Процесуальні лабіринти: Складність зняття арешту майна в світлі зміни кримінального процесуального законодавства України.

Ця аналітична стаття зосереджується на проблемах, з якими стикаються громадяни при спробі зняття арешту з майна, накладеного ще за нормами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, після набрання чинності новим КПК України 2012 року. На прикладі конкретної судової справи з особистої практики, що стосується відшкодування шкоди, завданої необережним тілесним ушкодженням, проаналізуємо еволюцію судових рішень щодо арешту майна та виявимо ключові фактори, що ускладнюють цей процес.

Історичний контекст арешту та вирок суду

У вересні 2011 року, задовго до набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України (20 листопада 2012 року), на майно ОСОБА_3 (1/4 частина квартири) було накладено арешт постановою старшого слідчого СВ *РВ УМВС України в Хмельницькій області. Цей захід, типовий для КПК 1960 року, застосовувався для забезпечення можливого цивільного позову та відшкодування завданої шкоди.

15 червня 2012 року Суд виніс вирок, яким ОСОБА_3 було визнано винним за статтею 128 КК України (необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження) та призначено покарання у виді громадських робіт. Важливо, що суд також частково задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_5, стягнувши з ОСОБА_3 матеріальну шкоду, витрати на правову допомогу та моральну шкоду. Проте, питання щодо накладеного арешту на майно засудженого у вироку суду не було вирішено. Цей факт став відправною точкою для подальших процесуальних труднощів.

Виконання вироку та виникнення потреби зняття арешту

Незважаючи на невирішеність питання арешту у вироку, ОСОБА_3 добросовісно виконав усі фінансові зобов'язання перед потерпілим. За інформацією * відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області, виконавче провадження щодо стягнення коштів було офіційно завершено 23 грудня 2022 року у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення. З цього моменту потреба у забезпеченні цивільного позову відпала, і виникла законна підстава для скасування арешту з майна.

Процесуальний «пінг-понг»: Наслідки зміни законодавства

Справжня складність виникла при спробі зняти арешт. Представник звернувся до Суду з клопотанням про скасування арешту. Однак, судовий шлях виявився не таким простим, як очікувалося:

1. Перше повернення клопотання (10 січня 2024 року): Слідчий суддя повернув клопотання, мотивуючи це тим, що після реформування правоохоронних органів, орган досудового слідства, який наклав арешт, тепер входить до структури Шепетівського районного управління поліції. Відповідно, суддя дійшов висновку, що клопотання має бути подано до слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду. Це рішення ігнорувало ключовий аспект – арешт був накладений до 2012 року за старим КПК.
2. Успішна апеляція (05 лютого 2024 року): Представник подав апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду, аргументуючи, що оскільки арешт було накладено до набрання чинності новим КПК України, то у визначенні порядку звільнення майна з-під арешту слід керуватися правилами КПК України 1960 року. Згідно зі статтями 409 та 411 КПК України 1960 року, питання, що виникають при виконанні вироку, включаючи скасування заходів забезпечення цивільного позову, вирішуються судом, який постановив вирок. Апеляційний суд погодився з цими доводами, скасував ухвалу слідчого судді та повернув справу для судового розгляду до Славутського міськрайонного суду.
3. Повторне повернення клопотання (23 лютого 2024 року): Незважаючи на чіткі вказівки апеляційного суду, слідчий суддя знову повернув клопотання. Цього разу причиною стало те, що клопотання було подано в порядку статті 174 КПК України (тобто, як до слідчого судді), а не як клопотання, що вирішується судом в порядку виконання вироку. Це свідчить про глибоке нерозуміння або небажання застосовувати перехідні положення законодавства та розмежовувати повноваження слідчого судді від повноважень суду, що вирішує питання при виконанні вироку.

Успішне зняття арешту та ключові висновки

Нарешті, після всіх цих процесуальних колізій, 25 березня 2024 року Суд, розглянувши клопотання, скасував арешт з 1/4 частини квартири ОСОБА_3. Цей успішний результат став можливим завдяки наполегливості та правильному застосуванню норм КПК України 1960 року, а також послідовному відстоюванню позиції, що питання, пов'язані з виконанням вироку, мають вирішуватися саме судом, який цей вирок постановив.

Ця справа яскраво демонструє системну проблему, що виникає при переході від однієї редакції процесуального законодавства до іншої. Попри наявність "Перехідних положень" у новому КПК, що регламентують порядок дії арештів, накладених за старими правилами (пункт 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року), на практиці суди нерідко стикаються з труднощами їх застосування.

