. прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім випадків, передбачених цим розділом.

1 - 1 . Пункти 2 і 3 частини першої статті 36 цього Закону набирають чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункти 2 і 3 частини першої статті 36 діють у такій редакції:

"2) висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою;

3) висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб та груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1 - 1 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

2. Положення частини першої статті 39 цього Закону в частині обсягу європейського продукту для телеканалів набирають чинності з 1 січня 2031 року. Від дати набрання чинності цим Законом для телеканалів, крім іноземних лінійних медіа, європейський продукт має становити не менше ніж 15 відсотків загального тижневого обсягу мовлення, через три роки - не менше 25 відсотків, через п’ять років - не менше 35 відсотків.

3. Положення частини третьої статті 39 цього Закону в частині обсягу програм незалежних студій-виробників для телеканалів набирають чинності з 1 січня 2026 року. З 1 січня 2024 року до 1 січня 2026 року частина третя статті 39 цього Закону діє в такій редакції:

"Для телеканалів європейський продукт, створений незалежними студіями-виробниками, має становити не менше 5 відсотків загального тижневого обсягу мовлення, за виключенням часу, присвяченого новинам, рекламній інформації, трансляції спортивних заходів та спортивних змагань.

Не менше половини таких програм мають бути створені впродовж попередніх п’яти років".

4. Положення частини першої статті 40 цього Закону в частині обсягів програм державною мовою набирають чинності з 1 січня 2024 року. До 1 січня 2024 року пункти 1 і 2 частини першої статті 40 цього Закону діють в такій редакції:

"1) для телеканалів загальнонаціональної і регіональної категорій мовлення - не менше 75 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин);

2) для телеканалів місцевої категорії мовлення - не менше 60 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин)".

5. Положення частини другої статті 40 цього Закону в частині обсягів програм державною мовою набирають чинності з 1 січня 2024 року. До 1 січня 2024 року пункти 1 і 2 частини другої статті 40 цього Закону діють у такій редакції:

"1) для телеканалів, програми яких розповсюджуються провайдерами аудіовізуальних сервісів на території виключно однієї області, - не менше 60 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин);

2) для телеканалів, які не підпадають під дію пункту 1 частини другої цієї статті, - не менше 75 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин)".

6. Положення пункту 3 частини третьої статті 40 цього Закону в частині обсягу ведення програм державною мовою набирають чинності з 1 січня 2024 року. До 1 січня 2024 року пункт 3 частини третьої статті 40 цього Закону діє в такій редакції:

"3) забезпечувати не менше 75 відсотків добового обсягу ведення програм, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (дикторами, ведучими радіопрограм) державною мовою.

Обсяг частки пісень державною мовою або іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначається в програмній концепції радіомовника".

7. Положення частини четвертої статті 40 цього Закону в частині обсягів програм державною мовою набирають чинності з 1 січня 2024 року. До 1 січня 2024 року частина четверта статті 40 цього Закону діє в такій редакції:

"4. Тижневий обсяг програм новин державною мовою телемовника або радіомовника, який є ліцензіатом або реєстрантом, має становити не менше 75 відсотків загальної тривалості всіх програм новин, поширених таким мовником у кожному проміжку часу між 7 годиною та 18 годиною і між 18 годиною та 22 годиною".

8. Пункт 7 частини восьмої статті 40 цього Закону набирає чинності з 17 липня 2024 року. До 17 липня 2024 року пункт 7 частини восьмої статті 40 цього Закону діє в такій редакції:

"7) у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях тощо осіб, які беруть участь у програмі (крім, ведучих (дикторів) програми), або в окремих репліках ведучих (дикторів) програми в обсязі, обумовленому творчим задумом програми".

{Пункт 8 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" із змінами, внесеними згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

9. Положення частини дванадцятої статті 40 цього Закону в частині розміру частки програм, виконаних державною мовою, набирають чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом. Через один рік з дня набрання чинності цим Законом частка програм, передбачених частиною дванадцятою статті 40 цього Закону, має становити 10 відсотків, через два роки з дня набрання чинності цим Законом - 15 відсотків.

10. Положення частини чотирнадцятої статті 40 цього Закону в частині обсягу частки телеканалів та радіоканалів державною мовою у пакетах, доступ до яких надається користувачам провайдерами аудіовізуальних сервісів, набирають чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом. Через рік з дня набрання чинності цим Законом обсяг частки телеканалів та радіоканалів державною мовою у пакетах, доступ до яких надається користувачам провайдерами аудіовізуальних сервісів, має становити не менше ніж 30 відсотків, через два роки - не менше ніж 45 відсотків.

11. Частина друга статті 42 цього Закону набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом. Впродовж року з дня набрання чинності цим Законом частина друга статті 42 цього Закону діє в такій редакції:

"2. Фільми, які містять інформацію, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, можуть поширюватися лінійними медіа з урахуванням обмежень щодо часу показу залежно від індексу глядацької аудиторії ("16" - показ можливий у будь-який ефірний час; "18" - показ можливий з 22 години до 6 години)".

Впродовж року з дня набрання чинності частиною другою статті 42 цього Закону порушення, передбачені пунктом 12 частини третьої статті 110, пунктом 11 частини десятої статті 110, які спричинено помилковим визначенням суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа вікової категорії аудиторії, на яку розраховані програми (в тому числі фільми), відносяться до незначних, і отримані за такі порушення приписи не враховуються при застосуванні Національною радою заходів реагування, передбачених пунктом 2 частини першої статті 116 цього Закону.

12. Пункт 4 частини третьої статті 22, частина п’ята статті 26, частина восьма статті 51, частина четверта статті 52, частина четверта статті 58, частини друга і чотирнадцята статті 59, частини перша та сімнадцята статті 60, частина сьома статті 63, частини п’ята та дев’ята статті 64, частина третя статті 66, частина третя статті 122 цього Закону в частині подання інформації, документів та заяв через електронний кабінет набирають чинності з дня ухвалення рішення Національної ради про введення в експлуатацію електронного кабінету. До введення в експлуатацію електронного кабінету відповідні інформація, документи та заяви подаються до Національної ради у письмовій формі або в інший визначений Національною радою спосіб.

Електронний кабінет суб’єкта у сфері медіа (електронний кабінет) забезпечує захист даних (у тому числі персональних даних) від несанкціонованого доступу із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, яка є сукупністю організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на унеможливлення витоку, перехоплення, втрати, знищення, модифікації та блокування інформації.

Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи з отриманням атестата відповідності в установленому законодавством порядку.

12 - 1 . Пункт 1 частини третьої статті 110 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 1 частини третьої статті 110 діє в такій редакції:

"1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 1 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

12 - 2 . Пункт 2 частини четвертої статті 110 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 2 частини четвертої статті 110 діє в такій редакції:

"2) поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 2 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

12 - 3 . Пункт 1 частини десятої статті 110 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 1 частини десятої статті 110 діє в такій редакції:

"1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 3 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

12 - 4 . Пункт 2 частини одинадцятої статті 110 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 2 частини одинадцятої статті 110 діє в такій редакції:

"2) поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 4 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

12 - 5 . Пункт 1 частини третьої статті 111 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 1 частини третьої статті 111 діє в такій редакції:

"1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 5 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

12 - 6 . Пункт 3 частини четвертої статті 111 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 3 частини четвертої статті 111 діє в такій редакції:

"3) поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 6 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

12 - 7 . Пункт 1 частини третьої статті 112 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 1 частини третьої статті 112 діє в такій редакції:

"1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 7 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

12 - 8 . Пункт 3 частини четвертої статті 112 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2024 року. До 1 червня 2024 року пункт 3 частини четвертої статті 112 діє в такій редакції:

"3) поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою".

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 - 8 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

13. Національна рада притягує суб’єктів у сфері медіа до відповідальності за порушення, передбачені пунктом 20 частини третьої статті 110, пунктом 18 частини десятої статті 110, пунктом 15 частини третьої статті 112 цього Закону, після затвердження Кабінетом Міністрів України порядку надання державними органами впродовж п’яти робочих днів на запит суб’єктів у сфері медіа інформації щодо громадянства (в тому числі у будь-який період після 1991 року) співака (співачки) з метою забезпечення виконання вимог частини другої статті 15 Закону України "Про культуру".

14. Положення частин десятої - сімнадцятої статті 116 цього Закону в частині застосування відповідальності за вчинення суб’єктами у сфері онлайн-медіа незначних, значних та грубих порушень, визначених пунктами 1-5 частини четвертої статті 112, набирають чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом. До набрання чинності зазначеними положеннями Національна рада застосовує припис як захід реагування на вчинення суб’єктами у сфері онлайн-медіа незначних, значних та грубих порушень, крім грубих порушень, визначених пунктами 6-8 частини четвертої статті 112 цього Закону. Положення частин чотирнадцятої - шістнадцятої статті 116 цього Закону в частині застосування відповідальності за вчинення суб’єктами у сфері онлайн-медіа грубих порушень, передбачених пунктами 6-8 частини четвертої статті 112 цього Закону, набирають чинності з дня набрання чинності цим Законом.

15. До затвердження Національною радою Стратегії діяльності Національної ради, передбаченої статтею 8 цього Закону, на 2024-2026 роки та Плану реалізації Стратегії, передбаченого статтею 9 цього Закону, на 2024 рік державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, який діє на момент набрання чинності цим Законом.

16. До затвердження Національною радою методики обліку кількості користувачів медіа-сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів та порядку подання цієї інформації Національній раді провайдери аудіовізуальних сервісів подають інформацію щодо кількості користувачів медіа-сервісів, передбачену пунктом 4 частини третьої статті 22 цього Закону, у довільній формі.

17. Впродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом суб’єкти у сфері медіа, структура власності яких не відповідає вимогам цього Закону, зобов’язані привести структуру власності у відповідність із вимогами цього Закону.

18. За винятком випадку, передбаченого пунктом 17 цього розділу, ліцензії, які передбачають мовлення з використанням радіочастотного спектра (наземне ефірне мовлення), видані Національною радою до введення в дію цього Закону, діють до закінчення визначеного в них строку дії.

Для ліцензіата, який отримав ліцензію до дня набрання чинності цим Законом, умовами такої ліцензії є формат (якщо формат був умовою конкурсу, за яким отримано ліцензію) або вимоги до обсягів інформаційних, освітніх та дитячих програм (якщо вони передбачені в ліцензії на день набрання чинності цим Законом).

Після закінчення строку дії такої ліцензії суб’єкт має право здійснювати відповідну діяльність після проходження процедури продовження строку дії ліцензії у порядку, встановленому цим Законом. При продовженні строку дії ліцензії, що була отримана до дня набрання чинності цим Законом, кількість застосованих до суб’єкта заходів реагування обраховується з урахуванням такого:

1) застосовані до ліцензіата санкції у вигляді попередження за порушення, які згідно з цим Законом кваліфікуються як незначні, прирівнюються до заходів реагування у вигляді припису;

2) застосовані до ліцензіата санкції у вигляді попередження за порушення, які згідно з цим Законом кваліфікуються як значні, прирівнюються до заходів реагування у вигляді штрафу за вчинення значних порушень;

3) застосовані до ліцензіата санкції у вигляді штрафу за порушення, які згідно з цим Законом кваліфікуються як значні, прирівнюються до заходів реагування у вигляді штрафу за вчинення значних порушень;

4) застосовані до ліцензіата санкції у вигляді штрафу за порушення, які згідно з цим Законом кваліфікуються як грубі, прирівнюються до заходів реагування у вигляді штрафу за вчинення грубих порушень.

Суб’єкти, які згідно з цим Законом підлягають реєстрації та які на день набрання чинності цим Законом мають ліцензії, видані Національною радою, з дня набрання чинності цим Законом вважаються реєстрантами та зобов’язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом підтвердити дані про себе шляхом проходження процедури реєстрації у передбаченому законодавством порядку. Реєстраційний збір за таку реєстрацію не сплачується.

Ліцензії таких суб’єктів втрачають чинність після реєстрації або після спливу одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Ліцензії юридичної особи, засновником (учасником) якої є Міністерство оборони України відповідно до частини першої статті 125 цього Закону, видані Національною радою до дня набрання чинності цим Законом, анулюються Національною радою одночасно з прийняттям рішень про видачу дозволів на тимчасове мовлення одного лінійного аудіовізуального медіа і одного лінійного аудіального медіа, а в разі анулювання ліцензій на мовлення, яке здійснюється без використання радіочастотного спектра, - з одночасною реєстрацією юридичної особи як суб’єкта у сфері медіа відповідно до статті 63 цього Закону. Дозволи на тимчасове мовлення повинні надавати можливість здійснення мовлення на території не меншій, ніж визначено ліцензіями, що анулюються.

{Пункт 18 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 }

18 - 1 . Дозволи на тимчасове мовлення, видані Національною радою до введення в дію цього Закону, діють до закінчення визначеного в них строку дії.

{Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 18 - 1 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

19. Упродовж десяти місяців з дня набрання чинності цим Законом суб’єкти, які на день набрання чинності цим Законом мали ліцензію (ліцензії) провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T/DVB-T2, зобов’язані подати заяву з дотриманням вимог, визначених статтею 52 цього Закону. Національна рада, за умови надання всієї необхідної інформації та документів, визначених статтею 52 цього Закону, невідкладно, але не пізніше 59 днів з дня отримання заяви, видає такому суб’єкту ліцензію на постачання послуг для потреб мовлення на позаконкурсних засадах без стягнення ліцензійного збору.

У разі якщо на момент набрання чинності цим Законом строк дії ліцензії провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T/DVB-T2 не сплив, проте останній день дії ліцензії спливає раніше однорічного строку з дня набрання чинності цим Законом, дія такої ліцензії вважається автоматично продовженою на 364 календарні дні, що обраховуються від дати набрання чинності цим Законом.

Дія ліцензії провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T/DVB-T2 припиняється одночасно з видачею відповідної ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення або у випадку, якщо на час закінчення року з дня набрання чинності цим Законом суб’єкт не подав відповідної заяви.

20. Упродовж року з дня набрання чинності цим Законом суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа, що діють на день набрання чинності цим Законом, проходять реєстрацію з дотриманням вимог статті 63 цього Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується.

21. Упродовж року з дня набрання чинності цим Законом та з урахуванням дії в часі розділу IX цього Закону суб’єкти у сфері друкованих медіа, що діють на день набрання чинності цим Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, проходять реєстрацію з дотриманням вимог статті 63 цього Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. Після спливу цього строку свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.

22. Упродовж року з дня набрання чинності цим Законом інформаційні агентства, що діють на день набрання чинності цим Законом на підставі свідоцтв про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, можуть пройти реєстрацію як суб’єкти у сфері медіа з дотриманням вимог статті 63 цього Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. Після спливу цього строку свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності втрачають чинність.

23. Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом провайдери аудіовізуальних сервісів чи інші особи, уповноважені іноземними лінійними медіа, зобов’язані подати до Національної ради заяви про реєстрацію іноземних лінійних медіа в порядку, передбаченому цим Законом. Протягом цього строку провайдери аудіовізуальних сервісів мають право включати до пакетів телеканалів та радіоканалів іноземні лінійні медіа, включені рішеннями Національної ради до дня набрання чинності цим Законом до Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, а також іноземні лінійні медіа, які походять з держав - членів Європейського Союзу.

{Пункт 23 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 }

24. Інформація про суб’єктів у сфері медіа, створена та внесена до набрання чинності цим Законом до реєстрів Національної ради, створених за законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, підлягає перенесенню Національною радою до Реєстру суб’єктів у сфері медіа, створеного відповідно до вимог цього Закону, в обсязі відповідно до цього Закону.

