Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності, крім:

{Щодо зміни дати введення в дію Закону див. Закон № 2463-IX від 27.07.2022 }

1) частини другої статті 66, яка набирає чинності та вводиться в дію через 12 місяців з дня введення в дію цього Закону;

2) частини третьої статті 38 та глави 4 розділу IV, які набирають чинності та вводяться в дію через 36 місяців з дня введення в дію цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) частину другу статті 250 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) викласти в такій редакції:

"2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні послуги" та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи";

2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

частину четверту статті 1066 викласти в такій редакції:

"4. Положення цієї глави застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом";

частину першу статті 1067 викласти в такій редакції:

"1. Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами";

частини другу і третю статті 1068 викласти в такій редакції:

"2. Банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

3. Банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом";

статтю 1072 викласти в такій редакції:

" Стаття 1072 . Черговість списання грошових коштів з рахунку

1. Банк виконує платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

2. У разі одночасного надходження до банку кількох платіжних інструкцій, на підставі яких здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунку клієнта у такій черговості:

1) у першу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

2) у другу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

3) у третю чергу списуються грошові кошти на підставі інших рішень суду;

4) у четверту чергу списуються грошові кошти за платіжними інструкціями, що передбачають платежі до бюджету;

5) у п’яту чергу списуються грошові кошти за іншими платіжними інструкціями в порядку їх послідовного надходження.

У разі одночасного надходження до банку платіжної інструкції, наданої відповідно до умов обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, та іншої платіжної інструкції, на підставі якої здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунку клієнта позачергово за платіжною інструкцією, наданою відповідно до умов такого обтяження. У разі одночасного надходження до банку кількох платіжних інструкцій, наданих відповідно до умов обтяжень, предметом яких є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, банк списує кошти з рахунку клієнта за такими платіжними інструкціями згідно з пріоритетом відповідних обтяжень.

3. У разі відсутності (недостатності) грошових коштів на рахунку клієнта банк не веде облік платіжних інструкцій, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом";

главу 72 доповнити параграфом 3 такого змісту:

" § 3. Платіжний рахунок

Стаття 1076 - 9 . Договір платіжного рахунку

1. За договором платіжного рахунку небанківський надавач платіжних послуг зобов’язується зараховувати на платіжний рахунок, відкритий користувачу платіжних послуг, кошти, що йому надходять, здійснювати з рахунку видачу готівкових коштів та виконувати інші платіжні операції, які має право здійснювати небанківський надавач платіжних послуг згідно з отриманою ним ліцензією на надання платіжних послуг.

2. Небанківський надавач платіжних послуг не має права використовувати платіжні рахунки для залучення вкладів (депозитів) або надання фінансової послуги із залучення коштів із зобов’язанням щодо подальшого їх повернення.

Небанківський надавач платіжних послуг не має права нараховувати проценти на залишок коштів на платіжному рахунку користувача.

Кошти можуть знаходитися на платіжному рахунку користувача лише протягом часу, необхідного для виконання конкретної платіжної операції.

3. До відносин сторін у зв’язку з відкриттям, обслуговуванням та закриттям платіжного рахунку застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із змісту правовідносин між небанківським надавачем платіжних послуг та користувачем платіжних послуг.

Стаття 1076 - 10 . Операції за платіжним рахунком, що виконуються небанківським надавачем платіжних послуг

1. Небанківський надавач платіжних послуг зобов’язаний виконувати для користувача платіжних послуг платіжні операції, передбачені для платіжних рахунків законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Небанківський надавач платіжних послуг зобов’язаний зарахувати кошти, що надійшли на рахунок користувача платіжних послуг, у день надходження до небанківського надавача платіжних послуг відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором платіжного рахунку або законодавством України.

3. Небанківський надавач платіжних послуг зобов’язаний за розпорядженням користувача платіжних послуг видати або перерахувати з платіжного рахунку кошти в день надходження до небанківського надавача платіжних послуг відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором платіжного рахунку або законодавством України.

4. Користувач платіжних послуг зобов’язаний сплатити плату за виконання небанківським надавачем платіжних послуг операцій за платіжним рахунком користувача платіжних послуг, якщо це встановлено договором";

частину першу статті 1087 викласти в такій редакції:

"1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі";

частини першу і третю статті 1088 викласти в такій редакції:

"1. Під час здійснення безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту";

"3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків";

параграфи 2 і 4 глави 74 виключити;

3) Кодекс України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 19, ст. 74) доповнити статтею 93 - 2 такого змісту:

" Стаття 93 - 2 . Особливості банкрутства небанківських надавачів платіжних послуг

1. Під час розгляду справ про банкрутство юридичної особи, яка є платіжною установою (у тому числі малою платіжною установою), установою електронних грошей, надавачем нефінансових платіжних послуг (далі - небанківський надавач платіжних послуг), учасником справи про банкрутство визнається Національний банк України.

2. Розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати Національному банку України та користувачам платіжних послуг такого небанківського надавача платіжних послуг повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна.

3. Кошти, отримані небанківськими надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг, у тому числі кошти, що отримуються ними від користувачів/надходять (утримуються) на користь користувачів, зокрема через комерційних агентів, не включаються до складу ліквідаційної маси.

4. З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання небанківського надавача платіжних послуг банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури кошти користувачів платіжних послуг підлягають поверненню клієнту.

Вимоги користувачів платіжних послуг у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються в порядку черговості, передбаченому цим Кодексом";

4) абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 2, ст. 15) доповнити новим третім реченням такого змісту: "Акредитацію філій іноземних платіжних установ здійснює Національний банк України відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";

5) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

у статті 1:

абзац тридцять дев’ятий викласти в такій редакції:

"Терміни "валютні цінності", "уповноважені установи" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про валюту і валютні операції";

доповнити абзацом такого змісту:

"Терміни "авторизація діяльності", "надавач платіжних послуг", "нефінансова платіжна послуга", "обмежені платіжні послуги", "оверсайт платіжної інфраструктури", "оператор платіжної системи", "технологічний оператор платіжних послуг", "платіжний інструмент", "платіжний ринок", "платіжна послуга", "Реєстр платіжної інфраструктури", "учасники платіжного ринку" та "цифрові гроші Національного банку" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про платіжні послуги";

у частині першій статті 7:

доповнити пунктом 2 - 1 такого змісту:

"2 - 1 ) здійснює емісію цифрових грошей Національного банку відповідно до закону та визначає порядок емісії і використання цифрових грошей Національного банку";

пункти 6, 7, 14, 26-30 і 32 викласти в такій редакції:

"6) здійснює державне регулювання на платіжному ринку, визначає засади функціонування платіжного ринку України, регулює діяльність надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, визначає порядок надання платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, здійснює нагляд за діяльністю учасників платіжного ринку;

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських та платіжних технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та діяльності на платіжному ринку, засобів захисту інформації про банківську діяльність та діяльність на платіжному ринку";

"14) здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами";

"26) утворює засвідчувальний центр для забезпечення внесення відомостей про банки, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг, які мають намір надавати кваліфіковані електронні довірчі послуги, до Довірчого списку згідно з вимогами Закону України "Про електронні довірчі послуги";

26 - 1 ) здійснює державне регулювання з питань електронної ідентифікації банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг, для чого встановлює:

вимоги, яким повинні відповідати кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг, внесені до Довірчого списку за поданням засвідчувального центру, у тому числі вимоги до їх програмно-технічних комплексів;

порядок надання та використання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг;

порядок надання послуги постачання передачі сигналів точного часу засвідчувальним центром кваліфікованим надавачам електронних довірчих послуг, внесеним до Довірчого списку за поданням засвідчувального центру, та визначення джерела синхронізації часу;

27) здійснює авторизацію діяльності на платіжному ринку;

28) створює та здійснює ведення Реєстру платіжної інфраструктури відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";

29) здійснює оверсайт платіжної інфраструктури;

30) здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за банками та філіями іноземних банків, страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) брокерами, кредитними спілками, ломбардами, іншими фінансовими установами, реєстрацію чи ліцензування діяльності яких здійснює Національний банк, операторами поштового зв’язку, які надають платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або здійснюють валютні операції, операторами платіжних систем, філіями або представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, іншими юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги";

"32) визначає порядок, вимоги та заходи із забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг, здійснює контроль за їх виконанням, утворює центр кіберзахисту Національного банку, забезпечує функціонування системи кіберзахисту для банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг";

доповнити пунктами 34 - 2 і 37 такого змісту:

"34 - 2 ) здійснює захист прав споживачів платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, а також нагляд за додержанням надавачами платіжних та обмежених платіжних послуг законодавства про захист прав споживачів";

"37) визначає напрями розвитку технологій та інновацій на ринку фінансових послуг";

у частині першій статті 15:

у пункті 1:

абзаци восьмий, дев’ятий і двадцятий викласти в такій редакції:

{Абзац двадцять дев'ятий підпункту 5 пункту 3 розділу VIII в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 }

"щодо регулювання діяльності учасників платіжного ринку, у тому числі функціонування платіжних систем та систем розрахунків;

про емісію валюти України, цифрових грошей Національного банку та вилучення з обігу банкнот і монет";

"про застосування заходів впливу (санкцій) до банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, а також осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про платіжні послуги" та інших законів України";

доповнити абзацами тридцять першим та тридцять другим такого змісту:

"щодо державного регулювання на платіжному ринку, у тому числі нагляду за діяльністю учасників платіжного ринку та оверсайту платіжної інфраструктури;