Ключові висновки:

• Проблеми перехідного періоду: Справи, що були порушені та розглянуті за КПК України 1960 року, вимагають ретельного застосування його норм при вирішенні питань, що виникають при виконанні вироків, зокрема щодо зняття арешту. Це вимагає від суддів глибоких знань перехідних положень законодавства.
• Чітке розмежування повноважень: Існує нагальна необхідність у чіткому розумінні та розмежуванні повноважень слідчого судді (який розглядає скарги на дії слідчого/прокурора або клопотання на стадії досудового розслідування) та суду, що постановив вирок (який вирішує питання, що виникають при виконанні вироку). Нерозуміння цих розбіжностей може призвести до безпідставного повернення клопотань та затягування процесу.
• Важливість судової практики та апеляційних рішень: Рішення Верховного Суду (наприклад, у справах № 569/4374/16-ц, № 272/469/21), на які посилався , є критично важливими для формування єдиної судової практики та забезпечення правильності застосування норм права. У даному випадку саме успішна апеляція забезпечила подальший розгляд справи у належному суді.
• Необхідність професіоналізму та наполегливості: Наполегливість та глибокі знання з процесуального права відіграли вирішальну роль у подоланні бюрократичних перешкод та досягненні справедливого результату для його клієнта. Без цих якостей процес міг би затягнутися на невизначений термін.

Алгоритм дій для зняття арешту з майна, накладеного за КПК України 1960 року.

Зняття арешту з майна, накладеного до набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України (до 20.11.2012), може бути складним процесом через перехідні положення законодавства та різні редакції КПК. Наведений нижче алгоритм, заснований на особистому досвіді, допоможе орієнтуватися у послідовності дій.

Крок 1: Збір та аналіз вихідних документів

Перш за все, необхідно зібрати всі документи, що стосуються арешту майна та кримінальної справи:

• Постанова про накладення арешту: Знайдіть оригінал або копію постанови слідчого (або суду) про накладення арешту. Зверніть увагу на дату її винесення – якщо це до 20 листопада 2012 року, застосовуються норми КПК України 1960 року.
• Вирок суду: Отримайте копію вироку, яким було розглянуто кримінальну справу. Перевірте, чи вирішувалося у вироку питання щодо арешту майна. У справі в якій я приймав участь це питання не було вирішено, що ускладнило подальші дії.
• Документи про виконання вироку: Зберіть всі підтвердження повного виконання зобов'язань, наприклад, квитанції про сплату матеріальної/моральної шкоди, витрат на правову допомогу. Обов'язково отримайте постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення. Це є ключовим доказом відпадіння потреби в арешті.
• Витяги з реєстрів: Отримайте свіжий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щоб підтвердити наявність обтяження (арешту).

Крок 2: Визначення належного суб'єкта розгляду

Це найкритичніший етап, що спричинив головні труднощі у справі.

• Загальне правило: Згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року, арешт, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
• Застосування КПК України 1960 року: Відповідно до статей 409 та 411 КПК України 1960 року, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (включаючи скасування заходів по забезпеченню цивільного позову), вирішуються судом, який постановив вирок.
• Висновок: Клопотання про зняття арешту, накладеного за старим КПК, коли вирок вже постановлений і виконаний, потрібно подавати до суду, який виніс цей вирок, а не до слідчого судді за місцем розташування реформованого органу досудового розслідування. Це клопотання подається в порядку виконання вироку.

Крок 3: Підготовка та подання клопотання

• Форма клопотання: Складіть клопотання про скасування арешту майна. Воно має бути адресоване суду, який постановив вирок у кримінальній справі.
• Обґрунтування: У клопотанні необхідно чітко зазначити:
  • Дату та орган, що наклав арешт.
  • Реквізити кримінальної справи та вироку.
  • Факт повного виконання цивільного позову (з посиланням на постанову виконавчої служби про закінчення провадження).
  • Правове обґрунтування: посилання на статті 409 411 КПК України 1960 року та пункт 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року, які регламентують зняття арешту, накладеного за старим Кодексом, судом, що постановив вирок.
  • Зазначте, що мета арешту (забезпечення цивільного позову) досягнута, і потреба в ньому відпала.
• Додатки: Додайте до клопотання копії всіх зібраних документів (постанови про арешт, вироку, квитанцій, постанови про закінчення виконавчого провадження, витягів з реєстрів).

Крок 4: Процесуальний супровід та оскарження (у разі потреби)

• Розгляд клопотання: Суд призначить дату судового засідання для розгляду вашого клопотання.
• Можливі перешкоди: Будьте готові до того, що суд першої інстанції може помилково повернути клопотання (як це було у справі в якій я приймав участь).
• Оскарження: У разі необґрунтованого повернення або відмови, негайно подавайте апеляційну скаргудо відповідного апеляційного суду. У скарзі чітко викладіть правові аргументи щодо застосування норм КПК України 1960 року та повноважень суду, який постановив вирок, вирішувати питання про зняття арешту.
• Повторний розгляд: Після успішної апеляції суд першої інстанції буде зобов'язаний розглянути клопотання по суті. Важливо простежити, щоб клопотання розглядалося саме як питання, що виникає при виконанні вироку, а не як скарга на дії слідчого судді.

Крок 5: Отримання ухвали та державна реєстрація

• Отримання ухвали: Після задоволення клопотання суд винесе ухвалу про скасування арешту. Отримайте її офіційну копію.
• Державна реєстрація: З ухвалою суду зверніться до державного реєстратора (центру надання адміністративних послуг або нотаріуса), щоб внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зняти обтяження (арешт).

Цей випадок слугує важливим нагадуванням про те, що навіть після виконання всіх законних зобов'язань, шлях до повного відновлення прав може бути складним і вимагати значних зусиль у системі, що пережила кардинальні законодавчі зміни.

Автор статті: Ковальський Тарас Богданович