Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:
1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів;
2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв;
4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом;
5) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг згідно з вимогами цього Закону, інших актів законодавства України, національних стандартів України, а також вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту безпеки автомобільних доріг або перевірки безпеки автомобільних доріг.
{Статтю 21 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 200-IX від 17.10.2019 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Відповідальність за відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля в результаті ДТП внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинні нести органи місцевого самоврядування (справа № 926/878/15, 15.03.17)
Здається, учасники дорожнього руху ніколи не переставали скаржитись на стан автодоріг України, як в населених пунктах так і на автомобільних дорогах загального користування. При цьому все ж слід константувати, що на сьогодні вже існує певна позитивна судова практика стягнення матеріальної та моральної шкоди за пошкодження автомобіля внаслідок поганого дорожнього покриття. Справа, що пропонується, саме з цієї категоріїє
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ, позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Чернівецької міської ради про стягнення 47 259, 69 грн. майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок невиконання відповідачем обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху. Так, з автомобілем MERSEDES-BENZ, , яким керував фінансовий директор ТОВ сталася дорожньо-транспортна пригода, - автомобіль в'їхав у неогороджену (непозначену) вибоїну, яка знаходилася на проїжджій частині, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. В подальшому до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача було залучено ПАТ по газопостачанню та газифікації та комунальне підприємство водоканал.
Доказова база позивача зводилась до такого: пригода зареєстрована в журналі обліку ДТП; за результатами огляду місця пригоди підрозділом ДАІ складено відповідну довідку, в якій, зокрема, зазначено про наявність на покритті вибоїн та руйнувань, невідповідність огородження місць проведення дорожньо-будівельних робіт нормативам, відсутність дорожніх знаків, передбачених дислокацією, або їх неправильне застосування.
Рішенням господарського суду залишеним без змін постановою апеляційного господарського позов був задоволени частково: присуджено до стягнення з Чернівецької міської ради на користь ТОВ 40 793, 50 грн. майнової шкоди, 1 576, 70 грн. судового збору та 871, 63 грн. відшкодування витрат на проведення судової експертизи.
Вищенаведені судові акти залишені без змін ВГСУ, який погодився з наступною їх мотивацією:
- саме відповідачем в порушення вимог пп. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги", ч. 1 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони не було вжито заходів щодо утримання вулиці в безпечному для дорожнього руху стані;
- такий стан дорожного покриття обумовив потраплення автомобіля позивача у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, з огляду на що на підставі ст. ст. 22, 1166, 1187, 1173 ЦК України стягненню з відповідача підлягають прямі витрати позивача на відновлення автомобіля в сумі 40 793, 50 грн.
Суди дійшли вірних висновків про те, що обов'язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст (селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, у зв'язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач, який будучи повідомленим про аварію на підземних комунікаціях, не забезпечив невідкладно разом зі спеціалізованими службами організацію безпечного дорожнього руху шляхом позначення їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями.