Стаття 11. Належна перевірка

1. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу, що є фінансовими установами, забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки та встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, щодо яких відомо, що вони підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

3. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими агентами, мають право використовувати результати належної перевірки клієнтів для виконання вимог статті 39 - 3 Податкового кодексу України.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими агентами, у разі отримання повідомлення від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до статті 39 - 3 Податкового кодексу України зобов’язані провести перевірку даних та інформації про клієнта та/або кінцевого бенефіціарного власника клієнта.

{Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 }

4. Належна перевірка здійснюється в разі:

встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування, що не містять накопичувальної складової та загальна страхова премія за якими не перевищує 40 тисяч гривень або її сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, що виникають на підставі договорів про участь у лотереї, за умови що розмір ставки учасника не перевищує 5 тисяч гривень);

{Абзац другий частини четвертої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 , з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 ; в редакції Закону № 3720-IX від 21.05.2024 }

наявності підозри;

здійснення платіжних операцій (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка;

{Абзац четвертий частини статті 11 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022}

проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

5. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

З метою неперешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися за необхідності під час встановлення ділових відносин. У такому разі здійснення верифікації має бути завершене якнайшвидше після першого контакту з клієнтом, за умови здійснення ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Верифікація клієнта також може бути здійснена після відкриття рахунка, але до проведення по ньому першої фінансової операції.

Верифікація здійснюється також в інших випадках, установлених Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується здійснення належної перевірки. Зазначена інформація подається безоплатно. Порядок подання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.

Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган (органи управління), а також інша інформація, необхідна для з’ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, встановлених суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших офіційних та/або надійних джерел, якщо така інформація є відкритою, не потребують верифікації в разі відсутності в суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр щодо достовірності (чинності) таких документів та/або інформації.

Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей або пов’язаних з ними осіб суб’єкт первинного фінансового моніторингу використовує декілька надійних джерел інформації та вживає заходів для перевірки отриманої інформації.

Національний публічний діяч зобов’язаний повідомляти суб’єкта первинного фінансового моніторингу на його запит про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій.

{Частину восьму статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу:

витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта;

встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у тому числі через ланцюг контролю/володіння). Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;

має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.

9. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

2) для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

3) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть не встановлювати щодо резидентів (фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб) реквізити іншого банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

10. Під час ідентифікації та верифікації нерезидентів, а також трастів та інших подібних правових утворень суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

1 - 1 ) для електронного резидента (е-резидента) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, номер та серію (за наявності) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, громадянство (підданство), відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації. Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

{Частину статті 11 доповнено новим пунктом 1 - 1 згідно із Законом № 2654-IX від 06.10.2022 }

2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном. Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи;

3) для трастів та інших подібних правових утворень, що не є юридичними особами, - повне найменування, мету та цілі діяльності, об’єкти управління, що належать нерезиденту, стосовно якого здійснюється ідентифікація та верифікація, країну заснування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; ідентифікаційний номер (у разі наявності), що нерезидент використовує при поданні податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні, резидентом якої він є. Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також засвідчена копія документа або його витяг про утворення (заснування) трасту або іншого подібного правового утворення.

11. Під час страхування життя страховики, страхові (перестрахові) брокери з метою ідентифікації вигодонабувача (вигодоодержувача) за таким договором додатково до заходів належної перевірки клієнта, визначених частинами восьмою і дев’ятою цієї статті, встановлюють:

1) для вигодонабувачів (вигодоодержувачів), конкретно визначених у договорі, - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи або найменування юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;

2) для вигодонабувачів (вигодоодержувачів), визначених через їхні характеристики або категорію (зокрема чоловік, дружина або діти на момент настання страхового випадку) чи в інший спосіб (зокрема за заповітом), - інформацію, достатню для впевненості страховика (перестраховика), страхового (перестрахового) брокера в можливості ідентифікувати вигодонабувача (вигодоодержувача) під час здійснення страхової виплати.

Страховики, страхові (перестрахові) брокери здійснюють верифікацію вигодонабувачів (вигодоодержувачів) за договором страхування життя під час здійснення страхової виплати. У разі передачі прав на отримання страхової виплати за договором страхування життя (внесення змін до переліку вигодонабувачів (вигодоодержувачів) ідентифікація нових вигодонабувачів (вигодоодержувачів) здійснюється під час передачі таких прав.