Упродовж трьох місяців з дня перенесення такої інформації до Реєстру та отримання суб’єктом у сфері медіа доступу до електронного кабінету в порядку, визначеному Національною радою, суб’єкти у сфері медіа мають самостійно оновити відомості щодо місцезнаходження, контактних даних (телефону, адреси, електронної пошти) суб’єкта у сфері медіа, керівника суб’єкта у сфері медіа, формату (для лінійних медіа та якщо формат не був умовою конкурсу, за яким було отримано ліцензію), переліку телеканалів та радіоканалів, що плануються до розповсюдження (для провайдерів аудіовізуальних сервісів).

25. Набрання чинності цим Законом не є підставою для припинення повноважень членів Національної ради. Члени Національної ради, що виконують повноваження на день набрання чинності цим Законом, продовжують їх виконувати до закінчення строку, на який вони були призначені.

26. У разі якщо положення цього Закону передбачають затвердження Національною радою після розробки спільно з органом спільного регулювання певних вимог та критеріїв, до їх затвердження Національна рада при застосуванні відповідних положень має керуватися виключно нормами цього Закону з урахуванням попередньої практики застосування аналогічних норм законодавства.

27. Звернення про створення органу спільного регулювання, передбачене частинами другою та третьою статті 93 цього Закону, може бути подане не раніше, ніж через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Звернення, які надійдуть до Національної ради до спливу цього строку, Національна рада залишає без розгляду.

28. У разі якщо впродовж одного року з дня набрання чинності цим Законом орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа не буде створений або не визначить критерії віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа відповідно до частини одинадцятої статті 2 цього Закону, Національна рада має право затвердити такі критерії власним рішенням. Затверджені Національною радою критерії втрачають чинність з моменту набрання чинності відповідними критеріями, визначеними органом спільного регулювання у сфері онлайн-медіа.

29. Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, що станом на дату набрання чинності цим Законом переданий центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, до апарату Ради національної безпеки і оборони України і оприлюднений на офіційному веб-сайті Ради національної безпеки і оборони України, зберігає чинність до моменту оприлюднення цього Переліку у повному обсязі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, впродовж одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:

1) забезпечує приймання від апарату Ради національної безпеки і оборони України Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який складений і є чинним станом на дату набрання чинності цим Законом, на підставі відповідного спільного акта, який засвідчує передачу;

2) забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті прийнятого від апарату Ради національної безпеки і оборони України Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, у повному обсязі.

Особи, внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, до дня набрання чинності цим Законом, залишаються в Переліку, інформація про цих осіб і підстави їх внесення в Перелік не потребують оновлення чи доповнення.

30. Упродовж двох років з дня набрання чинності цим Законом:

1) суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа зобов’язані подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, заяви про внесення фільмів, включених до їх каталогів програм, до Державного реєстру фільмів. Упродовж цього строку суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа звільняються від відповідальності за демонстрування фільмів, не внесених до Державного реєстру фільмів;

2) суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа звільняються від сплати зборів або інших платежів за внесення фільмів до Державного реєстру фільмів.

31. Упродовж одного року з дня набрання чинності цим Законом державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, чинні на момент набрання чинності цим Законом, вважаються документами, що підтверджують право на розповсюдження і демонстрування відповідних фільмів та визначають умови їх розповсюдження і демонстрування.

32. Визнати такими, що втратили чинність:

1) Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами);

2) Закон України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 10, ст. 43 із наступними змінами);

3) Закон України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 13, ст. 83 із наступними змінами);

4) Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 48, ст. 296 із наступними змінами);

5) Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 49, ст. 299 із наступними змінами);

6) Закон України "Про захист суспільної моралі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 14, ст. 192 із наступними змінами);

7) Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 1, ст. 2);

8) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 10, ст. 44 із наступними змінами);

9) Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 13, ст. 84).

33. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у тексті Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

2) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

частину другу статті 92 доповнити пунктом "ж" такого змісту:

"ж) акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до Закону України "Про суспільні медіа України";

у тексті Кодексу слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

3) у частині третій статті 112 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) слова "засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері медіа (з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про медіа")";

4) у тексті Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

5) у тексті Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 3-4, ст. 21) слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

6) у тексті Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

7) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

частину першу статті 19 доповнити пунктом 16 такого змісту:

"16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа";

абзац четвертий пункту 2 частини першої статті 20 викласти в такій редакції:

"оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум";

у статті 272:

частину другу після цифр "280-288" доповнити цифрами "289 - 4" ;

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 та 289 - 4 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції";

у статті 275:

назву та частину першу викласти в такій редакції:

" Стаття 275. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, які порушують законодавство про вибори та референдум

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб’єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб’єкти ініціювання референдуму";

друге речення частини третьої викласти в такій редакції: "Позовна заява щодо дій чи бездіяльності суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їх місцезнаходженням";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору факту порушення суб’єктом у сфері медіа вимог закону про вибори суд невідкладно повідомляє про це Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, Центральну виборчу комісію, відповідну територіальну (окружну) виборчу комісію";

параграф 2 глави 11 розділу II доповнити статтею 289 - 4 такого змісту:

" Стаття 289 - 4 . Особливості провадження у справах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа

1. Справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа розглядаються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

2. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви. Про подання позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі суд повідомляє відповідача за допомогою кур’єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв’язку не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі.

3. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом впродовж шістдесяти днів з дня подання позовної заяви.

4. У разі реальної загрози інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення та за наявності обґрунтованих підстав і відповідного клопотання в адміністративному позові (заяві) органу, який здійснює державне регулювання у сфері медіа, суд розглядає адміністративну справу протягом двох днів з дня подання позовної заяви.

5. Апеляційні та касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом двадцяти днів з дня проголошення відповідних рішень.

6. Суд апеляційної, касаційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне, касаційне оскарження з повідомленням учасників справи.

7. Рішення суду в адміністративних справах, визначених цією статтею, складається і підписується в день його ухвалення згідно з правилами, передбаченими статтями 243, 250 цього Кодексу, без права суду відкласти складання повного рішення.

Копії повного рішення видаються особам, які брали участь у справі, невідкладно після проголошення такого рішення.

8. У разі якщо ідентифікувати особу, яка порушує законодавство у сфері медіа неможливо, суд за заявою органу, що здійснює державне регулювання у сфері медіа, за наявності підстав встановлює факт порушення та вживає заходів, передбачених законодавством. Така заява розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у порядку, визначеному цією статтею, в тому числі за відсутності особи, яка порушує законодавство у сфері медіа і яку неможливо ідентифікувати";

розділ VII "Перехідні положення" доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5. Справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа, провадження в яких відкрито до набрання чинності Законом України "Про медіа", розглядаються за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом";

у тексті Кодексу слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

8) у частині другій статті 96 Повітряного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 48-49, ст. 536) слова "засобах масової інформації" замінити словом "медіа";

9) у тексті Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458) слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

10) статтю 57 Виборчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., №№ 7-9, ст. 48) доповнити частиною дев’ятнадцятою такого змісту:

"19. Суб’єкти у сфері медіа не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до договору із замовником, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті";

11) у текстах законів України:

"Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами);

"Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 30, ст. 274 із наступними змінами);

"Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303 із наступними змінами);

"Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382 із наступними змінами);

"Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами);

"Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53 із наступними змінами);

"Про національні меншини в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 529 із наступними змінами);

"Про державну статистику" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 43, ст. 362 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

12) у Законі України "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 313 із наступними змінами):

частину другу статті 22 виключити;

у частині першій статті 24 слова "засобу масової інформації" замінити словами "суб’єкта у сфері медіа";

у статті 25:

у частині четвертій слова "засобу масової інформації" замінити словами "суб’єкта у сфері медіа";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Права та обов’язки журналіста, працівника суб’єкта у сфері медіа, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних суб’єктів у сфері медіа, які працюють в Україні";

статтю 26 викласти в такій редакції:

" Стаття 26. Акредитація журналістів

1. З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами професійної діяльності суб’єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію.

Усі дії, пов’язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через медіа. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень.

2. Акредитація журналіста здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання суб’єкта у сфері медіа.

У заяві, поданій журналістом, зазначаються його прізвище, ім’я та по батькові, адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність.

У поданні суб’єкта у сфері медіа зазначаються його повне найменування, вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв’язку, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, стосовно якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу.

В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною.

Суб’єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.

3. Порядок акредитації, визначений суб’єктом владних повноважень, підлягає оприлюдненню.

4. Суб’єкти владних повноважень, що здійснили акредитацію журналістів, зобов’язані сприяти провадженню ними професійної діяльності; завчасно сповіщати їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів; надавати їм інформацію, призначену для медіа; а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв’ю, отримання коментарів посадових осіб.

5. У разі якщо захід проводиться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів, можуть встановлюватися особливі умови допуску журналістів. Такі особливі умови оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта владних повноважень до проведення заходу.

6. Журналіст зобов’язаний дотримуватися встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.

7. Суб’єкти владних повноважень, що акредитували журналіста, приймають рішення про припинення акредитації у разі:

подання ним відповідної заяви;

неодноразового грубого порушення ним обов’язків, визначених цією статтею;

звернення суб’єкта у сфері медіа, за поданням якого здійснена акредитація.

8. У рішенні про припинення акредитації зазначаються посадова особа чи службова особа (суб’єкт владних повноважень), яка прийняла відповідне рішення, дата прийняття рішення, підстава для прийняття рішення та порядок його оскарження. Письмове повідомлення про припинення акредитації видається або надсилається суб’єкту у сфері медіа або журналісту впродовж п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

9. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому порядку.

10. Передбачений цією статтею порядок акредитації журналістів поширюється також на інших працівників суб’єктів у сфері медіа, які професійно збирають, одержують, створюють, редагують, поширюють і займаються підготовкою інформації для медіа";

у статті 30:

в абзаці другому частини другої слова "у тому самому засобі масової інформації" замінити словами "у тому самому медіа";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Додаткові підстави звільнення від відповідальності медіа та журналістів встановлюються Законом України "Про медіа" та іншими законами України";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

13) у текстах законів України:

"Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10 із наступними змінами);

"Про основи містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 52, ст. 683 із наступними змінами);

"Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами);

"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358 із наступними змінами);

"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

14) у Законі України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472 із наступними змінами):

пункт 11 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"11) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку (у сфері медіа - за методиками, погодженими з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення), а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів господарювання на відповідному ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження)";

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

15) у Законі України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214 із наступними змінами):

частину третю статті 13 виключити;

частину першу статті 21 доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) відтворення засобами малювання, фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або публічний показ творів архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, скульптури, що постійно розташовані у громадських (доступних для широкої публіки) місцях, відкритих для вільного відвідування, за умови, що відтворене зображення використовуватиметься з інформаційною метою і не буде окремо використовуватися в комерційних цілях";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

16) у текстах законів України:

"Про фізичну культуру і спорт" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами);

"Про державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 49, ст. 93 із наступними змінами);

"Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами);

"Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35 із наступними змінами);

"Про наукову і науково-технічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 56 із наступними змінами);

"Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 10, ст. 62 із наступними змінами);

"Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81 із наступними змінами);

"Про комітети Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 17, ст. 146 із наступними змінами);

{Абзац десятий підпункту 16 пункту 33 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021 }

"Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

17) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

пункт 8 частини першої статті 26 викласти в такій редакції:

"8) заснування місцевих публічних аудіовізуальних медіа у порядку, визначеному Законом України "Про медіа";

пункт 7 частини першої статті 43 викласти в такій редакції:

"7) заснування місцевих публічних аудіовізуальних медіа у порядку, визначеному Законом України "Про медіа";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

18) у Законі України "Про видавничу справу" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 32, ст. 206 із наступними змінами):

у статті 4 слова "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" замінити словами "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

у частині третій статті 27 слова "засобах масової інформації" замінити словом "медіа";

19) у Законі України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 50, ст. 302 із наступними змінами):

назву викласти в такій редакції:

" Закон України
Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста ";

у частині першій статті 1:

в абзаці другому слова "засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері медіа";

абзаци третій - п’ятий, сьомий і дев’ятий виключити;

абзаци десятий і одинадцятий викласти в такій редакції:

"журналіст - творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ;

медіа рекламного характеру - медіа, в якому реклама перевищує 40 відсотків обсягу одного номера друкованого медіа або 15 відсотків загального обсягу мовлення телеканалу або радіоканалу";

в абзаці дванадцятому слова "засіб масової інформації" замінити словом "медіа";

абзац тринадцятий викласти в такій редакції:

"собівартість виготовлення одного примірника передплатного друкованого медіа - будь-які прямі матеріальні і загальновиробничі витрати, пов’язані із створенням друкованого медіа, без урахування колірності друку та витрат на оформлення передплати, доставку передплатникам чи будь-яких інших витрат розповсюджувача";

статті 2 і 3 викласти в такій редакції:

" Стаття 2. Сфера дії Закону

Визначені цим Законом норми державної підтримки застосовуються до всіх суб’єктів у сфері медіа, які діють відповідно до Конституції України, незалежно від форми власності, крім медіа, зазначених у частині третій цієї статті.

Не застосовуються норми державної підтримки суб’єктів у сфері медіа, які:

поширюють медіа рекламного характеру;

поширюють медіа еротичного характеру;

засновані в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства;

поширюють медіа, в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали іноземних медіа.

Норми соціального захисту відповідно до цього Закону застосовуються до журналістів і в межах, визначених його окремими статтями, прирівняних до них інших творчих працівників зазначених суб’єктів у сфері медіа.

Забезпечення реалізації норм цього Закону, зокрема визначення порядку регулювання та надання державної підтримки суб’єктам у сфері медіа, запровадження із зазначеною метою відповідних тарифів, створення сприятливих умов розвитку, запровадження методики і порядку регулювання заробітної плати, охорони праці і соціального захисту журналістів, здійснення інших заходів, покладається на Кабінет Міністрів України.

Стаття 3. Підстави та умови надання державної адресної підтримки суб’єктам у сфері медіа

Державна адресна підтримка надається виключно суб’єктам у сфері медіа, які поширюють медіа для дітей та юнацтва, для осіб з інвалідністю, спеціалізовані наукові друковані медіа, що видаються науковими установами та закладами вищої освіти, медіа, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин і корінних народів України, а також друковані медіа літературно-художнього напряму.

Державна підтримка суб’єкта у сфері медіа припиняється у разі встановлення судом порушень відповідним суб’єктом вимог Конституції України, фактів зловживання свободою діяльності медіа, що заподіює матеріальну і моральну шкоду юридичним і фізичним особам. Відновлення державної підтримки можливе лише після виконання судового рішення у повному обсязі та не раніше ніж через рік після її припинення";

у статті 4:

назву викласти в такій редакції:

" Стаття 4. Організація фінансово-економічної та іншої державної підтримки суб’єктів у сфері медіа";

у частині першій слова "засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері медіа";

у частині третій:

абзац другий виключити;

абзац третій викласти в такій редакції:

"фінансової допомоги суб’єктам у сфері медіа, визначеним статтею 3 цього Закону";

у статті 5:

у частині першій слова "періодичних видань друкованих засобів масової інформації" замінити словами "друкованих медіа";

у частині другій слова "редакцій (юридичних осіб) засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері медіа";

частини третю - шосту виключити;

у статті 6:

частину першу виключити;

у частині третій слова "телерадіоорганізації, редакції періодичних видань, заснованих" замінити словами "суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа, суб’єкти у сфері друкованих медіа, засновані";

статті 7 і 8 виключити;

у статті 9:

частину першу виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"Тариф на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих медіа має становити не більше 40 відсотків собівартості виготовлення одного примірника передплатного друкованого медіа";

у частині третій слова "періодичних друкованих видань" замінити словами "друкованих медіа";

частину четверту виключити;

розділ III виключити;

розділ IV доповнити статтею 11 - 1 такого змісту:

" Стаття 11 - 1 . Права та обов’язки журналіста

1. Журналіст має право:

1) під час виконання професійних обов’язків здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, крім випадків, передбачених законом;

2) безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;

3) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає можливість встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов’язано до цього рішенням суду відповідно до закону;

4) після пред’явлення документа, що підтверджує статус журналіста, має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом;

5) поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім’ям (псевдонімом);

6) відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;

7) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством.

