операцію на серці. 03 грудня 2015 року її чоловік перебував на роботі. Цього ж дня ввечері перебуваючи в дома ОСОБА_6 почав скаржитись на біль в шлунку, коли він почав почувати себе гірше, потерпіла викликала швидку. Лікарів швидкої ОСОБА_3 зустріла в під'їзді їхнього будинку, постійно телефонуючи до чоловіка, але він сказав потерпілій не дзвонити бо він постійно рве і так йому стає легше. Коли приїхала швидка вона попередила лікарів про те, що її чоловік переніс тяжку операцію на серці і що у нього клапан в серці. Перебуваючи в квартирі лікар швидкої ОСОБА_5 спілкувався з чоловіком і чоловік потерпілої повідомив ОСОБА_5, що він вживає препарат «сінкумар». Лікар ОСОБА_7 намагався налаштувати прибор, для того, щоб зробити кардіограму. Кардіограф працював погано, оскільки відповідно до слів лікарів швидкої бригади в зв'язку з сильним морозом на вулиці, він замерз і лише з другого разу лікарям вдалось зробити кардіограму її чоловіку.

Потерпіла постійно знаходилась в кімнаті біля чоловіка і бачила як обвинувачений ОСОБА_5 самостійно розшифрував кардіограму та сказав, що з серцем все добре, пацієнта турбує шлунок. В квартирі були медична картка, але у потерпілих ніхто їх не вимагав. ОСОБА_5 сказав наступного дня зробити чоловіку УЗІ шлунку.

Медикаментів належних у лікарів швидкої не було, а тому ОСОБА_5 вколов «Магнезію» і обезболювач анальгін з димедролом, який йому дала потерпіла і сказав, що стане легше і шлунок переболить. Лікарі швидкої госпіталізацію її чоловіку не пропонували, відмову від госпіталізації потерпіла не підписувала, оскільки їй це не пропонували зробити.

Вночі покійний ОСОБА_6 не спав через болі, а вранці 04 грудня 2015 року о 08.00 год. поїхав на службовому авто до свого знайомого лікаря в залізничну лікарню до свого знайомого ОСОБА_10 для того, щоб зробити УЗД шлунку.

Покійний ОСОБА_6 не доїхав до лікарні, так як йому стало погано і він помер.

Просить суд покарати обвинуваченого згідно чинного законодавства.

Свідок ОСОБА_7 допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що з 1989 року він працює фельдшером на станції ШМД. З обвинуваченим раніше разом працювали, з потерпілими не знайомий.

03 грудня 2015 року свідок разом із лікарем ОСОБА_5 приїхав на виклик до хворого ОСОБА_6, швидку викликала дружина хворого. Причиною виклику хворого був біль у грудині. В їх квартирі були тільки хворий та його дружина, яка постійно була в кімнаті.

Попередньо поспілкувавшись з хворим, останній повідомив що він також являється лікарем і що йому медична допомога не потрібна, в категоричній формі два рази відмовся від госпіталізації та від підписання відповідних документів також відмовився. Хворий повідомив, що він лікарів не викликав, а викликала дружина. Він не хотів швидку, оскільки порушив дієту і тому недобре себе почуває. Свідок зробив кардіограму хворому, яку за правилом забирають лікарі, але хворий ОСОБА_6 повідомив, що теж лікар, тому до нього відносились як до колеги і залишили йому зроблену кардіограму, заповнив первинну документацію та залишили ОСОБА_6 вдома. ОСОБА_6 повідомив, що він напередодні вживав алкогольні напої, оскільки знайшов гарну роботу і потрібно було випити, в зв'язку з чим погіршився його стан. Хворий ОСОБА_6 повідомив, що він сам знає свій діагноз, так як порушив призначену дієту, а тому і погіршився його стан, також свідок чув як хворий повідомив, що в нього була операція на серці, свідок не пам'ятає щоб хворий казав, що у нього замінений клапан на серці.

Свідок вводив медикаменти пацієнту, але які саме він не пам'ятає, всі вказані дії свідку казав робити ОСОБА_5, який був старшим зміни. Лікар ОСОБА_5 наказав свідку зробити кардіограму та ввести ліки.

Свідок та обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово просили хворого поїхати в лікарню, але хворий не був дуже важким, тим паче після лікування йому стало набагато краще.

Свідок та ОСОБА_5 оформили лист відмов від госпіталізації, але хворий ОСОБА_6 відмовився його підписати, оскільки він не хотів щоб його прізвище десь фігурувало, бо сам теж лікар. Дружині хворого не пропонували підписати лист відмови.

