Режим тимчасово окупованих територій і небезпечна позиція керівництва Національної асоціації адвокатів України

Голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова послідовно просуває позицію, що адвокати на тимчасово окупованих територіях, хоч і працюють в окупаційних судах і за російським законом, не є колаборантами. Зокрема, як стверджується в нещодавно прес-релізі НААУ "Справедливість для адвокатів ТОТ..." Л. Ізовітова, адвокати в ТОТ здійсенюють більш пріоритетну конституційну функцію – захист прав людини, і людей в ТОТ не можна позбавити правничої допомоги. Крім того, за твердженням Л. Ізовітової, інститут адвокатури незалежний від держави, відповідно, адвокатська діяльність не може здійснюватися у взаємодії з владою й вважатися колабораціонізмом.

Однак тези Л. Ізовітової викликають серйозні змістовні заперечення, про що нижче, а її послідовне просування меседжу "адвокати-українці в ТОТ мають право на свою діяльність", на мій погляд, схоже на наратив, вигідний російським спецслужбам.

Але, не перебираючи на себе роботу СБУ в частині виявлення російських наративів і припинення інформаційних операцій, викладу лише свої заперечення відносно змістовної частини твердження прес-релізу НААУ.

Почну з того, що адвокат надає професійну правничу допомогу, зокрема, здійснює представництво особи в суді та її захист від кримінального обвинувачення (ст. 131-2 Конституції України). У той же час, саме на державу покладається захист прав людини на відповідній території. Посилання на те, що адвокат, особа не наділена владними повноваженнями, безпосередньо здійснює захист прав людини є, на моє переконання, певною маніпуляцією поняттями.

І хоча вказана територія вважається за міжнародним правом і українським законом територією України, на тимчасово окупованій території саме на державу-окупанта, тобто Російську Федерацію, відповідно до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року й інших міжнародних актів, покладається обов’язок здійснювати захист прав людини. Адвокати України й українська адвокатура, тут взагалі не до чого.

У той же час, при здійсненні контролю окупованої території, утвердженні на ній своєї політичної влади, першочергову роль відіграють суди окупаційної влади. Адже здійснення правосуддя в утворених окупаційною владою судах, які розташовані на окупованій території та здійснюють на ній правосуддя за законами держави-окупанта, тобто російськими законами, є однією з основних форм розповсюдження на таку територію державного суверенітету держави-агресора.

Приймаючи участь у судових процесах на окупованій території за російськими законами й у судах окупаційної влади, адвокат сприяє розповсюдженню й ефективній реалізації на такій території державного суверенітету держави-агресора. Адже є очевидним, що процес у суді без участі адвоката, особливо якщо мова йде про кримінальне обвинувачення, буде нелегітимним і такий процес не зможе дозволити собі держава-окупант. У той же час, держава-окупант буде нести відчутні політичні втрати, якщо буде змушена привозити затриманих осіб, наприклад, до Ростова-на-Дону та там здійснювати відносно них кримінальний процес за участі місцевого (російського) адвоката. Думаю, також не просто буде змусити російського адвоката з інших територій поїхати на ТОТ, тим більше з урахуванням того, що багато російських адвокатів є потенційними лібералами й війну не підтримують.

Переконаний, політична шкода від дій українських громадян як адвокатів в судах на тимчасово окупованих територіях, навіть більше, ніж від інших видів колабораційної діяльності, наприклад, служби українського громадянина в якомусь невійськовому міліцейському (охоронному) підрозділі в межах ТОТ. Адже так забезпечується публічна легалізація застосування в окупаційному суді російського закону на тимчасово окупованій території.

Очевидною маніпуляцією є й теза про незалежність "адвокатів-українців на ТОТ". Адже в ТОТ як зоні спеціального правового режиму РФ, активно діє ФСБ й інші спеціальні органи Росіїї. Зрозуміло, що кожен українець (навіть якщо він отримав російський паспорт) для ФСБ потенційний зрадник. А якщо українець на ТОТ висловить позицію, віддміну від владної, особливо в кримінальному правосудді, то наслідки для нього будуть, на моє переконання, фатальними. Мова не лише про кримінальне звинувачення в екстремізмі, мова про життя, тобто позасудове вбивство. Відповідно, адвокат-ураїнець в ТОТ не є незалежним. Він може лише "освячувати" окупаційний процес своєю присутність в них. Такі випадки, на жаль, непоодинокі та вже фіксувалися раніше на території так званих ЛНР і ДНР авторитетними спостерігачами.

Автор статті: Буняк Валерій Сергійович