Головна Блог ... Новини Скасування призову, збільшення кількості ЗСУ - реформа армії в умовах війни? Скасування призову, збільшення кількості ЗСУ - реф...

Скасування призову, збільшення кількості ЗСУ - реформа армії в умовах війни?

Відключити рекламу
 - 8e7a1dbe4f75c5a7024a63a73cdfa41b.png

Уже за два роки призов українців на строкову військову службу може відійти в історію. Водночас в країні має постати збільшена чисельно професійна армія, служити в якій було б привабливо як фінансово, так і в плані кар'єрного росту. Принаймні про це йдеться в указі президента України Володимира Зеленського, який він підписав 1 лютого. Президент сподівається, що завдяки цій реформі вдасться підвищити обороноздатність країни. Як саме в деталях відбуватиметься армійська реформа ще не зрозуміло. Своїм указом глава держави лише визначив головні напрямки й доручив уряду та міністерству оборони розробити відповідні законопроєкти та концепцію.

Президентський план дій для Кабміну та міноборони

"Цей указ - старт переходу України на професійну армію. Цей указ - не тому, що "скоро війна". Це я говорю для всіх. Цей указ для того, щоби скоро й надалі був мир - мир в Україні", - заявив Володимир Зеленський під час виступу в парламенті на початку лютого.

Згадайте новину: Кого з українців не призиватимуть до армії з 2024 року - роз'яснення Мінборони

Президентський указ передбачає, зокрема, такі заходи: поступове збільшення грошового забезпечення всіх військових до рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат (нині це 19500 грн.), поетапне збільшення чисельності Збройних сил України на 100 тисяч осіб протягом наступних трьох років (нині чисельність ЗСУ, згідно із законом, не перевищує 261 тисячі осіб), збільшення терміну дії контрактів, а також запровадження моделі інтенсивної системи військової підготовки як можливої альтернативи проходженню строкової служби.

Реалізувати всі ці наміри планується впродовж наступних трьох років. Чому ця ініціатива з'явилась саме зараз і наскільки реально та доцільно розпочинати перебудовувати армію на тлі загострення російсько-українського конфлікту? З таким запитанням DW звернулась до українських експертів та політиків.

Перехід на професійну армію - не перша така ініціатива

Київський політолог Володимир Фесенко пов'язав публікацію указу Зеленського власне зі зростанням ризиків російської агресії проти України, а також ініціативами нового керівництва міністерства оборони України. Одразу після свого призначення очільником відомства Олексій Резніков припустив можливість скасування призову на строкову службу.

"Моя мрія, щоб, за великим рахунком, ми перейшли до професійної армії”, - заявляв міністр оборони восени 2021 року. Резніков також зазначав, що заміною призову можуть стати інші форми інтенсивної військової підготовки, що згадується також в указі Зеленського.

Ідея переходу до засад професійної армії не нова, подібні ініціативи лунають ще з початку 2000-х років, наголошує у розмові з DW директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Але нині пропозиція президента не своєчасна, вважає експерт, адже "в умовах збройного конфлікту основні ресурси та зусилля збройних сил спрямовані на оборону, а не на реформування".

"Збільшення чисельності збройних сил, перехід до професійної армії неможливі без суттєвої модернізації технічного парку. На все це не вистачить грошей. Бюджетні запити міноборони наразі виконуються відсотків на 50. Тож треба бути реалістами. За два роки це не зробити", - вважає Сунгуровський.

Користуйтеся консультацією: Як відкосити від армії

Гасла є, але чи є серйозний розрахунок?

Він також звертає увагу на несистемності запропонованого підходу. "Усе чітко має бути розписано - терміни, завдання, виконавці. Має бути побудований мережевий графік досягнення результатів. Тоді б це спокійніше сприймалося суспільством, ми б бачили серйозне ставлення до справи, а не просто гасла", - коментує Сунгуровський.

