Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.03.2018 року у справі №9901/476/18
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року у справі №9901/476/18
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року у справі №9901/476/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/476/18

Провадження № 11-1238заі18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача ПрокопенкаО.Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ключник А. Ю.,

представника відповідача - Ліходій О.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2018 року (судді Стародуб О. П., Анцупова Т. О., Гімон М. М., Коваленко Н. В., Кравчук В. М.),

УСТАНОВИЛА:

21 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати протиправним і скасувати рішення ВРП від 25 січня 2018 року № 167/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».

Обґрунтовуючи наявність підстав для скасування згаданого рішення ВРП, ОСОБА_4 зазначала, що воно ухвалене неповноважним складом ВРП, без участі позивачки у засіданні цього органу та у період її непрацездатності, не підписане всіма членами ВРП, які брали участь у прийнятті рішення, а також поза межами строків давності дисциплінарної відповідальності.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 20 вересня 2018 рокув задоволенні позову ОСОБА_4відмовив, мотивувавши його тим, що визначені статтею 57 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) підстави для його скасування відсутні.

Щодо обґрунтованості наведених у спірному рішенні мотивів звільнення позивача з посади судді суд першої інстанції виходив із того, що обставини вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку як підстави звільнення за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України були перевірені судом та підтвердилися під час розгляду адміністративної справи № 11-121сап18, рішення в якій набрало законної сили. Відповідно ці обставини за приписами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не потребують доказування у межах справи, яка розглядається.

ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення цього суду та ухвалити нове - про задоволення позову.

Скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та істотним порушенням норм процесуального права.

Так, ОСОБА_4 посилається на упередженість ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення, а відтак відсутність повноважень для його ухвалення, оскільки окремі члени цього органу вже висловлювали свою позицію про те, що позивачка вчинила істотний дисциплінарний проступок, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді.

Крім того, ОСОБА_4 вказує на те, що питання про її звільнення з посади судді всупереч положенням статей 40, 41 Кодексу законів про працю України вирішено у період її непрацездатності, з позбавленням позивачки та її захисника можливості взяти участь у засіданні ВРП, незважаючи на клопотання про його перенесення.

Також позивач зазначає про порушення ВРП строку застосування до судді дисциплінарного стягнення, та безпідставне застосування судом статті 78 КАС в частині висновків про дотримання такого строку.

У відзиві на апеляційну скаргу ВРП просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що наведені у скарзі доводи є необґрунтованими і не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У судовому засіданні представник ВРП підтримав відзив на апеляційну скаргу та надав пояснення, аналогічні наведеним у зазначеному документі доводам.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, у якому також просила задовольнити апеляційну скаргу.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши представника відповідача, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.

У ході розгляду справи суд установив таке.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 31 травня 2017 року № 1345/3дп/15-17 суддю Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади судді.

ВРП рішенням від 14 грудня 2017 року № 4113/0/15-17 згадане вище рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП залишила без змін.

З огляду на це ВРП рішенням від 25 січня 2018 року № 167/0/15-18 звільнила ОСОБА_4 з посади судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Обґрунтованість висновків ВРП, наведених у її рішенні від 14 грудня 2017 року № 4113/0/15-17, була перевірена судом в адміністративній справі № 11-121сап18, за результатом розгляду якої Велика Палата Верховного Суду постановою від 7 червня 2018 року відмовила ОСОБА_4 у задоволенні її адміністративного позову про визнання протиправним і скасування цього рішення ВРП. Велика Палата дійшла висновку про те, що ВРП, приймаючи це рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII, з дотриманням принципу пропорційності в застосуванні дисциплінарного стягнення, рішення ВРП містить обґрунтовані мотиви, з яких відповідач дійшов висновку про необхідність застосування до судді ОСОБА_4. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади.

Згадана постанова Великої Палати Верховного Суду також містить висновок про те, що ВРП в силу положень статті 58 Конституції України правильно застосувала трирічний строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки його застосування є заходом, який покращує становище судді порівняно з нормою, яка діяла на час винесення суддею ОСОБА_4 ухвал від 25 січня 2014 року і не встановлювала строк для вирішення питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги.

Надаючи оцінку доводам учасників справи, Велика Палата керується таким.

Підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначено Конституцією України, Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та Законом № 1798-VIII.

За правилами статті 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.

Одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, який застосовується в разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 6 частини першої та пункт 1 частини восьмої статті 109 зазначеного Закону).