В незалежності від стану хворого, госпіталізацію пропонували усім, навіть коли це не потрібно. Хворому ОСОБА_6 лікар ОСОБА_5 пропонував госпіталізацію в любу лікарню міста, оскільки він теж лікар і колега.

Свідок не пам'ятає чи у хворого були якісь медичні документи в квартирі, та не пам'ятає чи їх вимагали.

Свідок ОСОБА_11 допитана в судовому засіданні суду пояснила, що вона працює у ПАТ «Фармак», обвинуваченого не знає, з потерпілими знайома.

Свідок працювала на роботі разом з покійним ОСОБА_6, на момент смерті він пройшов повний курс стажування, характеризує його з позитивної сторони.

Свідку відомо, про той, факт, що ОСОБА_6 мав хворе серце, а саме клапан в серці. ОСОБА_6 ніколи взагалі не вживав алкогольні напої, йому це заборонено за станом здоров'я.

03 грудня 2015 року свідок бачила ОСОБА_6 вранці, він був цілий день на роботі, спілкувалась з ним, протягом останнього місяця він скаржився на біль в шлунку.

Свідку відомо, також, що вранці 04 грудня 2015 року ОСОБА_6 по роботі здійснив візит до лікаря ОСОБА_8 в науково-дослідний інститут, завіз препарат, а потім мав їхати на обстеження.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, суду пояснив, що він працює старшим маркетологом компанія «Фармак». Покійного ОСОБА_6 він знав десь три місяці, перебував з ним в робочих стосунках. Свідку не відомо, чи скаржився ОСОБА_6 на здоров'я.

Покійного свідок характеризує з позитивної сторони, він був працелюбним та не вживав алкогольні напої.

Свідку відомо, що ОСОБА_6 мав службовий автомобіль на якому виконував свою роботу, майже весь час проводив за кермом, і тому не міг вживати алкогольні напої.

Свідок ОСОБА_13 допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що обвинуваченого не знає, покійний був сином шкільного товариша свідка, потерпілих знає, перебуває в дружніх стосунках. Покійного ОСОБА_6 знав особисто, перебував в дружній стосунках, характеризує його з позитивної сторони.

Свідку відомо, що ОСОБА_6 переніс важку операцію на серці, а тому не вживав алкогольні напої.

За день до смерті ОСОБА_6 привозив медикаменти свідку, вони поспілкувались, а вже наступного дня ОСОБА_13 стало відомо, що останній помер.

Покійний ніколи не вживав із свідком спиртні напої, так як він постійно перебував за кермом і коли були якісь свята, дні народження ОСОБА_6 ніколи не пив алкоголь.

Допитана в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_14 суду пояснила, що працює заступником директора Департаменту охорони здоров'я Вінницької облдержадміністрації також є головою комісії клініко-експертної оцінки при департаменті, яку свідок очолює.

На комісії розглядалося питання правомірності надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_5 Відповідно до наданих первинно-медичної документації, комісія прийшла до висновку, що лікарем мала місце недооцінка стану хворого, необхідно більш ширше розпитати пацієнта про скарги, зібрати анамнез відповідно що там був ревматизм пацієнта який привів до того що постраждав клапан серця, була проведена заміна клапана, а оскільки клапан був старого зразка то навіть на віддалі коли спілкуєшся з пацієнтом чути його постукування. Була проведена лікарем кардіограма, для читання вона була не проста, оскільки пацієнт був не простий був клапан, там була складна кардіограма. Пацієнт не відмічав скарг на болі в серці, був головний біль, тиск стабільний. На думку спеціаліста такого пацієнта необхідно було скерувати до медичного закладу для подальшого дообстеження, не залишати його вдома. Випадок був не простий, потрібно не брати на себе відповідальність, навіть коли пацієнт відмовляється від госпіталізації, направити хворого на дообстеження. У хворого був ревматизм, який вразив метральний клапан серця, це дуже серйозний аргумент, метральний клапан замінений, це дуже не простий пацієнт і його необхідно додатково обстежити в умовах спеціального стаціонару.

В картці має бути підпис-відмова від госпіталізації. Були зміни в кардіограмі, тому потрібно було продивитись інші кардіограми, щоб прослідкувати динаміку.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста  ОСОБА_15 суду пояснив, що працює завідуючим кафедри внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова також був членом комісії клініко-експертної оцінки при департаменті де розглядалося питання правомірності надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_5 хворому ОСОБА_6

Заключення ЕКГ було неоднозначне при такому діагнозі, який був у хворого, а у нього був штучний клапан серця, імплантований і ревматизм в анамнезі, вада серця, то зміни ЕКГ можна було трактувати неоднозначно, їх треба було порівнювати з попередніми, але як говорив лікар попередніх кардіограм не було, тому у нього не було можливості їх порівняти, а тому хворому була показана госпіталізація.