2. Журналіст зобов’язаний:

1) подавати для поширення достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста;

2) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

3) відмовлятися від доручення редактора (керівника медіа) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення закону;

4) представлятися та у разі особистої присутності пред’являти документ, що підтверджує його професійну належність;

5) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

3. Права та обов’язки журналіста, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних медіа, які працюють в Україні";

у статті 12:

частину другу виключити;

у частині третій слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт у сфері медіа" у відповідному відмінку і числі;

у статті 13:

у частині третій слова "за рахунок власників (засновників, співзасновників) засобів масової інформації" замінити словами "за рахунок коштів суб’єктів у сфері медіа";

у частині четвертій слова "власниками (засновниками, співзасновниками) засобу масової інформації" замінити словами "суб’єктами у сфері медіа";

у статті 14:

частину четверту виключити;

частини п’яту і шосту викласти в такій редакції:

"Заробітна плата керівника суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа не може бути нижчою від заробітної плати заступника керівника державного органу, який є засновником (співзасновником) цього суб’єкта. У разі якщо засновником (співзасновником) суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа є орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, заробітна плата керівника такого суб’єкта не може бути нижчою від заробітної плати заступника керівника секретаріату (апарату) відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. У разі відсутності посади заступника керівника секретаріату (апарату) відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заробітна плата керівника суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа не може бути нижчою від заробітної плати керівника секретаріату (апарату) державного органу, який є засновником (співзасновником) такого суб’єкта.

Прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або комунального суб’єкта у сфері медіа до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня державного органу чи органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) такого суб’єкта, здійснюється за методикою та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України";

у статті 15:

у частині першій слова "Редакції (юридичні особи) засобів масової інформації" замінити словами "Суб’єкти у сфері медіа";

частину другу викласти в такій редакції:

"До журналістів для цілей цієї статті, статей 12 і 13 цього Закону прирівнюються кіно- і телеоператори, режисери та інші працівники суб’єктів у сфері медіа, якщо вони за необхідності входять до складу відряджених творчих груп";

у частині третій слова "засоби масової інформації" замінити словами "суб’єкти у сфері медіа";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Суб’єкти у сфері медіа зобов’язані забезпечувати відряджених журналістів належними документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення особи представника медіа";

у частині сьомій слова "засоби масової інформації" замінити словами "суб’єкти у сфері медіа";

у частині першій статті 16 слова "засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері медіа";

у статті 17 слова "засіб масової інформації" в усіх відмінках замінити словами "суб’єкт у сфері медіа" у відповідному відмінку;

у статті 18:

у частині другій слова "засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері медіа";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Суб’єктом у сфері медіа у разі смерті журналіста його сім’ї надаються матеріальна допомога та допомога в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов’язків, ритуальні послуги, спорудження надгробка здійснюються у повному обсязі за рахунок коштів суб’єкта у сфері медіа";

статті 19 і 20 виключити;

назву статті 21 викласти в такій редакції:

" Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

20) у текстах законів України:

"Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 52, ст. 312 із наступними змінами);

"Про торгово-промислові палати в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 13, ст. 52 із наступними змінами);

"Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024 із наступними змінами);

"Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

21) у Законі України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 114 із наступними змінами):

у частині першій статті 3:

абзац десятий викласти в такій редакції:

"демонстрування (публічний показ, публічна демонстрація та публічне сповіщення (доведення до загального відома) фільму - професійна кінематографічна діяльність, що полягає в показі фільму глядачам у призначених для цього приміщеннях (кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах), на відеоустановках, а також аудіовізуальними медіа, в тому числі нелінійними";

абзац двадцять перший виключити;

абзаци двадцять третій, двадцять п’ятий та тридцять шостий викласти в такій редакції:

"підприємницька діяльність у кінематографії - діяльність, пов’язана з виробництвом, розповсюдженням та демонструванням фільмів з метою одержання прибутку";

"продюсерська система - система у сфері кінематографії, яка в умовах кіноринку забезпечує взаємодію і функціонування всіх суб’єктів кінематографії з метою виробництва, розповсюдження та демонстрування фільмів";

"учасник фільму - для цілей статті 15 цього Закону учасником фільму є фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім’ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується у фільмі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Терміни "суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа", "нелінійні медіа" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про медіа", термін "пропаганда російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України" - у значенні, наведеному в Законі України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну";

в абзаці сьомому частини першої статті 5 слова "(публічному показі)" виключити;

абзац п’ятий частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"демонстрування (публічного показу, публічної демонстрації та публічного сповіщення (доведення до загального відома) фільмів - кінотеатри, кіноустановки, відеоустановки, аудіовізуальні медіа, в тому числі нелінійні (незалежно від способу та технології демонстрування фільмів)";

у частині першій статті 9 - 2 :

пункт 11 виключити;

пункти 13 і 14 викласти в такій редакції:

"13) розроблення пропозицій щодо умов прокату, тиражування, розповсюдження і демонстрування фільмів з індексами, що мають обмеження глядацької аудиторії (крім розповсюдження і демонстрування фільмів суб’єктами у сфері медіа);

14) здійснення контролю за дотриманням суб’єктами кінематографії (крім суб’єктів у сфері медіа) квоти демонстрування національних фільмів під час використання національного екранного часу, умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених у Державному реєстрі фільмів";

частину другу статті 14 доповнити словами "а щодо суб’єктів у сфері медіа - також Законом України "Про медіа";

статті 15, 15 - 1, 15 - 2 викласти в такій редакції:

" Стаття 15. Умови розповсюдження і демонстрування фільму

Виробники, дистриб’ютори (прокатники) фільмів, кінокопіювальні підприємства, фонди фільмів, архіви кіно-, фото-, фонодокументів мають право на розповсюдження, а кінотеатри, кіноустановки, відеоустановки, медіа мають право на демонстрування національних та іноземних фільмів на будь яких видах носіїв зображення, за умови внесення фільму до Державного реєстру фільмів. Під час внесення фільму до Державного реєстру фільмів для кожного фільму встановлюється індекс глядацької аудиторії, залежно від якого визначаються умови розповсюдження і демонстрування фільму суб’єктами кінематографії (крім суб’єктів у сфері медіа). Умови розповсюдження і демонстрування суб’єктами у сфері медіа фільмів, внесених до Державного реєстру фільмів, визначаються Законом України "Про медіа".

Положення про Державний реєстр фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Держателем та технічним адміністратором Державного реєстру фільмів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, який забезпечує:

1) створення, функціонування та ведення Державного реєстру фільмів;

2) збереження та захист Державного реєстру фільмів та реєстрової інформації;

3) безоплатний цілодобовий доступ до Державного реєстру фільмів на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії;

4) оприлюднення реєстрової інформації у вигляді відкритих даних.

Фільм вноситься до Державного реєстру фільмів за заявою особи, якій належать або яка має намір отримати право на розповсюдження або демонстрування фільму на території України.

Фільм вноситься до Державного реєстру фільмів протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви та інших документів і матеріалів, визначених Кабінетом Міністрів України.

Строк розгляду заяви про внесення фільму до Державного реєстру фільмів може бути продовжений на п’ятнадцять робочих днів у разі виникнення розбіжностей щодо індексу фільму та перегляду фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.

У разі якщо фільм вже внесено до Державного реєстру фільмів за заявою іншої особи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, залишає заяву про внесення фільму до Державного реєстру фільмів без розгляду.

Особа, якій належать або яка має намір отримати право на розповсюдження або демонстрування на території України фільму, який вже внесено до Державного реєстру фільмів, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, із заявою про перегляд умов розповсюдження або демонстрування фільму у порядку, передбаченому Положенням про Державний реєстр фільмів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, ухвалює рішення про відмову у внесенні фільму до Державного реєстру фільмів за наявності принаймні однієї з таких підстав:

заява чи інші документи, подані заявником, не відповідають вимогам Положення про Державний реєстр фільмів та цього Закону;

у фільмі наявні заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України чи інформації, яка їх виправдовує чи пропагує, інформації, що принижує або зневажає державну мову, висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою, пропаганди або закликів до тероризму та терористичних актів чи інформації, що їх виправдовує чи схвалює, матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру, пропаганда вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;

одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку;

наявні обставини, передбачені частинами першою - четвертою статті 15 - 1 цього Закону.

Фільм може бути виключено з Державного реєстру фільмів рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, у разі:

виявлення в поданих заявником документах недостовірних відомостей;

виявлення обставин, передбачених частиною третьою цієї статті, після внесення фільму до Державного реєстру фільмів, у тому числі внесення одного з учасників фільму до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, про відмову у внесенні фільму до Державного реєстру фільмів та про виключення фільму з Державного реєстру фільмів може бути оскаржене до суду.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає, оприлюднює та оновлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури і мистецтв на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Стаття 15 - 1 . Розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки

В Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, містять пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора.

Передбачена частиною першою цієї статті заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, поширюється на будь-які фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року.

Фільм вважається таким, що містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їх окремих дій, що створює позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує чи визнає правомірною окупацію території України, містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, якщо в ньому наявна принаймні одна з таких ознак:

серед позитивних героїв фільму є співробітники (у тому числі колишні або позаштатні) органів держави-агресора (держави-терориста), радянських органів безпеки;

сюжет фільму безпосередньо або опосередковано пов’язаний з діяльністю органів держави-агресора (держави-терориста), радянських органів безпеки і ця діяльність представлена у фільмі як позитивна;

у сюжеті фільму безпосередньо або опосередковано заперечується або ставиться під сумнів територіальна цілісність України, виправдовуються або подаються в позитивному світлі окупація території України, акти агресії з боку інших держав, розв’язування війни, пропагуються винятковість, зверхність або неповноцінність осіб за ознаками їхніх релігійних переконань, належності до певної нації або раси, статі, майнового стану, соціального походження;

фільм містить інформацію, заборонену до поширення Законом України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну".

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом прийняття рішення про віднесення фільмів до заборонених до розповсюдження і демонстрування на території України виключно на підставі ознак, визначених цією статтею.

Фільми, передбачені частиною першою цієї статті, не вносяться до Державного реєстру фільмів.

Розповсюдження та/або демонстрування фільмів, зазначених у частині першій цієї статті, тягне за собою застосування до суб’єктів господарювання, що здійснюють таке розповсюдження та/або демонстрування (крім суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа), адміністративно-господарських санкцій у вигляді накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження або демонстрування, вчинений вперше, та у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження або демонстрування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом прийняття рішення про віднесення фільмів до заборонених до розповсюдження і демонстрування на території України виключно на підставі ознак, визначених цією статтею.

Стаття 15 - 2 . Використання національного екранного часу

З метою сприяння виробництву фільмів в Україні, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини демонстратори фільмів, які не є суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа, зобов’язані щонайменше 30 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів здійснювати демонстрацію національних фільмів, інших фільмів, вироблених суб’єктами кінематографії України, і творів національної кінематографічної спадщини";

у частині восьмій статті 17 слова "та телебачення" виключити;

22) у текстах законів України:

"Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121 із наступними змінами);

"Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 29, ст. 191 із наступними змінами);

"Про Раду національної безпеки і оборони України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 35, ст. 237 із наступними змінами);

"Про відходи" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36-37, ст. 242 із наступними змінами);

"Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40-41, ст. 249 із наступними змінами);

"Про гідрометеорологічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 16, ст. 95 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

23) у Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 196 із наступними змінами):

в абзаці шостому статті 12 слова "засобами масової інформації" замінити словом "медіа";

абзац четвертий пункту 8 додатка 18 викласти в такій редакції:

"у разі загибелі та поховання в один день трьох та більше військовослужбовців, які загинули під час виконання завдань за призначенням, в Україні оголошується День національної жалоби";

24) у текстах законів України:

"Про обов’язковий примірник документів" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 199 із наступними змінами);

"Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами);

"Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 31, ст. 246 із наступними змінами);

"Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397 із наступними змінами);

"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 11, ст. 75 із наступними змінами);

"Про гуманітарну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451 із наступними змінами);

"Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 95 із наступними змінами);

"Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 17, ст. 122 із наступними змінами);

"Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143 із наступними змінами);

"Про бджільництво" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 21, ст. 157 із наступними змінами);

"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171 із наступними змінами);

"Про правовий режим надзвичайного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 176 із наступними змінами);

"Про захист населення від інфекційних хвороб" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 29, ст. 228 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

25) у Законі України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238 із наступними змінами):

абзац другий частини першої статті 4 після слів "може здійснюватися" доповнити словами "Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення";

частину першу статті 5 доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:

"технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телемовлення, мереж ефірного радіомовлення, ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

26) у тексті Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 42, ст. 348 із наступними змінами) слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

27) у Законі України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64 із наступними змінами):

частину четверту статті 4 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та користувачів від його порушень у сфері медіа здійснюються органами Антимонопольного комітету України у порядку, передбаченому Законом України "Про медіа";

абзац другий частини першої статті 5 викласти в такій редакції:

"Узгодженими діями є також створення суб’єкта господарювання, об’єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, об’єднання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання, або вступ до такого об’єднання, крім випадків, передбачених Законом України "Про медіа";

в абзаці першому частини четвертої статті 27 слова "засобах масової інформації" замінити словом "медіа";

28) у текстах законів України:

"Про об’єкти підвищеної небезпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 15, ст. 73 із наступними змінами);

"Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118 із наступними змінами);

"Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами);

"Про народні художні промисли" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 199 із наступними змінами);

{Абзац шостий підпункту 28 пункту 33 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 3269-IX від 14.07.2023 }

"Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259 із наступними змінами);

"Про поштовий зв’язок" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 6, ст. 39 із наступними змінами);

{Абзац дев'ятий підпункту 28 пункту 33 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 3254-IX від 14.07.2023 }

"Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112 із наступними змінами);

"Про Червону книгу України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 30, ст. 20 із наступними змінами);

"Про інноваційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 36, ст. 266 із наступними змінами);

"Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290 із наступними змінами);

"Про Товариство Червоного Хреста України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 5, ст. 47 із наступними змінами);

"Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст. 89 із наступними змінами);

"Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 162 із наступними змінами);

"Про боротьбу з тероризмом" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 25, ст. 180 із наступними змінами);

"Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282 із наступними змінами);

"Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 314 із наступними змінами);

"Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" та "електронні засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

29) частину четверту статті 3 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 56 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"Забороняється проведення гастрольного заходу, учасником якого є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого в установленому порядку";

30) у Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами):

у статті 1:

у частині першій:

в абзаці третьому слова "спортивних змагань" замінити словами "спортивних заходів та спортивних змагань";

абзац одинадцятий виключити;

абзац дев’ятнадцятий викласти в такій редакції:

"соціальна реклама - суспільно корисна інформація, спрямована на розвиток особистості та суспільства, популяризацію загальнолюдських цінностей, здорового способу життя, освіти, науки, культури, історії, розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку та/або не спонукає виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу. До соціальної реклами належить інформація про висвітлення державних безкоштовних програм, спрямованих, зокрема, на захист державності, громадського порядку, підвищення обороноздатності тощо";

в абзаці двадцять першому слова "на телебаченні" замінити словами "лінійними аудіовізуальними медіа";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Терміни "медіа", "аудіовізуальні медіа", "аудіальні медіа", "лінійні аудіовізуальні медіа", "лінійні аудіальні медіа" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про медіа";

статтю 2 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Дія цього Закону не поширюється на передвиборну агітацію";

у статті 5:

у частині першій:

в абзаці першому слова "теле-, радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової інформації" замінити словами "програмах аудіовізуальних медіа, матеріалах в інших медіа";

в абзаці другому слово "телепередачах" замінити словами "програмах аудіовізуальних медіа";

у частині п’ятій слово "видання" замінити словом "медіа";

у статті 5 - 1:

