Історія справи

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наумчука М.І.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Нагорняка В.А., Остапчука Д.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину та жінку, з якою проживає дитина, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом. Зазначала, що з грудня 2010 року вона з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народився син ОСОБА_5 У даний час вони разом не проживають, дитина знаходиться на її утриманні. Посилаючись на наведене, просила стягнути з ОСОБА_4 аліменти на дитину у розмірі 1000 грн. та враховуючи той факт, що дитина мешкає з нею, просила також стягнути з відповідача 1000 грн. щомісяця на своє утримання до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 800 грн щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, відраховуючи термін від дня звернення до суду 8 лютого 2013 року. Стягнуто зі ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_3, аліменти у розмірі 500 грн. до досягнення дитиною - ОСОБА_5, трирічного віку, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду - 8 лютого 2013 року. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 4 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/6 частки щомісячно зі всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відраховуючи термін від дня звернення до суду 8 лютого 2013 року до досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_6 повноліття. Стягнуто із ОСОБА_4, на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання щомісячно по 1/6 частці його доходу (заробітку) до досягнення ОСОБА_5 трирічного віку, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду - 8 лютого 2013 року. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Змінюючи рішення суду першої інстанції у частині способу нарахування аліментів та визначаючи їх у частці від заробітку (доходу) відповідача суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що передбачені ст. 184 СК України підстави для нарахування аліментів у твердій грошовій сумі відсутні.

Зроблений у рішенні в цій частині висновок ґрунтується на поданих сторонами доказах, відповідає фактичним обставинам справи, норми матеріального права застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права при проведенні оцінки доказів не встановлено.

Оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (ст. 335 ЦПК України), то доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення в цій частині і її задоволення.

Разом з тим, апеляційний суд неправильно визначив час до якого підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_5

Так, відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню при стягненні аліментів на користь одного стягувача на кількох дітей.

З огляду на викладене у суду апеляційної інстанції не було підстав для застосування цієї норми та стягнення аліментів у визначеній ним частині до досягнення старшою дитиною відповідача на яку з нього стягуються аліменти за іншим судовим рішенням на користь матері останньої ОСОБА_7

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому аліменти на утримання сина ОСОБА_5 на користь позивача мали бути стягнуті до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 341 ЦПК України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, рішення апеляційного суду у частині часу до якого підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 необхідно змінити, вказавши, що аліменти підлягають стягненню до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

вирішила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 лютого 2014 року змінити, зазначивши, що аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 підлягають стягненню до досягнення останнім повноліття.

В іншій частині рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 лютого 2014 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Наумчук Судді:Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова В.А. Нагорняк Д.О. Остапчук