Що дає встановлення факту проживання однією сім'єю

У наш час багато пар живуть однією сім'єю без офіційної реєстрації шлюбу. Деякі роблять це думаючи, що така реєстрація не має сенсу, тільки чергова державна процедура, деякі просто живуть, тому що вважають, що до офіційної реєстрації шлюбу треба краще пізнати один одного, разом "пройти побутові клопоти" або з будь-яких інших причин. Дуже часто бувають ситуації, коли один з проживаючих все ж вважає таке спільне проживання рівноцінним шлюбу, а інший з них жодних серйозних намірів не має.

Як же законодавством врегульовано неофіційний шлюб?

Що дає встановлення факту спільного проживання? Які можуть бути проблеми цивільного шлюбу?

Чи ділиться майно в цивільному шлюбі?

Як успадковувати майно в цивільному шлюбі? Який статус дітей, народжених у незареєстрованому шлюбі?

На всі зазначені питання можна отримати відповідь, прочитавши консультацію на юридичному інтернет-ресурсі "Протокол".

Зміст:

• Що таке фактичні шлюбні відносини
• Встановлення факту спільного проживання
• Розподіл майна в цивільному шлюбі
• Права дітей, народжених в неофіційному шлюбі
• Цивільний шлюб: розподіл майна після смерті
• Докази і документи, що підтверджують громадянський шлюб
• Встановлення факту проживання без реєстрації: судова процедура
• Проблеми неофіційного шлюбу

Що таке фактичні шлюбні відносини

Умовно виділяють три види шлюбів: церковний, громадський і офіційно зареєстрований в державних органах. Церковний шлюб це відносини пари, яка вінчалася в церкві, як кажуть в народі, уклала шлюб на небесах. Цивільний - це фактичні шлюбні відносини без державної реєстрації та вінчання. Офіційно зареєстрованим шлюбом є той, який зареєстровано в установленому законом порядку у відповідних органах - РАЦС. Існує теорія про те, що колись, коли суспільством визнавався тільки церковний шлюб, цивільним шлюбом називався шлюб зареєстрований, а не фактичний. На рівні законодавства такого поняття немає, а в суспільстві все ж, фактичні шлюбні відносини більшість називають саме цивільним шлюбом. Тому, далі в консультації під цивільним шлюбом мається на увазі саме проживання однією сім'єю без реєстрації.

Protocol зазначає, що законодавство України визнає шлюбом тільки офіційно зареєстрований шлюб. Так, статтею 21 Сімейного кодексу (далі - СК) зазначено, що шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки зареєстрований в органі РАЦС. Крім цього, в цій же статті передбачено, що проживання однією сім'єю і релігійний обряд шлюбу не є підставами для виникнення подружніх прав і обов'язків (крім ситуації застосування релігійного обряду шлюбу до створення органів РАЦС). Незважаючи на ці положення Сімейний кодекс, все ж, визнає людей, які разом живуть і здійснюють ведення спільного господарства, однією сім'єю і в деяких випадках кілька прав подружжя все ж поширюються на осіб, що проживають однією сім'єю.

Користуйтеся консультацією: Фіктивний шлюб і його наслідки: не так все просто як кажуть

Встановлення факту спільного проживання

Недостатнім є лише співжиття без шлюбу, необхідно визнати це в судовому порядку. Для цього є спеціальна правова процедура встановлення факту в окремому провадженні цивільного процесу (детально про неї далі).

Протокол звертає увагу на те, що встановлення факту проживання без реєстрації є доцільним для:

• визнання права спільної сумісної власності на майно, в тому числі і нерухомість (будинок, квартира);
• можливості бути спадкоємцем загального нажитого майна в разі смерті одного з співмешканців;
• можливість отримувати виплати (аліменти) на утримання одного з партнерів.

Далі в консультації більш детально про те, як це зробити.

Розподіл майна в цивільному шлюбі

Дуже популярним є питання: "цивільний шлюб розподіл майна" і затребуваною є відповідь на нього. Так, Protocol простими і доступними словами розповість, як це врегульовано законодавством і як відбувається на практиці.

Згідно ч. 1 ст. 74 СК України, в разі, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Так, звертаємо увагу, що ключовими моментами для того, щоб майно вважалося саме спільно нажитим і, щоб було право ділити його, є: факт проживання однією сім'єю; відсутність перебування обох співмешканців в будь-якому шлюбі; момент придбання майна - під час спільного проживання.