про встановлення пруденційних нормативів для небанківських надавачів платіжних послуг";

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) подає для затвердження Радою Національного банку річну фінансову звітність Національного банку, проект кошторису адміністративних витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 цього Закону; надає на вимогу Ради Національного банку для інформування бухгалтерські, статистичні та інші необхідні для виконання її завдань відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України щодо платіжного ринку, а також щодо ринків небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк";

у частині першій статті 33:

доповнити пунктом 5 - 1 такого змісту:

"5 - 1 ) встановлення правил проведення переказу коштів";

пункт 7 викласти в такій редакції:

"7) визначення вимог до технічного стану і організації охорони приміщень банків, їх відокремлених підрозділів, а також небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій та/або ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків та юридичних осіб, які отримали ліцензію з надання банкам послуг з інкасації та здійснюють діяльність з оброблення та зберігання готівки";

статтю 34 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Емісія цифрових грошей Національного банку здійснюється виключно в безготівковій формі відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";

текст статті 35 викласти в такій редакції:

"Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.

Цифрові гроші Національного банку як електронна форма грошової одиниці України є законним платіжним засобом на території України, приймається фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків виключно у випадках, передбачених законодавством України";

частину першу статті 40 викласти в такій редакції:

"Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням паперових та електронних документів, платіжних інструментів та готівки, а також координує організацію розрахунків";

частину першу статті 42 доповнити пунктом 24 такого змісту:

"24) надає платіжні послуги відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";

пункт 5 частини другої статті 44 викласти в такій редакції:

"5) застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходів впливу до уповноважених установ";

6) у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами):

у статті 2:

абзаци п’ятий і тридцять сьомий викласти в такій редакції:

"реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо";

"програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання";

абзац перший статті 3 викласти в такій редакції:

" Стаття 3 . Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані";

у статті 4:

абзац перший викласти в такій редакції:

" Стаття 4 . Банки, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі агентських угод з банками, а також небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції", зобов’язані";

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6) у разі виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі банком або суб’єктом господарювання, який здійснює такі операції на підставі агентської угоди з банком, - здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі виключно за рахунок коштів банку";

доповнити пунктом 6 - 1 такого змісту:

"6 - 1 ) у разі виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі небанківським надавачем платіжних послуг - здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі виключно за рахунок власних коштів";

пункт 2 статті 9 викласти в такій редакції:

"2) при виконанні банківських операцій, крім:

операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється";

абзац перший статті 15 викласти в такій редакції:

" Стаття 15 . Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України";

7) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

у статті 47:

пункт 2 частини третьої викласти в такій редакції:

"2) відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу)";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з комерційними агентами агентських договорів. Перелік фінансових послуг, які банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, визначається Національним банком України. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори у порядку, встановленому законодавством України. Національний банк України веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Комерційний агент має право надавати фінансові послуги від імені банку після внесення відомостей про такого комерційного агента до відповідного реєстру, який веде Національний банк України. Національний банк України встановлює вимоги до комерційних агентів. Банк має право укладати агентський договір з особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам";

після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України "Про платіжні послуги" з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків".

У зв’язку з цим частини десяту - чотирнадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - п’ятнадцятою;

частини третю - п’яту статті 51 виключити;

частини першу і другу статті 62 - 1 викласти в такій редакції:

"У разі відкриття або закриття рахунку клієнта банку банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такого клієнта до Єдиного реєстру боржників.

У разі відкриття рахунку клієнта банку, внесеного до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такого клієнта банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця";

частини другу і п’яту статті 71 викласти в такій редакції:

"Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, а також нормативно-правових актів Національного банку України";

"Керівники та працівники банку зобов’язані безоплатно надавати уповноваженим Національним банком України особам доступ до системи автоматизації банківських операцій, а також інформацію, документи та письмові пояснення з питань діяльності банку, а в разі виявлення порушень законодавства України про банки і банківську діяльність - законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, також копії документів у порядку, встановленому Національним банком України";

абзац перший частини першої статті 73 після слів "валютного законодавства" доповнити словами "законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку";

{Абзац сімнадцятий підпункту 7 пункту 3 розділу VIII в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 }

{Абзац вісімнадцятий підпункту 7 пункту 3 розділу VIII виключено на підставі Закону № 1953-IX від 14.12.2021 }

пункт 6 частини першої статті 76 викласти в такій редакції:

"6) невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку";

{Підпункт 8 пункту 3 розділу VIII втратив чинність на підставі Закону № 1953-IX від 14.12.2021 }

{Підпункт 9 пункту 3 розділу VIII втратив чинність на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021 }

10) у Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 275; 2014 р., № 22, ст. 816):

статтю 14 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Електронний документообіг на платіжному ринку здійснюється з урахуванням Закону України "Про платіжні послуги";

статтю 15 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Захист інформації під час виконання платіжних операцій здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про платіжні послуги";

11) частину першу статті 24 Закону України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; із змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2020 року № 738-IX) доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"Вимоги цієї статті застосовуються до реклами на платіжному ринку, включаючи рекламу нефінансових платіжних послуг, з урахуванням вимог законодавства України у сфері платіжних послуг";

12) у Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84 із наступними змінами):

статтю 1 доповнити частиною шостою такого змісту:

"Терміни "безготівкові розрахунки", "платіжна операція", "платіжна послуга" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про платіжні послуги";

частину першу статті 13 доповнити пунктом 7 такого змісту:

"7) надання платіжних послуг";

частину другу статті 17 викласти в такій редакції:

"2. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення ним безготівкових розрахунків, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний забезпечити таку можливість";

абзац сьомий частини четвертої статті 18 викласти в такій редакції:

"2) договорів про купівлю/продаж іноземної валюти, дорожніх чеків або про виконання платіжних операцій в іноземній валюті";

13) у статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61; 2020 р., № 37, ст. 277; із змінами, внесеними Законом України від 3 листопада 2020 року № 943-IX):

абзац третій частини другої викласти в такій редакції:

"в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";

абзац шостий частини третьої викласти в такій редакції:

"Заява з доданими до неї документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто, надсилається поштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення або подається через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі подання заяви з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";

{Підпункт 14 пункту 3 розділу VIII виключено на підставі Закону № 2180-IX від 01.04.2022 }

15) у Законі України "Про електронну комерцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 45, ст. 410):

частини першу і другу статті 2 викласти в такій редакції:

"1. Законодавство України у сфері електронної комерції ґрунтується на Конституції України і складається із Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про захист прав споживачів", "Про рекламу", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації", "Про електронні довірчі послуги", "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про захист персональних даних", міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

2. Порядок надання банківських послуг, випуску та обігу електронних грошей, здійснення переказу коштів не є предметом правового регулювання цього Закону і регулюється спеціальним законодавством. До послуг систем дистанційного обслуговування, надання платіжних послуг (у тому числі послуг з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима), страхування та інших послуг, що регулюються спеціальним законодавством, цей Закон застосовується лише в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України, що регулює здійснення послуг із дистанційного обслуговування, надання платіжних послуг, страхування, зокрема законам України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про банки і банківську діяльність" та "Про страхування";

частину третю статті 7 викласти в такій редакції:

"3. Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" і "Про платіжні послуги";

частину третю статті 8 викласти в такій редакції:

"3. У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним надавачем платіжних послуг або оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством";

частини першу і третю статті 13 викласти в такій редакції:

"1. Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг";

"3. Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку";

16) у Законі України "Про електронні довірчі послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 45, ст. 400):

абзац шостий частини першої статті 5 викласти в такій редакції:

"Національний банк України (щодо банків, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг)";

у статті 9:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Національний банк України створює засвідчувальний центр для забезпечення внесення кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг (банків, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг) до Довірчого списку відповідно до вимог цього Закону";

абзац третій частини третьої викласти в такій редакції:

"встановлення порядку надання та використання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг";

у статті 30:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Статусу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг юридичні особи, фізичні особи - підприємці набувають з дня внесення відомостей про них до Довірчого списку на підставі рішення центрального засвідчувального органу або засвідчувального центру (у разі надання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг)";

абзац дванадцятий частини другої викласти в такій редакції:

"У разі надання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг відомості до Довірчого списку вносяться за поданням засвідчувального центру";

частину сьому статті 31 викласти в такій редакції:

"7. Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг зобов’язаний надіслати до центрального засвідчувального органу або засвідчувального центру план припинення діяльності з надання кваліфікованих електронних довірчих послуг протягом 15 робочих днів з дня опублікування на офіційному веб-сайті центрального засвідчувального органу або засвідчувального центру повідомлення про припинення ним надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

План припинення діяльності з надання кваліфікованих електронних довірчих послуг розглядається та погоджується центральним засвідчувальним органом або засвідчувальним центром (у разі надання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг) протягом 15 робочих днів з дня його реєстрації.

У разі непогодження плану припинення діяльності з надання кваліфікованих електронних довірчих послуг центральним засвідчувальним органом або засвідчувальним центром кваліфікованому надавачу електронних довірчих послуг надається вмотивована відмова.

У разі відмови кваліфікований надавач електронних довірчих послуг повинен повторно надіслати доопрацьований план припинення діяльності з надання кваліфікованих електронних довірчих послуг протягом 15 робочих днів з дня отримання такої відмови від центрального засвідчувального органу або засвідчувального центру";

частину третю статті 32 викласти в такій редакції:

"3. Оцінка відповідності вимогам до кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг та послуг, які вони надають, здійснюється з урахуванням вимог законодавства щодо порядку надання і використання кваліфікованих електронних довірчих послуг, у тому числі під час надання їх банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг, а також з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації";

частину першу статті 38 викласти в такій редакції:

"1. Електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду, за умови відповідності хоча б одній з таких умов:

кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром - у разі надання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг);

кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір";

17) у Законі України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 45, ст. 403):

статтю 1 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Термін "платіжний ринок" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про платіжні послуги";

у статті 6:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, а також на платіжному ринку";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Критерії та порядок віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури, перелік таких об’єктів, загальні вимоги до їх кіберзахисту, у тому числі щодо застосування індикаторів кіберзагроз, та вимоги до проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки затверджуються Кабінетом Міністрів України, а щодо банків, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг - Національним банком України";

пункт 6 частини другої статті 8 викласти в такій редакції:

"6) Національний банк України визначає порядок, вимоги та заходи із забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг, здійснює контроль за їх виконанням; створює центр кіберзахисту Національного банку України, забезпечує функціонування системи кіберзахисту для банків, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг; забезпечує проведення оцінювання стану кіберзахисту та аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури в банках, інших особах, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторах платіжних систем та/або учасниках платіжних систем, технологічних операторах платіжних послуг";

18) у Законі України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 9, ст. 50; 2019 р., № 44, ст. 277; із змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2020 року № 738-IX):

частину другу статті 1 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Термін "надавач платіжних послуг" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про платіжні послуги";

частину другу статті 36 викласти в такій редакції:

"2. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку запроваджують механізм взаємодії з суб’єктами аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності публічних акціонерних товариств та емітентів цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банків, страхових та фінансових установ та надавачів платіжних послуг";

19) у Законі України "Про валюту і валютні операції" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 30, ст. 239):

у статті 1:

у частині першій:

пункт 6 доповнити підпунктом "г" такого змісту:

"г) цифрові гроші Національного банку України";

підпункт "в" пункту 8 викласти в такій редакції:

"в) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій з місцезнаходженням за межами України, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України";

частину другу після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Терміни "платіжна операція" та "фінансова платіжна послуга" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про платіжні послуги".

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;

у статті 9:

пункт 2 частини другої викласти в такій редакції:

"2) здійснення платіжних операцій";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Оператори поштового зв’язку надають фінансові платіжні послуги, якщо вони є валютними операціями, та (або) фінансові послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Оператори поштового зв’язку здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими операторами, без отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених Національним банком України";

20) у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 25, ст. 171; із змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2020 року № 738-IX):

у статті 1:

у частині першій:

пункт 25 викласти в такій редакції:

"25) замороження активів - заборона на здійснення платіжної операції, конвертування, розміщення, руху активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду";

абзаци перший і другий пункту 32 викласти в такій редакції:

"32) кореспондентські відносини - відносини, що:

виникають під час відкриття банком-кореспондентом кореспондентського рахунка іншому банку на підставі угоди про встановлення кореспондентських відносин для здійснення міжбанківських платіжних операцій";

пункт 48 викласти в такій редакції:

"48) посередник з проведення платіжної операції - суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який безпосередньо не обслуговує ні платника (ініціатора платіжної операції), ні отримувача та виконує платіжну операцію за дорученням іншого суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який обслуговує платника (ініціатора платіжної операції) або отримувача, або за дорученням іншого посередника з проведення платіжної операції";

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"2. Терміни "електронний платіжний засіб", "електронні гроші", "ініціатор", "платник", "платіжний інструмент", "платіжна операція", "отримувач", "фінансова платіжна послуга" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про платіжні послуги";

пункти 2 та 5 частини другої статті 6 викласти в такій редакції:

"2) оператори платіжних систем";

"5) оператори поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій";

пункт 26 частини другої статті 8 викласти в такій редакції:

"26) виконувати вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії, вимоги відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії";

у статті 11:

абзац четвертий частини третьої викласти в такій редакції:

"здійснення платіжних операцій (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка";

частину двадцяту викласти в такій редакції:

"20. У випадках, передбачених абзацом четвертим частини третьої цієї статті, належна перевірка здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу в порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, якщо сума платіжної операції є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону";

статтю 14 викласти в такій редакції:

" Стаття 14. Інформація, що супроводжує платіжну операцію або переказ віртуальних активів

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору платіжної операції), повинен забезпечити, щоб усі платіжні операції супроводжувалися:

1) інформацією про платника (ініціатора платіжної операції) (далі - платник (ініціатор):

а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер рахунка/електронного гаманця, на якому зберігаються електронні гроші (далі - електронний гаманець), з якого списуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронних платіжних засобів), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції (далі - унікальний обліковий номер фінансової операції), місце проживання (або місце перебування в Україні фізичної особи - резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента) або номер та серію (за наявності) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може використовуватися на території України для укладення правочинів), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або дату і місце народження;