Особисто спеціаліст ОСОБА_15 в порівняні з попередніми кардіограмами на ЕКГ від 03.12.2015 прийшов до висновку, що мають місце ознаки гострого порушення коронарного кровообігу в ділянці передньої стінки лівого шлуночка. Але лікар ОСОБА_5 їх не побачив. Стан пацієнта у даному випадку мав бути оцінений як гострий. Тяжкість стану має розцінюватись тільки по стану пацієнта.

Головна біль, нудота - це не є класичними симптомами інфаркта міокарда, тим паче у такого пацієнта із штучним клапаном.

Вказати на стадію інфаркту при таких змінах на ЕКГ не можливо, оскільки у пацієнта була типова кардіограма на фоні рубця післяопераційного, клапан, неоднозначно розцінюються такі зміни, вони трактуються тільки після співставлення ЕКГ з попереднім ЕКГ, чого в даному випадку зроблено не було.

Вважає, що помилка лікаря ОСОБА_5 була в тому що він поступив тактично не вірно, оскільки він за такими даними, які отримав у результаті обстеження пацієнта мав би його госпіталізувати.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

- витягом з кримінального провадження №12016020010000618, відповідно до якого 29 січня 2016 року до ЄРДР внесенні відомості за ч.1 ст. 140 КК України;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28 січня 2016 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 просить прийняти міри до працівників бригади швидкої медичної допомоги, які 03.12.2015 надали ОСОБА_6 неналежну,не кваліфіковану медичну допомогу;

- лікарським свідоцтвом про смерть № 213 від 04 грудня 2015 року, в якому зазначена причина смерті хронічна ішемічна хвороба серця. Повторний інфаркт міокарда;

- протоколом засідання комісії з контролю рівня якості екстреної медичної допомоги ВМС ШМД Віноблради від 04.04.2016, відповідно до якого на підставі заповненої первинної медичної документації, під час надання медичної допомоги ОСОБА_6 лікар ОСОБА_5 означив головний патологічний стан, який відповідно до Постанови КМУ від 21.11.2012 № 1119, був не екстреним. Призначив відповідну симптоматичну терапію, надав поради. Виходячи з того, що стан ОСОБА_6, лікарем ОСОБА_5 визнаний як не екстрений, жодний з протоколів лікування екстреної медичної допомоги не може бути до нього застосований.;

- протоколом огляду місця події від 04.12.2015, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто автомобіль швидкої медичної допомоги, в якому на медичних виїзних ношах знаходиться труп чоловічої статі;

- висновком експерта № 998 від 13.01.2016, на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 даних судово-токсилогічної експертизи крові, гістологічної експертизи, виявлено крововилив в три садна в правих скроневій, виличній та тім'яній ділянках, які виникли від дії тупого твердого предмету; мають ознаки легкого тілесного ушкодження і в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Враховуючи наявність характерних морфологічних змін - атеросклероз коронарних артерій в стадії ліпосклерозу із стенозуванням їх на 1/2 просвіту, вогнищевий післяінфарктний кардіосклероз, наявність дрібно-вогнищевих крововиливів в товщі задньої стінки міокарду, поряд з ознаками раптової смерті у вигляді насичених трупних плям, рідкої крові, крапкових крововиливів під епікард, повнокрів'я внутрішніх органів дають підставу вважати, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця, яка ускладнилась повторним інфарктом міокарда та послідуючою гострою серцевою недостатністю. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_6 етилового та інших спиртів, а також їх ізомерів не виявлено, що може свідчити про тверезий стан його на момент настання смерті;