у частині другій слова "телерадіоорганізаціями будь-якої форми власності" замінити словами "будь-якого лінійного аудіовізуального медіа";

у частині третій слова "на телебаченні" замінити словами "в лінійних аудіовізуальних медіа";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. Обмеження щодо часу мовлення та частки телепродажу упродовж астрономічної години, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, не поширюються на спеціалізовані з телепродажу лінійні аудіовізуальні медіа, а також трансляцію телепродажу у вигляді окремої програми (телемагазину) не спеціалізованими з телепродажу лінійними аудіовізуальними медіа за умови дотримання вимог, передбачених частиною сьомою цієї статті";

у частині шостій слова "канали мовлення" замінити словами "лінійні аудіовізуальні медіа";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Трансляція телепродажу, що здійснюється не спеціалізованими з телепродажу лінійними аудіовізуальними медіа, у вигляді окремої програми (телемагазину) повинна мати безперервну мінімальну тривалість 15 хвилин. Максимальна кількість таких програм (телемагазинів) упродовж астрономічної доби у не спеціалізованих з телепродажу лінійних аудіовізуальних медіа не може перевищувати восьми, а загальна тривалість їх трансляції не повинна перевищувати трьох годин на добу";

доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Забороняється здійснення телепродажу послуг з ворожіння та гадання, народної чи нетрадиційної медицини";

у статті 8:

у частині першій:

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять в оману споживачів";

доповнити пунктом 6 - 1 такого змісту:

"6 - 1 ) використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності";

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8) вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи, а зображення померлої особи - без письмової згоди, отриманої у порядку, передбаченому законодавством України. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала та/або виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду і рекламодавець має/набув право інтелектуальної власності на таку рекламу в обсязі, достатньому для обраного виду її розповсюдження. Ця вимога не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Гучність звуку реклами, що транслюється лінійними аудіальними та аудіовізуальними медіа, не повинна перевищувати гучність звуку програми, після якої вона поширюється";

доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. Розміщення реклами в мережі Інтернет на веб-сайтах, включених Всесвітньою організацією інтелектуальної власності до відповідного переліку (бази даних) веб-сайтів, до яких висунуто претензії правовласниками щодо дотримання прав інтелектуальної власності, забороняється";

у статті 9:

у частині другій слова "у теле- і радіопередачах, програмах" замінити словами "у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Логотип лінійного аудіовізуального медіа не є рекламою, крім випадків поширення реклами такого лінійного аудіовізуального медіа в інших медіа чи за допомогою інших рекламних засобів";

статтю 12 викласти в такій редакції:

" Стаття 12. Соціальна реклама

1. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

Під час виборчого процесу соціальна реклама не може розміщуватися за рахунок державного або місцевих бюджетів, крім інформації, що розміщується на замовлення виборчих комісій.

На соціальну рекламу поширюються загальні вимоги до реклами.

2. Соціальна реклама не повинна містити прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, що займають посади, визначені пунктами 1, 4 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (крім випадків, якщо рекламодавцем є громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів та спортивних змагань), які не мають на меті отримання прибутку), на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами, крім реклами національних фільмів.

Соціальна реклама, яка розповсюджується на замовлення державного органу влади та/або органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, не повинна містити інформації, що сприяє формуванню і підтриманню обізнаності, інтересу до певної партії (організації партії) чи кандидата, їхні програми, передбачені програмами заходи, діяльність, які вони здійснюють чи підтримують.

Не вважається соціальною рекламою інформація, спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей, розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку, якщо така інформація використовується з метою спонукання виборців голосувати за певну партію (організацію партії) чи кандидата або проти них чи містить посилання на їхні програми, заходи, діяльність, які вони здійснюють чи підтримують.

3. Соціальна реклама у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа повинна бути чітко відокремлена від інших програм на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, логотипу або коментарів ведучих з використанням слів "соціальна реклама".

Соціальна реклама в інших медіа повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації з використанням слів "соціальна реклама".

4. Суб’єкти у сфері медіа - це розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані безоплатно розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами.

Суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа, який безоплатно транслює соціальну рекламу в обсязі, що перевищує 5 відсотків ефірного часу, має право пропорційно збільшити час мовлення, відведений на рекламу і телепродаж, для аудіовізуальних медіа до 20 відсотків, а для аудіальних медіа до 25 відсотків упродовж кожної астрономічної години фактичного мовлення.

5. Суб’єкти у сфері медіа - це розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.

6. У разі виникнення сумніву щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами, рекламодавець або розповсюджувач реклами може звернутися до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо надання висновку про відповідність реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами.

У разі якщо рекламодавцем соціальної реклами є державний орган влади та/або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, висновок Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відповідність реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами є обов’язковим.

Забороняється поширення в медіа соціальної реклами у разі надання негативного висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відповідність реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами.

7. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснює ведення Державного реєстру соціальної реклами, що відповідає вимогам законодавства до соціальної реклами та щодо якої надано висновок Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення";

у статті 13:

у назві слова "на телебаченні і радіо" замінити словами "в аудіовізуальних медіа";

у частині першій слова "На телебаченні" замінити словами "В лінійних аудіовізуальних медіа";

у частині другій слова "На радіо" замінити словами "В лінійних аудіальних медіа";

в абзаці другому частини третьої слова "передачі та правам їх власників" замінити словами "програми та правам її правовласників";

у частині шостій:

в абзаці третьому слово "телерадіоорганізацією" замінити словами "суб’єктом у сфері медіа";

в абзаці четвертому слова "передач телерадіоорганізації" замінити словами "лінійного аудіального чи аудіовізуального медіа, а також анонси програм пов’язаних лінійних медіа";

у частині сьомій слово "телерадіоорганізація" замінити словами "відповідний суб’єкт у сфері медіа";

частину дев’яту виключити;

доповнити статтею 13 - 1 такого змісту:

" Стаття 13 - 1 . Реклама у медіа

1. Розповсюдження у медіа на території України реклами, що не відповідає вимогам цього Закону, забороняється.

2. Розповсюдження реклами у медіа на території України дозволяється лише у разі, якщо за розповсюдження такої реклами сплачено юридичній особі України";

у статті 14:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Обсяг реклами у друкованих медіа визначається відповідними суб’єктами у сфері друкованих медіа самостійно. Суб’єкти у сфері друкованих медіа, що розповсюджують друковані медіа за передплатою, зобов’язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання";

частину другу виключити;

доповнити статтею 14 - 1 такого змісту:

" Стаття 14 - 1 . Реклама в онлайн-медіа

1. Обсяг реклами в онлайн-медіа визначається відповідними суб’єктами у сфері онлайн-медіа самостійно";

у частині тринадцятій статті 21 слова "теле-, радіопередач та програм" замінити словами "програм лінійних аудіальних чи аудіовізуальних медіа";

у статті 22:

назву і текст після слів "тютюнові вироби" у всіх відмінках доповнити словами "предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння" у відповідному відмінку;

у частині першій:

абзац другий викласти в такій редакції:

"у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження, а також в онлайн-медіа, на перших і останніх сторінках друкованих медіа, в усіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа";

абзац восьмий після слів "спортивного характеру" доповнити словами "(спортивних заходів та спортивних змагань)";

абзаци другий і третій частини другої замінити трьома новими абзацами такого змісту:

"у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження з 6 години до 23 години;

на перших і останніх сторінках друкованих медіа, у всіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа;

у всіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами п’ятим - дев’ятим;

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Забороняється спонсорування програм лінійних аудіальних чи аудіовізуальних медіа, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби. Дозволяється спонсорування програм лінійних аудіальних чи аудіовізуальних медіа, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів з використанням знаків для товарів і послуг, під якими випускаються алкогольні напої";

у статті 22 - 1:

абзаци другий і восьмий частини першої викласти в такій редакції:

"в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 6 години до 23 години";

"в місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів для осіб, які не досягли 21-річного віку";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Забороняється спонсорування програм, театрально-концертних та інших заходів, призначених переважно для осіб, які не досягли 21-річного віку, крім трансляції спортивних заходів та спортивних змагань, з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор";

в абзаці другому частини восьмої статті 25 слова "засоби масової інформації" замінити словами "суб’єктам у сфері медіа";

в абзаці четвертому частини першої статті 26 слово "телерадіоорганізацій" замінити словом "медіа";

у статті 27:

абзац перший частини четвертої після слів "виключно до компетенції" доповнити словами "Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення";

частину десяту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у порядку, передбаченому Законом України "Про медіа", притягає суб’єктів у сфері медіа до відповідальності за порушення вимог цього Закону щодо порядку розповсюдження реклами";

у тексті Закону слово "передача" у всіх відмінках і числах виключити, а слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

31) у Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами):

частину другу статті 3 доповнити абзацом дев’ятнадцятим такого змісту:

"актів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

32) у текстах законів України:

"Про державні цільові програми" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 25, ст. 352 із наступними змінами);

"Про Центральну виборчу комісію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448 із наступними змінами);

"Про екологічну мережу України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 45, ст. 502 із наступними змінами);

"Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 511 із наступними змінами);

"Про молоко та молочні продукти" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 513 із наступними змінами);

"Про міський електричний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 51, ст. 548 із наступними змінами);

"Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 147 із наступними змінами);

"Про географічні назви" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 27, ст. 360 із наступними змінами);

"Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами);

"Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409 із наступними змінами);

"Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 52, ст. 561 із наступними змінами);

"Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 52, ст. 565 із наступними змінами);

"Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 15, ст. 128 із наступними змінами);

"Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 25, ст. 890 із наступними змінами);

"Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 47, ст. 464 із наступними змінами);

"Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 10, ст. 88 із наступними змінами);

"Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 14, ст. 168 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

33) у частині другій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) слова "в галузі телебачення і радіомовлення" замінити словами "у сфері медіа";

34) у текстах законів України:

"Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 35, ст. 484 із наступними змінами);

"Про оздоровлення та відпочинок дітей" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 45, ст. 313 із наступними змінами);

"Про асоціації органів місцевого самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 38, ст. 534 із наступними змінами);

"Про оптові ринки сільськогосподарської продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 51, ст. 755 із наступними змінами);

"Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

35) у Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133 із наступними змінами):

у статті 3:

у частині третій слова "засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері медіа";

у частині п’ятій слова "по телебаченню і радіо" замінити словами "в лінійних аудіовізуальних медіа";

абзац перший частини шостої викласти в такій редакції:

"6. Державне підприємство "Парламентський телеканал "Рада" або його правонаступник, за умови наявності у нього ліцензії на мовлення, забезпечує у повному обсязі у прямому ефірі трансляцію відкритих пленарних засідань Верховної Ради України, трансляцію щоденних (у дні пленарних засідань та проведення "години запитань до Уряду") та щотижневих програм із забезпеченням рівної участі в них представників депутатських фракцій (депутатських груп) та позафракційних народних депутатів України. У разі встановлення у період дії воєнного стану в Україні обмежень щодо здійснення прямої трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради України в інтересах національної безпеки та/або з метою забезпечення заходів безпеки Верховної Ради України, виконання рішень та нормативно-правових актів щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану відкриті пленарні засідання Верховної Ради України, щоденні (у дні пленарних засідань та проведення "години запитань до Уряду") та щотижневі програми із забезпеченням рівної участі в них представників депутатських фракцій (депутатських груп) та позафракційних народних депутатів України транслюються державним підприємством "Парламентський телеканал "Рада" у запису в день проведення відповідного пленарного засідання чи у вигляді створеної програми, а якщо це неможливо - у перший тиждень трансляції Державним підприємством "Парламентський телеканал "Рада" програм згідно з розкладом після дня проведення пленарного засідання чи створення відповідної програми";

у пункті 4 частини першої статті 114 слова "друкованому засобі масової інформації" замінити словами "офіційному друкованому виданні";

друге речення частини першої статті 139 викласти в такій редакції: "Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих офіційних друкованих виданнях є офіційним оприлюдненням";

перше речення частини восьмої статті 146 викласти в такій редакції:

"8. У разі якщо рішення про опублікування законопроекту для всенародного обговорення (пункт 2 частини сьомої цієї статті) не прийнято, законопроект підлягає опублікуванню в офіційних друкованих виданнях з метою доведення до відома громадськості і може бути опублікований в інших друкованих виданнях та онлайн-медіа";

у частині шостій статті 170 слова "через засоби масової інформації" замінити словами "в офіційних друкованих виданнях";

у частинах другій і четвертій статті 190 слова "засоби масової інформації" замінити словом "медіа";

у частині першій статті 210 слова "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" замінити словами "Про медіа";

у частині третій статті 234 слова "засобах масової інформації" замінити словом "медіа";

36) у Законі України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 30, ст. 397):

у назві слова "засобів масової інформації" замінити словом "медіа";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

37) у текстах законів України:

"Про державно-приватне партнерство" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 40, ст. 524);

"Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 40, ст. 527);

"Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 49, ст. 571; 2012 р., № 7, ст. 53);

"Про особливості передачі в оренду об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 11, ст. 71 із наступними змінами);

"Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144);

"Про загальну безпечність нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 22, ст. 145);

"Про культуру" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

38) у Законі України "Про доступ до публічної інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 314 із наступними змінами):

у статті 15:

друге речення частини другої виключити;

доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Розпорядники інформації можуть оприлюднювати публічну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, у власних офіційних друкованих виданнях та/або у медіа на підставі договорів про висвітлення діяльності, укладених із суб’єктами у сфері медіа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація обов’язково оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації";

доповнити статтею 15 - 1 такого змісту:

" Стаття 15 - 1 . Офіційні друковані видання

1. Офіційними друкованими виданнями є видання Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, що видаються з метою офіційного опублікування нормативно-правових актів, рішень цих органів та інформації, обов’язковість опублікування якої передбачено законодавством, та під час підготовки яких не використовується творча праця журналістів.

2. Офіційні друковані видання забезпечують доведення до відома громадськості законів України та інших нормативно-правових актів.

3. Забороняється розміщувати в офіційних друкованих виданнях рекламу або будь-яку іншу інформацію, обов’язковість опублікування якої не передбачено законодавством";

39) у текстах законів України:

"Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343);

"Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385);

"Про волонтерську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 42, ст. 435);

"Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 2-3, ст. 3)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

40) частину другу статті 3 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами) доповнити пунктом 20 такого змісту:

"20) позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях";

41) у текстах законів України:

"Про особливості оренди об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 18, ст. 157; 2019 р., № 48, ст. 325);

"Про протидію торгівлі людьми" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 173);

"Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 179);

"Про Фонд державного майна України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 28, ст. 311);

"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564);

"Про громадські об’єднання" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 1, ст. 1);

"Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 3, ст. 23);

"Про індустріальні парки" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 22, ст. 212);

"Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 22, ст. 216);

"Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243);

"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 27, ст. 282)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

42) у Законі України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409 із наступними змінами):

пункт 18 частини другої статті 2 в редакції Закону України від 17 червня 2021 року № 1556-IX викласти в такій редакції:

"18) здійснення державного регулювання у сфері медіа";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

43) у Законі України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2018 р., № 44, ст. 356):

частину п’яту статті 52 викласти в такій редакції:

"5. Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур’єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

44) у текстах законів України:

"Про утилізацію транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 20-21, ст. 719);

"Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 23, ст. 870);

"Про забезпечення прав і свобод громадян України та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 892);

"Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 896)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

45) у Законі України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 27, ст. 904 із наступними змінами):

назву викласти в такій редакції:

" Про суспільні медіа України ";

у частині другій статті 1:

абзац перший викласти в такій редакції:

"2. Суспільні медіа-сервіси України надаються акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - НСТУ), 100 відсотків акцій якого належить державі. Відчуження акцій, що належать державі у статутному капіталі НСТУ, приватизація акцій забороняється";

абзац п’ятий виключити;

у частині першій статті 2 слова "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" замінити словами "Про медіа", "Про акціонерні товариства";

статтю 5 викласти в такій редакції:

" Стаття 5. Суспільні медіа

1. Суспільні медіа поширюються НСТУ у формі лінійних та нелінійних аудіовізуальних медіа, а також у формі онлайн-медіа відповідно до принципів, мети і завдань, визначених цим Законом.

