1. Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам.
{Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
2. Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених законом.
{Абзац перший частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2019-VIII від 13.04.2017 , № 139-IX від 02.10.2019 }
У разі якщо органом ліцензування визначено одночасно центральний орган виконавчої влади і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади або державний колегіальний орган і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади, ліцензійні умови розробляються відповідним центральним органом виконавчої влади або державним колегіальним органом відповідно.
{Абзац другий частини другої статті 9 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
У разі якщо органом ліцензування визначено Раду міністрів Автономної Республіки Крим, вона може передати свої повноваження органу ліцензування профільному міністерству Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
3. У разі внесення змін до чинних ліцензійних умов, які потребуватимуть проведення суб’єктами господарювання підготовчої роботи, такі ліцензійні умови або їх окремі положення мають набирати чинності через певний строк з дня їх опублікування, достатній для проведення таких підготовчих робіт, що не може бути меншим, ніж два місяці.
4. Органи ліцензування оприлюднюють ліцензійні умови і зміни до них на своєму офіційному веб-сайті.
5. У разі внесення змін до ліцензійних умов у частині зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, цими ж змінами встановлюється строк подачі цих додаткових документів, який не може бути меншим, ніж два місяці з дня опублікування змін до ліцензійних умов.
{Частина п'ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
6. Залежно від особливостей провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимоги ліцензійних умов встановлюються стосовно суб’єкта господарювання загалом та /або відносно кожного місця провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
{Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
7. Якщо суб’єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності.
8. Ліцензійні умови можуть визначати вичерпний перелік видів місць провадження господарської діяльності, якщо це обумовлено особливостями провадження цього виду господарської діяльності.
{Абзац перший частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
{Абзац другий частини восьмої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
Вимоги ліцензійних умов поширюються на місця провадження господарської діяльності ліцензіата, що зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до органу ліцензування).
9. Вимоги ліцензійних умов мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають:
{Абзац перший частини дев'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
1) вичерпний перелік підтвердних документів, що підтверджують відповідність суб’єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, крім документів, які органи влади не можуть вимагати відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги", щодо:
відомостей про місця провадження господарської діяльності із зазначенням щодо кожного з них виду діяльності (повністю або частково стосовно зазначеного у заяві) або операцій, що за ним провадитимуться;
відомостей про засоби провадження господарської діяльності;
відомостей про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення;
{Пункт 1 частини дев'ятої статті 9 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
інформації про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";
{Пункт 1 частини дев'ятої статті 9 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
2) кадрові вимоги щодо:
мінімальної кількості працівників за окремими посадами (у разі якщо це зумовлено особливостями провадження певного виду господарської діяльності, встановлюються вимоги щодо наявності у певних працівників відповідної освіти, кваліфікації та (або) стажу роботи, зокрема у фізичних осіб - підприємців, мінімальної частки кваліфікованих працівників за певними посадами, які уклали трудові договори з ліцензіатом);
даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками;
3) організаційні вимоги щодо:
{Абзац другий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
{Абзац третій пункту 3 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
строку повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви, але не більше ніж один місяць з дня настання таких змін;
{Абзац четвертий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, виключно в межах місць провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих до органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов, використання виключно таких місць у провадженні виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, крім випадків, передбачених законом;
{Абзац п'ятий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 ; в редакції Закону № 2494-IX від 29.07.2022 }
провадження виду господарської діяльності виключно з використанням засобів провадження, зазначених у відомостях, поданих органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов;
{Абзац шостий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
подання передбаченої законом звітності;
порядку дій суб’єкта господарювання у разі повного або часткового зупинення дії ліцензії;
{Абзац восьмий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
{Абзац дев'ятий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
4) технологічні вимоги щодо:
наявності певної матеріально-технічної бази разом з даними, що дають можливість її ідентифікувати;
доступності місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення;
{Пункт 4 частини дев'ятої статті 9 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
5) спеціальні вимоги, передбачені законом, стосовно:
обмеження щодо суміщення здійснення видів господарської діяльності;
виконання передбачених законом вимог щодо відокремлення і незалежності;
{Пункт 5 частини дев'ятої статті 9 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2019-VIII від 13.04.2017 }
можливості провадження видів господарської діяльності лише юридичними особами або лише юридичними особами окремих організаційно-правових форм;
розміру статутного капіталу;
{Абзац шостий пункту 5 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
ділової репутації.
