Справа «Шпитальник та Артюх проти України» (Заяви № 83711/17 та № 23257/18) | від 30.04.2025:

Справа «Шпитальник та Артюх проти України» (Заяви № 83711/17 та № 23257/18)

СТРАСБУРГ
30 квітня 2025 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Шпитальник та Артюх проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Діана Сирку (<…>), Голова,
Катержіна Шімачкова (<…>),
Микола Гнатовський (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 27 березня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Заявників представляла пані Ольга Іванівна Кормушина — юрист, яка практикує у м. Києві, Україна.

3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

4. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на непропорційні стягнення у справах щодо порушення митних правил — конфіскацію незадекларованої готівки та накладення штрафу. Вони посилалися, прямо чи по суті, на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

7. Застосовні принципи щодо конфіскації майна наведені в рішенні у справі «Габріч проти Хорватії» (<...>), заява № 9702/04, пункти 31–33, від 05 лютого 2009 року.

8. У керівній справі «Яремійчук та інші проти України» (Yaremiychuk and Others v. Ukraine), заява № 2720/13 та 6 інших заяв, пункти 21–36, від 09 грудня 2021 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Зокрема, Суд вважає, що втручання у майнові права заявників поклало на них непропорційний тягар з огляду на накладення на них як стягнення конфіскації всієї надлишкової суми готівки, додатково до штрафу.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

11. У зв’язку з цим Суд нагадує, що встановлення порушення не означає, що заявники не мали нести жодної відповідальності за порушення національного законодавства, яке вони вчинили, не задекларувавши готівку (див. рішення у справі «Садоха проти України» (Sadocha v. Ukraine), заява № 77508/11, пункт 43, від 11 липня 2019 року).

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Яремійчук та інші проти України» (Yaremiychuk and Others v. Ukraine), пункти 45–50) Суд вважає, що встановлення порушення само собою становить достатню справедливу сатисфакцію будь-якої моральної шкоди, якої зазнали заявники. Він також вважає за розумне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку, в якості відшкодування матеріальної шкоди та компенсації судових та інших витрат і відхиляє решту вимог заявників у зв’язку з цим.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв’язку з непропорційними стягненнями у справах щодо порушення митних правил.

4. Постановляє , що встановлення порушення само собою становить достатню справедливу сатисфакцію будь-якої моральної шкоди, якої зазнали заявники.

5. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, в якості відшкодування матеріальної шкоди, а також компенсації судових та інших витрат; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

6. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 30 квітня 2025 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

Перелік
заяв зі скаргами за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (непропорційні стягнення у справах щодо порушення митних правил)

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися.
- 2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.