2. Держава гарантує надання НСТУ каналів мовлення або каналів ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі для поширення:

1) не менше двох загальнонаціональних телеканалів (суспільно-політичного та культурно-освітнього);

2) не менше трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалів (суспільно-політичного, культурно-освітнього, молодіжного);

3) регіональних телеканалів у кількості відповідно до концепції регіонального мовлення.

3. НСТУ може поширювати свої програми, зокрема, у лінійних та нелінійних аудіовізуальних медіа-сервісах, через платформи спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації, в онлайн-іграх.

4. З метою забезпечення мовлення НСТУ здійснює просування каналів мовлення, теле- та радіопрограм, платформ НСТУ в мережі Інтернет, закупівлю соціологічних і статистичних даних, а також послуг з проведення дослідження аудиторії та інших соціологічних та маркетингових досліджень, у тому числі щодо рейтингів, теле-, радіо- та інтернет аудиторії, інформації, що доводиться до відома громадськості, проведення рекламних та інформаційних заходів, у тому числі за рахунок державної фінансової підтримки";

абзац дев’ятий частини першої статті 6 виключити;

частину сьому статті 8 викласти в такій редакції:

"7. Члени Наглядової ради НСТУ у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях здійснюють свої повноваження безоплатно";

у частині другій статті 9:

пункт 2 після слова "військовослужбовці" доповнити словами "(крім військовослужбовців за призовом)";

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) працівники чи представники суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, що мають ліцензію на здійснення мовлення або зареєстровані як аудіовізуальні медіа в Україні, або виконують будь-яку оплачувану роботу (реалізують товари, надають послуги) для суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа";

у пункті 4 слово "телерадіоорганізацій" замінити словами "суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа";

у статті 14:

у пункті 1 частини другої слова "продажу власної теле- і радіопродукції" замінити словами "продажу власних програм";

доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:

"5. НСТУ забезпечує прозорість інформації щодо джерел фінансування та напрямів видатків. Результати щорічного аудиту фінансової звітності НСТУ оприлюднюються на офіційному веб-сайті НСТУ. Наглядова рада НСТУ розглядає висновки аудиторського звіту суб’єкта аудиторської діяльності, затверджує заходи за результатами розгляду такого звіту та забезпечує їх оприлюднення. Оприлюдненню підлягають також положення та звіт про винагороду правління, що затверджуються Наглядовою радою НСТУ.

6. НСТУ може використовувати грошові кошти державної фінансової підтримки для виконання зобов’язань, що виникли в попередніх бюджетних періодах, на створення аудіовізуального продукту";

статтю 16 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Наглядова рада НСТУ розглядає висновки аудиторського звіту суб’єкта аудиторської діяльності та затверджує заходи за результатами розгляду такого звіту".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

статтю 17 викласти в такій редакції:

" Стаття 17. Ліцензування та реєстрація суспільних медіа

1. НСТУ отримує, продовжує строк дії та здійснює переоформлення ліцензії та реєстрацію лінійних, нелінійних аудіовізуальних медіа, онлайн-медіа, а також отримує дозволи на тимчасове мовлення у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про медіа".

2. У разі переходу на нову технологію каналу мовлення або ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі НСТУ отримує ліцензію на мовлення з використанням радіочастотного спектра України в обсязі, визначеному статтею 5 цього Закону, на позаконкурсних засадах без сплати ліцензійного збору. Отримання ліцензій понад визначені гарантії здійснюється на загальних засадах";

у статті 18:

частину третю виключити;

доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

"4. НСТУ виробляє та поширює програми в мережі Інтернет, у тому числі на платформах спільного доступу до відео та платформах спільного доступу до інформації.

5. НСТУ вживає заходів для забезпечення доступності своїх програм для сприйняття особами з вадами зору чи слуху шляхом адаптування програм за допомогою аудіоопису, субтитрування або перекладу на жестову мову.

Частка таких адаптованих програм повинна становити не менше 5 відсотків обсягу добового мовлення телеканалів у проміжках часу між 7 годиною та 22 годиною, крім часу, відведеного на аудіовізуальну комерційну інформацію";

частину першу статті 19 викласти в такій редакції:

"1. Редакційний статут НСТУ визначає:

1) вимоги до забезпечення точності, неупередженості та збалансованості інформації;

2) вимоги до поширення інформації про приватне життя та конфіденційної інформації про особу;

3) вимоги до поширення інформації про насильство;

4) вимоги до поширення інформації про військові конфлікти;

5) вимоги щодо висвітлення діяльності Збройних Сил України, Операції Об’єднаних Сил;

6) вимоги, пов’язані з інформуванням про дії держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та її суб’єктів;

7) вимоги до поширення інформації про правопорушення;

8) вимоги до поширення інформації про різні групи населення (національні меншини, релігійні групи, сексуальні меншини, хворих та осіб з інвалідністю);

9) вимоги до поширення інформації про дітей;

10) вимоги до захисту дітей від негативного впливу інформації;

11) вимоги до поширення інформації під час виборчого процесу;

12) вимоги до реклами та спонсорства;

13) вимоги щодо недопущення прихованої реклами.

Редакційний статут може містити інші вимоги до поширення інформації";

у пункті 2 - 1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення":

абзац другий викласти в такій редакції:

"НСТУ є правонаступником усіх прав та обов’язків, у тому числі на всі об’єкти права інтелектуальної власності, юридичних осіб, визначених статтею 1 цього Закону. НСТУ належать всі права на програми, які визнаються власним продуктом (виробництвом) юридичних осіб, визначених статтею 1 цього Закону, а також юридичних осіб, майнові комплекси яких раніше передавалися та перейшли до складу майна НСТУ від юридичних осіб, визначених статтею 1 цього Закону, включно з правами на об’єкти прав інтелектуальної власності та іншу аудіальну та аудіовізуальну інформацію (записи), що містять такі програми, якщо інше не встановлено договором з авторами та виконавцями відповідних об’єктів прав інтелектуальної власності";

доповнити абзацами сімнадцятим і вісімнадцятим такого змісту:

"Установити, що абзац другий частини четвертої статті 18 цього Закону щодо частки адаптованих програм набирає чинності з 1 січня 2024 року.

Установити, що НСТУ здійснює виробництво аудіовізуального продукту (програм, фільмів, аудіовізуальних творів) спільно з українськими та/або іноземними виробниками (копродукцію) без застосування вимог та процедур, встановлених для провадження спільної діяльності. Розподіл майнових прав інтелектуальної власності та інших прав на створений у зазначеному спільному виробництві (копродукції) аудіовізуальний продукт визначається договорами між НСТУ та суб’єктами, які здійснюють спільне виробництво (копродукцію) аудіовізуального продукту";

у тексті Закону слова "Суспільне телебачення і радіомовлення України" у всіх відмінках замінити словами "Суспільне медіа України" у відповідному відмінку;

46) у текстах законів України:

"Про співробітництво територіальних громад" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 34, ст. 1167);

"Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

47) у Законі України "Про санкції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 40, ст. 2018 із наступними змінами):

частину першу статті 4 доповнити пунктом 6 - 1 такого змісту:

"6 - 1 ) заборона поширення медіа на території України";

у тексті Закону слова:

"засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

"радіочастотний ресурс" у всіх відмінках і числах замінити словами "радіочастотний спектр" у відповідному відмінку і числі;

48) у текстах законів України:

"Про очищення влади" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 44, ст. 2041 із наступними змінами);

"Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 45, ст. 2043 із наступними змінами);

"Про Національне антикорупційне бюро України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051 із наступними змінами);

"Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами);

"Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12 із наступними змінами);

"Про засади державної регіональної політики" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 90 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

49) у Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158):

пункт 2 частини другої статті 2 викласти в такій редакції:

"2) діяльність у сфері медіа, що здійснюється відповідно до Закону України "Про медіа";

пункт 4 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"4) діяльність у сфері медіа, що ліцензується відповідно до Закону України "Про медіа";

50) у текстах законів України:

"Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 24, ст. 171 із наступними змінами);

"Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 25, ст. 191 із наступними змінами);

"Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 26, ст. 219 із наступними змінами);

"Про правовий режим воєнного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 28, ст. 250 із наступними змінами);

"Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360 із наступними змінами);

"Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379 із наступними змінами);

"Про зовнішню трудову міграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 49-50, ст. 463 із наступними змінами);

"Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 51, ст. 472 із наступними змінами);

"Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами);

"Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

51) у Законі України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 34 із наступними змінами):

у назві слова "засобів масової інформації" замінити словом "медіа";

у частині першій статті 7 слова "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" замінити словами "Про медіа";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

52) у Законі України "Про систему іномовлення України" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 37 із наступними змінами):

у частині другій статті 1 слова "Про телебачення і радіомовлення" замінити словами "Про медіа";

у частині першій статті 4 слова "Про телебачення і радіомовлення" замінити словами "Про медіа", а слова "Про інформаційні агентства", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" виключити;

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

53) у текстах законів України:

"Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 42 із наступними змінами);

"Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43 із наступними змінами);

"Про Державне бюро розслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

54) у тексті Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 29, ст. 535 із наступними змінами) слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

55) частину першу статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами) доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу";

56) у текстах законів України:

"Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833 із наступними змінами);

Державній програмі авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженій Законом України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 16, ст. 199 із наступними змінами);

"Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

57) у Законі України "Про Український культурний фонд" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 19, ст. 238 із наступними змінами):

частину першу статті 3 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяння культурному розвитку громад та підтримка аудіовізуальних медіа громад".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами десятим - п’ятнадцятим;

58) у Законі України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 20, ст. 240 із наступними змінами):

у частині першій статті 2 слова "Про телебачення і радіомовлення" замінити словами "Про медіа";

у статті 8:

пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:

"2) є виробниками фільмів, продюсерами фільмів або суб’єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа, які отримали ліцензію або зареєстровані відповідно до Закону України "Про медіа", мають власну чи таку, що використовується на інших передбачених законом підставах, матеріально-технічну базу для виробництва фільмів (павільйони та/або обладнання) і які упродовж трьох останніх років до дня звернення щодо отримання державної підтримки завершили виробництво не менше двох теле- чи кінофільмів хронометражем не менше 70 хвилин кожний або двох телевізійних серіалів, загальний хронометраж усіх серій яких становить не менше 400 хвилин, і ці фільми або серіали внесені до Державного реєстру фільмів у встановленому законом порядку";

у пункті 4 частини третьої слово "телерадіоорганізацією" замінити словами "суб’єктом у сфері лінійних аудіовізуальних медіа";

в абзаці четвертому пункту 1 частини першої статті 10 слово "телерадіоорганізаціями" замінити словами "суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа";

59) у текстах законів України:

"Про оцінку впливу на довкілля" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 29, ст. 315 із наступними змінами);

"Про Конституційний Суд України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 35, ст. 376 із наступними змінами);

"Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами);

"Про запобігання та протидію домашньому насильству" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 35 із наступними змінами);

"Про приватизацію державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68 із наступними змінами);

"Про стратегічну екологічну оцінку" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р, № 16, ст. 138 із наступними змінами);

"Про Вищий антикорупційний суд" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 24, ст. 212 із наступними змінами);

Дисциплінарному статуті Національної поліції України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 29, ст. 233 із наступними змінами);

"Про національну безпеку України" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 31, ст. 241 із наступними змінами);

"Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 44, ст. 354 із наступними змінами)

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

60) у Законі України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 21, ст. 81 із наступними змінами):

в абзаці четвертому частини шостої статті 23 слова "в державному посвідченні на право розповсюдження і демонстрування фільмів, виданому у встановленому законом порядку" замінити словами "в Державному реєстрі фільмів";

статтю 24 викласти в такій редакції:

" Стаття 24. Державна мова у сфері телевізійного і радіомовлення

1. Теле- та радіомовники здійснюють мовлення державною мовою у порядку використання мови у сфері телевізійного і радіомовлення, встановленому Законом України "Про медіа";

абзац четвертий частини шостої статті 27 викласти в такій редакції:

"Ця норма не поширюється на інтернет-представництва друкованих медіа, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону, а також на онлайн-медіа, що виходять виключно кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, у тому числі на наукові видання, норма щодо мови яких визначається статтею 22 цього Закону";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

61) у тексті Закону України "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 40, ст. 212) слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

62) в абзаці першому частини першої статті 11 Закону України "Про концесію" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 48, ст. 325) слова "засобі масової інформації" замінити словом "виданні";

63) у текстах законів України:

"Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 27, ст. 174 із наступними змінами);

"Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25 із наступними змінами);

"Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" від 14 липня 2020 року № 768-IX;

"Про розвідку" від 17 вересня 2020 року № 912-IX із наступними змінами

слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

64) у Законі України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX із наступними змінами:

в абзаці третьому частини другої статті 1 слова "програмних послуг" замінити словами "аудіовізуальних медіа-сервісів";

у частині першій статті 2:

у пункті 23 слова "для розповсюдження програм телерадіомовлення" замінити словами "для мовлення";

у пункті 116 слова "послуги радіо- або телевізійного мовлення" замінити словами "аудіовізуальних медіа-сервісів";

частину другу статті 8 доповнити пунктами 8 і 9 такого змісту:

"8) повідомлень про обов’язок обмеження доступу до веб-сайтів, визначених рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходу реагування як тимчасової заборони поширення онлайн-медіа або заборони поширення онлайн-медіа або судовим рішенням про заборону поширення онлайн-медіа, що набрало законної сили;

9) повідомлень про обов’язок обмеження або відновлення доступу до веб-сайтів, визначених рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про внесення або виключення сервісу з Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором";

пункт 1 частини восьмої статті 10 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, інших державних органів, юридичних чи фізичних осіб - про порушення вимог, передбачених статтями 115 - 1 і 115 - 2 цього Закону";

у статті 18:

пункт 14 частини третьої викласти в такій редакції:

"14) виконувати розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану, крім електронних комунікаційних мереж, що використовуються для мовлення відповідно до Закону України "Про медіа", рішення щодо яких приймаються Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення";

доповнити пунктами 15 і 16 такого змісту:

"15) обмежувати доступ до веб-сайтів, визначених рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходу реагування як тимчасової заборони поширення онлайн-медіа або заборони поширення онлайн-медіа, або судовим рішенням про заборону поширення онлайн-медіа, що набрало законної сили;

16) обмежувати або відновлювати доступ до веб-сайтів, визначених рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про внесення або виключення сервісу з Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором";

частину третю статті 19 викласти в такій редакції:

"3. Особливості надання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення та вимоги до постачальників відповідних послуг (постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям) визначаються Законом України "Про медіа";

у пункті 7 частини другої статті 34 слова "цифрового телерадіомовлення" замінити словами "аудіовізуальних медіа-сервісів";

у частині другій статті 45 слово "телерадіомовлення" замінити словами "мовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення";

підпункт "в" пункту 1 частини третьої статті 46 викласти в такій редакції:

"в) ліцензій на мовлення (на постачання послуг для потреб мовлення) та дозволів на тимчасове мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення";

у статті 62:

частини першу, третю і четверту викласти в такій редакції:

"1. Порядок користування радіочастотним спектром для потреб мовлення визначається цим Законом та Законом України "Про медіа";

"3. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення замовляє у державного підприємства, що знаходиться у сфері управління регуляторного органу, розроблення розрахунків щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб мовлення (у тому числі для потреб тимчасового мовлення).