- висновком експерта № 121-к від 13.07.2016, відповідно до якого згідно наданій документації, зокрема, «Протокол засідання з контролю рівня якості екстреної медичної допомоги BMC ШМД Вінблради» від 04.04.2016 p., «Під час надання медичної допомоги ОСОБА_6, 38 років, лікар ОСОБА_5 означив головний патологічний стан, який, відповідно до Постанови КМУ від 21.11.2012 р. №1119, був не екстреним, призначив відповідну симптоматичну терапію, надав поради. Виходячи з того, що стан ОСОБА_6, 38 років, лікарем ОСОБА_5 визнаний як не екстрений, жодний з протоколів лікування екстреної медичної допомоги не може бути до нього застосований (Наказ МОЗУ від 15.01.2014 р. № 34)» Проведені медичні маніпуляції співробітниками бригади швидкої медичної допомоги могли відповідати встановленому 03.12.2015 діагнозу «Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (внаслідок алкогольної інтоксикації).» Медична допомога була надана виходячи із того арсеналу медичних засобів, якими була укомплектована бригада. В результаті медичної допомоги «Загальний стан покращився», артеріальний тиск знизився з 140/100 мм рт.ст. до 110/70 мм рт. ст., частота серцевих скорочень з 90/хв. до 84/хв. Діагноз «Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (внаслідок алкогольної інтоксикації)» був встановлений ОСОБА_6 03.12.2015 невірно. Згідно «Висновку за результатами клініко-експертної оцінки» затверджено наказом Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації №        670, від 23.05.2016 p., «Мала місце недооцінка важкості стану хворого ОСОБА_6 по сукупності даних анамнезу та клініки, в зв'язку з чим лікарем МНС бригади ШМД №12 підстанції №1 Вінницької СШМД Віноблради ОСОБА_5 була вибрана невірна тактика - хворого, з метою дообстеження та визначення тактики лікування, необхідно було госпіталізувати в стаціонарне відділення. Зміни, які мали місце на ЕКГ, повинні були розцінені як «гострі». Згідно «Рецензії на ЕКГ» ОСОБА_6 від 03.12.2015, «На ЕКГ від 03.12.2015 у порівнянні з попередніми ЕКГ за 2015 рік: мають місце ознаки гострого порушення коронарного кровообігу в ділянці передньої стінки», комісія вважає, що причиною неправильно вибраної тактики лікування стала недооцінка сукупності даних обстеження, важкість їх інтерпретації. Хворого, в якого мала місце ревматична хвороба серця, неактивна фаза, стан після протезування мітрального клапану (2005 рік), пластики 3-х стулкового клапану, ФК ІІІ, СН II А.» (згідно медичної карти амбулаторного хворого), та за наявності змін на ЕКГ, які повинні трактуватися як гострі, необхідно було госпіталізувати до кардіологічного відділення, або викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду швидкої допомоги. Згідно з посадовими інструкціями лікаря швидкої медичної допомоги вся відповідальність за надання медичної допомоги покладається на лікаря бригади швидкої медичної допомоги щодо обстеження хворого, надання йому медичної допомоги та прийняття рішень стосовно призначення йому медичних препаратів та прийняття рішення про його транспортування до лікувального закладу. Під час експертизи трупа ОСОБА_6 було виявлені макро - і мікроскопічні ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарду передньої стінки лівого шлуночку серця, гострої серцевої недостатності та сліди оперативного втручання з приводу встановлення штучного мітрального клапану. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця, яка ускладнилась повторним інфарктом міокарда та послідуючою гострою серцевою недостатністю. Категорично висловитись про те, «Що було основним характер та тяжкість захворювання ОСОБА_6 або лікарські помилки, які були допущені при надані йому медичної допомоги 03.12.2015 року», не надається можливим. Однак, неправильно вибрана 03.12.2015 тактика лікування хворого ОСОБА_6 могла сприяти негативному перебігу гострого інфаркту міокарду протягом проміжку часу біля 15-ти годин та настанню смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 о 12:22 годині;

- висновком № 266 від 07.11.2016, відповідно до якого судово-медична експертна комісія прийшла до висновку згідно даних ЕКГ, а саме електрична нестабільність деполярізаційного процесу, мінлива блокада внутрішньошлуночкової провідності, можуть свідчити про наявність синдрому гострого порушення коронарного кровообігу. Враховуючи мікроскопічну картину секційного матеріалу ОСОБА_6, а саме «сердце - мышечные волокна умерено равномерно утолщены, кое-где патологически волнистые, поперечная исчерченность прослеживается в большинстве полей зрения отчетливо, цитоплазма кардиомиоцитов мелкозернистая. Между мышечных волокон свободные оптически пустые пространства, кое где отмечается разрастания рыхлой соединительной ткани, инфильтрированной зонофилами с примесью единичных сегментоядерных лейкоцитов. Данная инфильтрация обнаруживается и в самых мышечных волокнах. Местами мышечные волокна замещены плотной фиброзной (рубцовой) тканью. Капилляры миокарда расширены, переполнены эритроцитами, с примесью единичных сегментоядерных лейкоцитов (краевое стояние лейкоцитов). Встречаются участки мышечных волокон с поперечной фрагментацией, разрывами, некрозами, с отсутствующими ядрами, с гомогенизированной цитоплазмой, где выявляется диффузно-очаговая инфильтрация сегментоядерными лейкоцитами и диффузное геморрагическое пропитывание в виде скоплений свежих эритроцитов» - вищевказана гістологічна картина відповідає гострому повторному інфаркту міокарда, надгостріша некротична стадія, з ділянками геморагічного інфаркту на фоні хронічного інтерстиці ально-паренхіматозного продуктивного ревматичного міокардиту, вогнищевого постінфарктного кардіосклерозу. Помірно виражена гіпертрофія м'язових волокон, білкова дистрофія кардіоміоцитів, інтрамуральний набряк. Інфаркт міокарда має декілька морфологічних стадій, а саме перша стадія ішемічна (донекротична), яка має подовженість 18-24 години, потім друга стадія - некротична, та третя - стадія організації. Згідно даним матеріалам справи смерть ОСОБА_6 настала приблизно ІНФОРМАЦІЯ_7р., о 13:30 год.