Крім цього, у своїй практиці суди застосовують також цивільне законодавство, а саме норми Цивільного кодексу (ЦК), що стосуються правил по спільній сумісній власності (які поширюються не тільки на право власності в сімейних відносинах). Так, частиною 4 статті 368 ЦК встановлено, що спільною сумісною власністю є майно придбане спільними зусиллями за спільні гроші. Таким чином, членам сім'ї без зареєстрованого шлюбу, під час розподілу майна необхідно буде доводити ще й те, що конкретна річ або предмет купувалися за спільні гроші, що кожен з партнерів має свій самостійний дохід, тобто, матеріальну можливість. Так, наприклад, в постанові Верховного суду від 17 квітня 2019 р справі №490 / 6060/15-ц, суд визнав право спільної сумісної власності на квартиру, яка, як довела позивач, була придбана в період проживання однією сім'єю і за загальні гроші її і відповідача.

До моменту розподілу майна (звичайно, краще щоб до нього і не доходило) Протокол радить зареєструвати нерухомість на обох членів громадянського шлюбу, а також, укладати договори від імені їх обох.

Важливо звернути увагу, що норма про право спільної сумісної власності в осіб, які мають фактичні шлюбні відносини, вступила в силу в 2004 році, тому, застосовується тільки до відносин що виникли після цього, тобто поширюється на майно, яке придбано з 2004 року (постанова Верховного суду від 4 січня 2020 у справі № 546/912/16-ц).

Protocol зазначає, що для звернення до суду з позовом про поділ майна, що належить на правах спільної сумісної власності, встановлена ​​позовна давність. Ст. 72 СК передбачено, що поки особи живуть однією сім'єю, то позовна давність для розділу майна не застосовується. Але, як тільки фактичне подружжя припиняє спільне проживання, термін позовної давності становить 3 роки. Важливим є момент визначення початку його відліку. Дехто припускає, що цей момент обчислюється з моменту припинення життя однією сім'єю, але така думка є хибною. 3 роки починають обчислюватися з моменту, коли один з власників дізнався або міг дізнатися про порушення його права спільної сумісної власності (тобто, це може бути як 5, 7, так і 10 років з дня розставання такої сім'ї) - ч. 2 ст. 72 СК.

Права дітей, народжених в неофіційному шлюбі

Ст. 52 Конституції України та ст. 142 СК визначено, що діти рівні у їх правах незалежно від походження і того, перебували їхні батьки у офіційному шлюбі чи ні. Так, навіть у випадку якщо дитина народилася поза шлюбом, це не звільняє справжніх батьків від піклування про неї і її забезпечення, в тому числі, при необхідності, платити аліменти. Також, при спадкуванні за законом між дитиною народженою поза шлюбом і в зареєстрованому шлюбі - жодної різниці немає (в обох випадках діти мають права стати спадкоємцями за законом в першій черзі). Складність тут виникає в іншому, в тому, як довести істинного батька. У зареєстрованому шлюбі, офіційні чоловік і дружина за замовчуванням вважаються справжніми батьками. У цивільному шлюбі встановити батьківство можна наступними шляхами:

• за спільною заявою батька і матері в РАЦС;
• за заявою людини, яка визнає себе батьком;
• в судовому порядку, надавши докази батьківства.

Цивільний шлюб: розподіл майна після смерті

В аспекті успадкування також є деякі негативні відмінності, які відрізняють «фактичний шлюб» від зареєстрованого. Так, фактичне подружжя може прожити на загальний бюджет, купуючи майно (квартири, землю, автомобілі, будинки, меблі, різну техніку) протягом досить тривалого часу в повному взаєморозумінні та злагоді. Однак, в разі смерті одного з них, на якого оформлено майно, інший може сподіватися на гідний розмір спадщини тільки, якщо було залишено заповіт на його користь або, якщо він знаходився на утриманні померлого. Досить поширеною є ситуація, коли особа, проживши в «фактичному шлюбі» не один десяток років, врешті-решт отримує мізерні права на спільно нажите майно або ж не отримує їх зовсім. Як правило, майже вся спадщина померлого переходить до його офіційних родичів. І як наслідок, суперечка між спадкоємцями і фактичним чоловіком/жінкою, які пережили свого партнера, неминучий.

Згідно ст. 1264 ЦК, особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю мають право успадковувати за законом тільки в порядку четвертої черги і то, якщо прожили зі спадкодавцем не менше 5 років до моменту смерті. Однак, встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем не забезпечить великої частини майна в спадщину, можливо, навіть, воно повністю буде успадковано попередніми чергами.

Користуйтеся консультацією: Види заповіту, правила оформлення і прийняття спадщини

Докази і документи, що підтверджують громадянський шлюб

Як згадувалося вже вище, факт співжиття однією сім'єю необхідно довести. Крім того, в суперечках про розподіл майна між фактичним подружжям потрібно доводити ще й загальне вкладення грошей в майно. Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 р справі № 1-8 / 99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто:

• наявність загальних витрат;
• загальний бюджет;
• загальні витрати на харчування;
• покупка майна для спільного користування;
• участь у витратах на утримання житла, його ремонт;
• взаємна допомога один одному;
• наявність усних або письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
• інші обставини, що підтверджують реальність сімейних відносин.

Таким чином, для проживання однією сім'єю, одне тільки встановлення факту проживання в квартирі разом буде недостатнім доказом.

Серед документів, що можуть підтверджувати цивільний шлюб і факт спільного придбання майна можна назвати такі: чеки від обох партнерів на майно призначене для загального користування - меблі, автомобіль, нерухомість і навіть продукти харчування; договори, укладені на обох з фактичного подружжя; кредит на ім'я цих двох партнерів і т.д. Найбільш "твердим" і надійним доказом-документом може бути свідоцтво про народження спільної дитини або декількох дітей. Підтвердженням фактичних подружніх відносин можуть бути, також, і показання свідків (наприклад, сусідів), спільні фотокартки і інше. Протокол зазначає, що чим більше доказів, тим краще. Суд в кожному випадку оцінює всі докази разом, враховує роль кожного члена сім'ї в прийнятті участі в поповненні сімейного бюджету та витратах (цьому, до речі, в суперечках при розділі майна в цивільному шлюбі суд приділяє найбільшу увагу). Так, в постанові Верховного суду від 25 січня 2018 у справі № 337-5266 / 1-ц, суд вказав, що користування автостоянкою біля будинку, видача довіреностей на ім'я іншого, загальний кредит, загальні поїздки не є доказом наявності спільної сумісної власності. У постанові Верховного суду від 15 серпня 2019 у справі № 588/350/15, суд зазначив, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивача, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності загального бюджету і взаємних прав і обов'язків, властивих подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склалися і мали місце протягом зазначеного періоду часу, відносини, що притаманні подружжю.

Встановлення факту проживання без реєстрації: судова процедура

Таке встановлення може бути за бажанням і без нього. Так, якщо між співмешканцями відсутня суперечка, один з них може звернутися до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту юридичного значення - проживання однією сім'єю. Деякими особливостями такого виробництва є:

• співжиття без шлюбу
• відсутність спору між сторонами;
• законний інтерес (тобто, конкретна мета, яку саме роль зіграє встановлення факту для забезпечення прав особи, яка звернулася);
• сторонами є заявник і заінтересована особа;
• звертатися потрібно саме з заявою про встановлення факту, а не позовом;
• заява подається за місцем проживання заявника в районний, міський, або районний у місті суд;
• в рішенні суду постановленого в порядку окремого провадження не визначається хто зі сторін "правий", а тільки встановлюється конкретний факт і відомості, що його підтверджують.

Для подачі заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму (станом на 2020 рік - 420 грн 40 коп.).

Якщо ж суперечка між членами сім'ї є, щоб визначити, чи справді мало місце спільне проживання, звертатися потрібно з позовом у порядку позовного провадження.

Користуйтеся консультацією: "Цивільний" шлюб. Особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Проблеми неофіційного шлюбу

Протокол зазначає, що зареєстрований шлюб набагато більше захищений ніж просто співжиття без шлюбу. Так, тільки з встановленням факту спільного проживання, але без офіційної реєстрації шлюбу виникають такі складнощі:

• неможливо отримати пенсію в разі втрати годувальника. Так, у разі смерті або зникнення безвісти одного з партнерів, якщо такий партнер був годувальником сім'ї, другий партнер не може отримати пенсію. Оскільки, законом позначений чіткий перелік членів сім'ї які мають на це право, серед них чоловік, дружина та інші. А як, ви вже прочитали вище в консультації, пара, що проживає однією сім'єю не визнається законним подружжям, тобто, офіційним чоловіком і дружиною;
• батьківство дітей необхідно доводити в судовому порядку, якщо інший з партнерів заперечує це;
• при укладанні угод щодо розпорядження майном або іншими матеріальними цінностями не потрібна згода другого співмешканця;
• спадкування у разі смерті одного з партнерів здійснюється тільки в четверту чергу;
• гроші, взяті в кредит одним з співмешканців офіційно будуть тільки в розпорядженні боржника;
• складності при перепустці одного з партнерів до іншого в лікарню, на побачення в установи обмеження або позбавлення волі;
• і можуть бути інші проблеми в залежності від кожної індивідуальної ситуації.

Таким чином, уникнення сімейних прав і обов'язків подружжя ускладнює захист інтересів членів (або колишніх членів) сім'ї. В цьому проявляється ненадійність у фактичних шлюбних відносинах. У той же час, не можна не погодитися з тим, що не зареєстровані шлюби характеризуються тими ж ознаками, що і родина, створена на основі зареєстрованого шлюбу: вона, зокрема, виконує аналогічні функції (дітонародження, виховання дітей, взаємна матеріальна підтримка і співробітництво).

Автор консультації: Колотуха Катерина

Джерело: Юридичний ресурс Протокол