4. Присвоєння радіочастоти радіообладнанню у смугах радіочастот, виділених для мовлення, здійснюється з урахуванням ліцензії на мовлення (на постачання послуг для потреб мовлення) у порядку, визначеному планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні. Порядок введення в експлуатацію радіообладнання мовлення та здійснення для них присвоєнь радіочастоти визначається цим Законом";

у частині п’ятій слова "передавання телерадіопрограм" замінити словом "мовлення";

у статті 68:

частину вісімнадцяту викласти в такій редакції:

"18. Присвоєння радіочастоти здійснюється на строк дії відповідної ліцензії на користування радіочастотним спектром, ліцензії на мовлення чи ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення або на строк застосування відповідної технології, визначеної планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні";

у частині дев’ятнадцятій слова "радіочастотним спектром" замінити словами "радіочастотним спектром, ліцензії на мовлення чи ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення";

пункт 2 частини другої статті 70 викласти в такій редакції:

"2) анулювання ліцензії на мовлення або ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення";

доповнити статтями 115 - 1 і 115 - 2 такого змісту:

" Стаття 115 - 1 . Порядок обмеження доступу до веб-сайтів, що використовуються для надання сервісів онлайн-медіа

1. Регуляторний орган упродовж трьох робочих днів з дня отримання повідомлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про тимчасову заборону поширення онлайн-медіа, заборону поширення онлайн-медіа у порядку, передбаченому Законом України "Про медіа", інформує постачальників електронних комунікаційних послуг через електронну регуляторну платформу про обов’язок обмеження доступу до веб-сайтів, визначених у повідомленні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

2. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані упродовж трьох робочих днів з дня отримання повідомлення регуляторного органу обмежити доступ до відповідного веб-сайту на території України.

3. Постачальники електронних комунікаційних послуг не несуть відповідальності за наслідки обмеження доступу до веб-сайтів, що здійснюється відповідно до цієї статті.

Стаття 115 - 2 . Порядок обмеження доступу до веб-сайтів, що використовуються для надання медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів державою-агресором

1. Регуляторний орган упродовж трьох робочих днів з дня отримання від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення повідомлення про обов’язок обмеження доступу до веб-сайтів, визначених рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про внесення сервісу до Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або повідомлення про виключення сервісу з Переліку в порядку, передбаченому Законом України "Про медіа", інформує постачальників електронних комунікаційних послуг через електронну регуляторну платформу про обов’язок обмеження або відновлення такого доступу.

2. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані упродовж трьох робочих днів з дня отримання повідомлення регуляторного органу обмежити або відновити доступ до відповідного веб-сайту на території України.

3. Постачальники електронних комунікаційних послуг не несуть відповідальності за наслідки обмеження доступу до веб-сайтів, що здійснюється відповідно до цієї статті";

частину першу статті 126 доповнити пунктами 8 і 9 такого змісту:

"8) у разі порушення вимог частини другої статті 115 - 1 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного впродовж календарного року такого порушення - дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) у разі порушення вимог частини другої статті 115 - 2 цього Закону - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного упродовж календарного року порушення - чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

у частині четвертій статті 128 слова "штабу Збройних Сил України" замінити словами "штабу Збройних Сил України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

65) у Законі України "Про всеукраїнський референдум" від 26 січня 2021 року № 1135-IX:

у статті 86:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Виборцям, у тому числі з вадами зору чи слуху, забезпечується можливість доступу до достовірної, повної, збалансованої та неупередженої інформації, необхідної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору";

частини другу і четверту викласти в такій редакції:

"2. Інформація, що міститься в документах, поданих до відповідної комісії з всеукраїнського референдуму, є відкритою, крім інформації про адресу місця проживання (реєстрації), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, номер телефону фізичної особи. Окружні та дільничні комісії з всеукраїнського референдуму в порядку, встановленому цим Законом, передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, визначені цим Законом. Така інформація, крім інформації про адресу місця проживання (реєстрації), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, номер телефону фізичної особи, може бути оприлюднена та надана в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації";

"4. Комісії з всеукраїнського референдуму, суб’єкти у сфері медіа, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, політичні партії, громадські організації та інші громадські об’єднання при поширенні інформації про питання всеукраїнського референдуму та про перебіг процесу всеукраїнського референдуму, що не є агітацією всеукраїнського референдуму відповідно до статті 94 цього Закону, зобов’язані дотримуватися принципів достовірності, повноти, збалансованості та неупередженості подання інформації";

пункт 4 частини першої статті 87 доповнити словами "а також персональний склад із зазначенням керівних посад, номера телефону та електронної пошти комісій з всеукраїнського референдуму";

статтю 88 доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:

"3. Відомості, передбачені частинами першою і другою цієї статті, оприлюднюються також у вигляді набору даних, організованого у спосіб, що забезпечує його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання (відкриті дані).

4. Суб’єкти у сфері медіа мають право брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні на замовлення Центральної виборчої комісії, а щодо відомостей, визначених пунктом 5 частини першої цієї статті, - з власної ініціативи з дотриманням вимог цього Закону";

статтю 89 викласти в такій редакції:

" Стаття 89. Участь суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні всеукраїнського референдуму

1. Під час всеукраїнського референдуму суб’єкти у сфері медіа розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної виборчої комісії, регіональних та територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів.

2. Суб’єкти у сфері медіа зобов’язані поширювати інформацію про всеукраїнський референдум з дотриманням принципів достовірності, повноти, збалансованості та неупередженості її подання.

Суб’єкти у сфері медіа поширюють інформацію про перебіг всеукраїнського референдуму, події, пов’язані із всеукраїнським референдумом, відповідно до принципів, визначених абзацом першим цієї частини, якщо:

1) інформація про всеукраїнський референдум висвітлюється без перекручування, відповідно до фактів;

2) інформація про суб’єктів всеукраїнського референдуму поширюється без надання необґрунтованих переваг будь-якому із суб’єктів;

3) інформація про суб’єктів всеукраїнського референдуму поширюється збалансовано з висвітленням коментарів суб’єктів всеукраїнського референдуму;

4) інформація становить суспільний інтерес (є суспільно необхідною інформацією).

3. Суб’єкти у сфері лінійних аудіовізуальних медіа самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних із всеукраїнським референдумом.

4. Нагляд та контроль за дотриманням вимог цього Закону щодо участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні всеукраїнського референдуму та під час проведення агітації всеукраїнського референдуму здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

При здійсненні такого нагляду та контролю можуть використовуватися матеріали моніторингу, надані громадськими організаціями, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та процесу референдуму, спостереження за ними.

У разі виявлення порушень за результатами здійснення такого нагляду та контролю Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення вживає заходів, передбачених законодавством.

5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має право укладати договори та меморандуми про співпрацю з іноземними юридичними особами - провайдерами платформ спільного доступу до інформації. Такими договорами та меморандумами про співпрацю, зокрема, можуть передбачатися забезпечення вимог та обмежень щодо інформації, що поширюється на платформах спільного доступу до інформації та доступна на території України, механізми співрегулювання, співпраця у сфері протидії поширенню дезінформації під час підготовки та проведення референдуму, забезпечення прозорості агітації на платформах, зокрема шляхом запровадження маркування агітації та запровадження спеціальних сповіщень, що міститимуть інформацію про замовника агітації, період її розміщення, витрачені з цією метою кошти та інформацію про можливості оскарження протиправної агітації в рамках механізмів, що надаються платформами, впровадження відкритих бібліотек агітації, дотримання інших вимог законодавства про референдум користувачами.

Під платформою спільного доступу до інформації в цьому Законі розуміється сервіс, що забезпечує своїм користувачам на їхній запит можливість зберігати та поширювати інформацію для необмеженого кола осіб, якщо таке зберігання та поширення не є незначною та суто допоміжною функцією іншого сервісу та з об’єктивних і технічних причин не може використовуватися без такого сервісу.

Користувачі мережі Інтернет, платформ спільного доступу до інформації у разі поширення будь-яких матеріалів про всеукраїнський референдум зобов’язані дотримуватися вимог законодавства щодо інформаційного забезпечення та здійснення агітації всеукраїнського референдуму";

у статті 90:

у частині першій слова "електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації" замінити словами "суб’єктів у сфері лінійних аудіовізуальних медіа";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Теледебати за рахунок коштів державного бюджету обов’язково транслюються на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного радіо Національної суспільної телерадіокомпанії України, а також можуть безоплатно транслюватися іншими суб’єктами у сфері медіа.

Для трансляції теледебатів іншими медіа відповідний суб’єкт у сфері медіа звертається з письмовою заявою до Національної суспільної телерадіокомпанії України. Національна суспільна телерадіокомпанія України зобов’язана надати суб’єкту у сфері медіа, що звернувся із заявою, можливість безоплатної трансляції теледебатів.

Витрати, пов’язані з технічним забезпеченням трансляції теледебатів іншими суб’єктами у сфері медіа, покладаються на суб’єкта у сфері медіа, що подав заяву.

Суб’єктам у сфері медіа, що здійснюють трансляцію чи ретрансляцію теледебатів, забороняється переривати її комерційною рекламою та іншими повідомленнями, а також анонсами своїх програм, передач або будь-яким іншим способом";

у частині сьомій слова "за відповідною угодою" замінити словами "на підставі відповідного договору";

статті 91 і 94 викласти в такій редакції:

" Стаття 91. Особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов’язаного із всеукраїнським референдумом

1. Підприємства, установи, організації, що проводять репрезентативні опитування громадської думки (опитування, що дають можливість поширити результати дослідження на більшу кількість виборців), пов’язані із всеукраїнським референдумом, а також суб’єкти у сфері медіа під час оприлюднення результатів такого опитування, у тому числі в мережі Інтернет, зобов’язані зазначати час його проведення, територію, на якій відбувалося опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точне формулювання питань, можливу статистичну похибку та замовників опитування.

2. Підприємства, установи, організації, що проводять нерепрезентативні опитування громадської думки (опитування, що не дають можливості поширити результати дослідження на більшу кількість виборців), пов’язані із всеукраїнським референдумом, а також суб’єкти у сфері медіа під час оприлюднення результатів такого опитування, у тому числі в мережі Інтернет, зобов’язані зазначати точне формулювання питань, кількість осіб, які взяли участь в опитуванні, замовників опитування та розміщувати поряд із результатами текстове повідомлення "Це опитування відображає думку лише його учасників".

3. Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів будь-якого опитування громадської думки, пов’язаного із всеукраїнським референдумом, упродовж шести днів до дня голосування.

4. Способи проведення опитувань виборців щодо їх волевиявлення під час голосування повинні забезпечувати збереження таємниці голосування опитуваного виборця. Оприлюднення в день голосування результатів такого опитування до закінчення голосування забороняється";

" Стаття 94. Форми і засоби агітації всеукраїнського референдуму

1. Агітація всеукраїнського референдуму - це здійснення будь-якої діяльності, що має на меті спонукання виборців на всеукраїнському референдумі голосувати за чи проти питання, винесеного на всеукраїнський референдум. До агітації також належать повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються суб’єктами всеукраїнського референдуму.

Висвітлення офіційної позиції Президента України та Верховної Ради України про проведення всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України та всеукраїнського референдуму про зміну території України не є агітацією всеукраїнського референдуму.

2. Громадяни України - виборці мають право вільно і всебічно обговорювати питання всеукраїнського референдуму, офіційні інформаційні матеріали всеукраїнського референдуму, можливі наслідки всеукраїнського референдуму, особисто вести або брати участь у проведенні агітації щодо підтримки чи непідтримки питання, винесеного на всеукраїнський референдум, без витрачання власних коштів.

3. Агітація всеукраїнського референдуму може проводитися такими способами:

1) проведення зборів громадян, зустрічей з виборцями, дебатів, дискусій та інших публічних заходів агітації всеукраїнського референдуму прихильниками та/або опонентами питання, винесеного на всеукраїнський референдум;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій за або проти питання, винесеного на всеукраїнський референдум;

3) встановлення інформаційних наметів для агітації;

4) поширення суб’єктами у сфері медіа, а також у мережі Інтернет матеріалів агітації всеукраїнського референдуму у будь-який спосіб;

5) розповсюдження листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали агітації всеукраїнського референдуму;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами;

7) публічні заклики голосувати за або проти питання, винесеного на всеукраїнський референдум, публічні оцінки змісту питання всеукраїнського референдуму;

8) в інший спосіб, що не суперечить Конституції та законам України.

4. Встановлення інформаційних наметів для проведення заходів агітації всеукраїнського референдуму, організація та проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів не потребують отримання будь-яких дозволів від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законом.

5. Суб’єкт всеукраїнського референдуму, який утворив свій фонд всеукраїнського референдуму, має право на договірній основі за рахунок коштів свого фонду всеукраїнського референдуму орендувати будинки і приміщення незалежно від форми власності для проведення зборів, зустрічей з виборцями, дебатів, дискусій та інших публічних заходів агітації всеукраїнського референдуму.

6. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності надано для проведення публічного заходу, пов’язаного з всеукраїнським референдумом, чи для агітації всеукраїнського референдуму одному суб’єкту всеукраїнського референдуму, власник (володар, користувач) такого будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих самих умовах іншому суб’єкту всеукраїнського референдуму з альтернативним ставленням до питання, винесеного на всеукраїнський референдум.

7. Вимога, передбачена частиною шостою цієї статті, не стосується приміщень, що перебувають у власності чи постійному користуванні політичної партії, громадської організації, зареєстрованих як прихильники чи опоненти питання, винесеного на всеукраїнський референдум.

8. Юридичні та фізичні особи, які надають рекламні засоби (носії зовнішньої реклами) для розміщення агітаційних матеріалів, повинні забезпечити рівний доступ та рівні умови суб’єктам всеукраїнського референдуму - прихильникам та опонентам питання, винесеного на всеукраїнський референдум.

9. Агітація всеукраїнського референдуму здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, виділених на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму для цілей, визначених цим Законом, та коштів фондів суб’єктів процесу референдуму.

Підтримка суб’єктом всеукраїнського референдуму від свого імені, проведення з агітаційною метою концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів, телепередач, інших публічних заходів, а також проведення зазначених заходів можуть здійснюватися виключно за умови повного фінансування таких заходів з коштів фонду відповідного суб’єкта всеукраїнського референдуму.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в порядку, визначеному договорами та меморандумами про співпрацю, надає провайдерам платформ спільного доступу до інформації перелік суб’єктів всеукраїнського референдуму та інформацію про рахунки їхніх фондів. Така інформація надається Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення Центральною виборчою комісією упродовж 15 днів з дня закінчення строку для реєстрації суб’єктів всеукраїнського референдуму.

У разі отримання інформації про поширення агітаційних матеріалів всеукраїнського референдуму, що фінансується не з джерел, визначених законодавством, провайдер відповідної платформи спільного доступу до інформації зобов’язаний вжити заходів для припинення їх поширення.

10. Використання власних коштів громадян чи коштів з інших джерел, не передбачених законом, у тому числі з ініціативи громадян, для проведення агітації всеукраїнського референдуму забороняється.

11. Прихована агітація, тобто діяльність, що має на меті спонукання голосувати за або проти питання, винесеного на всеукраїнський референдум, але здійснюється у спосіб, що вводить в оману виборців щодо наявності цієї мети, зокрема не відповідає вимогам цього Закону щодо позначення, наявності обов’язкових відомостей у матеріалах агітації всеукраїнського референдуму, участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні виборів, заборони здійснення агітації на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забороняється.

12. Вимоги цього Закону щодо змісту, форми, позначення, обмежень та джерел фінансування застосовуються до матеріалів агітації, які оприлюднюються в мережі Інтернет, у тому числі на платформах спільного доступу до інформації.

13. Суб’єкти виборчого процесу сприяють доступу виборців до матеріалів агітації без дискримінації, зокрема шляхом виготовлення друкованих та аудіовізуальних матеріалів у доступному форматі, приведення офіційних веб-сайтів у відповідність із стандартами доступності, а також в інший спосіб, не заборонений законодавством";

в абзаці першому частини третьої статті 95 слова "засобах масової інформації" замінити словами "медіа, мережі Інтернет";

статті 96-99 викласти в такій редакції:

" Стаття 96. Матеріали та товари агітації всеукраїнського референдуму

1. Суб’єкт всеукраїнського референдуму на власний розсуд може виготовляти матеріали агітації всеукраїнського референдуму за рахунок і в межах коштів свого фонду всеукраїнського референдуму.