б) юридичну особу - повне найменування та місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України /реєстраційний (обліковий) номер платника податків та номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронних платіжних засобів), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування та місцезнаходження, номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) інформацією про отримувача за платіжною операцією (далі - отримувач):

а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі проведення платіжної операцій з використанням електронного платіжного засобу), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

б) юридичну особу - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі проведення платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

Зазначені у частині першій цієї статті вимоги можуть не застосовуватися у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), здійснює належну перевірку до проведення платіжної операції шляхом верифікації платника (ініціатора) в частині даних, наведених у пункті 1 частини першої цієї статті, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел.

3. Платіжна операція, ініційована в межах України, у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, електронних грошей, віртуальних активів, повинна супроводжуватися щонайменше номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання та номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця платника (ініціатора) - унікальним обліковим номером фінансової операції.

При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), протягом трьох робочих днів з дня надходження запиту від посередника з проведення платіжної операції або суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, зобов’язаний надати:

щодо платіжної операції на суму, що дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, - інформацію про платника (ініціатора) та отримувача, зазначену у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті;

щодо платіжної операції на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень:

інформацію про платника (ініціатора):

фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер її рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції;

юридичну особу - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції;

траст або інше подібне правове утворення - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції;

інформацію про отримувача:

фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції;

юридичну особу - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції;

траст або інше подібне правове утворення - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції.

У разі проведення платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, у тому числі емітованих нерезидентами, інформацію на запит щодо платника/отримувача надає банк-емітент відповідного електронного платіжного засобу платника/отримувача.

Реквізити платіжних інструкцій заповнюються згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України, що встановлюють порядок здійснення платіжних операцій.

4. У разі ініціювання платіжної операції за межі України, у тому числі з використанням віртуальних активів, на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, така платіжна операція повинна супроводжуватися щонайменше:

1) інформацією про платника (ініціатора):

а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер її рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронних платіжних засобів), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

б) юридичну особу - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронних платіжних засобів), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування та номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) інформацією про отримувача:

а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі проведення платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

б) юридичну особу - повне найменування та номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронних платіжних засобів), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування та номер рахунка, на який зараховуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

5. У разі ініціювання платіжної операції в межах України та за межі України на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), може не здійснювати верифікацію платника (ініціатора) відповідно до частини другої цієї статті, крім випадків, якщо:

1) існує підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), отримує від платника (ініціатора) кошти в готівковій формі.

6. Суб’єкту первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору), забороняється здійснювати платіжну операцію у разі відсутності інформації, якою повинна супроводжуватися така операція відповідно до частин першої, третьої та четвертої цієї статті.

7. Посередник з проведення платіжної операції/суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, зобов’язаний:

1) запровадити процедури з метою перевірки, що дані про платника (ініціатора) і отримувача заповнені з використанням знаків та символів, що допускаються правилами відповідної платіжної системи (за наявності таких вимог платіжної системи);

2) запровадити процедури моніторингу платіжних операцій, включаючи моніторинг у реальному часі або моніторинг за фактом виконання платіжної операції, з метою виявлення відсутності інформації про платника (ініціатора) та/або отримувача у випадках, передбачених цією статтею.

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, здійснює належну перевірку до зарахування коштів на рахунок/електронний гаманець отримувача або видачі йому в готівковій формі шляхом верифікації отримувача в частині даних, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел, з урахуванням особливостей, визначених частиною дев’ятою цієї статті.

9. У разі виплати коштів за платіжною операцією на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, може не здійснювати верифікації отримувача відповідно до частини восьмої цієї статті, крім випадків, якщо:

1) існує підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, здійснює виплату коштів за платіжною операцією в готівковій формі.

10. Верифікація платника (ініціатора)/отримувача може не здійснюватися, якщо платник (ініціатор)/отримувач був ідентифікований та верифікований раніше у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

11. Посередник з проведення платіжної операції/суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, повинен запровадити процедури на основі ризик-орієнтованого підходу щодо прийняття рішення про здійснення, відхилення чи зупинення переказу коштів, що не містить інформації, передбаченої цією статтею, та про вжиття відповідних заходів.

12. Якщо посередник з проведення платіжної операції під час отримання переказу виявив факт відсутності даних про платника (ініціатора) та/або отримувача, передбачених цією статтею, або такі дані заповнені з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи, посередник з проведення платіжної операції повинен прийняти рішення на основі ризик-орієнтованого підходу про відхилення такого переказу або про подання запиту на отримання необхідної інформації до чи після здійснення переказу коштів.

13. Якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, під час отримання переказу виявив факт відсутності даних про платника (ініціатора) та/або отримувача, передбачених цією статтею, або такі дані заповнені з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, повинен прийняти рішення на основі ризик-орієнтованого підходу про відхилення такого переказу або про подання запиту на отримання необхідної інформації до чи після здійснення зарахування коштів на рахунок отримувача або їх видачі отримувачу в готівковій формі.

14. Якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору)/посередник з проведення платіжної операції неодноразово не надає на запит інформацію про платника (ініціатора)/отримувача, суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що направляв запити, повинен вжити належних заходів, зокрема надіслати попередження із встановленням кінцевого строку про надання запитуваної інформації або про відхилення будь-яких майбутніх переказів, або про обмеження (розірвання) ділових відносин з відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

15. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу/посередник з проведення платіжної операції зобов’язаний інформувати Національний банк України про факти відсутності інформації про платника (ініціатора)/отримувача у порядку, встановленому Національним банком України.

16. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу/посередник з проведення платіжної операції повинен враховувати факт відсутності інформації про платника (ініціатора)/отримувача під час аналізу фінансових операцій та в разі виникнення підозри повідомити спеціально уповноважений орган у строки, визначені цим Законом.

17. Посередник з проведення платіжної операції під час здійснення переказу повинен забезпечити збереження і передачу всієї отриманої інформації про платника і отримувача.

18. Вимоги цієї статті поширюються на фінансові операції з переказу, що здійснюються з використанням електронних грошей.

19. Вимоги цієї статті не поширюються на випадки здійснення:

1) операцій із зняття коштів з власного рахунка;

2) платіжної операції з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або платіжної операції з метою оплати житлово-комунальних послуг;

3) платіжної операції, якщо платник (ініціатор) і отримувач є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що надають фінансові платіжні послуги, а також діють від власного імені;

4) платіжної операції, якщо використовуються електронні платіжні засоби або електронні гроші для оплати товарів чи послуг і номер електронного платіжного засобу/наперед оплаченої картки багатоцільового використання або електронного гаманця супроводжує платіжну операцію на всьому шляху руху коштів;

5) платіжної операції на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, для зарахування на рахунок отримувача виключно з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом, за умови що суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера платіжної операції та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту;

6) платіжної операції між платником (ініціатором) і отримувачем платежу, що проводиться через посередника, уповноваженого вести переговори та укладати договір купівлі-продажу товарів або послуг від імені платника (ініціатора) або отримувача;

7) операції із забезпечення проведення переказу коштів, що здійснюється оператором послуг платіжної інфраструктури;

8) платіжної операції готівкою в межах України на суму, що є меншою за 5 тисяч гривень, за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тисяч гривень.

20. Інші випадки, у яких вимоги цієї статті не застосовуються, можуть встановлюватися нормативно-правовими актами Національного банку України";

у статті 18:

абзац перший і пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1. Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються щодо:

1) банків і філій іноземних банків; страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, кредитних спілок, ломбардів, інших фінансових установ, реєстрацію чи ліцензування яких здійснює Національний банк України; операторів поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій; операторів платіжних систем; філій або представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги, - Національним банком України";

абзаци третій і шостий частини другої викласти в такій редакції:

"Національним банком України - для банків і філій іноземних банків; страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, кредитних спілок, ломбардів, інших фінансових установ, реєстрацію чи ліцензування яких здійснює Національний банк України; операторів поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій; операторів платіжних систем; філій або представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги";

"вживати заходів впливу, передбачених законом, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, та/або вимагати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, у тому числі усунення порушень та/або вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також вжиття заходів з усунення виявлених за результатами нагляду недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу";

абзаци другий, четвертий і п’ятий частини першої статті 20 викласти в такій редакції:

"фінансові операції у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції)";

"платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

фінансові операції з готівкою";

пункт 3 частини п’ятої статті 32 викласти в такій редакції:

"3) за порушення вимог щодо здійснення платіжних операцій, передбачених статтею 14 цього Закону, - у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

4. До приведення у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Тимчасово, протягом дев’яти місяців з дня введення в дію цього Закону, банки, які узгодили з Національним банком України правила використання електронних грошей і отримали документ про узгодження правил використання електронних грошей до дня введення в дію цього Закону, продовжують надавати платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, на підставі раніше отриманого документа про узгодження правил використання електронних грошей.

Банки, які мають намір продовжувати надавати зазначені в абзаці першому цього пункту платіжні послуги після завершення строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, протягом дев’яти місяців з дня введення в дію цього Закону зобов’язані звернутися до Національного банку України про внесення їх до Реєстру як емітентів електронних грошей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

{Пункт 5 розділу VIII в редакції Закону № 2180-IX від 01.04.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

6. Небанківські фінансові установи, які на день введення в дію цього Закону мають чинні ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, видані Національним банком України, протягом дев’яти місяців з дня введення в дію цього Закону мають право надавати послуги на платіжному ринку України на підставі таких ліцензій та можуть звернутися до Національного банку України за отриманням ліцензій з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Зазначені в абзаці першому цього пункту чинні ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, видані Національним банком України, втрачають чинність через дев’ять місяців з дня введення в дію цього Закону.

