Приніс правильну довідку з органу фіскальної служби про відсутність доходу і суд звільняє від сплати судового збору (ВС/КЦС у справі № 761/12145/17 від 02 серпня 2019р.)

Фабула судового акту: Іноді все просто. Стосовно уникнення сплати судового збору. Просто дивуєшся, яке в нас раптово людяне правосуддя. «Ну немає в мене доходу і довідка є J». Тільки треба окремо подати відповідне клопотання із посиланням на ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Один момент. Довідка від органу державної фіскальної служби повинна бути «свіжою» та за період один календарний рік до дати звернення до суду із позовом чи скаргою. А далі треба очікувати на гуманізм осіб у мантіях…

Насамкінець в цій постанові ВС були також роздуму та міркування про практику ЕСПЛ. Так у справі «Креуз проти Польщі» ЕСПЛ наголосив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. В якому випадку це застосовується знає лише ясновельможний пан суддя!

Аналізуйте судовий акт: Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням (ВС/КЦС, № 686/114/16-ц, 04.07.18)

Подання позивачем або відповідачем апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір сплаті не підлягає (КАС/ВС від 25.06.2019р, № 194/1112/16-а)

Судовий збір за декілька прохань суду «визнати протиправним акт», «скасувати», «визнати нечинним», «зобов’язати прийняти рішення», тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру (ВС/КЦС, №640/21330/18 від 12 листопада 2019р.

Навіть якщо і виграєш суд, то судовий збір не стягнеш з відповідача, який законом звільнений від його сплати?! (ВСУ від 28 лютого 2017р. у справі № 21-3829а16)

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (В/КЦС від 28 листопада 2018р. у справі № 761/11472/15-ц)

За подання цивільного позову потерпілим судовий збір НЕ сплачується, а при задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні судовий збір із засудженого НЕ стягується (ОП ККС у справі № 187/291/17 від 23 січня 2019 р.)

Ухвала

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 761/12145/17

провадження № 61-11495ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, про визнання договору дарування удаваним правочином,

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, повний текст якої апеляційним судом було складено 04 червня 2019 року. Тому ОСОБА_1 не пропущено строк звернення до суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху для усунення виявлених недоліків.

У липні 2019 року ОСОБА_1 вимоги ухвали від 27 червня 2019 року було виконано та надано довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 липня 2019 року № 82964/Б/26 - 15 - 59 - 04.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підтвердження чого надав довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02 травня 2019 року № 56339/Б/26-15-59-04 та довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 липня 2019 року № 82964/Б/26 - 15 - 59 - 04. Згідно яких вбачається, що заявник немає доходу з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року та 1 квартал 2019 року.

Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, Верховний Суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року.

З огляду на вищевикладене, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги підлягає задоволенню.

Згідно з частиною п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 394 395 436 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у розмірі 1 280 грн.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/12145/17за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, про визнання договору дарування удаваним правочином.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 23 серпня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко

• 2

  Сподобалося

• 13437

  Переглядів

• 0

  Коментарі