2. До друкованих матеріалів агітації всеукраїнського референдуму належать листівки, постери-плакати, буклети, брошури, інша друкована продукція з написами чи текстами щодо питання, винесеного на всеукраїнський референдум.

Зазначені друковані матеріали агітації всеукраїнського референдуму не можуть містити недостовірну, неповну і неточну інформацію.

3. Суб’єкт всеукраїнського референдуму може виготовляти за рахунок коштів свого фонду всеукраїнського референдуму товари (значки, календарі, пакети, олівці, ручки тощо), які містять написи чи зображення, що виражають певне ставлення до питання, винесеного на всеукраїнський референдум, візуальні зображення назви, символіки (логотипа, прапора) політичної партії, громадської організації - суб’єкта всеукраїнського референдуму, за умови що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня року, в якому проводиться всеукраїнський референдум.

4. Друковані матеріали агітації всеукраїнського референдуму, а також матеріали, виготовлені для розміщення на спеціальних конструкціях, що використовуються для розміщення реклами, повинні містити відомості про підприємство, що здійснило друк, тираж, найменування замовника матеріалів із зазначенням інформації, чи є він прихильником або опонентом питання, винесеного на всеукраїнський референдум. Перелік друкованих матеріалів агітації, що має містити дані, визначені цією частиною, встановлюється Центральною виборчою комісією не пізніше п’яти робочих днів до початку відповідного процесу всеукраїнського референдуму.

При будь-якому поширенні матеріалів агітації всеукраїнського референдуму - аудіовізуальних творів, а також при демонстрації статичних (нерухомих) агітаційних матеріалів на світлодіодних екранах (модулях) - спеціальних конструкціях, що використовуються для розміщення реклами, обов’язково зазначається найменування замовника - суб’єкта всеукраїнського референдуму у формі текстового повідомлення, що має бути нанесене контрастним кольором і займати не менше 15 відсотків площі екрана (поверхні) у спосіб, що забезпечує сприйняття інформації виборцем. Особливості поширення агітації всеукраїнського референдуму - аудіовізуальних творів суб’єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа, нелінійних аудіовізуальних медіа, онлайн-медіа визначаються статтями 98 і 99 - 1 цього Закону.

5. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніш як на десятий день проведення всеукраїнського референдуму відводять місця та облаштовують стенди, дошки оголошень у публічних місцях для розміщення друкованих матеріалів агітації всеукраїнського референдуму.

6. Суб’єкт всеукраїнського референдуму має право вільно поширювати матеріали агітації всеукраїнського референдуму, друковані видання, в яких розміщені матеріали агітації всеукраїнського референдуму, а також товари, визначені частиною третьою цієї статті.

Стаття 97. Загальний порядок поширення агітації всеукраїнського референдуму в медіа

1. Поширення агітації всеукраїнського референдуму в медіа незалежно від форми власності здійснюється з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому цим Законом.

2. Агітація всеукраїнського референдуму в медіа незалежно від форми власності проводиться за рахунок коштів фонду всеукраїнського референдуму суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи площі.

3. Вартість одиниці площі та одиниці ефірного часу (хвилини, секунди) для проведення агітації за рахунок коштів фондів всеукраїнського референдуму суб’єктів всеукраїнського референдуму встановлюється та оприлюднюється відповідним суб’єктом у сфері медіа не пізніш як на третій день проведення всеукраїнського референдуму. При цьому суб’єкт у сфері медіа може визначити таку вартість одиниці площі чи одиниці ефірного часу окремо для робочих днів і для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи площі.

Суб’єкти у сфері медіа зобов’язані оприлюднити таку інформацію на своєму веб-сайті (за наявності), а також надати її Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.

Відомості про вартість одиниці площі та одиниці ефірного часу для проведення агітації оприлюднюються Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення впродовж трьох робочих днів з дня їх отримання на своєму офіційному веб-сайті.

У разі ненадання суб’єктом у сфері медіа Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відомостей про вартість одиниці площі чи одиниці ефірного часу у строк, визначений цією частиною, розміщення матеріалів агітації відповідним суб’єктом у сфері медіа забороняється.

Вартість одиниці площі та одиниці ефірного часу для проведення агітації не може змінюватися впродовж процесу всеукраїнського референдуму. Суб’єкт у сфері медіа не може надавати знижку на оплату окремому суб’єкту процесу всеукраїнського референдуму.

4. Матеріали агітації всеукраїнського референдуму мають бути чітко відокремлені від іншої інформації, у тому числі від комерційної реклами, незалежно від форми чи способу їх подання, для їх ідентифікації як матеріалів агітації.

5. Суб’єкт у сфері медіа, який надав ефірний час або площу для агітації всеукраїнського референдуму одному суб’єкту всеукраїнського референдуму, не може відмовити в наданні ефірного часу чи площі на тих самих умовах іншому суб’єкту всеукраїнського референдуму з альтернативним ставленням до питання, винесеного на всеукраїнський референдум. Ця вимога не поширюється на суб’єктів у сфері медіа, засновниками (власниками) яких є політичні партії (організації політичної партії), громадські організації - суб’єкти всеукраїнського референдуму.

Стаття 98. Поширення агітації всеукраїнського референдуму суб’єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа

1. Ефірний час за рахунок коштів фонду всеукраїнського референдуму суб’єкта всеукраїнського референдуму надається відповідному суб’єкту на підставі договору, що укладається від його імені розпорядником поточного рахунку фонду всеукраїнського референдуму відповідного суб’єкта із суб’єктом у сфері лінійних аудіовізуальних медіа незалежно від форми власності. Без укладення такого договору та надходження коштів на рахунок відповідного суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа надання ефірного часу суб’єкту процесу всеукраїнського референдуму забороняється.

2. Суб’єкти у сфері лінійних аудіовізуальних медіа зобов’язані здійснювати аудіо-, відеозапис усіх програм, що містять агітацію, і зберігати відповідні матеріали впродовж 30 днів після офіційного оголошення результатів всеукраїнського референдуму.

3. Суб’єкти у сфері лінійних аудіовізуальних медіа за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, окружної комісії з всеукраїнського референдуму, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов’язані надавати всю інформацію про виділення ефірного часу для проведення агітації всеукраїнського референдуму, а в разі необхідності - копії договорів, платіжних документів та аудіо-, відеозаписи програм на відповідних носіях інформації.

4. Замовниками агітації, що здійснюється за рахунок коштів фондів суб’єктів всеукраїнського референдуму для поширення суб’єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа, можуть бути лише суб’єкти всеукраїнського референдуму. Не менше 3 секунд на початку та наприкінці будь-якого агітаційного матеріалу демонструється у формі статичного текстового повідомлення позначка "Агітація всеукраїнського референдуму" з інформацією про найменування відповідного замовника та зазначенням, чи є він прихильником або опонентом питання, винесеного на всеукраїнський референдум. Упродовж усього іншого часу поширення матеріалу агітації у правому верхньому або лівому верхньому куті екрана, залежно від розташування логотипу лінійного медіа, зазначається позначка "Агітація референдуму". Вимоги до текстового повідомлення та позначки визначаються Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

5. Агітація всеукраїнського референдуму в радіопередачах (програмах) повинна бути чітко відокремлена від інших передач (програм) із використанням слів "агітація референдуму" на початку і наприкінці агітації.

6. Матеріали агітації, що поширюються суб’єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа повинні титруватися та/або перекладатися на українську жестову мову з метою забезпечення їх доступності для осіб з вадами зору чи слуху з урахуванням вимог, встановлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Титрування та/або переклад на українську жестову мову забезпечуються за рахунок коштів замовника агітації всеукраїнського референдуму.

Стаття 99. Поширення агітації всеукраїнського референдуму у друкованих медіа

1. Ініціативна група, політична партія, громадська організація, зареєстровані як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму, мають право за рахунок коштів свого фонду всеукраїнського референдуму публікувати агітаційні матеріали у друкованих медіа незалежно від форми власності, що видаються в Україні, крім медіа, зазначених у частині тринадцятій статті 100 цього Закону.

2. Матеріали агітації всеукраїнського референдуму повинні бути чітко відокремлені від інших матеріалів, опублікованих у друкованому медіа.

Агітаційний матеріал має бути позначений фразою "Агітація референдуму", розміщеною безпосередньо над основним текстом чи зображенням агітації всеукраїнського референдуму. Агітаційний матеріал також має супроводжуватися інформацією про найменування його замовника - суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, з фонду якого оплачено розміщення зазначеного матеріалу, а також датою укладення та номером договору, на підставі якого надано відповідну друковану площу, що розміщуються під основним текстом чи зображенням агітації.

Позначка "Агітація референдуму" та зазначені відомості мають сукупно займати не менше 10 відсотків друкованої площі всього матеріалу агітації всеукраїнського референдуму. Друковані медіа відмовляють у розміщенні матеріалів агітації, якщо вони не відповідають зазначеним вимогам.

3. Матеріали агітації, зазначені у частині першій цієї статті, публікуються на підставі договору, що укладається від імені суб’єкта всеукраїнського референдуму розпорядником поточного рахунку його фонду всеукраїнського референдуму із суб’єктом у сфері друкованого медіа. Без укладення договору та надходження коштів на рахунок суб’єкта у сфері друкованого медіа публікація таких матеріалів забороняється. Ця вимога не застосовується до суб’єкта у сфері друкованого медіа, засновником (власником) якого є політична партія, громадська організація - суб’єкти всеукраїнського референдуму.

4. Суб’єкти у сфері друкованих медіа за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов’язані надавати їм інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів суб’єктів процесу всеукраїнського референдуму, а в разі необхідності - надсилати копії відповідних договорів, платіжних документів та публікації";

доповнити статтею 99 - 1 такого змісту:

" Стаття 99 - 1 . Поширення агітації всеукраїнського референдуму в онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа

1. Суб’єкти всеукраїнського референдуму мають право за рахунок коштів свого фонду всеукраїнського референдуму поширювати агітаційні матеріали в онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа.

2. Агітаційні матеріали, зазначені в частині першій цієї статті, поширюються на підставі договору, що укладається від імені суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму розпорядником поточного рахунку його фонду всеукраїнського референдуму із суб’єктом у сфері онлайн-медіа, суб’єктом у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа. Без укладення договору та надходження коштів на рахунок суб’єкта у сфері онлайн-медіа або суб’єкта у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа поширення таких матеріалів забороняється.

3. Суб’єкти у сфері онлайн-медіа та суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов’язані надавати їм інформацію про вартість та умови наданих послуг для розміщення агітаційних матеріалів, у тому числі про використання площі та/або часу для розміщення агітаційних матеріалів у разі поширення ними матеріалів під власним редакційним контролем, а в разі необхідності - надсилати копії відповідних договорів, платіжних документів та агітаційні матеріали.

4. Агітаційні матеріали, поширені суб’єктами у сфері онлайн-медіа та суб’єктами у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа, мають бути з позначкою "Агітація референдуму", розміщеною над основним текстом чи впродовж усього часу трансляції на графічному або відеоряді агітаційного матеріалу.

Агітаційні матеріали, поширені у стрічках новин суб’єктами у сфері онлайн-медіа, мають бути належним чином відокремлені від інших матеріалів у стрічці новин шляхом використання позначки "Агітація" поруч із назвою розміщеного матеріалу та виділення такої назви іншим кольором або в інший технічно доступний спосіб.

Для текстових агітаційних матеріалів, поширених суб’єктами у сфері онлайн-медіа, позначка "Агітація референдуму" має бути виконана таким самим розміром шрифту, що і поширений матеріал. Такий агітаційний матеріал також має супроводжуватися інформацією про найменування його замовника - суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, за рахунок коштів з фонду якого здійснено фінансування поширення зазначеного матеріалу, а також про дату укладення та номер договору, на підставі якого надано відповідну площу, що розміщуються під основним текстом агітаційного матеріалу таким самим розміром шрифту, що і поширений матеріал.

Суб’єкти у сфері онлайн-медіа та суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа відмовляють у поширенні агітаційних матеріалів, якщо вони не відповідають зазначеним вимогам.

5. У разі якщо агітація поширюється в онлайн-медіа або нелінійному аудіовізуальному медіа за допомогою розповсюджувачів банерної реклами, відповідальність за її поширення несе розповсюджувач банерної реклами.

У разі якщо розповсюджувач банерної реклами надає можливість розмістити матеріали агітації всеукраїнського референдуму у своїй мережі, такий розповсюджувач зобов’язаний:

1) забезпечувати відповідність поширюваних агітаційних матеріалів вимогам цього Закону;

2) позначати поширювані агітаційні матеріали позначкою "Агітація референдуму";

3) відмовляти у розміщенні агітаційних матеріалів у разі, якщо вони фінансуються не за кошти фондів відповідних суб’єктів всеукраїнського референдуму;

4) зберігати інформацію про обсяг, вартість та замовників агітації всеукраїнського референдуму, поширеної під час проведення всеукраїнського референдуму впродовж одного року після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів всеукраїнського референдуму;

5) надавати на письмові запити Центральної виборчої комісії, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення інформацію про обсяг, вартість та замовників агітації всеукраїнського референдуму, поширеної під час відповідного процесу референдуму";

статтю 100 викласти в такій редакції:

" Стаття 100. Обмеження щодо агітації всеукраїнського референдуму

1. Під час агітації всеукраїнського референдуму забороняється:

1) поширювати у будь-який спосіб матеріали, що містять заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни чи воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України чи їх виправдання; висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою; пропаганду або заклики до тероризму та терористичних актів чи їх виправдання; пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації, визнаної Верховною Радою України державою-терористом, проти України, а також символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму; заперечення або виправдовування злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму; створення позитивного образу осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посада секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік, крім випадків, пов’язаних із розвитком української науки та культури, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовування діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або на окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті; інформацію, що принижує або зневажає державну мову; посягання на права і свободи людини;

2) поширювати у будь-який спосіб матеріали, які містять ознаки або підбурюють до дискримінації чи утисків окремих осіб та груп осіб за ознаками етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та віросповідання, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою;

3) поширювати у будь-який спосіб матеріали, які містять ознаки сексизму або підбурюють до cексизму;

4) поширювати відомості або закликати до дій, що можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоду здоров’ю чи життю людини та/або довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

5) використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість виборців;

6) поширювати матеріали, які містять елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності;

7) використовувати зображення дітей без письмової згоди їхніх батьків або інших законних представників, а також у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди дітям або іншим особам, інформацію, здатну викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров’я і життя ситуацій;

8) використовувати матеріали, які можуть завдавати шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, викликати у них відчуття неповноцінності;

9) використовувати матеріали за участю осіб, внесених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Для оцінки наявності в агітаційних матеріалах, що надаються для розповсюдження або розповсюджуються суб’єктами у сфері медіа, ознак порушення положень цієї частини Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення створює Експертну раду з питань агітації під час всеукраїнського референдуму. Експертна рада має розпочати свою роботу не пізніш як на третій день проведення всеукраїнського референдуму та закінчити її наступного дня після офіційного оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму. Порядок створення та функціонування Експертної ради визначається положенням, що затверджується рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Експертна рада надає висновки на письмові запити Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та суб’єктів у сфері медіа, які мають підстави вважати, що відповідні матеріали агітації всеукраїнського референдуму не відповідають вимогам цього Закону, упродовж трьох робочих днів з дня отримання запиту, що містить опис можливих порушень та супроводжується копією відповідного матеріалу. У разі надання висновку про наявність в агітаційних матеріалах ознак порушення положень цієї частини суб’єкт у сфері медіа зобов’язаний відмовити у розповсюдженні такої агітації.

2. Участь в агітації всеукраїнського референдуму забороняється:

1) іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі у концертах, виставах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи заперечення питання всеукраїнського референдуму;

2) посадовим і службовим особам органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, органів правопорядку і судів у робочий час, крім випадків, коли така посадова чи службова особа є працівником інформаційної служби відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування і оприлюднює офіційну позицію Президента України та Верховної Ради України про проведення всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України та всеукраїнського референдуму про зміну території України, яка не містить коментарів агітаційного характеру та закликів голосувати за або проти питання всеукраїнського референдуму;

3) членам комісій з всеукраїнського референдуму впродовж строку їх повноважень у відповідних комісіях з всеукраїнського референдуму;

4) працівникам підприємств, організацій, установ державної та комунальної форми власності, які надають будь-які послуги громадянам (адміністративні, медичні, освітні, фінансово-банківські, транспортні, концертно-розважальні, побутового обслуговування, торгівлі товарами тощо), під час виконання ними своїх посадових чи службових обов’язків.

3. Забороняється участь в агітації всеукраїнського референдуму в будь-якій формі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Забороняється проведення агітаційних заходів, розповсюдження агітаційних матеріалів, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, у яких розміщено агітаційні матеріали, публічні заклики голосувати за чи не голосувати за питання всеукраїнського референдуму під час проведення заходів, організованих органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, державними чи комунальними підприємствами, закладами, установами, організаціями.

4. Забороняється використання приміщень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування для проведення заходів агітації всеукраїнського референдуму.

Ця заборона не поширюється на актові, концертні зали відповідних суб’єктів, якщо в селі, селищі немає аналогічних за призначенням споруд. Надання таких приміщень здійснюється на рівних умовах усім суб’єктам процесу всеукраїнського референдуму.

5. Під час службових та виробничих нарад, зборів колективу підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності забороняється проведення агітації всеукраїнського референдуму. До такої агітації чи будь-якої діяльності, пов’язаної з проведенням такої агітації, забороняється залучати підлеглих осіб за місцем роботи чи інших осіб, які перебувають у службовій залежності чи адміністративному підпорядкуванні від осіб, які проводять агітацію всеукраїнського референдуму.

В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, військових частинах (формуваннях) забороняється залучення для проведення агітації щодо всеукраїнського референдуму або використання для будь-якої роботи, пов’язаної з проведенням такої агітації, службового транспорту, зв’язку, устаткування, приміщень, інших об’єктів та ресурсів.

В юридичних особах приватного права, державних та комунальних підприємствах, закладах, установах використання майна (приміщень, транспорту, устаткування) та робочого часу, необхідного для організації і проведення агітації всеукраїнського референдуму, допускається винятково на договірних засадах із дотриманням вимог цього Закону та з фінансуванням із відповідного фонду на умовах рівного доступу та рівної оплати.

Обмеження, передбачені цією частиною, не поширюються на діяльність політичної партії або громадської організації - суб’єкта відповідного процесу всеукраїнського референдуму, а також на посадових чи службових осіб, які є працівниками інформаційних служб відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, в частині використання службового транспорту, зв’язку, устаткування, приміщень, інших об’єктів та ресурсів за місцем роботи під час оприлюднення ними офіційної позиції Президента України та Верховної Ради України про проведення всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України та всеукраїнського референдуму про зміну території України, яка не містить коментарів агітаційного характеру та закликів голосувати за або проти питання всеукраїнського референдуму.

6. Під час процесу всеукраїнського референдуму забороняється використання у комерційній та соціальній рекламі:

1) тексту питання всеукраїнського референдуму чи його частин;

2) символіки (логотипів) чи назв суб’єктів процесу всеукраїнського референдуму, а також символіки (логотипів) та назв благодійних організацій, громадських об’єднань чи інших юридичних осіб, назви та символіка яких (у тому числі зареєстровані знаки для товарів і послуг) є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з символікою суб’єктів процесу всеукраїнського референдуму;

3) повідомлень у будь-якій формі з агітаційною метою про підтримку суб’єктом процесу всеукраїнського референдуму товарів чи послуг, видовищних чи інших публічних заходів.

7. Забороняється проведення агітації всеукраїнського референдуму або надання виборцям, закладам, установам, організаціям незалежно від їх підпорядкування та форми власності грошей, подарункових сертифікатів, продуктів харчування та спиртних напоїв, товарів (крім агітаційних матеріалів, виготовлених за рахунок фонду, що містять візуальні зображення суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, таких як плакати, листівки, календарі, блокноти, ручки, запальнички, сірники, значки, бейджі, usb-флешки-накопичувачі, вимпели, прапори, книги, пакети, футболки, кепки, шарфи, парасолі, та інших агітаційних матеріалів, вартість яких не перевищує 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року, в якому відбувається відповідний всеукраїнський референдум), пільг, переваг, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних та нематеріальних активів, у тому числі від імені благодійних та релігійних організацій, а також громадських об’єднань, засновниками яких є керівник партії, громадської організації - суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму або найменування чи символіка яких є тотожною або схожою настільки, що їх можна сплутати з найменуванням та символікою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за питання всеукраїнського референдуму або згадуванням найменування суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму чи використанням їх символіки.

Порушення заборони, передбаченої абзацом першим цієї частини, вважається непрямим підкупом виборців.

Центральна виборча комісія не пізніш як у перший день процесу всеукраїнського референдуму розміщує на своєму офіційному веб-сайті роз’яснення щодо заборони надання грошових коштів чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу).

8. Забороняються виготовлення та поширення матеріалів агітації всеукраїнського референдуму, що не містять відомостей, передбачених цим Законом.

9. Забороняється розміщення матеріалів агітації на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, закладів освіти, охорони здоров’я та надання соціальних послуг.

10. Забороняється розміщення матеріалів агітації всеукраїнського референдуму та повідомлень про перебіг процесу всеукраїнського референдуму на об’єктах культурної спадщини, а також поза місцями, визначеними частиною п’ятою статті 96 цього Закону, та рекламними конструкціями, встановленими відповідно до законодавства про рекламу.

11. Розміщення матеріалів агітації всеукраїнського референдуму на зовнішній поверхні транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, розміщення таких матеріалів у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також поширення агітаційних матеріалів всеукраїнського референдуму через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщення пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування забороняється.

12. Реклама книг, випусків друкованих медіа чи програм аудіовізуальних медіа із використанням тексту питання всеукраїнського референдуму чи його частин, символіки (прапорів чи логотипів) суб’єктів агітації процесу всеукраїнського референдуму забороняється.

13. Забороняється проведення агітації всеукраїнського референдуму в іноземних медіа, що діють на території України, а також у зареєстрованих в Україні суб’єктів у сфері медіа, в яких частка іноземної власності перевищує 50 відсотків.

14. Суб’єктам у сфері медіа, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час процесу всеукраїнського референдуму у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених укладеними відповідно до вимог цього Закону договорами, забороняється агітувати за або проти питання всеукраїнського референдуму, надавати перевагу суб’єктам процесу всеукраїнського референдуму в будь-якій формі чи поширювати інформацію, яка має ознаки агітації, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Законом, а так само поширювати будь-яку інформацію, яка має на меті спонукати або внаслідок тверджень оціночного характеру спонукає виборців голосувати за або не голосувати за певне питання всеукраїнського референдуму чи поширювати інформацію, яка має ознаки агітації, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Законом.

15. Забороняється розміщення агітаційних матеріалів всеукраїнського референдуму в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою.

16. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (випусків новин) агітаційних матеріалів суб’єктів процесу всеукраїнського референдуму забороняється. Усі матеріали агітації всеукраїнського референдуму повинні бути відокремленими від інших і означені як такі.

17. Перешкоджання здійсненню права на проведення агітації всеукраїнського референдуму, а також порушення встановленого цим Законом порядку проведення такої агітації тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.

18. У разі надходження до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національного агентства з питань запобігання корупції, Центральної виборчої комісії або окружної комісії з всеукраїнського референдуму заяви, скарги чи іншого повідомлення стосовно порушень вимог цього Закону щодо проведення агітації всеукраїнського референдуму, які мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, вони невідкладно звертаються до відповідних правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України, а у випадках, передбачених законом, забезпечують притягнення до адміністративної відповідальності.

19. У разі порушення суб’єктом процесу всеукраїнського референдуму заборон щодо змісту або вимог щодо поширення агітації, передбачених цим Законом, Центральна виборча комісія виносить такому суб’єкту попередження. Суб’єкти у сфері медіа не несуть відповідальності за зміст агітації всеукраїнського референдуму, яка була розміщена відповідно до договорів із замовниками, крім випадку, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті";

66) у Законі України "Про Бюро економічної безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 23, ст. 197):

в абзаці другому частини одинадцятої статті 15 слова "в загальнонаціональних друкованих засобах масової інформації" замінити словами "в офіційних друкованих виданнях";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

67) у текстах законів України:

"Про основи національного спротиву" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 41, ст. 339);

"Про ветеринарну медицину" від 4 лютого 2021 року № 1206-IX;

"Про основні засади молодіжної політики" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 28, ст. 233);

"Про корінні народи України" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 38, ст. 319)

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

68) абзац десятий частини другої статті 5 Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 47, ст. 383, № 51, ст. 418) викласти в такій редакції:

"державної реєстрації суб’єктів у сфері медіа";

69) у Законі України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку" від 16 грудня 2021 року № 1971-IX):

частину четверту статті 4 доповнити пунктами 28 - 4 -28 - 6 такого змісту:

"28 - 4 ) повідомлення відповідно до Закону України "Про медіа" постачальників електронних комунікаційних послуг про обов’язок щодо обмеження доступу до веб-сайтів, визначених у рішенні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, про застосування заходу реагування у формі тимчасової заборони поширення онлайн-медіа або заборони поширення онлайн-медіа, або у судовому рішенні про заборону поширення онлайн-медіа, що набрало законної сили, контроль за здійсненням постачальниками електронних комунікаційних послуг обмеження такого доступу;

28 - 5 ) повідомлення відповідно до Закону України "Про медіа" постачальників електронних комунікаційних послуг про обов’язок щодо обмеження або відновлення доступу до веб-сайтів, визначених у рішенні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, про внесення або виключення сервісу до Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, контроль за здійсненням постачальниками електронних комунікаційних послуг обмеження або відновлення такого доступу;

28 - 6 ) надання на запит Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення висновків щодо відповідності тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра принципам економічної обґрунтованості, об’єктивності, недискримінації, а також принципам ціноутворення у сфері електронних комунікацій, встановлених Законом України "Про електронні комунікації", погодження порядку розробки та затвердження зазначених тарифів, у тому числі визначення граничного нормативу рентабельності та переліку допустимих прямих витрат, що враховуються при розрахунку такого нормативу";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

70) у текстах законів України:

"Про антидопінгову діяльність у спорті" від 26 січня 2022 року № 2011-IX;

"Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

71) у Законі України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну" від 22 травня 2022 року № 2265-IX:

пункт 3 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

"3) пропаганда російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України - поширення інформації, спрямованої на підтримку або виправдання злочинного характеру діяльності Російської Федерації, органів держави-терориста (держави-агресора), їх посадових осіб, працівників, службовців (у тому числі військовослужбовців) та/або представників, які відкрито або приховано діють від імені Російської Федерації на території України або з територій інших держав проти України; популяризація та глорифікація діяльності органів держави-терориста (держави-агресора), дій їх посадових осіб, працівників, службовців (у тому числі військовослужбовців) та/або представників; публічне заперечення, у тому числі через медіа або з використанням мережі Інтернет, злочинного характеру збройної агресії Російської Федерації проти України; публічне використання символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, використання, створення, поширення продукції, що містить таку символіку, в Україні та/або за кордоном";

пункт 4 частини п’ятої статті 2 викласти в такій редакції:

"4) у рекламі в медіа, в мережі Інтернет";

у тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

72) у текстах законів України:

"Про внутрішній водний транспорт" від 3 грудня 2020 року № 1054-IX;

"Про управління відходами" від 20 червня 2022 року № 2320-IX

слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінити словом "медіа";

73) у Законі України "Про платіжні послуги" від 30 червня 2021 року № 1591-IX:

абзац сьомий частини другої статті 1 виключити;

у пункті 2 частини першої статті 8:

в абзаці першому слова "провайдером програмної послуги" замінити словами "провайдером аудіовізуальних сервісів";

у підпункті "д" слова "програмних послуг" замінити словами "аудіовізуальних медіа-сервісів";

74) частину третю статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 26, ст. 219) доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:

"3) у інформаційних, інформаційно-аналітичних програмах та документальних фільмах".

34. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

3) внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у відповідність із цим Законом;

4) внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо врегулювання статусу та засад діяльності суб’єкта у сфері парламентського мовлення;

5) передбачити у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік видатки для розробки та введення в експлуатацію Реєстру та електронного кабінету у сфері медіа, передбачених цим Законом;

6) передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на наступні роки фінансування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в обсязі не менше 0,022 відсотка доходів загального фонду Державного бюджету України за попередній рік;

7) розробити та прийняти зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану, за якими рішення стосовно бронювання військовозобов’язаних працівників лінійних аудіовізуальних медіа, що здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, а також військовозобов’язаних професійних творчих працівників (художній та артистичний персонал) державних та комунальних закладів культури приймає Міністерство культури та інформаційної політики України;

8) розробити та прийняти зміни до постанов Кабінету Міністрів України про військово-транспортний обов’язок, якими передбачити умови звільнення від військово-транспортного обов’язку лінійних аудіовізуальних медіа, що здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, які надають їм послуги для забезпечення такого мовлення;

9) розробити, затвердити та забезпечити функціонування механізму надання державними органами впродовж п’яти робочих днів на запит суб’єктів у сфері медіа інформації щодо громадянства (у тому числі у будь-який період після 1991 року) співака (співачки) з метою забезпечення виконання вимог частини другої статті 15 Закону України "Про культуру".

35. Кабінету Міністрів України у 2024 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

36. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії:

1) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити внесення усіх фільмів, яким на день набрання чинності цим Законом видано державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, до Державного реєстру фільмів. Плата за внесення таких фільмів до Державного реєстру фільмів не справляється;

{Підпункт 1 пункту 36 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 }

2) упродовж трьох місяців затвердити Перелік офіційної або неофіційної символіки (емблем) збройних сил Російської Федерації, у тому числі її сухопутних військ, повітряно-космічних сил, військово-морського флоту, ракетних сил стратегічного призначення, повітряно-десантних військ, сил спеціальних операцій, інших збройних формувань та/або органів держави-терориста (держави-агресора), поширення якої заборонено відповідно до Закону України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну";

3) упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом здійснити перевірку фільмів, на які видано прокатні посвідчення, на предмет наявності в них пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України.

37. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення:

1) упродовж п’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити нормативно-правові акти, зразки документів, передбачені цим Законом.

{Підпункт 1 пункту 37 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" із змінами, внесеними згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

{Підпункт 2 пункту 37 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону № 3136-IX від 30.05.2023 }

38. Органам місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом прийняти рішення про реорганізацію комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа відповідно до вимог цього Закону.

У разі дії воєнного стану в Україні або на території мовлення відповідного публічного аудіовізуального медіа на день набрання чинності цим Законом зазначений у цьому пункті строк спливає через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

У разі якщо на день набрання чинності цим Законом місцезнаходженням комунальних телерадіоорганізацій є тимчасово окуповані території України, такий строк спливає через шість місяців з дня повного відновлення конституційного ладу України на відповідній території, за умови припинення чи скасування на цій території воєнного стану.

У разі відсутності на момент деокупації та припинення чи скасування воєнного стану на певній території діючого складу органу місцевого самоврядування, який є власником відповідної комунальної телерадіоорганізації, зазначений строк спливає через шість місяців з дня оголошення результатів виборів відповідної місцевої ради.

{Пункт 38 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 }

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
13 грудня 2022 року
№ 2849-IX