Враховуючи всі вище перелічені дані на момент проведення ЕКГ 03.12.2015 приблизно о 21:00 год. у ОСОБА_6 була донекротична стадія інфаркту міокарда, яка відноситься до числа екстрених викликів КШМД.

Допомога хворому повинна була б надаватися згідно уніфікованого клінічного протоколу надання екстреної допомоги при гострому коронарному синдромі із елевацією сегмента ST - наказ MОЗ України №455 від 02.07.2014, та локального клінічного протоколу КУ Вінницька міська станція швидкої медичної допомоги Вінницької обласної Ради, згідно з п.3.1.2.4 даного протоколу - всі пацієнти з підозрою на ГІМ (гострий інфаркт міокарда) незалежно від статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації. У відповідному закладі охорони здоров'я необхідно взяти медичну документацію та попередні кардіограми пацієнта. Враховуючи дані ЕКГ, гістологічного матеріалу від ОСОБА_6, лікарями швидкої медичної допомоги було встановлено невірний діагноз - а саме, нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації), що призвело до смерті ОСОБА_6 Відповідно до вимог уніфікованого клінічного протоколу надання екстреної допомоги при гострому коронарному синдромі із елевацією сегмента ST - наказ МОЗ України №455 від 02.07.2014, на догоспітальному етапі в умовах швидкої медичної допомоги потрібно було поетапно зробити наступне:

1.        Збір анамнезу:

-        Збір анамнезу захворювання;

-        Встановити точний час від початку нападу болю в грудях та його тривалість;

-        Встановити характер болю, його локалізацію та іррадіацію;

-        Встановити, чи була спроба зняти біль нітрогліцерином;

-        Встановити, за яких умов виникає біль - чи пов'язаний він з фізичним, психоемоційним навантаженням;

-        З'ясувати, чи виникали напади болю або задухи при ходьбі, чи примушували зупинятися, їх тривалість у хвилинах;

-        Чи знімались ці напади нітрогліцерином;

-        Чи схожий цей напад болю або задухи на ті відчуття, що виникали раніше при фізичному навантаженні за локалізацією та характером;

-        Чи посилився та почастішав біль останнім часом;

-        Чи змінилась толерантність до навантаження, чи збільшилась потреба у нітратах.

2.        Збір анамнезу життя:

-        Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт щоденно;

-        З'ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

-        З'ясувати наявність факторів ризику серцево-судинних захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, цукровий діабет, гіперхолестеринемія;

-        Виявити в анамнезі інші супутні захворювання: порушення ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та наявність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо;

-        Зібрати загальний алергологічний анамнез та з'ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів.

3.        Проведення         огляду та фізичного обстеження:

-        Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСВЕ;

-        Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму - дихання, кровообігу.

- Візуальна оцінка:

колір        шкірних покривів, вологість, наявність набухання шийних вен.

4.        Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта

-        Пульс, його характеристика, AT.

-        ЧД, його характеристика.

-        Вимірювання артеріального тиску на обох руках.

-        Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність збільшення границь серцевої тупості.

-        Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію.

-        Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність шумів, наявність III тону серця або IV тону серця.

Аускультація легень: наявність вологих хрипів. Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів на ГІМ (гострий інфаркт міокарда)при фізичному обстеженні відхилень від нормальних показників може не бути.

5.        Проведення інструментального обстеження:

Обов'язкове

1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біометричних ЕКГ - сигналів у консультативний телеметричний центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ. У разі, коли на початку клінічних проявів ГІМ (гострий інфаркт міокарда) відсутні електрокардіографічні ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 20-30 хвилин.

Бажані:

1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма - 95%).

Таким чином проведення обстеження пацієнта ОСОБА_6 в домашніх умовах було неповним, анамнез хвороби та життя зібрано не в повному обсязі, неправильно оцінено дані ЕКГ, потрібно було проаналізувати ЕКГ в динаміці та попередню медичну документацію, згідно з чим було призначена невірна медична допомога.

