1
0
2863
Фабула судового акту: Відповідно до обставин справи №160/17060/22 , військовослужбовець звернувся до суду із позовною заявою до військової частини про визнання протиправним та скасування наказ командира військової частини в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Чоловік зазначив, що його було притягнуто до відповідальності у зв’язку із тим, що, ніби-то, внаслідок відсутності його контролю, як командира, за особовим складом один із військовослужбовців був виявлений на позиції в стані алкогольного сп’яніння.
Про те, що його притягнуто до відповідальності, військовослужбовець дізнався під час перебування на стаціонарному лікуванні. Відносно нього не призначено та не проведено службове розслідування, а командуванням частини було грубо порушено процедуру накладення дисциплінарного стягнення.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції зазначив, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, а призначення службового розслідування не є обов`язковим.
Не погоджуючись з таким рішенням, військовослужбовець подав апеляційну скаргу. Розглянувши матеріали справи, Третій апеляційний адміністративний суд встановив, що службове розслідування відносно військовослужбовця, який перебував у стані алкогольного сп’яніння не проводилося, протоколи не складалися, медичний огляд на встановлення факту знаходження останнього в стані алкогольного сп`яніння та ступеню сп`яніння не проводився, також не призначалося та не проводилося службове розслідування відносно військовослужбовця, який подав позовну заяву до суду та його підлеглих.
Крім цього, суд наголосив, що доводи про те, що призначення службового розслідування не є обов`язком в даному випадку є помилковими, оскільки підстави призначення службового розслідування є саме:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;
надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, яка затверджена Наказом Міністра оборони України №82 від 15 березня 2004 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за № 385/8984.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначив: “Отже, відсутні будь-які докази, що позивач під час проходження служби порушивши свої функціональні обв`язки щодо належної організації та забезпечення дисципліни, недбало та безвідповідально поставився до виконання своїх службових обов`язків”.
У зв’язку із наведеним, суд задовольнив апеляційну скаргу, прийнявши нову постанову, та скасував рішення суду першої інстанції.
Автор коментаря: Роман Лихачов
Адвокат із спеціалізацією в галузі військового права: консультації, юридичний супровід, представництво в органах державної влади та судах
Для отримання допомоги адвоката ви можете:
зателефонувати за номером: +38 (068) 374-89-00,
надіслати повідомлення за вказаним номером на Viber, Telegram, Whatsapp, Signal.
Аналізуйте судовий акт: Юрисдикція розгляду питань щодо встановлення факту щодо загибелі громадянина України під час проходження військової служби, зокрема із захисту Батьківщини (ВС у справі № 201/10689/23)
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/17060/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 ( суддя першої інстанції Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/17060/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №808 від 29.09.2022 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_1 у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №808 від 29.09.2022 року вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відносно нього не призначено та не проведено службове розслідування, командуванням частини було грубо порушено процедуру накладення дисциплінарного стягнення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 року у задоволені позову відмовлено.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на ті ж самі обставини, що викладені в обґрунтування позовних вимог, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти рішення, яким задовольнити позов.
У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира навчального взводу викладача навчальної батареї навчального зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.
28 вересня 2022 року о 23:50 під час перевірки несення служби підрозділами військової частини НОМЕР_1 начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 було виявлено, що на позиції зведеного ракетно-артилерійського взводу механік - водій ЗСУ-23-4 головний сержант ремонтної роти штаб - сержант ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
В подальшому керівництвом військової частини НОМЕР_1 було з`ясовано, що даний випадок став можливим внаслідок відсутності контролю за особовим складом командиром ЗСУ-23-4 капітаном ОСОБА_1 та грубого порушення системи організації порядку несення бойового чергування на підпорядкованих позиціях старшим підрозділу капітаном ОСОБА_4
29 вересня 2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №808 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців частини» за порушення вимог статей 11,12,14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що проявилося у особистій недисциплінованості, командира навчального взводу викладача навчальної батареї навчального зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 , на підставі пункту «Ґ» статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено попередження про неповну службову відповідність.
Під час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 02 по 12 жовтня 2022 року у терапевтичному відділенні військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується виписним епікризом із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1471/429, який наявний в матеріалах справи, останньому стало відомо про зменшення грошового забезпечення у порівнянні з попереднім місяцем.
У зв`язку з вказаною обставиною позивач зателефонував до військової частини НОМЕР_1 , де його було повідомлено, що матеріальне забезпечення зменшено у зв`язку з притягненням останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
12 жовтня 2022 року позивач звернувся до канцелярії військової частини НОМЕР_1 та отримав копію Наказу № 808 від 29 вересня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців частини» за підписом командира військової частини НОМЕР_1 .
Позивач вважає наказ командира військової частини НОМЕР_1 №808 від 29.09.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відносно нього не призначено та не проведено службове розслідування, а командуванням частини було грубо порушено процедуру накладення дисциплінарного стягнення, у зв`язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що Дисциплінарний Статут Збройних Сил України не визначає при вчиненні якого дисциплінарного правопорушення яке саме дисциплінарне стягнення командир повинен застосувати до підлеглого військовослужбовця, який вчинив таке правопорушення.
