Позбавлення батьківських прав як стимул довиконання обов'язку батьківства

«Виробляючи і живлячи дітей, батько виконує цим тільки третю частину свого завдання. Він повинен роду людському дати людей, суспільству — суспільних людей, державі — громадян. Кожна людина, який може сплачувати цей потрійний борг і не робить цього, винен і, може бути, більше винен, якщо сплачує його наполовину. Хто не може виконати обов’язки батька, той не має права бути ним. Ні бідність, ні робота, ні повага людей не позбавляють його від обов’язку годувати своїх дітей і виховувати їх самому»

Жан-Жак Руссо

Батьківство – це важливий обов’язок, який покладається на людину з початку народженням її первенця. Кожен з батьків має виховувати, утримувати, піклуватися про достатній фізичний, психологічний, духовний, розумовий та моральний розвиток його дитини, поважати дитину, виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до свого народу. Батьки і є ті люди, які являються для нас дороговказом, налаштовують нас на свідоме та відповідальне життя в соціумі, тому саме від них залежить майбутнє життя їхньої дитини. Але також, бувають випадки коли батьки не виконують свою головну функцію по вихованню дитини і цим самим можуть бути позбавлені батьківських прав стосовно своєї дитини.

Що саме мається на увазі під «позбавленням батьківських прав» та які його наслідки?

Позбавлення батьківських прав, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Маючи батьківські права, ви в свою чергу маєте особисті немайнові права стосовно дитини, одне з найголовніших проявляється у праві безперешкодно брати участь в процесі виховання дитини, можете вільно спілкуватися з дитиною, являєтесь законним представником своєї дитини, маєте право на державну допомогу та соціальну пільгу, що надаються сім’ям з дітьми та маєте усі інші права, які пов’язані на спорідненості з дитиною. У випадку, якщо вас позбавляють батьківських прав, ви автоматично позбавляєтесь усіх вищезазначених прав та в подальшому права на утримання у разі непрацездатності і стягнення з повнолітніх дітей аліментів у додаткових витратах викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Варто наголосити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Які можуть бути підстави для скасування батьківських прав?

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке розлучення може бути необхідним, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Законодавство містить вичерпний перелік підстав для скасування батьківських прав,який складається з шести пунктів. Такий захід може бути застосований тільки у судовому порядку. Інші органи не мають права розглядати дане питання. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років. Отже, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Якщо переважна більшість підстав є зрозуміла, то така підстава як «ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини», потребує більш детальнішого тлумачення та пояснення. Відповідно до судової практики, яка склалася в процесі розгляду цієї категорії справ, можна сказати, що ця підстава тлумачиться як не піклування батьків про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Доказами, які можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав: висновок управління у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав; показання свідків (близьких родичів, сусідів та інших), які можуть підтвердити факт ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною, посягання на її статеву недоторканість, експлуатацію дитини; довідка з дитячого садка або школи про те, що батько або мати не бере участі у шкільному житті дитини і не бере участі у її вихованні; заява самої дитини; наявність хронічного алкоголізму повинно підтверджуватись відповідним медичним висновком (всякого роду припущення з цього приводу не допускаються); вирок суду, щодо батьків стосовно вчинення замаху на вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, доведення до самогубства, побої, катування відносно їхньої дитини.

Хто має право подати позов до суду про позбавлення батьківських прав?

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Не допускається позбавлення батьківських прав по відношенню до дитини, яка ще не народилась.

Також є певні особливості самого судового провадження стосовно позбавлення батьківських прав. При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов’язковою є участь органу опіки та піклування. При вирішенні спору про позбавлення батьківських прав має бути вислухана дитина, яка може висловити свою думку. Участь прокурора в розгляді даної категорії справ, є обов’язковою. Одночасно з позбавленням батьківських прав, суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитини з особи, яка була позбавлена батьківських прав. При задоволенні позову про позбавлення батьківських прав в рішенні суду вказується, кому конкретно передається дитина. За бажанням другого з батьків дитина може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, над дитиною має бути встановлена опіка чи піклування.

Єдине право, яке залишається у матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відповідно до Сімейного кодексу, це право подати до суду відповідну заяву про надання їм права на побачення з дитиною.

Як поновити позбавлені батьківські права?

Вирішення питання про поновлення в батьківських правах знаходиться у винятковій компетенції суду. Ініціатива розгляду даного питання може виходити тільки від батьків, позбавлених батьківських прав. Поновлення в батьківських правах можливе лише за умови, що батьки істотно змінили в кращий бік поведінку, спосіб життя і ставлення до виховання дитини. При поновленні в батьківських правах правовідносини між дитиною і батьками відновлюються в повному обсязі. У разі відмови в задоволенні позову про поновлення батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом можна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням суду про відмову законної сили.

Законодавцем, позбавлення батьківських прав було визначено як інструмент захисту прав дитини у випадку, якщо батьки не виконують свій батьківський обов’язок, але ми розуміємо, що ніхто не може дати стільки тепла, любові і ніжності дітям, окрім їхніх батьків. Тому сконцентруйте свій позитив, добро та батьківську турботу на своїх дітях більш частіше, адже саме від нас вони очікують підтримки та взаєморозуміння.

Підсумовуючи вище наведене судив в крайніх випадках та при умови доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи можуть позбавити батьківських прав.