У разі якщо небанківська фінансова установа, яка має ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 3-7, 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", звертається за отриманням ліцензії на надання фінансових платіжних послуг та набуттям статусу платіжної установи або установи електронних грошей, така фінансова установа втрачає право на надання відповідних фінансових послуг (крім фінансових платіжних послуг та послуг з торгівлі валютними цінностями для виконання платіжних операцій) з дня отримання ліцензії на надання фінансових платіжних послуг відповідно до цього Закону. При цьому ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 4-7, 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунку, чинні на день введення в дію цього Закону, відкликаються.

У разі якщо небанківська фінансова установа, яка не має ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 3-7, 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", звертається за отриманням ліцензії на надання фінансових платіжних послуг та набуттям статусу платіжної установи або установи електронних грошей, з дня отримання ліцензії на надання фінансових платіжних послуг відповідно до цього Закону відповідні ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунку, чинні на день введення в дію цього Закону, відкликаються.

У разі якщо небанківська фінансова установа, яка має ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 3-7, 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", звертається за отриманням ліцензії на надання фінансових платіжних послуг із здійснення еквайрингу платіжних інструментів та/або переказу коштів без відкриття рахунку та набуттям статусу фінансової установи, що має право на надання платіжних послуг, така фінансова установа продовжує надавати відповідні фінансові послуги. При цьому ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 3-7, 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", залишаються чинними, а ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунку, чинні на день введення в дію цього Закону, відкликаються.

{Пункт 6 розділу VIII в редакції Закону № 2180-IX від 01.04.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

7. Оператори поштового зв’язку, які на день введення в дію цього Закону мають чинні ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, видані Національним банком України, протягом дев’яти місяців з дня введення в дію цього Закону мають право надавати послуги на платіжному ринку України на підставі таких ліцензій і можуть звернутися до Національного банку України за отриманням ліцензії на надання фінансових платіжних послуг, передбачених статтею 5 цього Закону, та отримати ліцензії на надання платіжних послуг відповідно до цього Закону, а відповідні ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунку, видані до дня введення в дію цього Закону, відкликаються.

Зазначені в абзаці першому цього пункту чинні ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, видані Національним банком України, втрачають чинність через дев’ять місяців з дня введення в дію цього Закону.

{Пункт 7 розділу VIII в редакції Закону № 2180-IX від 01.04.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

8. Національний банк України протягом дев’яти місяців з дня введення в дію цього Закону забезпечує внесення до Реєстру відомостей щодо платіжних систем та їх учасників, відомості про яких внесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.

{Пункт 8 розділу VIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

9. Платіжні організації платіжних систем, відомості про яких включені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, зобов’язані:

1) протягом дев’яти місяців з дня введення в дію цього Закону подати до Національного банку України повідомлення про наміри щодо подальшої роботи платіжної системи в Україні;

2) у разі наявності наміру продовжувати роботу платіжної системи в Україні привести свою діяльність у відповідність із цим Законом протягом одного року з дня введення в дію цього Закону.

{Пункт 9 розділу VIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

10. Оператори послуг платіжної інфраструктури, відомості про яких внесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури станом на день введення в дію цього Закону, мають право провадити діяльність з надання послуг технологічного оператора з дня введення в дію цього Закону. Національний банк України протягом одного місяця з дня введення в дію цього Закону забезпечує внесення до Реєстру відомостей про таких осіб як технологічних операторів.

11. Національному банку України не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

12. Національний банк України має право застосовувати до надавачів платіжних послуг та надавачів обмежених платіжних послуг заходи впливу за невідповідність вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими на його виконання, виключно у разі, якщо така невідповідність існувала після 1 грудня 2022 року.

{Розділ VIII доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

13. Установити, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року після його припинення або скасування положення пункту 2 частини першої статті 8 цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Операції, зазначені у пункті 2 частини першої статті 8 цього Закону, не є обмеженими платіжними послугами, якщо загальна сума операцій щодо кожної окремої послуги за календарний місяць за одним особовим рахунком не перевищує або дорівнює 37 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату здійснення платіжної операції.

Операції, зазначені у пункті 2 частини першої статті 8 цього Закону, є обмеженими платіжними послугами, якщо загальна сума операцій щодо кожної окремої послуги за календарний місяць за одним особовим рахунком становить від 38 відсотків розміру мінімальної заробітної плати до однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату здійснення платіжної операції.

{Розділ VIII доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 }

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
30 червня 2021 року
№ 1591-IX