{Частина одинадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 ; в редакції Закону № 3720-IX від 21.05.2024 }

12. Суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, зобов’язані здійснювати належну перевірку з урахуванням таких особливостей:

1) належна перевірка осіб, які набули право на отримання виграшу (призу) у лотерею чи азартну гру, здійснюється до або під час здійснення фінансової операції із виплати (видачі) виграшу (призу), фінансової операції із обміну ігрових замінників гривні на гроші та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону;

2) належна перевірка осіб, які виявили намір повернути здійснені ними ставки у лотерею чи азартну гру, здійснюється до або під час здійснення фінансової операції із повернення ставки та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону;

3) належна перевірка осіб, які виявили намір здійснити ставку у лотерею чи азартну гру або обміняти гроші на ігрові замінники гривні, здійснюється до або під час здійснення відповідної фінансової операції та за умов, що належна перевірка є обов’язковою відповідно до цього Закону, а така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону.

Суб’єкт господарювання, який проводить лотереї, під час здійснення належної перевірки учасника лотереї додатково до заходів належної перевірки, визначених частинами дев’ятою та десятою цієї статті, встановлює назву лотереї, номер лотерейного білета (назву та номер іншого документа, що засвідчує здійснення ставки в лотерею чи суму його виграшу), а також (для тиражних лотерей) дату проведення розіграшу тиражу лотереї та номер тиражу лотереї.

{Абзац п'ятий частини дванадцятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

{Частина статті 11 в редакції Закону № 768-IX від 14.07.2020 }

13. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо іноземної фінансової установи, з якою встановлюються кореспондентські відносини, зобов’язаний додатково до належної перевірки клієнта здійснювати в порядку, визначеному відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, такі заходи:

1) збирати з офіційних та/або надійних джерел інформацію в обсязі, достатньому для розуміння суб’єктом первинного фінансового моніторингу характеру діяльності такої фінансової установи та встановлення її репутації і якості нагляду за нею, зокрема, чи була іноземна фінансова установа об’єктом розслідування з питань відмивання доходів або фінансування тероризму, або об’єктом застосування заходів впливу з боку органу, що здійснює державне регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії, та чи не є фінансова установа банком-оболонкою;

2) оцінювати заходи іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії;

3) встановлювати кореспондентські відносини з іноземними фінансовими установами з дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

4) документувати обов’язки іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії;

5) щодо іноземної фінансової установи, рахунки якої використовуються безпосередньо третіми сторонами для здійснення операцій від свого імені, з’ясувати, що іноземна фінансова установа здійснює заходи з належної перевірки клієнтів, які мають прямий доступ до рахунків іноземної фінансової установи, та що іноземна фінансова установа може надати на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідну інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнтів.

14. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, такі заходи:

1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;

2) одержувати дозвіл керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою);

3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами;

4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

Обсяг дій суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен забезпечити належне застосування ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, особами, пов’язаними з політично значущими особами, з метою встановлення обґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин), унеможливлення безпідставної відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.

{Частину чотирнадцяту статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, особами, пов’язаними з політично значущими особами, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення необґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин) та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції.

{Частину чотирнадцяту статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

У разі відмови клієнту, який (бенефіціарний власник якого) є політично значущою особою, членом її сім’ї, особою, пов’язаною з політично значущою особою, від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом п’яти робочих днів надати такому клієнту пояснення з обґрунтуванням причини такої відмови у письмовій формі.

{Частину чотирнадцяту статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний продовжувати не менше ніж протягом дванадцяти місяців враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

рівень впливу, що особа може ще мати;

обсяг повноважень, якими вона була наділена;

зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.

У разі якщо з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше дванадцяти місяців і фінансові операції, що проводилися такою особою протягом цього часу, становили низький ризик, а також суб’єктом первинного фінансового моніторингу не виявлено ознак, що ділові відносини з такою особою становлять ризики, властиві політично значущим особам, такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу не вживає (припиняє вживати) щодо неї заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини.

{Частину чотирнадцяту статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

У разі якщо з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше дванадцяти місяців і фінансові операції, що проводилися такою особою протягом цього часу, становили низький ризик, а також суб’єктом первинного фінансового моніторингу не виявлено ознак, що ділові відносини з членами її сім’ї та особами, пов’язаними з нею, становлять ризики, такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу не вживає (припиняє вживати) щодо членів сім’ї політично значущої особи та осіб, пов’язаних із нею, заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини.

