Співвласник чи мешканець не платить за комуналку – як змусити?

Як відомо, наявність приватної власності зобов'язує. Але часом весь тягар за утримання квартири та оплати ”комунальних благ” лягає на одного власника й обходить іншого співвласника/споживача комунальних послуг. Юридичний ресурс “Протокол” на допомогу відповідальним громадянам вирішив розібратися, що робити, якщо другий власник не платить за квартиру, адже якщо любиш митися гарячою водою і при світлі, люби й за комунальні послуги платити.

Зміст:

• Хто має платити за комунальні послуги?
• Хто має платити за квартиру власник чи прописаний?
• За що повинен платити власник квартири?
• Порядок сплати комунальних платежів?
• Що буде, якщо власник не платить за квартиру?
• Що робити, якщо другий власник не платить комунальні послуги і як змусити платити за комунальні послуги
• Шлях другий - Судовий

Хто має платити за комунальні послуги?

Відповідно до Постанови КМУ від 24.01.2006 N 45 (далі - Постанова) сплачувати за комунальні послуги має власник квартири. Власник зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем комунальних послуг відповідно до типового договору. Власник має оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Користуйтеся консультацією: Списання боргів за комунальні послуги за позовною давністю – це легко

Хто має платити за квартиру власник чи прописаний?

Якщо у квартирі проживають два і більше співвласники, закон свідчить, що всі дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані (іншими словами - прописані) у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Тобто діє старе правило - права невіддільні від обов'язків. Водночас загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг розподіляються між ними за погодженням.

Саме тому у разі оренди ми рекомендуємо укладати договір оренди, в якому зокрема позначити питання комунальних платежів. Іншими словами "домовитися на березі", хто повинен сплачувати комунальні послуги та в якому порядку. Наприклад, можливий варіант, коли власник сам платить "за рахунками". Тоді сума комунальних платежів додається до орендної плати, за середнім показником зафіксованим у договорі або згідно з щомісячними показниками лічильників. Інший варіант, коли орендар сам знімає показники лічильників та платить за рахунками. У разі довгострокової оренди власник може навіть переоформити особовий рахунок на орендаря. Також слід заздалегідь обговорити питання додаткових витрат, таких як інтернет, телефон, парковка.

Цікаво!

Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (далі - Закон) говорить, що споживач має право не платити за комунальні послуги (крім постачання теплової енергії) у разі їхнього невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності у житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів. Факт такої відсутності має бути підтверджено.

Користуйтеся консультацією: Правові алгоритми оплати комунальних послуг та податку на нерухомість або як не стати порушником закону

За що повинен платити власник квартири?

До житлово-комунальних послуг належать:

1. "житлова послуга" або послуга з управління багатоквартирним будинком:

• забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо;
• купівлю електричної енергії задля забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
• поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
• інші додаткові послуги, які можуть замовити співвласники багатоквартирного будинку.

2. комунальні послуги:

• з постачання та розподілу:
• природного газу;
• електричної енергії;
• теплової енергії;
• гарячої води;
• централізовані водопостачання та водовідведення;
• поводження з побутовими відходами.

Таким чином саме за такі послуги треба платити власникам квартири.

До речі!

Споживач має право на зменшення житлово-комунальних послуг у разі їхнього ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.

Порядок сплати комунальних платежів?

Оплата за платежами провадиться щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Важливо! Споживач не звільняється від сплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення договору.

Оплата здійснюється однією сумою (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання такої послуги. Важливо! Виконавці комунальних послуг зобов'язані деталізувати інформацію про складові плати на рахунках, які виставляють споживачам.

Також є можливість оплачувати житлово-комунальні послуги шляхом внесення авансових платежів. Але це право, а не обов'язок споживача.

Цікаво! Закон передбачив штраф за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновлювальних робіт, що стягується з управителя/виконавців комунальних послуг на користь споживачів. Розмір штрафу встановлюється у договорі про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Користуйтеся консультацією: Як забезпечити належну якість комунальних послуг?

Що буде, якщо власник не платить за квартиру?