Враховуючи наявність хронічної патології і перенесеної операції протезування мітрального і пластики трикуспідального клапана та відсутності медичної документації, необхідність контролю показників коагуляції крові на тлі прийому синкумару, потрібно було госпіталізувати хворого ОСОБА_6

За дані дії відповідає лікар ШМД. Згідно даним карти виїзду швидкої медичної допомоги №3А, від 03.12.2015, було виставлено наступний діагноз - нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації). Згідно даному діагнозу медична допомога надана правильно, але вона не відповідала фактичному стану пацієнта.

Невірний діагностичний алгоритм, вибраний лікарем ШМД, привів до того, що замість правильного, набагато більше загрожуючого життю діагнозу, а саме інфаркту міокарда, був виставлений неправильний діагноз і вибрана тактика ведення пацієнта, яка призвела до невиконання вимог протоколу про термінову госпіталізацію пацієнта з підозрою на гострий коронарний синдром. Згідно наказу МОЗ України №500 від 29.08.2008, лікар ШМД безпосередньо несе відповідальність за обстеження і надання допомоги та лікування хворого і прийняття рішень про необхідність госпіталізації під час виклику.

Лікар повинен був належним чином оформити інформовану відмову від госпіталізації з підписом пацієнта, або свідка. Письмового підтвердження відмови пацієнта від запропонованої госпіталізації в представлених документах немає. Згідно з даними карти виїзду швидкої медичної допомоги №3А, від 03.12.2015, у графі «відмова» - лікарем не заповнена, та не містить підпис особи, або свідка про інформовану відмову від надання медичної допомоги, або транспортування. За дані дії несе відповідальність лікар ШМД.

У разі, коли фельдшер працює без лікаря, несе відповідальність фельдшер.

Медична допомога, яка надавалась хворому ОСОБА_6 03.12.2015, не відповідала стану, який був на той час у хворого. Оскільки пацієнт мав ішемічний, тромболітичний та геморагічний ризики розвитку ускладнень, невірна тактика, яка обрана лікарем щодо перебування пацієнта вдома, замість лікарні, сприяло розвитку серцево-судинних ускладнень та раптової смерті на тлі ішемічної хвороби серця, імплантованого штучного мітрального клапану, пластики трикуспидального клапану та прийому сінкумару. Наявність даної хронічної патології не була врахована лікарем.

У даному конкретному випадку мало місце характер і тяжкість захворювання та недооцінка лікарем клінічних даних, даних анамнезу і ЕКГ - ознак гострого коронарного синдрому (донекротична стадія інфаркту міокарду) та ризиків виникнення ускладнень.

Відповідальність за свої дії і дії середнього та молодшого медичних працівників по відношенню до хворого несе лікар ШМД.

Згідно даним карти виїзду швидкої медичної допомоги №3А (форма №110/о), виклик у графі «Тип виїзду за діагнозом», як «Раптове захворювання» -«2». Відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма №109/о), причиною виклику швидкої медичної допомоги до хворого ОСОБА_6 03.12.2015р. був біль за грудиною - цей виклик можливо віднести до категорії екстрених. В даному випадку причина виклику зобов'язувала лікаря провести діагностичний алгоритм до протоколу надання медичної допомоги при гострому коронарному синдромі, чого здійснено не було. Це призвело до невиконання вимог протоколу щодо термінованої госпіталізації хворого з підозрою на гострий коронарний синдром.

Відповідальність за свої дії та бездіяльність і дій та бездіяльність середнього і молодшого медичних працівників по відношенню до хворого несе персонально лікар ШМД.

Поняття «тяжкі наслідки» є юридичним, тому даний факт повинен встановлюватися судово-слідчими органами з урахуванням, зокрема, матеріалів даної експертизи. Також, встановлення осіб, винних у скоєнні тих чи інших дій, є виключною прерогативою судово-слідчих органів. З медичної точки зору, неправильно встановлений діагноз та, відповідно, відсутність адекватної медичної допомоги призвели до смерті ОСОБА_6 Згідно даних висновку експерта №998 від 04.12.2015р., висновку експерта №2892 від 07.12.-24.12.2015, повторному дослідженні секційного матеріалу патологоанатомічною лабораторією ВМКШ Південного регіону, від 02.02.2017р., смерть ОСОБА_6 знаходиться у прямому причинному зв'язку з хронічною ішемічною хворобою серця у вигляді гострого повторного інфаркту міокарду, на що вказують наступні морфологічні дані: шаровидна форма серця, гіпертрофія та дистрофія міокарда, наявність крововиливу у передню стінку лівого шлуночка, наявність м'язових волокон помірно рівномірно потовщених, де-не-де патологічно хвилястих, міжм'язових волокон вільні оптичні порожнини, відмічається розростання рихлої сполученої тканини, яка інфільтрована еозинофілами з поодинокими сегментоядерними лейкоцитами. Капіляри міокарду поширені, переповнені еритроцитами та поодинокими сегментоядерними лейкоцитами (краєве стояння лейкоцитів). Зустрічаються ділянки м'язових волокон з поперековою фрагментацією, розривами, некрозами, з відсутніми ядрами та гомогенізацією цитоплазми де виявляються дифузно-осередкова інфільтрація сегментоядерними лейкоцитами та дифузне геморагічне просякнення у вигляді скупчення свіжих еритроцитів. Дане захворювання привело до розвитку гострої серцевої недостатності, яка стала безпосередньою причиною смерті;