{Частину чотирнадцяту статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

Страховики, страхові (перестрахові) брокери, крім заходів, передбачених цією частиною, здійснюють також заходи для встановлення факту про те, чи є політично значуща особа вигодонабувачем (вигодоодержувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодонабувача (вигодоодержувача) за договором страхування життя. У разі встановлення факту, що така особа є вигодонабувачем (вигодоодержувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодонабувача (вигодоодержувача), до здійснення страхової виплати за таким договором інформація про такий факт повідомляється керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу та проводиться на постійній основі моніторинг ділових відносин з таким вигодонабувачем (вигодоодержувачем) з урахуванням рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу, за результатами якого приймається рішення про інформування спеціально уповноваженого органу.

{Абзац сімнадцятий частини чотирнадцятої статті 11 в редакції Закону № 3720-IX від 21.05.2024 }

15. Повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов’язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються в разі вчинення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.

16. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, може визначатися скорочений перелік ідентифікаційних даних, що з’ясовуються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у разі:

встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, фонд соціального страхування, підприємство, що повністю перебуває в державній власності, міжнародна установа чи організація (їх представництво), в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також міжнародних договорів України, що не підлягають ратифікації;

проведення фінансової операції на організованому ринку;

{Абзац третій частини статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

здійснення страхової виплати (відшкодування) за договором міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

{Абзац четвертий частини шістнадцятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 , з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }

встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає установа, орган, офіс або агентство Європейського Союзу;

встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає дипломатичне представництво іноземної держави, акредитоване в Україні в установленому порядку;

встановлення ділових відносин з клієнтом, який є емітентом, що відповідно до законодавства або у зв’язку із здійсненням публічної пропозиції акцій чи у зв’язку із допуском його акцій до торгів зобов’язаний публічно розкривати відомості про кінцевих бенефіціарних власників, або є дочірнім підприємством чи представництвом такого емітента.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити ідентифікаційні дані, передбачені частинами дев’ятою і десятою цієї статті, у разі наявності в нього підозр щодо клієнтів, передбачених цією частиною.

{Абзац восьмий частини шістнадцятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

Положення, передбачені цією частиною, не можуть бути застосовані в разі наявності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр.

17. Суб’єкти державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, встановлюють особливості та надійні джерела для здійснення належної перевірки клієнтів для відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також особливості встановлення вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за фінансовими операціями.

18. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, визначаються:

порядок здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів;

порядок використання інформації щодо ідентифікації, верифікації клієнтів, встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників та вжиття заходів з верифікації їх особи, а також інформації щодо мети та характеру майбутніх ділових відносин, отриманої від третьої особи, яка є суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог цього Закону або вживає подібні за змістом заходи, підлягає відповідному нагляду відповідно до законодавства країни реєстрації такого суб’єкта та діє від свого імені.

Використання агента для здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів можливе тільки за умови укладення письмового договору між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та агентом.

Суб’єктам первинного фінансового моніторингу забороняється використовувати інформацію, отриману відповідно до абзацу третього цієї частини від третьої особи, що утворена і діє відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України, та/або держави (юрисдикції), що не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, крім випадків, якщо використання інформації здійснюється в межах групи з дотриманням єдиних правил фінансового моніторингу.

{Абзац п'ятий частини статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2736-IX від 04.11.2022 }

У разі здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів, а також у разі використання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації, отриманої від третьої особи відповідно до абзацу третього цієї частини, відповідальність за здійснення належної перевірки клієнта несе такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

19. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановити її кінцевого бенефіціарного власника або встановити вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією, крім здійснення фінансових операцій на підставі кореспондентських відносин, передбачених абзацами другим - четвертим пункту 32 частини першої статті 1 цього Закону.

20. У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.

21. У випадках, передбачених абзацом четвертим частини четвертої цієї статті, належна перевірка здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу в порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, якщо сума платіжної операції є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону.

{Частина статті 11 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

22. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є депозитарними установами, що здійснюють депозитарну діяльність, зобов’язані надавати компаніям з управління активами відомості, отримані при ідентифікації та верифікації клієнтів - інвесторів інститутів спільного інвестування, активами яких управляє компанія з управління активами, у порядку, встановленому підпунктом 39 - 3.11.3 пункту 39 - 3 .11 статті 39 - 3 Податкового кодексу України. Для перевірки отриманих відомостей компанії з управління активами мають право запитувати, отримувати і використовувати документи, що підтверджують відомості, надані депозитарними установами, а депозитарні установи зобов’язані надавати копії підтверджуючих документів протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту.

{Статтю 11 доповнено частиною двадцять другою згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 }