Для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Призначення проведення службового розслідування чи не призначення проведення службового розслідування є дискреційними повноваженнями командира військової частини, так як відповідно до вищезазначених норм права командир може призначити службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Однак, призначення службового розслідування не є обов`язковим.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 2 зазначеного Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, яким визначено загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах (Статут).
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:
-свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;
-бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
-беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
-постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
-знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
-дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
-поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
-бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
-вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
-виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
-додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.1999 №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг (Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно зі статтею 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Насамперед, статтею 4 Дисциплінарного статуту, на яку посилаються у спірному Наказі про притягнення позивача до відповідальності, передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:
-додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
-бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
-додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
-виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
-поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені вказаним Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту).
Положеннями статті 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Згідно зі статтею 92 Дисциплінарного статуту, якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
Статтею 96 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках не пізніше ніж за три місяці від дня його складення.
Згідно зі статтею 97 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
З обставин викладених відповідачем вбачається, що 28.09.2022 року в ході проведення перевірки навчального штабу заступником командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 організації протиповітряної оборони підрозділами військової частини НОМЕР_1 було виявлено, що на позиції зведеного зенітного ракетно-артилерійського взводу (старший підрозділу - командир навчальної батареї - старший викладач навчального зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 ) механік-водій ЗУ-23-4 головний сержант ремонтної роти штаб-сержант ОСОБА_3 перебував на бойовій позиції в стані алкогольного сп`яніння. Про випадок перебування штаб-сержанта ОСОБА_3 на бойовій позиції в стані алкогольного сп`яніння капітан ОСОБА_1 та капітан ОСОБА_4 не доповідали.
В подальшому керівництвом військової частини НОМЕР_1 було з`ясовано, що даний випадок став можливим внаслідок відсутності контролю за особовим складом командиром ЗСУ-23-4 капітаном ОСОБА_1 та грубого порушення системи організації порядку несення бойового чергування на підпорядкованих позиціях старшим підрозділу капітаном ОСОБА_4
29 вересня 2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №808 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців частини» ОСОБА_1 на підставі пункту «Ґ» статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено попередження про неповну службову відповідність.
Так, судом встановлено, що службове розслідування відносно головного сержанта ремонтної роти штаб-сержант ОСОБА_3 не проводилося, протоколи відповідно до ст. 172-20 КУпАП або ст. 172-17 КУпАП не складалися, медичний огляд ОСОБА_3 на встановлення факту знаходження останнього в стані алкогольного сп`яніння та ступеню сп`яніння не проводився, також не призначалося та не проводилося службове розслідування відносно позивача та його підлеглих.
Доводи відповідача, що призначення службового розслідування не є обов`язком в даному випадку є помилковими, оскільки підстави призначення службового розслідування є саме:
- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
- невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
- дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
- втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
- порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
- повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
- вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією;
- скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;
- надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, яка затверджена Наказом Міністра оборони України №82 від 15.03.2004 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 року за № 385/8984 (Інструкція №82).
Отже, відсутні будь-які докази, що позивач під час проходження служби порушивши свої функціональні обв`язки щодо належної організації та забезпечення дисципліни, недбало та безвідповідально поставився до виконання своїх службових обов`язків.
Суд критично оцінює позицію відповідача, яка зводиться до відсутності контролю за особовим складом та грубого порушення системи організації порядку несення бойового чергування на підпорядкованих позиціях.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Насамперед, для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Отже, позиція відповідача суперечить нормам чинного законодавствам, а саме: положенням Статуту внутрішньої служби, оскільки всупереч вимогам закону будь-яких належних та допустимих доказів про те, що саме з вини позивача у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків відбулося правопорушення та чи мало взагалі місце правопорушення у матеріалах справи не має, не встановлено причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Визначення покарання за вчинений дисциплінарний проступок є дискреційними повноважними посадової особи, які врегульовані лише Дисциплінарним статутом.
Отже, до військовослужбовця висуваються підвищені вимоги, що пов`язано з особливим статусом Збройних Сил України та державною службою особливого характеру, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У свою чергу, недотримання військовослужбовцем зазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Враховуючи що жодним документом не встановлено обставин, які є підставою для притягнення позивача до відповідальності, суд вважає, що обставини викладені в спірному наказі не підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Відповідачем не надано будь-яких доказів та не наведено переконливих мотивів, які б свідчили про обґрунтованість накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому його постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене та перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає такі суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з вищевикладених мотивів, а апеляційна скарга підлягає задоволенню
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308 311 315 317 321 322 325 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 в адміністративній справі №160/17060/22 скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №808 від 29.09.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_1 у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 02 березня 2023 року.
Головуючий - суддяН.А. Олефіренко
суддяС.В. Білак
суддяВ.А. Шальєва
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
7612
Коментарі:
0
Переглядів:
590
Коментарі:
0
Переглядів:
1881
Коментарі:
1
Переглядів:
647
Коментарі:
0
Переглядів:
12229
Коментарі:
0
Переглядів:
1695
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.