У силу імперативних положень частини першої статті 112 цього ж Закону суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно із частиною другою статті 115 Закону № 1402-VIII факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП (її відповідним органом).

Згідно з частинами першою та третьою статті 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання ВРП у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

Згідно з пунктом 5.1 глави 5 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), формою роботи ВРП є засідання у пленарному складі.

Відповідно до пункту 9.2 глави 9 цього Регламенту рішення ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.

За змістом частини першої статті 5 і частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII ВРП складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість.

Згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

Матеріалами справи, зокрема витягом з протоколу засідання ВРП від 25 січня 2018 року та належним чином завіреною копією оскаржуваного рішення, підтверджено, що у засіданні ВРП брали участь 17 її членів, тобто більшість від її складу; «за» звільнення позивача проголосувало 17 членів ВРП, проти - « 0», не брали участі у голосуванні - « 0», рішення ВРП підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні.

Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що воно містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про задоволення подання її Третьої Дисциплінарної палати про звільнення судді.

Підставою для звільнення ОСОБА_4 з посади судді слугувало рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 31 травня 2017 року № 1345/3дп/15-17 про притягнення судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4. до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади судді, яке залишене без змін рішенням ВРП від 14 грудня 2017 року № 4113/0/15-17.

Водночас варто зауважити, що рішення ВРП про звільнення судді з посади, не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні ВРП не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов'язаних із цим питань, оскільки для цього законами України «Про судоустрій і статус суддів» і «;Про Вищу раду правосуддя» передбачено процедуру перегляду ВРП рішень її дисциплінарного органу. Нормами зазначених вище законів не передбачено права ВРП переоцінювати вже встановлені нею обставини під час вирішенні питання про звільнення судді з посади.

Таким чином, у справі, яка переглядається, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду з наявних у ній матеріалів правильно встановив, що рішення ВРП від 25 січня 2018 року № 167/0/15-18 ухвалено повноважним складом цього органу та підписано всіма його членами, які брали участь у його ухваленні, воно належним чином умотивоване та містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену законом.

ВеликаПалата Верховного Суду вважає безпідставним посилання скаржника на порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через упередженість окремих членів ВРП, які у ході дисциплінарного провадження в актах ВРП вже висловлювали свою думку щодо вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку, оскільки як уже зазначалося, вирішуючи питання про звільнення судді з посади, цей орган не переглядає висновків дисциплінарної палати щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. До того ж законодавством не встановлено обмежень щодо участі членів ВРП у засіданні цього колегіального органу під час розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, на підставі подання дисциплінарної палати про звільнення судді. Відповідно до положень частини 8 статті 51 Закону № 1798-VІІІ обмеження передбачені лише щодо участі членів ВРП у засіданні по розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП.

Крім того, з огляду на наведені вище положення частини третьої статті 56 Закону № 1798-VІІІ Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи щодо протиправності оскаржуваного рішення ВРП у зв'язку з відсутністю позивача та її представника на засіданні цього органу, про проведення якого вони були повідомлені, а також доводи щодо помилкового незастосування до спірних правовідносин статей 40, 41 Кодексу законів про працю України, оскільки порядок призначення та звільнення суддів регулюється спеціальним законодавством, а саме Законами № 1402-VIII та № 1798-VІІІ.

Щодо доводів скаржника про сплив строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Велика Палата Верховного Суду зазначає, що питання законності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, у тому числі й правильності застосування ВРП строку давності для застосування дисциплінарного стягнення певного виду, не є предметом розгляду в цій справі. Зазначеним обставинам суд уже надав оцінку під час розгляду справи № 11-121сап18, у якій переглядалося рішення ВРП, прийняте за результатом розгляду скарги на рішення її дисциплінарного органу про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, у зазначеній справі суд установив, що Третя Дисциплінарна палата ВРП не порушила установленого законодавцем трирічного строку притягнення судді до такого виду відповідальності.

Отже, судом першої інстанції не допущено порушення положень статті 78 КАС.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення ВРП від 25 січня 2018 року № 167/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, частини першої статті 316 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ОскількиВелика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд прийняв правильне і законне рішення, апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 266, 308, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.С. Князєв Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк Л.І. Рогач С.В. Бакуліна І.В. Саприкіна В.В. Британчук О.М. Ситнік Д.А. Гудима О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. Яновська Н.П. Лященко