Відповідальність за несплату комунальних платежів, що надається за договором, встановлена ​​статтею 26 Закону. Цією нормою зокрема передбачено нарахування пені. Розмір пені встановлюється у договорі. До речі, пеня не може бути встановлена ​​вище 0,01 % від суми боргу за кожен день прострочення. А загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Важливо! Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем ​​граничного строку внесення плати.

Таким чином, якщо власник не платить за квартиру за виставленими рахунками, він ризикує, що зрештою заплатить більше.

Зверніть увагу також на те, що пеня не нараховується за наявності заборгованості держави за надані населенню пільг та житлових субсидій та/або у разі затримки виплат заробітної плати споживачеві, щоправда, цей факт має бути підтверджений належним чином.

У разі звернення до суду про стягнення заборгованості, позивач може просити стягнути як основну суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а й 3 % річних. До речі, відсоток річних може бути встановлений договором і в вищому розмірі. Отже, Юридичний ресурс “Протокол” не втомлюється повторювати – уважно читайте договір під час його укладання. Будь-який договір, навіть стандартний, навіть на надання комунальних послуг.

Якщо рішення суду не оскаржується та не виконується добровільно, за справу візьметься виконавча служба. І в Законі України “Про виконавче провадження” криється найстрашніше. Оскільки цим законом передбачено можливість звернення стягнення об'єктів нерухомого майна за відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна на погашення боргу.

При цьому насамперед накладається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу накладається стягнення на житловий будинок чи квартиру, де фактично мешкає боржник.

Варто зазначити, що у порядку виконавчого провадження єдине житло забрати не можуть, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір "мінімалки" встановлюється Законом України "Про державний бюджет". З 01.01.2022 – 30.09.2022 мінімальна заробітна плата встановлена ​​у розмірі – 6500 грн. Щоб оцінити ризики, слід зробити нехитрий розрахунок: 6500*20+130000 грн.

Крім цього, щодо примусового виконання рішення суду, слід також мати на увазі виконавчий збір, який стягується державним виконавцем. Так, за роботу зі стягнення з вас грошей, ви й заплатите, про це говорить стаття 27 Закону України “Про виконавче провадження”. Щоб доповнити картину зазначимо, що розмір виконавчого збору встановлено законодавчо, і це 10 % від суми, яка підлягає примусовому стягненню.

У розділі про наслідки несплати за ЖКП також хочеться нагадати про житлові субсидії.

Як відомо, вразливі споживачі комунальних послуг, зокрема іноземці, мають право на отримання житлових субсидій. Житлові субсидії – це безповоротна адресна державна соціальна допомога, яка покликана допомогти тим, хто не може самостійно платити за житлово-комунальні послуги та оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Абсурдність полягає в тому, що в отриманні субсидії відмовлять у разі наявності інформації про заборгованість з оплати ЖКП та за управління багатоквартирним будинком. При цьому має збігтися низка чинників, а саме:

• заборгованість понад 3 місяці;
• термін позовної давності на стягнення заборгованості не минув;
• загальна сума заборгованості перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМДГ).

Варто зазначити, що якщо перекласти “людською” мовою 20 НМДГ, це не дуже велика сума – 340 гривень.

Можливо страх втратити/не отримати субсидію полегшить пошук відповіді на філософське питання - “чи повинні ми платити комунальні послуги?”.

Ну і нарешті, виконавець комунальних послуг вирішуючи питання, як змусити платити за комунальні послуги, має право їх перестати постачати у зв'язку з несплатою або не повною оплатою. Тобто припинити водопостачання, відключити газ та електроенергію. Про відключення мають попереджати за 30 днів до “години Х”.

Чи маємо ми платити комунальні послуги у час пандемії?

