Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 120/6998/24

провадження № 11-171заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Усенко Є. А.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 120/6998/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 (суддя-доповідач Уханенко С. А., судді Кашпур О. В., Мацедонська В. Е., Прокопенко О. Б., Смокович М. І.),

У С Т А Н О В И Л А:

1. Зміст позовної заяви та судових рішень, ухвалених щодо неї

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), у якій просив: визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо нерозгляду його, ОСОБА_1 , скарги від 18.03.2024; зобов`язати ВРП розглянути його скаргу від 18.03.2024.

1.2. На обґрунтування позову зазначив, що він звернувся до ВРП зі скаргою на суддів Вінницького апеляційного суду, однак ВРП ухвалою від 11.04.2024 провернула його скаргу, мотивуючи її тим, що вона [скарга] не підписана. Як стверджує позивач, ця ухвала ВРП є незаконною та такою, що порушує його права.

1.3. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 03.06.2024 передав справу № 120/6998/24 за підсудністю до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції.

1.4. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 11.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачу на підставі норми пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

1.5. Суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви долучено копію довіреності від 04.05.2023, якою ОСОБА_1 уповноважив Аврамича А. С. представляти його в судах усіх інстанцій, у тому числі з правом подачі позову. На підставі співставлення підписів від імені ОСОБА_1 в довіреності та в позовній заяві суд дійшов висновку, що позовна заява підписана не позивачем, а Аврамичем А. С . Застосувавши норми Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила), Касаційний адміністративний суд зазначив, що копія довіреності від 04.05.2023 не завірена в установленому законом порядку, а відтак позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, повноваження якої на це не підтвердженні.

2. Зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі

2.1. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 11.07.2024, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.2. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що оскаржувана ухвала не відповідає таким вимогам до судового рішення, як законність та обґрунтованість.

2.3. Згідно з доводами позивача суд першої інстанції безпідставно зробив висновок, що позовна заява підписана не ним. Зазначає як про те, що довіреність, про яку йдеться в оскаржуваній ухвалі, він до позовної заяви не додавав (на підтвердження цього посилається на відсутність довіреності в переліку додатків до позовної заяви), так і на те, що суд не мав повноважень та відповідних знань, щоб виснувати про неподібність підписів від його імені в довіреності та в позовній заяві.

Позивач посилається на те, що стаття 160 КАС передбачає можливість залишення судом позовної заяви без руху, якщо вона не відповідає її вимогам, та надання позивачу можливості їх усунути, що, однак, суд першої інстанції не зробив, а відразу повернув його позовну заяву.

3. Рух апеляційної скарги

3.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05.12.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 11.07.2024, а ухвалою від 19.12.2024 призначила справу до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

4. Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача

4.1. ВРП у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджується з наведеними в ній доводами, стверджує, що вони не спростовують висновок Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 11.07.2024 щодо підстави для повернення позовної заяви.

5. Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування у цій справі

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

5.2. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

5.3. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

5.4. Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

5.5. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 160 КАС, згідно із частиною другою якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

5.6. У позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини п`ятої статті 160 КАС).

5.7. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста статті 160 КАС).

5.8. Відповідно до частини першої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

5.9. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами, перелік яких наведено в частині першій статті 59 КАС, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.

5.10. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частини п`ята - шоста, восьма статті 59 КАС).

5.11. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 КАС).

5.12. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п`ята статті 94 КАС).

5.13. Частиною першою статті 171 КАС передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, в тому числі, якщо відсутні підстави для її повернення (частина друга цієї статті).

5.14. Згідно з положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява підлягає поверненню у таких випадках: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

5.15. Як уже було зазначено, Касаційний адміністративний суд повернув позовну заяву ОСОБА_1 через те, що вона підписана не позивачем, а повноваження Аврамича А. С. як представника позивача з правом подавати позовну заяву не підтерджені, оскільки додана до позовної заяви копія довіреності на уповноваження Аврамича А. С. вчинити відповідну процесуальну дію від імені позивача не завірена в установленому законом порядку. При цьому суд виходив із вимог щодо засвідчення документів, установлених Правилами.

5.16. Однак підстав для застосування норм Правил, ураховуючи визначене ними коло правовідносин, які вони регулюють, у процесуальних відносинах щодо звернення особи до суду немає. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 виснувала, що вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон.

5.17. У позовній заяві ОСОБА_1 у лівому верхньому куті зазначено «ОСОБА_1» та виконано графічне зображення підпису. В найменуванні учасників справи, в тексті позовної заяви чи серед осіб, які її підписали, не зазначено, що позовна заява подається представником позивача Аврамичем А. С. Водночас в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з тим, що зазначений вище підпис в позовній заяві вчинено не ним.

5.18. За таких обставин не можна визнати обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позовна заява підписана Аврамичем А. С., оскільки в матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували, що підпис в позовній заяві вчинено саме ним. У зв`язку із цим немає необхідності в оцінці копії довіреності від 04.05.2023, яка є в матеріалах справи, на предмет того, чи підтверджує вона повноваження Аврамича А. С. на подання позовної заяви від імені позивача.

5.19. Втім помилки, які допустив суд першої інстанції при застосуванні норм процесуального права, не вплинули на правильність судового рішення, що оскаржується. Велика Палата Верховного Суду дійшла такого висновку з огляду на те, що позовна заява не підписана.

5.20. Велика Палата Верховного Суду у справі № 930/191/23 задля забезпечення єдиної правозастосовчої практики сформувала правову позицію, згідно з якою підпис на документі, зокрема на документі, з яким особа звертається до суду, має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом. Таке тлумачення норм процесуального права зумовлено тим, що підпис ідентифікує автора та слугує підтвердженням того, що особа, яка його підписала, ознайомлена з документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання та надає документу юридичну силу.

Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа в будь-якому іншому місці (але не наприкінці його) та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків і дійсних намірів автора такого звернення.

5.21. З урахуванням цієї правової позиції Великої Палати Верховного Суду позовна заява ОСОБА_1 , яка не містить підпису наприкінці викладених у ній вимог, не може розцінюватися як підписана.

5.22. Враховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду за результатом розгляду апеляційної скарги змінює мотиви, з яких позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто; при цьому правова підстава для повернення позовної заяви залишається незмінною, а саме: пункт 3 частини четвертої статті 169 КАС.

5.23. Велика Палата Верховного Суду відхиляє довід позивача в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції повинен був залишити без руху позовну заяву, оскільки нормами частин першої, другої статті 169 КАС визначено, що суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, якщо встановить, що її подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, а також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Що ж стосується повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС [позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано], то це є самостійною та достатньою підставою для повернення позовної заяви, і стаття 169 КАС не передбачає це як підставу для залишення позовної заяви без руху.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

6.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

6.3. Суд першої інстанції підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 вказав обставини, які у справі не доведені. Водночас, враховуючи наявність підстави для повернення позовної заяви, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС, мотивувальна частина ухвали Касаційного адміністративного суду від 11.07.2024 підлягає зміні з викладених вище мотивів.

6.4. Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, змінити мотивувальну частину ухвали Касаційного адміністративного суду від 11.07.2024 щодо підстав повернення позовної заяви, виклавши її в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 243 266 315 317 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 120/6998/24 змінити.

Викласти мотивувальну частину ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 в редакції цієї постанови.

У решті ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Є. А. Усенко

Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда

О. Л. Булейко М. В. Мазур

Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв

І. А. Воробйова К. М. Пільков

М. І. Гриців С. О. Погрібний

О. А. Губська О. В. Ступак

Ж. М. Єленіна І. В. Ткач

Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук

В. В. Король В. Ю. Уркевич

Н. В. Шевцова