Стаття 9. Забезпечення щорічного підвищення енергоефективності споживання енергії

1. З метою забезпечення сталого підвищення енергоефективності кінцевого споживання енергії встановлюється цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії.

Цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії розраховується в абсолютних значеннях кінцевого споживання енергії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Абзац другий частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }

Цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії має становити не менше ніж 0,8 відсотка сукупного річного обсягу постачання енергії споживачам, усередненого за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.

Обсяги постачання енергії у сфері транспорту не враховуються під час розрахунку та встановлення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії, зазначеного в частині першій цієї статті.

2. Методика визначення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, рішень Енергетичного Співтовариства.

{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }

3. Досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії забезпечується шляхом вжиття організаційно-економічних та правових заходів із стимулювання енергоефективності, здійснення діяльності Фондом енергоефективності та іншими фондами.

До організаційно-економічних та правових заходів належить:

1) розроблення та виконання державних цільових програм у сфері забезпечення енергетичної ефективності;

2) прийняття стандартів, норм і правил щодо підвищення енергетичної ефективності товарів та послуг, включаючи будівлі та транспортні засоби, вимоги яких перевищують вимоги європейських стандартів, норм і правил, які є обов’язковими відповідно до актів законодавства Європейського Союзу, рішень Енергетичного Співтовариства;

3) запровадження вимог до енергетичного маркування та екодизайну енергоспоживчої продукції, щодо якої не встановлено вимог відповідно до норм актів законодавства Європейського Союзу, рішень Енергетичного Співтовариства;

4) інші заходи, результатом яких є забезпечення щорічного скорочення споживання енергії.

4. У разі недосягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії шляхом організаційно-економічних та правових заходів із стимулювання енергоефективності, здійснення діяльності Фондом енергоефективності, іншими фондами рішенням Кабінету Міністрів України на підставі інформації, наданої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, може бути запроваджено порядок функціонування схеми зобов’язань з енергоефективності, за якою зобов’язальні сторони повинні досягти визначеного для них показника щорічного скорочення споживання енергії шляхом забезпечення відповідної економії енергії на рівні кінцевих споживачів енергії.

{Частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }

5. Порядок функціонування схеми зобов’язань з енергоефективності має містити, зокрема:

1) частку цільового показника щорічного скорочення споживання енергії, що має бути досягнута за рахунок схеми зобов’язань з енергоефективності, визначених таким зобов’язальним сторонам;

2) граничний обсяг постачання енергії, до досягнення якого зобов’язальні сторони звільняються від зобов’язання з участі в схемі зобов’язань з енергоефективності;

3) строк, на який впроваджується схема зобов’язань з енергоефективності;

4) строк, протягом якого зобов’язальні сторони повинні досягнути визначеного для них цільового показника щорічного скорочення споживання енергії;

5) методи розрахунку та підтвердження досягнення частки цільового показника щорічного скорочення споживання енергії зобов’язальними сторонами.

6. Цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії для зобов’язальних сторін розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }

7. Зобов’язальні сторони забезпечують щорічне скорочення споживання енергії шляхом:

1) впровадження прийнятних енергоефективних заходів на рівні кінцевих споживачів енергії (у тому числі кінцевих споживачів, що мають договірні відносини з іншими учасниками схеми зобов’язань з енергоефективності);

2) залучення виконавців енергосервісу та інших суб’єктів господарювання для реалізації прийнятних енергоефективних заходів на рівні кінцевих споживачів енергії;

3) сплати внеску до Фонду енергоефективності.

8. Перелік прийнятних енергоефективних заходів у рамках схеми зобов’язань з енергоефективності затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

{Частина восьма статті 9 в редакції Закону № 3764-IX від 04.06.2024 }

9. Порядок визначення розмірів та сплати внесків, які сплачуються зобов’язальними сторонами до Фонду енергоефективності відповідно до пункту 3 частини сьомої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

10. Моніторинг та оцінка результатів досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Абзац перший частини десятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }

Моніторинг та оцінка результатів досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії здійснюються на принципах прозорості, суттєвості та недопущення подвійного врахування економії енергії від заходів.

При оцінці досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії до розрахунку може включатися економія енергії, досягнута в результаті реалізації енергоефективних заходів, впроваджених з 31 грудня 2008 року, що впливають на скорочення споживання енергії після набрання чинності цим Законом та можуть бути виміряні та оцінені.

11. Зобов’язальні сторони подають інформацію про досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, або розміщують її в національній системі моніторингу енергоефективності (за наявності такої системи).

{Частина одинадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }

12. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії протягом звітного року. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, кожні три роки до 30 червня повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії протягом трирічного періоду, що передує року, в якому подається відповідне повідомлення.

{Частина дванадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }