Історія справи

Постанова ВП ВС від 12.06.2019 року у справі №800/203/17
Постанова ВП ВС від 04.12.2018 року у справі №800/203/17
Постанова ВП ВС від 04.12.2018 року у справі №800/203/17
Постанова ВП ВС від 13.03.2019 року у справі №800/203/17
Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №800/203/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 800/203/17

Провадження № 11-863заі18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 800/203/17 за позовом ОСОБА_3 до Верховної Ради України, Президента України - Порошенка ПетраОлексійовича про визнання бездіяльності протиправною,

УСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Верховної Ради України (далі - ВРУ), Президента України - ПорошенкаП.О. (далі - Президент), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ВРУ, що полягає в її нереагуванні, як суб'єктом забезпечення національної безпеки України, на загрози національній безпеці України, а саме нереагування на: порушення народними депутатами України норм ст. 8, 19, 75, 84, 91, 1291 Конституції України; невиконання народними депутатами України рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОлександрВолков проти України» (заява № 21722/11); невиконання народними депутатами України Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 1998 року № 11-рп/1998 під час прийняття ВРУ 29 березня 2016 року, 23 березня та 13 квітня 2017 року нормативно-правових актів;

- визнати протиправною бездіяльність Президента у питанні забезпечення національної безпеки України щодо нереагування на загрози національній безпеці України, яка полягає у нереагуванні Президента, як гаранта додержання Конституції України, як суб'єкта забезпечення національної безпеки України на: порушення ВРУ норм ст. 75, 84, 91, 1291 Конституції України, невиконання народними депутатами України судових рішень: Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 1998 року № 11-рп/1998, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) під час прийняття ВРУ постанови «Про надання згоди на звільнення Президентом України ОСОБА_6 з посади Генерального прокурора України» та під час прийняття ВРУ інших нормативно-правових актів, що мали місце 29 березня 2016 року, 23 березня та 13 квітня 2017 року.

Ухвалою від 15 червня 2017 року Вищий адміністративний суд України залишив позовну заяву ОСОБА_3 без руху з мотивів несплати судового збору, а ухвалою від 17 липня 2017 року повернув її позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2017 року, ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, встановленої п. 4 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підп. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України матеріали заяви ОСОБА_3 передано до Верховного Суду.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2018 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2017 року скасовано, а справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03 липня 2018 року закрив провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВРУ щодо її нереагування, як суб'єктом забезпечення національної безпеки України на загрози національній безпеці України, яка полягає у нереагуванні ВРУ на порушення народними депутатами України норм ст. 8, 19, 75, 84, 91, 1291 Конституції України, щодо нереагування ВРУ на невиконання народними депутатами України рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), щодо нереагування ВРУ на невиконання народними депутатами України Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 1998 року № 11-рп/1998 під час прийняття ВРУ 29 березня 2016 року, 23 березня та 13 квітня 2017 року нормативно-правових актів; визнання бездіяльності Президента протиправною у питанні забезпечення національної безпеки України щодо нереагування на загрози національній безпеці України, яка полягає у нереагуванні Президента, як гаранта додержання Конституції України, як суб'єкта забезпечення національної безпеки України на порушення ВРУ норм ст. 75, 84, 91, 1291Конституції України, у нереагуванні Президента на невиконання народними депутатами України судових рішень: Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 1998 року № 11-рп/1998, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) під час прийняття ВРУ інших нормативно-правових актів, що мали місце 29 березня 2016 року, 23 березня та 13 квітня 2017 року.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та осіб, які приєдналися до цих апеляційних скарг: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 на ухвалу та рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року залишено без задоволення.

Ухвалу і рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року залишено без змін.

21 грудня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить:

- винести судове рішення за наслідками його апеляційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року про відмову у залученні до справи в якості третіх осіб Конституційного Суду України і Генерального прокурора;

- винести судове рішення за наслідками клопотання позивача про звільнення його, як інваліда війни учасника бойових дій, від сплати судового збору та вирішити питання про судові витрати;

- винести судові рішення за наслідками заявлених в апеляційній скарзі клопотань ОСОБА_3 у справі № 800/203/17.

Дослідивши доводи цієї заяви, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Приписами ч.1 ст. 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішення питання про судові витрати.

Вказаний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає лише з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність певних питань, які необхідно було вирішити при розгляді справи.

Що стосується вимог ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення щодо його апеляційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року про відмову у залученні до справи в якості третіх осіб Конституційного Суду України і Генерального прокурора, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що як убачається з матеріалів справи, така вимога не було заявлена ОСОБА_3 ані в його апеляційній скарзі від 18 липня 2018 року на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог, ані в апеляційній скарзі від 27 липня 2018 року на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року про відмову у задоволенні позову, в зв'язку з чим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.

Крім того, заява позивача в частині винесення додаткового судового рішення за наслідками заявлених в апеляційній скарзі клопотань ОСОБА_3 у справі № 800/203/17 також не підлягає задоволенню, оскільки під час судового розгляду його апеляційних скарг на ухвалу та рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду було належно розглянуто усі заявлені клопотання скаржника, що підтверджується протоколом судового засідання від 04 грудня 2018 року та постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року.

Стосовно вимог ОСОБА_3 щодо питання про судові витрати Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про їх задоволення з прийняттям додаткового судового рішення у цій частині з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

За ст. 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно з п. 23 ст. 13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 додав до апеляційної скарги на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року копію посвідчення інваліда ІІІ групи, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, тому відповідно до вищезазначених правових норм він звільнений від сплати судового збору.

Водночас ОСОБА_3, звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, сплатив судовий збір у розмірі 2115 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією від 17 липня 2018 року № 0.0.1086517232.1.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи (…) ухвалити додаткове рішення, якщо (…) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат визначений ст. 143 КАС України.

З огляду на такі обставини, судові витрати, понесені ОСОБА_3 на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 139, 143, 252, 345, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 800/203/17 задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_3 до Верховної Ради України, Президента України - Порошенка Петра Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною.

Повернути ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 тис. 115 грн 00 коп. (дві тисячі сто п'ятнадцять гривень), сплачений згідно квитанції від 17 липня 2018 року № 0.0.1086517232.1.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є невід'ємною складовою основного судового рішення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В.Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк Л.М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н.П. Лященко

В. В. Британчук О.Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л.І. Рогач

В. І. Данішевська О.М. Ситнік

О. Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В. С. Князєв О.Г. Яновська