- висновком № 95 від 03.04.2017, відповідно до якого судово-медична експертна

комісія прийшла до висновку згідно даних карти виїзду швидкої медичної допомоги №3А (форма №110/о), виклик у графі «Тип виїзду за діагнозом», як «Раптове захворювання» -«2». Відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма №109/о), причиною виклику швидкої медичної допомоги до хворого ОСОБА_6 03.12.2015 був біль за грудиною - цей виклик можливо віднести до категорії екстрених. В даному випадку причина виклику зобов'язувала лікаря провести діагностичний алгоритм по протоколу надання медичної допомоги при гострому коронарному синдромі, чого здійснено не було. Це призвело до невиконання вимог протоколу щодо термінованої госпіталізації хворого з підозрою на гострий коронарний синдром.

Згідно даним карти виїзду швидкої медичної допомоги №3А, від 03.12.2015, було виставлено наступний діагноз - нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації). Згідно цих даних лікар ШМД не повинен був доповідати ані старшому лікарю, ані в центр ПСВД.

Пацієнт мав ішемічний, тромболітичний та геморагічний ризики розвитку ускладнень, невірна тактика, яка обрана лікарем щодо перебування пацієнта вдома, замість госпіталізації до лікарні, сприяло розвитку серцево-судинних ускладнень та раптової смерті на тлі ішемічної хвороби серця, імплантованого штучного мітрального клапану, пластики трикуспидального клапану та прийому синкумару.

Згідно даних ЕКГ (без підпису, яка згідно протоколу додаткового допиту потерпілого від 20.03.2017р., була виконана ОСОБА_6 03.12.2015р. приблизно о 21:00 год.), а саме електрична нестабільність деполярізаційного процесу, мінлива блокада внутрішньошлуночкової провідності, можуть свідчити про наявність синдрому гострого порушення коронарного кровообігу. Наявність гострого коронарного синдрому у пацієнта є підставою до госпіталізації.

Згідно з даними ЄКГ хворого ОСОБА_6 виявлено, електрична нестабільність деполярізаційного процесу, мінлива блокада внутрішньошлуночкової провідності, ці дані можуть свідчити про наявність синдрому гострого порушення коронарного кровообігу. При такій клініко-інструментальній картині захворювання необхідна госпіталізація до стаціонару, яка могла б допомогти у постановці правильного діагнозу, забезпечити адекватне надання медичної допомоги та врятувати життя хворого.

На питанні №8 «Чи можна з даних ЕКГ-картиною від 03.12.2015 хворого переконувати його, що в нього немає гострого коронарного синдрому?» - експертна комісія відповісти не може, так як питання, по-перше, не коректне (не зрозуміло хто і кого повинен був переконувати), а по-друге, виходить за межі компетенції судово-медичної експертної комісії.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду. Показання потерпілих, свідків, спеціалістів логічні та узгоджені між собою та узгоджуються з висновками експертиз, тоді як пояснення ОСОБА_5, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суперечать іншим показам та фактичним обставинам справи, тому суд критично оцінює показання ОСОБА_5 про його невинність, і вважає, що таким чином він намагається ввести суд в оману та прагне уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку лікар ОСОБА_5 неналежно виконав свої професійні обов'язки внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до них, яке виразилося в тому, що він маючи значний стаж медичної роботи, відповідну кваліфікацію та знання в області серцево-судинних захворювань, невірно встановив діагноз хворому та не в повному обсязі провів догоспітальне обстеження хворого ОСОБА_6, якому виставив невірний діагноз - нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації).