{Пункт 5 частини дев'ятої статті 9 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
10. До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги:
1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому;
2) законодавства, обов’язкові до виконання всіма суб’єктами господарювання.
11. Ліцензійними умовами встановлюються зміст та форма:
1) заяв про отримання, переоформлення ліцензії, зупинення та відновлення дії ліцензії в повному обсязі або частково, розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом;
{Пункт 1 частини одинадцятої статті 9 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
2) відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії;
{Пункт 2 частини одинадцятої статті 9 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }
3) опису документів, що подаються для отримання ліцензії;
{Пункт 3 частини одинадцятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
4) документів щодо кожного місця провадження господарської діяльності.
12. У ліцензійних умовах визначаються вичерпні переліки типів місць та засобів провадження господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, щодо яких встановлюються вимоги, передбачені абзацами п’ятим та шостим пункту 3 частини дев’ятої цієї статті.
13. Ліцензійні умови повинні відповідати принципам державної політики у сфері ліцензування.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Наявність у забудовника об`єктів із середнім та значними наслідками укладених трудових договорів з найманими працівниками є обов’язковою умовою для отримання ліцензії (ВС/КАС, у справі № 808/2508/17,08.04.20)
Судами першої та апеляційної інстанції в цій справу було встановлено, що на підставі відповідного наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ, відповідач) та згідно з належно оформленим направленням було здійснено планову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю (позивач, ТОВ) ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, про що складено акт перевірки.
Як видно з цього акту, ліцензіатом, зокрема, не було в повному обсязі підтверджено працевлаштування ряду робітників, не надано наказ про затвердження штатного розпису, трудові договори з усіма найманими працівниками також не були надані, тощо. Ці та інші порушення стали підставою для анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю, про що ДАБІ і було видано відповідний наказ, в якому відповідач посилається на приписи абз. 5 та 10 п. 21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396.
Незгода позивача з правомірністю дій відповідачів, зокрема, ДАБІ, стали підставою для звернення до суду з адміністративним позовом.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
ВС/КАС визнав законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про необхідність дотримання вимог до провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, оскільки саме у зв`язку із специфічністю діяльності суб`єкта господарювання з будівництва IV і V категорій складності законодавцем і встановлені такі вимоги до працевлаштування працівників.
Суд зауважив, що наявність саме трудових договорів є організаційною вимогою для отримання ліцензії. Відтак, у відповідача були наявні підстави для анулювання ліцензії, оскільки позивачем у відомість, яка є додатком до Ліцензійних умов були внесені недостовірні відомості щодо наявності трудових угод з робітниками, як документів, які підтверджують трудові відносини; по-друге, відсутність у позивача укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками свідчить про неможливість позивача забезпечити виконання ліцензійних умов.
Постанова суду обґрунтована, зокрема, наступними приписами законодавства. Відповідно до пп. 2 ч.9 ст. 9 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають кадрові вимоги щодо даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками.
У п.5 вказаних Ліцензійних умов визначено, що здобувач ліцензії подає органові ліцензування заяву про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми наслідками або із середніми та значними наслідками. До заяви додаються відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва. Пп. 1 п. 8 Ліцензійних умов встановлені організаційні вимоги, необхідні для отримання ліцензії, зокрема, наявність укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками.
Заслуговує на увагу також той факт, що ВС/КАС відхилив як необґрунтовані посилання позивача на те, що під термін «трудова угода», малися на увазі цивільно-правові угоди, оскільки поняття трудової угоди і цивільно-правової угоди є різними за правовим регулюванням і за своєю суттю і не можуть бути ототожнені.