У серйозності підходу сумнівається також депутат Верховної Ради від партії "Голос", член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін. У коментарі DW він нагадує, що "чисельність ЗСУ збільшується законом, а не указом, парламентом, а не президентом", так само як і збільшення бюджетних витрат на армію. Окрім того, за інформацією нардепа, ґрунтовного аналізу потреб армії та чіткого прорахунку необхідних ресурсів під час розробки указу не проводилося.

"Щоб оперувати конкретними цифрами - чи то розгортання 20 бригад, чи то збільшення чисельності ЗСУ на 100 тисяч - необхідно провести ґрунтовний аналіз, для яких завдань це потрібно і на які фінанси можемо розраховувати. Для урядовців та військових, чию точку зору в цьому питанні мали б врахувати, указ президента став новиною", - стверджує Рахманін.

Збільшення кількості армії без збільшення бюджету неефективне

До того ж, продовжує парламентар, для ухвалення рішення про відмову від строкової служби мають бути взяті до уваги всі наявні загрози, обставини, фінансові, технічні та промислові можливості держави для утримання контрактної армії. Україна, як каже Рахманін, не може належним чином забезпечити навіть наявний склад збройних сил, тому він не розуміє, звідки з'являться ресурси для належного утримання збільшеної чисельності військовослужбовців-контрактників.

Питання, чи вистачить ресурсів, народна депутатка партії "Слуга народу" та заступниця глави комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла у коментарі DW називає "риторичним". "Держава, яка хоче існувати, має перерозподілити ресурси на свій захист, що й буде зроблено поступово", - зазначає депутатка, яка підтримує ініціативу президента.

Керівник "Українського мілітарного центру" Тарас Чмут також переконаний, що в умовах протистояння України з Росією та можливої загрози з боку Білорусі збільшувати армію потрібно. Втім, він наголошує, що без значного збільшення фінансового ресурсу на її забезпечення це не буде ефективним. Як наголосив Чмут, щоб "кількість переросла в якість, коштів має бути багато".

"Збільшення армії передбачає збільшення бюджету, збільшення заробітної плати військовим - ще більшого збільшення, скасування строкової служби так само. Це все виливається у фінансове навантаження на державу. Можливо, доведеться удвічі помножити нинішній бюджет міноборони", - припускає Чмут.

Чи впливає строкова служба на обороноздатність?

У скасуванні строкової служби в Україні експерт проблеми не бачить, бо вважає, що її нинішній формат "мало пов'язаний з обороноздатністю та набуттям мобілізаційного резерву". "Строковики виконують здебільшого охоронні або обслуговуючі функції, які мало впливають на бойовий досвід. З іншого боку, це дозволяє економити кошти, оскільки строковики обходяться державі значно дешевше, ніж контрактники", - зазначає Чмут.

Водночас Микола Сунгуровський вважає змішаний принцип комплектування збройних сил - за контрактом та призовом, який застосовується нині, для країни в умовах конфлікту "найбільш підходящим". Він пояснює, що в Україні вже існує проблема із комплектуванням ЗСУ за контрактом, що пов'язано "з якістю бойової підготовки та соціальним пакетом військовослужбовця-контрактника".

Посилення престижу військової служби

Натомість, як каже представниця монобільшості та заступниця глави комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла, окрім патріотичних мотивів, зацікавленості українців у службі сприятимуть збільшення грошового забезпечення, розробка концепції житлового забезпечення та зміна підходів до кар'єрного розвитку, що передбачено указом Зеленського.

За словами Безуглої, у комітеті вже ведеться робота щодо ініціатив, які стосуються фінансового забезпечення військовослужбовців, їхнього соціального захисту та перспективи кар'єрного зростання.

А втім, як стверджує Сергій Рахманін, який також є членом комітету, усі ці ініціативи не пов'язані з указом президента, натомість обговорюються вже "роки зо два й будуть на порядку денному, поки це не зміниться".

Джерело: DW

  • 1993

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1993

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні новини

    Дивитись усі новини
    Дивитись усі новини
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст