ПОВОРОТНИЙ МОМЕНТ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ: MLI КОНВЕНЦІЇ БУТИ В 2018

"Україна має ратифікувати Угоду MLI до кінця року, інакше може потрапити в офшорний список країн ЄС" - Мінфін.

Саме з такою цитатою Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) розмістило на офіційному веб-сайті презентацію щодо очікуваних змін пов’язаних з ратифікацією Угоди MLI (Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent Base Erosion and Profit Shifting).

Не секрет, що Україна планувала взяти участь у підписанні MLI Конвенції ще 24 січня 2018 року у Парижі на офіційній церемонії (а слідуючи Дорожній карті з імплементації мінімального стандарту плану BEPS, розробленої Мінфіном, це повинно було статися ще раніше). Однак, станом на сьогодні цього так і не відбулося. У Мінфіні пояснили, що для підписання MLI Конвенції у Парижі Міністр фінансів не отримав відповідних повноважень.

Приєднання до MLI Конвенції від України, в першу чергу, вимагає Організація економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСD). Оскільки, з 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Мінімального стандарту BEPS (4 з 15 заходів), розробка якого спрямована на боротьбу з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутку за кордон. Два заходи мінімального стандарту Україна може запровадити саме приєднавшись до MLI Конвенції:

• Захід №6 «Запобігання наданню пільг, передбачених угодами про уникнення подвійного оподаткування, за невідповідних обставин»;
• Захід №14 «Підвищення ефективності механізмів урегулювання спорів».

Хоча й MLI Конвенція досі не ратифікована Україною, однак постійне афішування Мінфіну навколо теми імплементації плану BEPS слугує своєрідним маяком, що вказує на обраний державою курс.

Що за багатосторонній інструмент, про який велася мова Мінфіном в останніх новинах?

MLI Конвенції – це угода, приєднавшись до якої країна отримує змогу одночасного внесення змін до всіх або деяких чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (далі - DTT).

Тобто, MLI Конвенції це унікальний механізм, який дозволяє одночасно змінити численну кількість двосторонніх угод з країнами, які також долучилися до багатостороннього інструменту, уникнувши таким чином тривалих процедур індивідуального перегляду кожної з них у двосторонньому порядку. Приєднання до Угоди MLI тягне в подальшому внесення змін до понад 60 (!) діючих DTT, за участю України.

Основна мета MLI Конвенції - боротьба з практикою неправомірного використання DTT з метою отримання податкових пільг.

Заплановані зміни принципово посилюють механізми боротьби контролюючих органів із зловживанням положеннями DTT (захід №6 Плану BEPS), що в свою чергу, не дозволятиме бізнес-структурам оптимізувати податкові зобов’язання за допомогою вже звичних схем. MLI Конвенція повинна також поліпшити механізми вирішення податкових спорів (захід №14 Плану BEPS), врегулювати питання гібридних невідповідностей (захід №2 Плану BEPS) та визначення статусу постійних представництв (захід №7 Плану BEPS).

Важливо зауважити, що MLI Конвенція запроваджує нові підходи протидії зловживанням DTT, основні серед яких:

1. Тест основної діяльності («Principal Purpose Test» – PPT)

Даний тест дуже близький до широковідомого правила «ділової мети операції», коли виникає необхідність доводити, що угода (транзакція), яка породжує право застосування податкової пільги, має реальну економічну (ділову) ціль. Тобто, кожна угода чи транзакція буде піддаватися детальній оцінці з боку податкових органів.

Отже, PPT визначено, що податкові пільги не надаються, якщо існують підстави вважати, що отримання такої вигоди було однією з основних цілей операції.

2. Тест обмеження пільг («Simplified Limitation on Benefits Provision» – S-LOB)

Тест S-LOB передбачає чіткі критерії, яким повинен відповідати суб’єкт, що претендує на отримання податкових пільг, зокрема, такі як: активне ведення підприємницької діяльності, вимоги до власників компанії, місця ухвалення рішень.

Слід зазначити, що за загальним правилом, тест PPT застосовується в будь-якому разі, якщо країни не домовилися про обрання тесту S-LOB (або поєднання обох тестів).

Від проходження (чи непроходження) таких тестів буде залежати можливість отримання права на застосування податкових пільг.

Процедура запровадження дії MLI Конвенції між окремими країнами також має свою специфіку. Так, країни-підписанти MLI Конвенції обирають:

1. на які з укладених ними двосторонніх DTT буде поширюватися інструмент;
2. які конкретні положення (механізми) MLI Конвенції запроваджуються до DTT.

Якщо обрані країнами механізми збігаються, на DTT між такими країнами буде поширюватися MLI Конвенція.

Тобто, зміни можуть бути внесені лише до DTT з тими країнами, які зі свого боку також забажають внесення змін до DTT з Україною, а також якщо перелік та зміст зазначених змін буде погоджений обома країнами (про це окремо наголосив і Мінфін у своїй презентації).

Коли ж відбудеться запровадження Україною даного багатостороннього інструменту?

Затримка в підписанні Угоди MLI може мати негативні репутаційні наслідки для України в очах міжнародного співтовариства.

Наприкінці 2018 року OEСР опублікує список країн, які не виконали мінімальний стандарт Плану дій BEPS. Як наслідок, невиконання мінімального стандарту може стати причиною для включення України до Списку юрисдикцій, що не співпрацюють з питань оподаткування, який складається Радою ЄС (тобто, у «чорному списку» офшорів).

Впровадження BEPS є одним із критеріїв при формуванні даного списку. Останнього разу, більшість країн потрапили до такого списку саме через те, що не долучилися до MLI Конвенції і не задекларували такого бажання.

Вочевидь, все це і стало причиною для встановлення Мінфіном «дедлайну» ратифікації Угоди MLI саме до кінця 2018 року.

Важливо зазначити, що MLI Конвенція є відкритою для підписання в будь-який момент для всіх зацікавлених юрисдикцій, зокрема і в дистанційному форматі.

Як повідомляється Міністерством фінансів України, ним було розроблено Проект повідомлень та сповіщень щодо питання підписання Угоди MLI. Даний документ був схвалений Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, можна припустити, що MLI Конвенція буде підписана Мінфіном в дистанційному форматі вже найближчим часом, одразу після одержання відповідних повноважень. Після цього, останнє слово залишиться за Верховною Радою України, яка повинна буде ратифікувати дану Угоду MLI.