Відповідь коротка – пандемія COVID-19 не звільняє від сплати комунальних платежів. Але тих, хто втратив або майже втратив дохід у зв'язку з пандемією COVID-19, порадує заборона під час дії карантину (і протягом 30 днів з дня його скасування) на нарахування та стягнення неустойки, штрафів та пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (Закон України від 17 березня 2020 року N 530-IX). Крім цього, у важкі часи пандемії заборонене примусове виселення із житла та примусове стягнення житла приватної власності, при примусовому виконанні судових рішень щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Не можуть виселити за несплату комунальних із житлових приміщень державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Що робити, якщо другий власник не платить за комунальні послуги і як змусити платити за комунальні послуги

Закон свідчить, що повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах на утримання будинку (квартири) та прибудинкової території та проведення ремонту (стаття 156 Житлового кодексу УРСР). Якщо другий власник не платить за квартиру, насамперед потрібно розділити особовий рахунок. Адже, як відомо, на кому особовий рахунок, тому й адресуються квитанції. Усі санкції, зазначені вище, також будуть адресуватися власнику, на кого оформлено особовий рахунок, а не всім співмешканцям відразу. Особовий рахунок своєю чергою оформляється на того власника, з ким укладено договір про надання тієї чи іншої житлово-комунальної послуги, нагадаємо, договір, як правило, укладається з одним із власників.

Для поділу рахунків необхідно звернутися до кожного виконавця комунальних послуг, з ким укладено договори.

У разі юридичної можливості поділити особовий рахунок, з другим власником укладається індивідуальний договір на надання комунальних послуг. Коли особовий рахунок розділений, біль голови як змусити платити недбайливого співвласника переходить постачальнику комунальних послуг.

Пунктом 10 Постанови встановлено, що у разі, якщо між мешканцями квартири відсутня згода щодо сплати житлово-комунальних та інших послуг, плата розподіляється:

• за електроенергію за загальним лічильником – пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
• за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, які проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі понад місяць;
• за централізоване опалення, утримання житлових будинків та споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Таким чином, при розділі рахунків за опалення, важливим є визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна особа. При розділі повинен враховуватись порядок користування квартирою (житловим будинком), коли однією частиною житлоплощі (коридором, санвузлом, ванною, кухнею тощо) користуються всі мешканці, а інша (житлові кімнати) ділиться на всіх порівну. Ось за наступним посиланням можна ознайомитися з рішенням суду у подібній ситуації https://reyestr.court.gov.ua/Review/93986980.

До речі, встановити порядок користування квартирою або житловим будинком можна через суд.

Шлях другий - Судовий

Якщо вам відмовили в особовому рахунку, ви можете звернутися до суду. При підготовці позову про примусовий поділ особових рахунків, якщо у вас зникне впевненість, що справляєтеся самостійно, згадайте про корисну послугу юридичного ресурсу Protocol - "Тендер на юридичну послугу". Як відомо, умови конкуренції полегшують вибір клієнту, і допомагають знайти юриста професіонала з найкращим співвідношенням “ціна-якість”.

До речі, за наступним посиланням ви можете дізнатися як списати борги за комунальні послуги з позовної давності: https://protocol.ua/ua/spisanie_dolgov_za_kommunalnie_uslugi_po_iskovoy_davnosti_eto_legko/.

А тут ви можете прочитати, як вчинити, якщо облгаз завищив показання лічильника в платіжці: https://protocol.ua/ua/yak_vchiniti_yakshcho_oblgaz_zavishchiv_pokazannya_lichilnika_u_platigtsi/?fbclid=IwAR08y72HACcv2gSaZvAeZqJKAM7OKaxmkfiDCdhSaJYxdY_CONnDq5e37Ao.

Нехай століття "комуналок" минуло, але проблеми спільного проживання залишилися. Одна з можливих проблем спільного проживання – це розділ оплати комунальних послуг. За комунальні послуги власники іноді платять на шкоду іншим своїм потребам. Ця теза особливо стосується пенсіонерів. Дуже несправедливо, коли тягар з оплати лягає лише на одну людину, минаючи тих, хто також користується комунальними благами. Сподіваємося, ця консультація юридичного ресурсу Protocol виявилася вам корисною, а питання “які комунальні послуги має оплачувати власник” розкрите.

Автор консультації: Марія Дунай

Джерело статті: юридичний ресурс Протокол