Невірний діагностичний алгоритм, вибраний лікарем швидкої медичної допомоги ОСОБА_5, привів до того, що замість правильного, набагато більше загрожуючого життю діагнозу, а саме інфаркту міокарда, був виставлений неправильний діагноз і вибрана тактика ведення пацієнта, яка призвела до невиконання вимог протоколу про термінову госпіталізацію пацієнта з підозрою на гострий коронарний синдром та порушення ряду наказів МОЗ України. Так як пацієнт мав ішемічний, тромболітичний та геморагічний ризики розвитку ускладнень, невірна тактика, яку обрав лікар щодо перебування пацієнта вдома, замість госпіталізації до лікарні, сприяла розвитку серцево-судинних ускладнень та раптової смерті на тлі ішемічної хвороби серця. Неправильно встановлений діагноз та, відповідно, відсутність адекватної медичної допомоги призвели до смерті ОСОБА_6, тобто потягли за собою тяжкі наслідки для хворого.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд кваліфікує його дії за ч.1 ст. 140 КК України, - неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Згідно довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. Ющенка» ОСОБА_5 на обліку не перебуває.

Згідно довідки Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» ОСОБА_5 на обліку не перебуває.

За місцем роботи ОСОБА_5 характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлені.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, відсутність обставин що пом`якшують та обтяжують покарання, ту обставину, що обвинувачений не відшкодував завдану шкоду, внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 мати втратила єдиного сина, дружина - чоловіка, думку потерпілих, які наполягають на суворому покаранні обвинуваченого.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення на її користь з обвинуваченого в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 500 000 грн., підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд бере до уваги, що обвинувачений в судовому засіданні позов не визнав.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

У відповідності до вимог п. 4.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_2 суд бере до уваги, що внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 було порушено нормальний спосіб її життя, вона та її рідні зазнали душевних страждань у зв'язку із смертю єдиного сина. Зокрема вона та її чоловік ОСОБА_9 - пенсіонери, залишилися без основного годувальника, що призвело до додаткових зусиль з приводу матеріальних витрат на її лікування, вона - інвалід III групи (цукровий діабет 2 типу, важка форма), значне погіршення її стану здоров'я, постійні переживання її та її чоловіка з приводу смерті сина, головні та душевні болі сім'ї з приводу втрати дитини та паплюження його імені ОСОБА_5, що виразилося у неправдивих свідченнях, що її син пияче і з цих підстав відмовився їхати до лікарні.

Речові докази:

-комп'ютерний диск формату DVD+R, 4,7 ГВ. 16Х, фірми «Verbatim», у верхній частині

якого присутній напис чорнилом синього кольору: «кримінальне провадження № 12016020010000618 по ч. 1 ст. 140 КК України», в нижній частині: «На диску містяться аудіо-відеозапис від 02.07.2016 засідання КЕК щодо пацієнта ОСОБА_6 приєднані до матеріалів кримінального провадження №12016020010000618 та зберігаються у конверті в опечатаному стані при матеріалах кримінального провадження окремим аркушем;

-кардіограми у кількості 9 штук, а саме: за 18.02.2005 року - 1шт; за 13.04.2007 року - 1шт; за

15.10.2008 року - 1шт; за 21.05.2010 року - 1шт; за 19.09.2008 року - 1шт; за 13.05.2011 року - 1шт; за 09.01.2013 року - 1шт; за 06.01.2012 року - 1шт; кардіограма без дати та прізвища - 1 шт. приєднані до матеріалів кримінального провадження №12016020010000618 та зберігаються у конверті в опечатаному стані при матеріалах кримінального провадження окремим аркушем.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

На  підставі викладеного, керуючись ст. ст.65-67 КК України, 370, 371, 374 КПК України  суд,  -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.

Речові докази:

-комп'ютерний диск формату DVD+R, 4,7 ГВ. 16Х, фірми «Verbatim», у верхній частині

якого присутній напис чорнилом синього кольору: «кримінальне провадження № 12016020010000618 по ч. 1 ст. 140 КК України», в нижній частині: «На диску містяться аудіо-відеозапис від 02.07.2016 засідання КЕК щодо пацієнта ОСОБА_6, які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12016020010000618 та зберігаються у конверті в опечатаному стані окремим аркушем - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-кардіограми у кількості 9 штук, а саме: за 18.02.2005 року - 1шт; за 13.04.2007 року - 1шт;

за 15.10.2008 року - 1шт; за 21.05.2010 року - 1шт; за 19.09.2008 року - 1шт; за 13.05.2011 року - 1шт; за 09.01.2013 року - 1шт; за 06.01.2012 року - 1шт; кардіограма без дати та прізвища - 1 шт., які  приєднані до матеріалів кримінального провадження №12016020010000618 та зберігаються у конверті в опечатаному стані окремим аркушем - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя:

5
Подобається
  
5318 Переглядів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення