Розстріл офіцера та страти цивільних: росіяни почали частіше вбивати на окупованих територіях

Кількість жорстоких злочинів, вчинених росіянами на окупованих територіях України проти власних товаришів, стрімко зросла. Лише у 2023 році до суду дійшли 190 справ, хоча реальна кількість інцидентів, ймовірно, значно більша.

Як йдеться у матеріалі "Нової газети Європа", у ніч на 17 жовтня 2022 року російський солдат на ім’я Артем Терехов вирішив дезертирувати зі свого підрозділу в окупованій Луганській області. Він узяв гвинтівку і поїхав геть автостопом. Підвезти Артема зупинився бежевий мікроавтобус. Водієм був російський офіцер, який повертався додому до дружини.

Артем сів на пасажирське сидіння, автівка поїхала далі. Згодом водій звернув з головної дороги, зупинив машину та спробував відкрити двері. Злякавшись, що його спіймають, Артем вискочив з машини та вистрілив зі зброї в офіцера через пасажирські двері.

Артем витягнув тіло офіцера з мікроавтобуса та поїхав. Він проїхав 5 кілометрів через ще кілька сіл, потім зупинив машину і пішов далі. У лісі біля села Родакове Артем натрапив на пункт дислокації російських військ. Він намагався застрелити солдатів там, але зрозумів, що спустошив весь свій магазин на 25 патронів, коли вбивав офіцера. Артема затримали і в червні 2023 року засудили до восьми з половиною років колонії суворого режиму. З матеріалів справи випливає, що на той момент він був п’яний.

Це лише одне з десятків чи потенційно сотень вбивств, які скоїли російські солдати на окупованих територіях України.

Аналізуючи судові дані, видання підрахувало, що з січня по жовтень 2023 року в окупованій Росією Україні судили щонайменше 135 російських військових — це більше, ніж загальна кількість вбивств, скоєних ветеранами в усіх регіонах Росії разом узятих. Це мінімальна оцінка, оскільки гарнізонні суди частково окупованих Херсонської та Запорізької областей не публікують матеріали справ в мережі.

Серед інших насильницьких злочинів, які інкримінували солдатам, – ненавмисне вбивство, порушення правил поводження зі зброєю та напад.

Справи про ненавмисне вбивство часто приховують, зводячи обвинувачення до "порушення правил поводження з вогнепальною зброєю" – легшого кримінального злочину. У 2023 році кількість таких випадків на окупованих територіях зросла до 32, тобто майже в десять разів.

Раніше видання досліджувало, як російські ветерани продовжують чинити насильство після повернення додому, і виявило, що судді часто пом'якшують їм вироки і виписують штрафи, а звичайних росіян відправляють у в'язницю за аналогічні злочини.

У квітні 2022 року окупант Руслан Висоцький посварився з товаришем по службі. Під час сварки товариш Руслана вистрілив йому в ногу. Солдатів розділмом, але їхній командир зібрав їх знову, щоб вирішити конфлікт. Під час розмови Руслан дістав пістолет і смертельно пострілив у голову своєму однополчанину після того, як той звинуватив його в гомосексуалізмі. Висоцький запропонував самому позбутися тіла або неправдиво заявити про загибель під час бойових дій. Втім, командири здали його військовій поліції.

Солдатів майже не карають за пияцтво, якщо тільки вони не скоюють тяжкий злочин. Як і в цивільному житті, вбивства на полі бою часто виникають через особисті конфлікти та суперечки, як у випадку з Висоцьким, але потенціал насильства значно зростає через те, що всі учасники озброєні. На передовій дуже просто списати вбивства на бойові втрати, тому неможливо точно знати, скільки саме цих убивств сталося.

Алкоголь фігурує в 83% випадків вбивств, проаналізованих виданням. Повідомляється, що 76% підсудних перебували в стані алкогольного сп'яніння, що перевищує середній показник по Росії (67%). 

"Наскільки людина, яка страждає на ПТСР, відповідає за свої вчинки? Його треба лікувати, а не судити. Можливо, примусово. Але в Росії це нікого не хвилює. Особливо на окупованих територіях", - сказав адвокат Сергій Голубок. 

Судові експерти визнали деяких підсудних алкоголіками, наркоманами та людьми, які страждають на такі психічні захворювання, як посттравматичний стресовий розлад. Лише в 10% випадків звертаються до експертів. Тим не менш, військовослужбовці, у яких діагностовано психічні розлади, зазвичай виявляються розумово здоровими, щоб постати перед судом, часто за звинуваченням у нападі з обтяжуючими обставинами та вбивстві.

Звичайно, особисті конфлікти не завжди закінчуються вбивством. Солдати часто намагаються налякати або провчити своїх товаришів, цілячи їм у руки та ноги, чи завдаючи їм ударів ножем.

У січні 2023 року п'яний російський офіцер Володимир Поляков, який служив на окупованій Луганщині, викликав по рації одного зі своїх підлеглих до себе в бліндаж. Напередодні під час спілкування з жінкою в кафе військовий розкрив конфіденційну інформацію про цілі та дислокацію свого батальйону. Після повернення Поляков вирішив покарати його за необачність, вистріливши в ногу. Під час падіння солдат Поляков двічі вдарив його по голові рукояткою пістолета, за що отримав три роки і три місяці умовно за перевищення повноважень.

З наявних справ, розглянутих на окупованих Росією територіях, щонайменше 27 стосувалися нападів при обтяжуючих обставинах, за винятком побоїв, що призвели до смерті потерпілого. Це більше, ніж було в російських військових судах протягом 2022 року.

Загалом 36 справ стосуються звинувачень у "насильницьких діях щодо командира" та "зловживанні владою", обидві з яких використовуються для приховування бійок та тілесних ушкоджень.

Одного разу пізно ввечері військова вантажівка зупинилася біля крамниці в селі поблизу Старобільська Луганської області. Військовослужбовці залишили вантажівку, щоб купити напоїв. Нібито один із цивільних, який стояв біля магазину, почав ображати росіян.

Один із військових "вирішив налякати" мирного жителя, направивши на нього гвинтівку з кузова вантажівки. Коли вантажівка почала рухатися, Єфремов випадково натиснув на курок і вистрілив цивільному в груди, вбивши його.

4 липня українська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом вбивства мирного жителя, який разом із двома дорослими та дитиною їхав через окуповану Херсонську область до Криму.

"Вони були зупинені нетверезими російськими військовими та жорстоко побиті", – повідомили в прокуратурі.

Точну кількість мирних жителів, убитих російськими солдатами на окупованих територіях, важко оцінити, оскільки російські ЗМІ рідко повідомляють про такі історії, а судових даних залишається мало. Кілька доступних російських ЗМІ повідомлень, які висвітлюють такі історії, стосуються не безпосередньо вбивства мирних жителів, а йдеться про "українських агентів", які "планували диверсії" або "передавали інформацію Збройним силам України".

"Повідомлення про вбивства, вчинені російськими солдатами в окупованій Україні, суперечило б офіційному наративу, згідно з яким місцевих жителів вбивають лише українські "нацисти", - зазначає видання.

Попри те, що російська влада вважає цивільне населення в окупованій Україні громадянами Росії, незалежно від того, чи подали вони справді заяву на отримання статусу, оскільки злочини проти місцевих жителів насправді часто є злочинами проти українських громадян, їх слід визнати військовими злочинами, каже юрист Каже Голубок. Тож, такі справи має розглядати Міжнародний кримінальний суд.

18 червня генеральний прокурор Андрій Костін заявив, що на Донеччині російські загарбники обезголовили українського військовослужбовця. Правоохоронці отримали інформацію, що російські командири віддали наказ не брати в полон українських військовослужбовців, натомість вбити їх з нелюдською жорстокістю - шляхом обезголовлення.

Сьогодні Костін зазначив, що правоохоронці встановили особу цього українського військового. "Наразі ми не можемо назвати його імені, адже тривають процедури для остаточного підтвердження його даних", - зазначив генпрокурор.

Він додав, що також ідентифіковано російських командирів, потенційно відповідальних за обезголовлення українського захисника. Наразі здійснюється комплекс заходів щодо перевірки цієї інформації.